Ухвала суду № 77098650, 10.10.2018, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3185/18

№ провадження 1-кс/646/5989/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.10.18 року м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Янцовська Т.М., з участю секретаря Мироненко А.С.,

прокурора Чопко М.П.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_3, подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000265 від 21.02.2018 року, погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, працюючого на посаді старшого інспектора відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУ НП в Харківській області, раніше не судимого, що зареєстрований та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з даним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_2, будучи службовою особою, обіймаючи згідно наказу ГУ НП в Харківській області № 514 о/с від 06.12.2016 р. посаду старшого інспектора відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУ НП в Харківській області, у невстановлений час отримав пропозицію заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5, використовуючи свої владні повноваження, отримувати неправомірну грошову винагороду від підпорядкованих працівників територіальних підрозділів ГУ НП в Харківській області за не проходження ними учбових занять, безперешкодну здачу щомісячних звітів, здачу заліків знань нормативної бази, навчання і виховання особового складу, а також вирішення питання не притягнення до дисциплінарної відповідальності підпорядкованих працівників територіальних підрозділів ГУ НП в Харківській області.

Отримавши згоду ОСОБА_2, ОСОБА_5 надав йому номер банківської картки «ПриватБанк» 5168757289810154, оформленої на ОСОБА_6, який доводиться батьком ОСОБА_5 та запропонував передавати працівникам підпорядкованих підрозділів ГУ НП в Харківській області реквізити вищевказаної банківської картки для перерахування грошових коштів, які після надходження ОСОБА_5 будуть розподілятись між ОСОБА_2 та ОСОБА_7

Таким чином, ОСОБА_2, діючи у групі ОСОБА_5 та інспектором відділу організації роботи груп швидкого реагування УПД ГУ НП в Харківській області ОСОБА_7, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, наділеним повноваженнями з контролю дотримання особовим складом законності та правомірності дій під час виконання службових обов’язків, забезпечуючи підбір, розстановку, навчання і виховання особового складу, відповідаючи за дотримання дисципліни і законності працівниками відділу та підпорядкованих структурних підрозділів, організовуючи проведення службових розслідувань, внесенню пропозицій щодо притягнення до відповідальності співробітників СРПП, які скоїли порушення дисципліни та обов’язків, організовуючи та безпосередньо приймаючи участь у перевірках стану діяльності територіальних підрозділів ГРПП, виконуючи свої професійні обов’язки, діючи з корисливих мотивів, в особистих інтересах, діючи за раніше спланованою злочинною схемою, отримав неправомірну грошову винагороду за не проходження працівниками підпорядкованих територіальних підрозділів ГУ НП в Харківській області учбових занять, передбачених вимогами ст. 75 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 24.12.2015 № 1625 та вказівки Національної поліції України від 30.10.2017 № 11795/12-2017 «Про організацію короткострокового підвищення кваліфікації поліцейських та наказу ГУ НП в Харківській області № 1549 від 10.11.2017», а також за безперешкодну здачу ними щомісячних звітів, в рамках контролю за організацією роботи підпорядкованих підрозділів територіальних органів внутрішній справ.

Таким чином, ОСОБА_2А, діючи у групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, використовуючи свої службові повноваження, вимагали та отримували від підпорядкованих працівників територіальних підрозділів ГУ НП в Харківській області протягом грудня 2017 – червня 2018 років неправомірну вигоду у різних розмірах, а всього на банківську картку «ПриватБанк» 5168757289810154 підпорядковані працівники територіальних підрозділів ГУ НП в Харківській області перерахували грошові кошти на суму 74342,17 грн.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 528600 гривень, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні корупційного злочину, який є тяжким, та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, наявні ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що у сукупності свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, характер вчинених кримінальних правопорушень свідчить про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_2

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 суду пояснив, що злочину не вчиняв, кошти, які були у нього вилучені під час обшуку, належать його батькам, просить відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наміру переховуватись у нього немає, на кожну вимогу слідчого з часу пред’явлення йому підозри він з’являвся.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що на підставі ст. 216 КПК України відсутні підстави для звернення прокуратури з клопотанням про обрання запобіжного заходу, жодний документ не підтверджує підозру ОСОБА_2, а тому є необґрунтованою, відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України: з моменту повідомлення про підозру ОСОБА_2 з’являвся на кожну вимогу слідчого, також доступу до будь-яких документів, що мають значення для справи у нього немає.

Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відомості про вчинення зазначеного злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000000265 від 21.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 369 КК України.

31.08.2018 р. у рамках здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 свідчать: протокол тимчасового доступу до речей і документів, протокол допиту свідка ОСОБА_8, протоколи обшуку, протоколи огляду предметів, вилучені в ході обшуків чорнові записи.

ЄСПЛ в рішенні від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» висловив позицію, відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об’єктивно пов’язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У відповідності до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Боротюк проти України» від 16.12.2010 р. зазначив, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (див. рішення у справі «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви №№ 46133/99 і 48183/99, п. 63, ECHR 2003-IX (витяги)). У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (див. рішення від 23 вересня 2008 р. у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia),

Слідчий суддя вважає, що на момент вирішення питання про запобіжний захід щодо ОСОБА_2 прокурором не доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки

підозрюваний зявлявся на кожну вимогу слідчого, що не спростовано стороною обвинувачення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Оцінюючи можливість підозрюваного ОСОБА_2 переховуватися від суду, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» 26.01.1993 р., що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 має міцні соціальні зв’язки, проживає з батьками-пенсіонерами, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем служби.

Слідчий суддя не знаходить обґрунтованих підстав у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 саме виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, а вважає доцільним застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.

Слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово, що буде достатнім, зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 193, 196 КПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_3, подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000265 від 21.02.2018 року, погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов'язки:

- прибувати до слідчого прокуратури Харківської області, прокурора та суду за першою вимогою;

- заборонити підозрюваному залишати місце свого проживання, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Амосова, 27/43 без дозволу слідчого, прокурора або суду.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим даного кримінального провадження.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівниками органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою мають право з'явитися у житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.

Строк запобіжного заходу рахувати протягом 60 діб з 10.10.2018 р. по 09.12.2018 р. включно.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити до органу внутрішніх справ за місцем проживання ОСОБА_2 для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: Т.М. Янцовська