Постанова № 77097852, 09.10.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року м. Чернівці

Справа №727/8440/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Владичана А.І.

суддів: Лисака І.Н., Яремка В.В.

секретар Ковальчук Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Волинського обласного управління до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2018 року, (головуючий у 1-й інстанції Ярема Л.В.),

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Волинського обласного управління звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 9 жовтня 2014 року між ПАТ «Ощадбанк» в особі завідувача сектора платіжних карток ТВБВ № 10002/03 філії Волинського обласного управління та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки №НОМЕР_1, відповідно до умов якого останньому відкрито поточний гривневий рахунок на умовах тарифного пакету «Стандартний», тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ банку.

Відповідач своїх зобов'язань за укладеним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 14 серпня 2017 року утворилася заборгованість в сумі 13773 грн 46 коп., яка складається із: 2865 грн 86 коп. - заборгованості за несанкціонованим овердрафтом; 3181 грн 63 коп. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 4477 грн 42 коп. - пені за користування кредитом, 3 % річних в сумі 364 грн 53 коп., втрати банку

_____________

Провадження 22ц/794/893/18 Категорія 27

від інфляції в сумі 2884 грн 02 коп.

Позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість за кредитним договором.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором №НОМЕР_1 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки від 9 жовтня 2014 року в розмірі 13773 грн 46 коп., яка складається із: заборгованості за несанкціонованим овердрафтом в сумі 2865 грн 86 коп., заборгованості за процентами в сумі 3181 грн 63 коп., заборгованості за пенею в сумі 4477 грн 42 коп., загальної суми 3 % річних в сумі 364 грн 53 коп., загальної суми втрат банку від інфляції в сумі 2884 грн 02 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600 грн.

Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що воно є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Свої доводи мотивує тим, що матеріали справи не містять документів на підтвердження необхідності кредитування рахунка відповідача, тобто підстав настання несанкціонованого овердрафту та його розмір. Виписка з рахунка відповідача не є належним доказом підстав виникнення несанкціонованого овердрафту відповідно до вимог ч. 2 ст. 1047 ЦК України. Крім того, Правила міжнародної платіжної системи Master Card, на які посилається позивач в обґрунтування розміру овердрафту, відповідачем не підписувалися, Умови договору, Правил та Тарифів не містять даних про його ознайомлення з Правилами міжнародної платіжної системи Master Card.

Також вважає нікчемними умови договору щодо встановлення розміру відсоткової ставки на момент виникнення несанкціонованого овердрафту відповідно до вимог ст. 1056-1 ЦК України Закону України «Про захист прав споживачів».

Просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2018 року та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Волинського обласного управління просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін як законне та обґрунтоване.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його обгрунтованості.

Колегія суддів вважає, що висновки суду є правильними, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні наявних у справі доказів та на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, вірно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 9 жовтня 2014 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі завідувача сектора платіжних карток ТВБВ № 10002/03 філії Волинського обласного управління ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір № НОМЕР_1 про відкриття та обслуговування рахунку, випуску та надання платіжної карти, відповідно до умов якого відповідачу відкрито поточний рахунок в гривні України на умовах тарифного пакету «Стандартний», Тарифів за користування платіжною картою, розміщених на сайті банку та інформаційних стендах, які знаходяться в приміщеннях банку (а.с. 17-20).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, які надходять клієнту та забезпечувати проведення розрахунків за операціями, в т.ч. здійсненими з використанням платіжної картки, в межах витратного ліміту.

Відповідно до 1.3 Договору передбачено, що клієнт зобов'язується здійснювати оплату послуг банку за проведення операцій у розмірі, встановленому Тарифами.

З пункту 1.7 Договору вбачається, що клієнт доручив банку в порядку договірного списання списувати з рахунку, крім інших, несанкціонований овердрафт/кредит, нараховані проценти за кредитом/несанкціонованим овердрафтом, платежі, які пред'являються Міжнародними платіжними системами на підставі платіжних повідомлень еквайрів.

Пунктами 2.15, 2.15.1 Правил передбачено нарахування процентів за користування кредитом/несанкціонованим овердрафтом за встановленими Банком ставками (Правила а.с. 27-34).

Згідно з п. 2.16.2 Правил, якщо валюта розрахунку з використання картки є відмінною від долара США, євро, російського рубля або гривні і така валюта відрізняється від валюти ведення рахунку, банк здійснює списання суми, на яку здійснюється операція у валюті рахунку у сумі, що еквівалентна сумі, на яку здійснюється операція. Сума до списання виставляється платіжною системою у валюті долара США, євро або російського рубля та перераховується Банком у валюті ведення рахунку за курсом, встановленим банком на день списання.

