Ухвала суду № 77098820, 26.09.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7808/18

Провадження № 2/727/1506/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Літвінової О.Г.

При секретарі Чорней І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Завод технологічного обладнання "Аванпарк" про стягнення компенсації за невикористану відпустку та невиплаченої заробітної плати, -

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці, знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Завод технологічного обладнання "Аванпарк" про стягнення компенсації за невикористану відпустку та невиплаченої заробітної плати.

Позивач, через канцелярію суду, надав до суду, клопотання про залишення позову без розгляду.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Разом з тим, представником відповідача ОСОБА_2 через канцелярію суду, подав клопотання про стягнення з позивача понесені, відповідачем, судові витрати в розмірі 6000 грн. за надані послуги з правової допомоги.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів-мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надана квитанції, з якої вбачається, що 30 серпня 2018 року ОСОБА_2 отримав 6000 грн. від ПП "Завод технологічного обладнання "Аванпарк", шляхом внесення коштів на карту «Ощадбанк» за надання правничої допомоги.

Отже, підставою для відшкодування судових витрат на правову допомогу є, зокрема, наявність належних та допустимих доказів щодо взаємозв'язку між сплаченими відповідачем спеціалісту у галузі справи коштами та наданою йому правовою допомогою на підставі відповідного договору, який стосується безпосередньо підготовки процесуальних документів та супроводження даної судової справи.

Згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року N 5076-VI (далі - Закон №5076) під іншими видами правової допомоги розуміють види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Разом з тим, визначаючи розмір витрат суд виходить з того, що умови визначення розміру гонорару адвоката визначаються у порядку, встановленому Законом №5076.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону №5076-VІ документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст.30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно ЦПК України витрат на професійну правничу допомогу має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст.30 Закону №5076. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п.269).

Разом з тим, представником відповідача не надано детального розпису та розрахунку, виконаних робіт або інших відомостей які б могли підтвердити дані обставини.

За таких обставин суд приходить до висновку що відповідачем не доведено реальність адвокатських витрат, а тому підстави для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу в сумі 6000 грн. відсутні.

Керуючись ст.. 137, п.5 ч.1 ст. 257, ст. 353 ЦПК України,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Завод технологічного обладнання "Аванпарк" про стягнення компенсації за невикористану відпустку та невиплаченої заробітної плати - залишити без розгляду.

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "Завод технологічного обладнання "Аванпарк" витрат, пов’язаних з правовою допомогою - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернівецької області шляхом подачі в 15 денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.

Суддя: Літвінова О.Г.