Рішення № 77089850, 11.10.2018, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1962/18

Провадження № 2/419/450/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді – Мартинюка В. Б.,

за участю: секретаря – Московченко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на спадкове майно, третя особа: державний нотаріус ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Луганської області ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на спадкове майно, третя особа: державний нотаріус ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Луганської області ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 11.09.2017 року померла її двоюрідна сестра ОСОБА_4. Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_1.

Спадкодавець за життя склала заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_1.

При зверненні позивача до державного нотаріуса ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Луганської області з метою отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно, їй було відмовлено у зв’язку з тим, що у неї відсутні правовстановлюючі документи на спадкову квартиру.

На підставі вищенаведеного, позивач просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечень з приводу позовних вимог до суду не надав.

Третя особа державний нотаріус ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Луганської області ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заперечень з приводу позовних вимог до суду не надала.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 11.09.2017 року померла двоюрідна сестра позивача ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.55). Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_1, що підтверджується копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна (а.с.50-51), копією технічного паспорта (45-46).

Спадкодавець за життя склала заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_1 (а.с.56-57).

При зверненні позивача до державного нотаріуса ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Луганської області з метою отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно, їй було відмовлено у зв’язку з тим, що у неї відсутні правовстановлюючі документи на спадкову квартиру, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.06.2018 р. (а.с.52).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку може застосовуватись, як спосіб захисту, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування.

Стаття 16 ЦК України також передбачає такий спосіб захисту права особи, як визнання права.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. В той же час, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Судовим розглядом встановлено відсутність у позивача можливості в нотаріальному порядку оформити право на спадщину, яка залишилась, що є підставою для звернення до суду за захистом права в судовому порядку шляхом його визнання, що відповідає положенням ст. 16 ЦК України, також встановлено, що визнання за позивачем права власності на спадкове майно не порушує інтереси інших осіб.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що факти, викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, підтверджені письмовими доказами, сумніву у їх достовірності суд не має, визнання права власності на спадкове майно не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб. Представник відповідача та третя особа заперечень з приводу позовних вимог до суду не надали. Позивач, наданими суду доказами, довела, що має право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_4 у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні

На підставі ст. ст. 16, 1218, 1223, 1233, 1235 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на спадкове майно, третя особа: державний нотаріус ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Луганської області ОСОБА_3 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом, після ОСОБА_4, яка померла 11.09.2017 р., а саме на:

квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 42,10 кв. м, житловою площею 25,20 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: В. Б. Мартинюк