Ухвала суду № 77095959, 03.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/1008/18

Номер справи місцевого суду: 520/7925/15-к

Головуючий у першій інстанції Тонконоженко М. М.

Доповідач Толкаченко О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Толкаченко О.О.,

суддів Котелевського Р.І., Кадегроб А.І.,

за участю: секретаря с/з Пойзнер В.Є.,

прокурора Романець Ю.В.,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

захисника Климчицького К.Б.,

представника потерпілих ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторинок «Куяльник» ОСОБА_9 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2018 року, якою прокурору для усунення недоліків був повернутий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42013170000000065 від 09 лютого 2013 року, у відношенні

- ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Новокуйбишевськ Куйбишевської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає: АДРЕСА_3, раніше не судимий, що

обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 192, ч.3 ст. 190, ч.1 ст. 209, ч.3 ст. 279 КК України,-

- ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, проживає: АДРЕСА_5, раніше не судима,

- ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Котовка, Біляївського району Одеської області, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6, проживає: АДРЕСА_7, раніше не судима,

- ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Котовці Кодимського району Одеської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8, проживає: АДРЕСА_9, раніше не судимий, що

обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 192, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2018 року прокурору був повернутий обвинувальний акт з додатками, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42013170000000065 від 09 лютого 2013 року відносно ОСОБА_3, що обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 192, ч.3 ст. 190, ч.1 ст. 209, ч.3 ст. 279 КК України та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 192, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 190 КК України, для усунення порушень вимог Кримінального процесуального Закону.

Прийняте рішення суд обґрунтував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.4 та п.5 ч.2 ст.291 КПК України, оскільки в ньому викладений лише зміст обвинувачення і відсутні неконкретизовані відомості про фактичні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюються обвинувачені.

Крім того, в реєстрі матеріалів даного кримінального провадження, в порушення вимог ст. 109 КПК України, відсутні номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, відсутні також дані (вирок суду який набрав чинності) про встановлення досудовим слідством ролі ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12, прізвища яких як співвиконавців злочинів вказані слідчим в обвинувальному акті в скоєнні злочинів разом з обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, директор ТОВ «Авторинок Куяльник» ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою призначити новий розгляд вказаного обвинувального акту у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки, на його думку, в обвинувальному акті містяться усі відомості передбачені п.4 ч.2 ст.291 КПК України. Крім того, апелянт зазначає, що обвинувальний акт містить виклад тих обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на норми закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, що повністю узгоджується з вимогами п.5 ч.2 ст.291 КПК України.

Захисник обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_13 надіслав до апеляційного суду заперечення на апеляційну скаргудиректора ТОВ «Авторинок Куяльник» ОСОБА_9, в яких просив залишити її без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2018 - без змін. Доводи, викладені у запереченнях обґрунтував тим, що оригінал обвинувального акту, направленого прокурором до суду, відрізняється за кількістю сторінок від копії обвинувального акту, наданого обвинуваченим, а також послався на те, що в копіях обвинувального акту, що були надані обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, зазначені потерпілі ОСОБА_14 та ОСОБА_15, яким, нібито, злочином була завдана матеріальна шкода в розмірі 762 000,00 грн., хоча в оригіналі обвинувального акту взагалі не містяться дані про таких потерпілих та факту завдання їм матеріальної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Романець Ю.В. та представника потерпілих ОСОБА_8, які підтримали доводи апеляційної скарги, захисника Климчицького К.Б., який був залучений для виконання окремої процесуальної дії, та обвинувачених, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши обвинувальний акт, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з п.3 ч.ст.314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Частиною 4 ст.110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 КПК України.

Згідно положень п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту відносно ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, вимогам ст.291 КПК України, оскільки, зокрема, не містить належного викладення фактичних обставин вчинення обвинуваченими злочинів, передбачених ч.2 ст.192 КК України.

