Ухвала суду № 77093516, 27.04.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/8886/17

н\п 2-з/490/92/2018

У Х В А Л А

27 квітня 2018 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва

у складі головуючого судді Чулуп О.С.

при секретарі Балдич Х.М.

розглянувши заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Центрального районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" за участю третьої особи : ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про захист прав споживачів та визнання договору про надання кредиту недійсним

В порядку забезпечення позову третя особа ОСОБА_1М просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення за адресою : м. Миколїав пр. Миру 4/11, що перебувають у власності ОСОБА_1

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом ст. 151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається із змісту позовоних вимог позивач просить суд визнати договори іпотеки недійсними та застосувати налідки недійсності правочину.

У відповідності до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судом досліджено п. 1.5. іпотечного договору від 08.07.2008 р., згідно якого на період дії договору предмет іпотеки залишається у володінні , користуванні та розпорядженні Іпотекодавця .

Тобто, іпотекодержавтелю майно, що є предметом іпотеки, не передавалося. У випадку визнання договору недійсним, це майно так і залишиться у іпотекодавця.

Отже у заяві щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником, і не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України. Тобто, припущення заявника що вищезазначене майно може бути відчужене відповідачем іншій особі на момент виконання рішення суду не доведене.

Тому виходячи з вищевикладеного, заяву про забезпечення позову суд визнає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151-153, 210 ЦПК України, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та у строки, передбачені ст.273 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя