Вирок № 77096137, 11.10.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/658/16-к

Номер рядка у звіті 2

11 жовтня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

при секретарі Розпутній І.Г.

з участю:

прокурора Циганник Я.Л.

потерпілого ОСОБА_1

законного представника потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша кримінальне провадження по обвинуваченню: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, пенсіонерки, не одруженої, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, 29 липня 2014 року близько 20-30 год., перебуваючи по вул. Бичковського в с. Бубнівська-Слобідка, Золотоніського р-ну, Черкаської області на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин нанесла тілесні ушкодження неповнолітньому ОСОБА_1, а саме: удар рукою по затилку голови, після чого останній упав на землю, а потім остання продовжила наносити тілесні ушкодження, взявши неповнолітнього за вуха та ударила головою об землю, в результаті чого спричинила останньому тілесні ушкодження у виді травми голови з струсом головного мозку, забоєм м’яких тканин голови, що відносяться до категорії легкого ступеню тяжкості, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

Обвинувачена ОСОБА_4 винною у пред’явленому обвинуваченні себе не визнала та по суті обвинувачення пояснила, що 29.07.2014р. близько 21-30 год. вона була у сусідки, підійшла онука Діана і сказала, що Ростік зняв з неї труси і дівчата сміялись. Вона пішла з Діаною, там сиділи дівчата ОСОБА_6, ОСОБА_7, Ростік бігав. Вона підійшла до Ростіка та взяла його за вухо, він сів і вона почала знімати з нього шорти, а він почав бити ОСОБА_4 по ногам своїми ногами і вона його відпустила. Вона його не била, а сказала щоб і з нього дівчата посміялись. Шортів вона з нього не зняла, оскільки не подужала, потім відпустила його і він побіг. Через деякий час прибігла його мати і почала бити кулаками, потім підбіг батько штовхнув її і вона впала. Вказала, що коли вона знімала з нього шорти, то ОСОБА_1 сидів, пручався, трусів вона з нього не рвала і щоб він вдарився головою вона не бачила.

Незважаючи на невизнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, її вина повністю стверджується дослідженими в ході судового засідання доказами, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_1, допитаного в присутності законного представника, який в судовому засіданні вказував на те, що влітку в липні місяці 2014 року ввечері він гуляв на вулиці Бичковського в с. Бубнівська-Слобідка з дівчатами в «доганялки». Діана хотіла догнати його та зняти з нього шорти, він побіг за нею. Через декілька хвилин прибігла бабуся Діани, покликала його, звалила, вхопила за вуха та почала бити головою об землю, 2 чи 3 рази, точно не пам’ятає, рвати шорти. Потім вона його відпустила і він пішов додому та розповів все батькам, і тоді вони пішли до неї.

- показами свідка ОСОБА_8, який у судовому засіданні пояснив, що 29.07.2014р. близько 21-30 год. додому прибіг син і в нього було червоне вухо та синець на лобі і сказав, що його побила ОСОБА_4 Після цього його дружина зняла з сина порвані шорти та побігла до ОСОБА_4, а потім і він пішов.

- показами свідка ОСОБА_6, допитаної в присутності законного представника, яка в судовому засіданні пояснила, що 29.07.2014р. ввечері вони гуляли в кінці вулиці Бичковського в с. Бубнівська-Слобідка, де мешкає ОСОБА_1, потім ще прийшла сусідка Діана, вони жартували. ОСОБА_9 зняв з неї шорти, вона образилась і пішла шукати бабусю. Коли прийшла бабуся, почала кричати на ОСОБА_1, нахилилась над ним і почала знімати з нього шорти. Це відбувалось близько 21 год., на вулиці була суха погода, чому ОСОБА_1 спустив Діані шорти їй не відомо, він просив у Діани вибачення. ОСОБА_4 говорила ОСОБА_1 образливі слова, він її одразу злякався. Коли вона підходила до ОСОБА_1, то схопила за руки і вдарила об землю, він впав на спину і вдарився головою, ОСОБА_4 сіла і почала знімати шорти, також намагалася зняти нижню білизну. Вона брала його за вуха і била головою об землю двома руками. ОСОБА_9 тримав шорти і плакав, виривався.