Пунктом 1.10. договору передбачено, що банк має право вимагати від клієнта відшкодування всіх витрат, в тому числі, процентів, пені та сплати заборгованості відповідно до умов договору та правил; повернути органам Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України або органам Пенсійного фонду України або органам Міністерства праці та соціальної політики України за їх письмовими розпорядженнями відповідні суми страхових виплат, пенсій та грошової допомоги разом з нарахованими на ці суми відсотками, зараховані на рахунок, починаючи з місяця, наступного за місяцем припинення цивільної правоздатності відповідача. Повернення здійснюється за умови наявності цих сум на рахунку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066, ч. 1 ст. 1067 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Частина 1 ст. 638 ЦК України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилами статей 526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із виписки по належному відповідачу картковому рахунку №НОМЕР_2 та інформаційної довідки банку вбачається, що з 17 жовтня 2014 року відповідачем була здійснена операція по видачі йому готівки через АТМ POL на суму 3750,00 PLN, 20 жовтня 2014 року від платіжної системи VISA на адресу банку надійшов файл клірингу, відповідно до якого виставлена сума до списання з рахунку відповідача в еквіваленті 1130,51 доларів США і на підставі цієї інформації банком 20.10.2014 року здійснена конвертація виставленої суми у гривні за курсом 13,02 грн за один долар США, у результаті чого до списання з рахунку позичальника утворилася сума 14719 грн 24 коп.

Також банком списана комісія за конвертацію в сумі 147 грн 20 коп. (п. 1.5 Тарифів) та 220,79 грн за отримання готівки в мережі закордонних банків та банкоматів (п. 2.2 Тарифів). Всього з рахунку відповідача списана сума 15087 грн 22 коп.

Аналогічне списання відбувалося по інших здійснених операціях. Оскільки на рахунку відповідача було недостатньо коштів, утворився несанкціонований овердрафт, визначення якого надано у розділі І Правил. (а.с. 12-14).

Згідно з розрахунком кредитної заборгованості загальна сума заборгованості відповідача перед банком станом на 14 серпня 2017 року становить 13773 грн 46 коп., з яких: 2865 грн 86 коп. заборгованість за несанкціонованим овердрафтом; 3181 грн 63 коп. заборгованість за процентами; 4477 грн 42 коп. - пеня; 364 грн 53 коп. загальна сума 3% річних; 2884 грн 02 коп. загальна сума втрат банку від інфляції (а.с. 8-11).

Виникнення зазначеного Овердрафту (кредиту) на рахунку відповідача пояснюється тим, що конвертація валюти та списання грошових коштів при проведенні операцій з карткою за межами України в залежності від країни, в якій проводиться операція, валюти карткового рахунку, правил платіжної системи, до якої належить картка, здійснюється у два етапи. На першому етапі у день проведення операції на картковому рахунку блокується сума у валюті карткового рахунка, сума у валюті конвертується у розрахункову валюту платіжної системи, в якій банк веде розрахунки з відповідною платіжною системою. На другому етапі протягом кількох днів після проведення такої операції проходить фактичне списання грошових коштів з карткового рахунка за правилами міжнародної платіжної системи Visa чи Master Card по комерційному курсу банку, діючому на день списання грошових коштів. Отже, у зв'язку із затримкою в часі між блокуванням суми на рахунку та її фактичним списанням при коливанні валютного курсу, може виникнути різниця між заблокованою сумою та фактично списаною.

Як зазначено у п. 4.3 договору, підписанням цього договору клієнт засвідчує, що він ознайомлений з інформацією, надання якої вимагається відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також з Правилами та Тарифами. Погоджується вважати положення вказаних Правил та Тарифів обов'язковими для застосування до відносин, які виникли на підставі цього договору.

Таким чином, судом правильно встановлено, що при користуванні відповідачем платіжною карткою позивача у результаті зняття готівки з рахунку за межами України у нього виникла заборгованість перед банком.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо відсутності належних доказів для нарахування заборгованості, оскільки жодних інших доказів у спростування вимог банку відповідач не надав.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про несправедливість умов п. 1.7 договору відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів», а, отже, його нікчемність, а також умов п. 1.4 Тарифів про визначення відсотків за користування кредитом.

Згідно з ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Частиною 1 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 своїм підписом у договорі про відкриття та обслуговування рахунку засвідчив, що він ознайомлений з інформацією, надання якої вимагається відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», також з Правилами та Тарифами, погоджується вважати положення вказаних Правил та Тарифів обов'язковими для застосування до відносин, які виникли на підставі цього договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Посилання на те, що умови п. 1.4 Тарифів щодо встановлення розміру відсоткової ставки не відповідають вимогам ст. 1056-1 ЦК України, ґрунтується на неправильному тлумаченні апелянтом норм права.

Необґрунтованими є також посилання апелянта на те, що він не отримував повідомлень від банку про наявність у нього заборгованості за кредитним договором, оскільки при заповненні та підписанні 9.10.2014 року заяви-анкети відповідач відмітив, що усе листування щодо рахунку та виписки по рахунку буде отримувати в банку особисто (а.с. 21).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції з ураховуючи вказаних норм матеріального права дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач свої зобов'язання за договором № НОМЕР_1 про відкриття та обслуговування рахунку, випуску та надання платіжної карти належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, що є підставою для її стягнення з урахуванням сплати процентів, інфляційних втрат та 3% річних на підставі статті 625 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 жовтня 2018 року.

Головуючий

Судді: