Ухвала суду № 77097642, 11.10.2018, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/1392/18

Номер провадження 1-кп/722/103/18

У Х В А Л А

про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості

11 жовтня 2018 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Побережної О.Д.

з участю секретаря судового засідання Гладкої Г.П.

прокурора Остапчука І.І.,

а також: обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Сокиряни кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018260140000272 від 22.08.2018 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: вул.Ільфа і ПетроваАДРЕСА_1 м.Одеса, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, інваліда 3-ї групи, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, а також угоду про визнання винуватості від 26.09.2018 року, -

в с т а н о в и в :

02.10.2018 року до Сокирянського районного суду Чернівецької області було направлено обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018260140000272 від 22.08.2018 року відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, а також угоду про визнання винуватості, укладену 26.09.2018 року між прокурором Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 і захисником ОСОБА_2, яку учасники судового процесу в підготовчому судовому засіданні просили затвердити.

Згідно вказаної угоди, підозрюваний ОСОБА_1 зобов’язався беззастережно визнати свою винуватість в обсязі повідомленої підозри під час судового провадження, а також повідомляти орган досудового розслідування про вчинення іншими особами злочинів проти громадської безпеки. При цьому, сторони угоди узгодили призначення ОСОБА_1 за вчинений злочин покарання із застосуванням ст.69 КК України, на більш м’яке покарання ніж передбачено санкцією ч.1 ст.263 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Заслухавши думку учасників процесу з приводу затвердження угоди, дослідивши докази та характеризуючи дані щодо обвинуваченого ОСОБА_1 надані прокурором, перевіривши угоду на відповідність вимогам ст.ст.472-473 КПК України та нормам КК України, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Положеннями ч.4 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до вимог ст.470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов’язаний враховувати такі обставини:

1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;

2) характер і тяжкість обвинувачення (підозри);

3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;

4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону , в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

З досліджених письмових доказів, наданих прокурором встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто у придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом порядку, санкція якого не є альтернативною та передбачає виключно покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України інкримінований ОСОБА_1 злочин є умисним тяжким злочином проти громадської безпеки.

Визначивши безальтернативну санкцію лише у виді позбавлення волі за вчинення даного виду злочину, законодавець визначив високий ступінь його суспільної небезпеки, а також вид та міру покарання, яка має виконувати превентивну функцію.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 угода про визнання винуватості із визначенням останньому виду та міри покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., яке є мінімальним за видом та розміром, передбаченим КК України, очевидно не відповідає інтересам суспільства та держави.

Крім того, згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

У відповідності до роз’яснень Верховного Суду України, викладених в абз.2 п.1 постанови Пленуму №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

В укладеній угоді про визнання винуватості прокурором враховано:

1) ступінь та характер сприяння підозрюваного у проведенні кримінального провадження щодо нього, а саме: визнання ним вини, надання правдивих та вичерпних показів, що викривають його вину, щире каяття;

2) характер та тяжкість підозри, а саме те, що він підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до тяжкого злочину.

Однак, у змісті укладеної угоди не зазначено, які саме з перелічених обставин, у відповідності до ст.66 КК України сторони визнають такими, що пом’якшують покарання ОСОБА_1

Відповідно до ст.66 КК України при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються:

1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;

2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;

2-1) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину;

3) вчинення злочину неповнолітнім;

4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності;

5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;

6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;

8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;

9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених цим Кодексом.

При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

З наведеного у змісті угоди переліку обставин, які прокурор вважає за необхідне визнати такими, що пом’якшують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України є лише щире каяття, яке полягає у визнанні обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому злочині та сприянні в його розкритті.

Позитивна характеристика обвинуваченого за місцем проживання, не перебування на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра, вчинення злочину вперше, наявність інвалідності 3-групи довічно не можуть бути визнані обставинами, які пом’якшують покарання, а є лише обставинами, які характеризують його як особу, що також враховується при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання.

Посилання прокурора в укладеній угоді на активне сприяння обвинуваченим розкриттю злочину, а також на добровільну видачу патронів під час проведення слідчих дій, як на обставину, яка пом’якшує його покарання суд вважає безпідставним, оскільки як із змісту обвинувального акту, укладеної угоди так і під час проведення підготовчого судового засідання не встановлено в чому саме проявилось активне сприяння, оскільки виявлення та подальше розслідування інкримінованого обвинуваченому злочину відбулося виключно шляхом вчинення відповідних процесуальних дій працівниками органу досудового розслідування.

Відповідно ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Оскільки судом не було встановлено більше однієї обставини, яка пом’якшує покарання, а також відсутні інші обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1, відповідно суд приходить до висновку, що укладена угода про визнання винуватості очевидно суперечить інтересам суспільства, а визначений вид та міра покарання є очевидно непропорційним із тяжкістю злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1, відповідно суд приходить до висновку, що в затвердженні укладеної угоди про визнання винуватості необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.369, 371, 372, 376, 468, 469 ч.4, 470, 472, 474 ч.7 КПК України, суд,–

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 26.09.2018 року між прокурором Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 і захисником ОСОБА_2

Судове провадження продовжити у загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: