Постанова № 77095952, 10.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4512/18

Номер справи місцевого суду: 521/9345/16-ц

Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

за участю секретаря Бєляєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_8 про зміну договору найму, за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року (суддя Сегеда О.М.),

встановив:

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, який в подальшому уточнила,просила суд змінити договір найму житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_3 та укласти із нею окремий договір найму житлового приміщення, відкривши на її ім'я окремий особовий рахунок на житлову кімнату площею 10,7 кв.м., що знаходиться за вказаною адресою.

Позов обґрунтовано тим, що позивач проживає в неприватизованій 4-х кімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1. В квартирі також проживають та зареєстровані: її мати - ОСОБА_4 та брат - ОСОБА_3 Також в спірній квартирі не проживають, але зареєстровані: дві її доньки, та молодша сестра - ОСОБА_7 з неповнолітньою донькою. Всі вони проживають окремо.

Позивач зазначала, що оскільки квартира не приватизована, то головним наймачем квартири є ОСОБА_4, а вона, як член сім'ї наймача, користується усіма правами.

Протягом останніх трьох років члени сім'ї позивача, треті особи по справі, створюють нестерпні умови для її проживання у спірній квартирі, вчиняють сварки, погрожують фізичною розправою, з приводу чого були неодноразові звернення до органів МВС.

У добровільному порядку визначити порядок користування житловим приміщенням в спірній квартирі неможливо, тому у позивача виникла необхідність внести зміни у договір найму, виділити займану позивачем площу в окрему для укладення договору найму та відповідного рахунку.

15 жовтня 2015 року зверталась до Малиновської РА ОМР із заявою про отримання згоди на укладення окремого договору найму, 21 жовтня 2015 року позивач зверталась до КП ЖКС «Черьомушки» - балансоутримувача будинку, в якому знаходиться спірна квартира, із заявою про укладення окремого договору найму, та 04 листопада 2015 року отримала відповідь, згідно якої у КП ЖКС «Черьомушки» відсутня компетенція розгляду питання щодо внесення змін у договір найму.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те,що задоволення позовних вимог та укладення із позивачем окремого договору найму житлового приміщення на житлову кімнату площею 10,7 кв.м. призведене до порушення прав інших наймачів, що зареєстровані в ній.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_2

В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Основними доводами апеляційної скарги є посилання на те, що інші члени сім'ї за спірною адресою не проживають, а лише зареєстровані, тому в разі задоволення її позовних вимог їх права порушені не будуть, також, оскільки вони не проживають у спірній квартирі, не можуть вважатись членами сім'ї.

Інші сторони судове рішення не оскаржували.

На апеляційну скаргу представником ОСОБА_3 - ОСОБА_9 надано відзив, яким вони заперечують проти задоволення апеляційної скарги, мотивуючи тим, що особи постійно проживають у спірній квартирі, ОСОБА_2 чинить перешкоди ОСОБА_4 у користуванні квартирою, на підтвердження чого надано докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї викладених у відзиву, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в квартирі АДРЕСА_2, загальною площею 61,45 кв.м., зареєстровані: ОСОБА_4 (головний наймач), 1938 року народження, ОСОБА_5, 1980 року народження, ОСОБА_6, 1982 року народження, ОСОБА_2, 1960 року народження, ОСОБА_8, 2001 року народження, ОСОБА_7, 1977 року народження, ОСОБА_3, 1971 року народження, що підтверджується довідкою з місця проживання, про склад сім'ї та реєстрацію від 23.06.2016 року №844 (а.с.76).

Між позивачем та ОСОБА_3 існують неприязні стосунки, що підтверджується наявними в матеріалах справи: постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2015 року, заявою ОСОБА_2 до прокуратури відносно ОСОБА_3 від 10 березня 2016 року, витягом з кримінального провадження №12016160470001113, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2016 року (а.с. 20-22, 24, 39-40).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування квартирою, треті особи - ОСОБА_7, яка діє від власного імені, а також від імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_8, 2001 року народження, ОСОБА_5, ОСОБА_6 були залишені без задоволення (а.с.124-125, 126-127).

21 жовтня 2015 року позивач зверталась до КП ЖКС «Черьомушки», із заявою про укладення окремого договору найму, та 04 листопада 2015 року отримала відповідь, згідно якої у КП ЖКС «Черьомушки» відсутня компетенція розгляду питання щодо внесення змін у договір найму.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач зверталась до Малиновської РА ОМР із заявою про отримання згоди на укладення окремого договору найму і виділення окремого лицевого рахунку, але у зв'язку з відсутністю згоди всіх повнолітніх членів сім'ї, що проживають у спірній квартирі, їй було відмовлено, та рекомендовано вирішити питання в судовому порядку (а.с. 17).

Положеннями ст. ст. 15, 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав і інтересів. При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення його права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Наймач та повнолітні члени його сім'ї мають рівні права в користуванні житлом. Встановлення порядку користування житлом в судовому порядку допускається у разі спору між наймачем та особами, які постійно проживають разом з ним, та повинен забезпечувати рівність житлових прав таких осіб.

Відповідно до ст. 104 ЖК Української РСР, член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.

У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору, спір може бути вирішено в судовому порядку.

У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», роз'яснено судам, що в силу ст.104 ЖК (5464-10) суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.

При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.

Згідно плану квартири АДРЕСА_3, затвердженого печаткою КП «ЖКС «Черьомушки», вбачається, що спірна квартира складається з: трьох ізольованих кімнат площею 7,7 кв.м., 9,3 кв.м, 10,7 кв.м., одніє суміжної кімнати площею 17,2 кв.м., кухні площею 5,9 кв.м. та інших підсобних приміщень (а.с. 69).

Відповідно до ст. 47 ЖК Української РСР, норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 кв.м. на одну особу.

Встановлено, що ОСОБА_2, в квартирі АДРЕСА_4, займає окрему житлову кімнату площею 10,7 кв.м., що має менший розмір за площею від встановленого розміру житлової площі для надання одній особі.

Апелянт зазначає, що прописані в спірній квартирі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та її неповнолітня донька ОСОБА_8, фактично в ній не проживають, однак жодних доказів на підтвердження зазначених обставин в процесі розгляду справи суду не надано, до суду з позовом про визнання їх втратившими права користування спірною квартирою ОСОБА_2 не зверталася.

В квартирі АДРЕСА_2, загальною площею 61,45 кв.м., зареєстровані 7 осіб, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_3, які мають право на користування даною квартирою, оскільки ніхто з них не втратив право на користування нею.

Отже, всупереч доводів апеляційної скарги, задоволення позовних вимог та укладення із позивачем окремого договору найму житлового приміщення на житлову кімнату площею 10,7 кв.м., враховуючи технічні характеристики спірної квартири, призведене до порушення прав інших наймачів, що зареєстровані в ній.

Доказів, які б спростовували встановлені обставини, апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.

Враховуючи встановлене, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 263, 375 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим кодексом.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 13 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 268, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст Постанови складено 11 жовтня 2018 року.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді О.С.Комлева

Ю.І.Кравець