- показами свідка ОСОБА_7, допитаної в присутності законного представника, яка в судовому засіданні пояснила, що влітку 2014 року ввечері вона, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_1 і Діана гуляли, сиділи в інтернеті. Діана сказала щось ОСОБА_1 і він зняв з неї шорти, вона образилась і побігла додому, потім прийшла її баба та вхопила ОСОБА_1 за вухо. Він хотів вирватись, але перечепився та впав, вона хотіла зняти з нього шорти, але він вирвався і втік. Чи била ОСОБА_4 ОСОБА_1 об землю головою вона не пам’ятає, синців на ньому не бачила;

- показами свідка ОСОБА_11, яка в судовому засіданні пояснила, що приблизно в кінці липня 2014 року ввечері вона прийшла до воріт, коли ОСОБА_1 вже біг додому і кричав, що все розповість мамі, інші діти залишились сидіти на лавці. У дітей вона не запитувала, що відбулось. Потім прибігла мама ОСОБА_1, кинула шорти в лице ОСОБА_4 і вони почали руками битись, потім прибіг ОСОБА_8 Чи були розірвані шорти вона не бачила, а лише чула, як про це говорила мати ОСОБА_9;

- показами свідка ОСОБА_12, яка в судовому засіданні пояснила, що влітку, приблизно в липні 2014 року її син прийшов додому в сльозах. У нього були червоні вуха та розірвані плавки, вона зняла з нього плавки та пішла до ОСОБА_4А, кинула їй їх в обличчя та вони почали штовхати одна одну. Потім прибіг чоловік та штовхнув ОСОБА_4 Вранці вони поїхали в лікарню, оскільки син сказав, що його нудить та болить голова. В області шиї було червоне, а вуха були дуже сильно надерті і у сина виявили струс головного мозку, він пролежав в лікарні 10 днів. Також при перевірці виявили, що він не бачить на одне око;

- показами свідка ОСОБА_10, допитаного в присутності законного представника та адвоката, який в судовому засіданні пояснив, що влітку 2014 року він з друзями сидів на лавочці, потім до них прийшла Діана, вони гуляли разом. Він помітив, як ОСОБА_13 смикнув Діану за шорти і вони злегка спустились, після чого Діана побігла додому. Через декілька хвилин прибігла баба Діани і почала кричати на ОСОБА_13, тягати його за вухо, бити головою об землю та зривати шорти. Він плакав та просив допомоги;

- показами свідка ОСОБА_14, яка в судовому засіданні пояснила, що з історії хвороби вбачається, що вона лікувала ОСОБА_1 У виписці її підпис, ІНФОРМАЦІЯ_4 не відповідає дійсності, можливо описка. На виписках не ставиться кутовий штамп та печатка.

Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_15 пояснила, що потерпілого вона оглядала. На момент огляду візуально тілесних ушкоджень не було. По медичній картці забою не встановлено. Крім картки стаціонарного хворого більше нічого не було, вона вказувала тільки на струс головного мозку. Тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету, не вказано який предмет, оскільки такого питання не було. Чисто теоретично потерпілий міг впасти і отримати такі тілесні ушкодження і від гри у футбол. По давності не виключається саме той термін, коли звернулись потерпілі.

Крім вказаного вище, вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, які суд вважає допустимими, як такі, що отримані в порядку, встановленому КПК України без порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_13 України та такими, що узгоджуються з іншими доказами по справі, а саме:

- даними висновку судово-медичної експертизи № 264 від 14.10.2014р., згідно з яким у ОСОБА_1 мали місце ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, забоями м’яких частин голови. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, не виключено термін, вказаний в постанові, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я (а.п. 22);

- даними додаткового висновку судово-медичної експертизи № 88 від 11.03.2015 року, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, забоями м’яких частин голови. Виникнення травми голови у ОСОБА_13 за обставин, що вказані потерпілим ОСОБА_1 та свідками ОСОБА_16 і ОСОБА_7 при проведенні слідчого експерименту за їх участю не виключається (а.п. 82);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 02.03.2015р. з неповнолітнім ОСОБА_1 (а.п. 65-67);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 02.03.2015р. з неповнолітнім свідком ОСОБА_6 (а.п. 70-72);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 02.03.2015р. з неповнолітнім свідком ОСОБА_7 (а.п. 75-77);

- даними додаткового висновку судово-медичної експертизи № 285 від 30.09.2015р., згідно з яким у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, забоєм м’яких тканин голови. Дані ушкодження виникли від дії тупого предмета чи предметів, не виключено в термін, вказаний в постанові, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Гр. ОСОБА_1 встановлено діагноз: анізометропія, вроджена висока гуперметропія лівого ока. Це є природжений стан, при якому виникає розлад зору (а саме далекозорість). Порушення зору на ліве око не має прямого причинного зв’язку з отриманою травмою голови (струсом головного мозку), тому не враховується при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень п.4.7 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».(а.п. 208-209)