Так, в обвинувальному акті міститься посилання на висновок судово-економічної експертизи, яким встановлено, що в період з січня 2011 року по березень 2013 року ТОВ «Авторинок «Куяльник» недоотримало доходи в розмірі 19 731 719,00 грн. (т.1 а.с.27). При цьому не наведено належним чином опис фактичних обставин щодо дій обвинувачених, окрім «збирання грошових коштів у розмірі від 5 до 20 грн. за квадратний метр займаної площі з кожного торгівельного місця у перших числах наступного місяця», спосіб вчинення та причинно-наслідковий зв'язок між діями обвинувачених ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та завданням майнової шкоди ТОВ «Авторинок «Куяльник» в зазначеному розмірі.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що ті ж самі дії по «збиранню грошових коштів у розмірі від 5 до 20 грн. за квадратний метр займаної площі з кожного торгівельного місця у перших числах наступного місяця» кваліфікуються в обвинувальному акті і за ч.3 ст.190 КК України і інкримінуються тим же самим обвинуваченим ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6Відсутність належного формулювання обвинувачення а також належного викладення фактичних обставин в частині кваліфікакції за ч.3 ст.190 КК України дій обвинувачених ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 являється порушенням приписів кримінального-процесуального кодексу щодо змісту обвинувального акту та перешкоджає здійсненню справедливого судового розгляду.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_3 надав апеляційному суду для дослідження копію обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42013170000000065 від 09 лютого 2013 року, яку він отримав під розписку від прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 Третяк О.В. 26 грудня 2017 року відповідно до положень ст.293 КПК України.

Ознайомившись зі змістом наданого обвинуваченим ОСОБА_3 обвинувального акту, апеляційний суд встановив розбіжності між оригіналом тексту обвинувального акту, що направлений прокурором до суду першої інстанції, та копією обвинувального акту, що був наданий прокурором обвинуваченому ОСОБА_3 26 грудня 2017 року. Так, зокрема, в тексті копії обвинувального акту, що був наданий прокурором обвинуваченому ОСОБА_3 26 грудня 2017 року, в частині «Розмір шкоди, заданої кримінальним правопорушенням» передостаннім абзацом зазначено про майнову шкоду ОСОБА_17 на суму 762 438,33 грн. та майнову шкоду ОСОБА_15 на суму 762 438,33 грн., проте в оригіналі обвинувального акту взагалі відсутнє зазначення про наявність потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та завдану їм матеріальну шкоду. Також ні в оригіналі обвинувального акту, ні в копії, що була надана обвинуваченому ОСОБА_3 26 грудня 2017 року, не містяться анкетні дані про потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15

Такі розбіжності в оригіналі обвинувального акту та копії обвинувального акту, що надана обвинуваченому ОСОБА_3, є порушенням положень ст. 293 КПК України, згідно якої одночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов'язаний надати підозрюваному та його захиснику його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування. Зміст даної норми права дає чітко зрозуміти, що не допускаються відмінності в оригіналі документа та копії, адже слово «копія» означає точне відтворення тексту обвинувального акту.

Відповідно до ч.1. ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам провадження, до яких відноситься, зокрема, забезпечення права на захист.

За таких обставин апеляційний вважає, що невідповідність оригіналу обвинувального акту його копії врученої обвинуваченому ОСОБА_3 є недопустимим та грубим порушенням вимог КПК України та безумовно порушує право обвинуваченого на захист.

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Камасінскі проти Австрії» (рішення від 19 грудня 1989 року) та у справі «Абрамян проти Росії» (рішення від 09 жовтня 2008 року) зазначив, що у тексті підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Крім того, Суд зазначив, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Апеляційний суд також зазначає, що в обвинувальному акті містяться посилання на конкретні докази: висновок експерту № 78-2155/12 від 07.08.2012 року (т.1 а.с.21) та висновок судово-економічної експертизи від 02.04.2013 року, що порушує презумпцію невинуватості обвинувачених і являється суттєвим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки частиною 2 ст.291 КПК України передбачений вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, і серед даних відомостей відсутнє посилання на докази.

Вказані недоліки обвинувального акту та його невідповідність положенням ст.291 КПК України є суттєвими і перешкоджають призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 в суді першої інстанції.

За таких обставин апеляційний суд визнає апеляційну скаргу директора ТОВ «Авторинок Куяльник» ОСОБА_9 необгрунтованою, а тому не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.407 КПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції має право залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись статтями 291, 404, 405, 407, 418, 419,532 КПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторинок «Куяльник» ОСОБА_9 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2018 року, якою прокурору для усунення недоліків повернутий обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42013170000000065 від 09 лютого 2013 року, у відношенні ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:

О.О. Толкаченко Р.І. Котелевський А.І. Кадегроб