Постанова № 77088296, 11.10.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.10.2018

Справа № 320/8447/18

Провадження №3/320/1352/18

Справа №320/8446/18

Провадження №3/320/1351/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділення військової служби правопорядку Запорізького зонального відділу військової служби правопорядку у Збройних силах України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, місце служби і посада – начальник продовольчої служби тилу військової часини А2558, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ін..н.2865021278,

за ч.4 ст.172-11 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу командира військової частини А2558 від 22.06.2018 року №124 лейтенант ОСОБА_1 був відряджений до військової частини А0666, смт. Чорноморське, Одеської області, терміном на 30 діб, з 24.06.2018 року по 23.07.2018 року з метою охорони технічних засобів. 24.07.2018 року о 08:30 на ранковому шикуванні особового складу військової частини А2558 в смт. Мирне, Мелітопольського району, Запорізької області, було виявлено відсутність у строю лейтенанта ОСОБА_1, розшуковими заходами не було встановлено місце його перебування, про що командування військової частини А2558 надало доповідь.

30.07.2018 о 20:45 посадовими особами відділення Військової служби правопорядку Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку під час патрулювання в смт. Мирне, Мелітопольського району, Запорізької області було затримано лейтенанта ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Лейтенанта ОСОБА_1 було затримано та доставлено до КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» для проведення медичного огляду, за результатами якого було встановлено вміст етилового спирту у видихаємому повітрі 1,2 %о (висновок №728 від 30.07.2018 року).

Крім того, 23.08.2018 року лейтенант ОСОБА_1 направлений на стаціонарне лікування до туберкульозного відділення, Військово-медичного клінічного центру Північного регіону, військова частина А3306 м. Харків, з якого 06.09.2018 року був виписаний по закінченню курсу лікування до лазарету військової частини А2558. 06.09.2018 року лейтенант ОСОБА_1 на ім'я начальника туберкульозного відділення написав рапорт в якому зобов'язувався протягом доби прибути до місця розташування військової частини А2558, але станом на 08:30 07.09.2018 року не прибув до військової частини А2558. Натомість з 07.09.2018 року по 09:00 11.09.2018 року проводив час на власний розсуд в м. Мелітополь, доки не був затриманий представниками військової частини А2558.

У своїх поясненнях лейтенант ОСОБА_1 зазначив що, 06.09.2018 року виїхав з військової частини А3306 м. Харків до м. Мелітополь. По прибуттю у м. Мелітополь, до військової частини вирішив не прибувати, вживав алкогольні напої та проводив час на власний розсуд в м. Мелітополь до 09:00 11.09.2018 року доки не був затриманий представниками військової частини А2558.

Відповідно до вимог статей 9, 11, 16, 17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, лейтенант ОСОБА_1 був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно вивчати військову справу, вдосконалювати свою майстерність, постійно підвищувати свої професійні навички, зразково виконувати свої службові обов'язки, чітко та в зазначений строк накази командира, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

На сьогоднішній день по всій території України діє особливий період, а саме:

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової).

Відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію" (Указ № 303/2014), затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв'язку з чим в Україні настав особливий період.

Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

2

г

Водночас зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею зазначеного Закону рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною радою України приймає Президент України.

Указом Президента України "Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15" від 26 вересня 2016 року № 411/2016 (Указ № 411/2016) прийнято рішення провести у вересні - жовтні 2016 року звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15 "Про часткову мобілізацію" (Указ N 15/2015), крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу.

При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

Роз'яснення про дію особливого періоду міститься в листі Міністерства Оборони України від 01.10.2015 р. №322/2/8417. Зазначений особливий період розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднений Указ Президента України від 17.03.2014 р. №303/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває до тепер. Скасування особливого періоду буде здійснено Указом Президента «Про демобілізацію» після стабілізації ситуації на Сході України.

Водночас питання щодо наявності особливого періоду в державі поза часом проведення мобілізації було предметом судового розгляду.

Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14) (Постанова № 800/582/14), виходячи із системного аналізу норм Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вимоги вищезазначених законодавчих актів України, а також з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

Таким чином, лейтенант ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, виконуючи обов'язки військової служби за призначенням в умовах особливого періоду, не з'явився вчасно без поважних причин на військову службу з відрядження, а саме військову частину А2558, в період з 08:30год. 24.07.2018 року по 20:45год.30.07.2018 без поважних причин був відсутній на службі та не з’явився вчасно без поважних причин на військову службу з лікування, а саме у військову частину А2558, в період з 08:30 07.09.2018 року по 09:00 11.09.2018 року без поважних причин був відсутній на службі та проводив час на власний розсуд.

На розгляд адміністративного матеріалу ОСОБА_1, не з’явився, в матеріалах адміністративної справи мається його заява, в якій він просить провести розгляд за його відсутності, зі змістом протоколу згоден, у скоєному розкаюється.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Здійснення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КупАП підтверджується: протоколами ДНЗ/1 № 80, №81 від 09.10.2018; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.10.2018; рапортами; висновком щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння від 30.07.2018, доповіддю про неповернення з лікувального закладу; доповіддю про затримання військовослужбовця.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11, згідно якої встановлена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, в умовах особливого періоду.

Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи за якими одночасно розглядаються одним й тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції статті, встановленої за більш суворе порушення з числа скоєних. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність об'єднання в одне провадження адміністративних матеріалів №320/8447/18 провадження №3/320/1352/18 та №320/8446/18 провадження №3/320/1351/18 за ч.4 ст.172-11 КУпАП в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру №320/8446/18 провадження №3/320/1351/18 та розглядати вказані справи одночасно.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом’якшують та обтяжують відповідальність.

З огляду на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини в справі, вважаю за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне покарання в рамках санкції частини 4 статті 172-11 КупАП у вигляді штрафу.

Крім того, на підставі ст. 40-1 КУпАП України з правопорушника також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40?, ч. 4 172-11, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Об'єднати в одне провадження адміністративні матеріали №320/8447/18 провадження №3/320/1352/18 та №320/8446/18 провадження №3/320/1351/18 за ч.4 ст.172-11 КУпАП в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру №320/8446/18 провадження №3/320/1351/18.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у скоєнні правопорушень, передбачених ч.4 ст.172-11 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2465 /двох тисяч чотириста шістдесяти п’яти/ гривень.

Штраф підлягає сплаті на рахунок №31117106008013, код класифікації і доходів бюджету 21081100 Назва «Адміністративні штрафи та інші санкції» Отримувач «Мелітопольське УК /Мелітополь/21081100, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37968956, МФО 899998.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня повідомлення про винесення вказаної постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір на користь держави в розмірі 352/трьохста п’ятдесяти двох/гривень 40копійок (р/р 31211256026001, одержувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «Судовий збір»).

Строк пред’явлення постанови до виконання до 11.01.2019.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд впродовж 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: О.В.Редько