Судом було досліджено також висновок експерта № 02-01/304 від 05.01.2018р., згідно з яким:

На підставі вивчення медичних документів на ім’я ОСОБА_1, матеріалів кримінального провадження та з метою відповіді на поставлені перед експертом питання експерт приходить до наступного: у ОСОБА_1, мали місце ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, травматичним набряком верхньої щелепи. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в медичних документах, наданих на судово-медичну експертизу, тобто 29.07.2014 року та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Враховуючи наявність травматичного набряку м’яких тканин верхньої щелепи, можливість виникнення вказаних ушкоджень внаслідок самовільного падіння ОСОБА_1 назад з положення стоячи малоймовірно. Тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, травматичним набряком верхньої щелепи підтверджені клінічною картиною травми, яка наведена в медичній картці стаціонарного хворого №5989 на ім’я ОСОБА_1

Оцінюючи вказаний висновок, суд приймає до уваги зауваження сторони захисту в частині того, що зазначивши у висновку про травматичний набряк верхньої щелепи експерт вийшов за межі обвинувачення, однак навіть без урахування вказаних даних цей висновок підтверджує наявність у ОСОБА_1 травми голови зі струсом головного мозку, яка виникла 29.07.2014р.

Разом з тим, суд не приймає до уваги заперечення сторони захисту щодо того, що докази по справі зібрані органом досудового розслідування з порушенням процесуального закону, а саме якщо досудове розслідування не було завершене, то суд не може давати оцінку доказам. Суд вважає, що відповідно до норм ст.. 283 КПК України однією з форм закінчення досудового розслідування є звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, тому відсутність постанови про відновлення досудового розслідування, на думку суду, є незначним порушенням, яке відповідно не може вплинути на законність зібраних по справі доказів та законність судового рішення. Окрім цього, в матеріалах провадження відсутні відомості про те, що сторона захисту порушувала дане питання як під час відкриття матеріалів досудового розслідування, так і під час підготовчого судового засідання по справі.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання її винною.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України - як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Суд до такого висновку прийшов на підставі вищенаведених показів свідків та письмових доказів матеріалів кримінального провадження, які були ретельно проаналізовані та досліджені під час судового розгляду, та які суд оцінює як достовірні, належні, допустимі та достатні для підтвердження обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст. 125 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину щодо малолітнього.

Враховуючи обставини справи, наявність обтяжуючої вину обвинуваченої ОСОБА_4 обставини та відсутність пом’якшуючих обставин, особу винної, яка за місцем проживання характеризується позитивно, те, що вона є раніше не судима, суд вважає за можливе призначити їй покарання у межах санкції ч.2 ст. 125 КК України у вигляді штрафу, оскільки таке покарання, на думку суду, буде достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно вимог ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Злочин, інкримінований ОСОБА_4 вона вчинила 29 липня 2014 року, тобто з моменту вчинення злочину пройшло три роки.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України суд вважає, що обвинувачену ОСОБА_4 необхідно звільнити від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності, оскільки відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч.2 ст. 125 КК України є злочином невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді штрафу громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, а з моменту його вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 минуло три роки, тобто з моменту вчинення злочину до постановлення вироку закінчився строк притягнення до кримінальної відповідальності.

Законним представником потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченої ОСОБА_4 було заявлено цивільний позов про стягнення на його користь матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України цивільний позов може бути заявлений особою, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням заподіяно майнової та моральної шкоди.

Вирішуючи питання про цивільний позов у частині завданої матеріальної шкоди суд зазначає, що в цій частині позов підлягає до задоволення лише в частині відшкодування витрат на придбані ліки в сумі 267,85 грн. Інші витрати до задоволення не підлягають, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, хвороба очей потерпілого ОСОБА_1 не знаходиться в причинному зв’язку з нанесеними тілесними ушкодженнями і відповідно витрати за виготовлення окулярів у сумі 530,00 грн. не підлягають до стягнення.

Щодо моральної шкоди - суд виходить з того, що злочином обвинуваченою ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях, моральних переживаннях окрім потерпілого, ще й законного представника. Тому заявлений ОСОБА_2 цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення та стягнення з ОСОБА_4 заподіяної потерпілому моральної шкоди в розмірі 3000,00 грн.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись вищевикладеним та п.1 ч.1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, ст. ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 477 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн.

На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_4 від покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у зв’язку із закінченням строків давності.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не обиралася..

Цивільний позов ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 267,85 грн. та моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн., всього 3267,85 грн.

Речові докази: шорти, що знаходяться на зберіганні у камері схову Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя М. Ю. Степченко