Вирок № 77087710, 12.10.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

12.10.2018

Провадження №1-кп/331/165/2018

ЄУН 331/7235/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді Пивоварової Ю.О., при секретарі Федорович Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження № 1-кп/331/165/2018 з обвинувальним актом у відношенні обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не має місця реєстрації,проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше засудженого:

- 07.04.1992 р. Запорізьким районним судом Запорізької області за ст.140 ч.2, 143 ч.3, 42 , 44 КК України (в редакції 1960 р.) до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

- 12.11.1992 р. Заводським районним судом м.Запоріжжя за ст.143 ч.2, ст. 43 КК України (в редакції 1960 р.) до 3 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 31.10.1994 року постановою Ільчевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 25.10.1994 р. умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців 4 дні;

- 20.12.1995 р. Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ст.141 ч.2 КК України (в редакції 1960 р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 23.02.1999 року по відбуттю строку покарання;

- 26.10.1999 р. Заводським районним судом м.Запоріжжя за ст.140 ч.2, 140 ч.3, 141 ч.2, 229-6 ч.1, 42, 14 КК України (в редакції 1960 р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з примусовим лікуванням від наркоманії, звільнений 28.02.2003 р. по відбуттю строку покарання;

- 30.01.2006 р. Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя за ст.185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.3, 187 ч.2, 190 ч.2, 263 ч.1, 69, 70 КК України (в редакції 2001 р.) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 28.08.2008 р. по відбуттю строку покарання;

- 14.02.2013 р. Жовтневим районним судом м.Запоріжжя за ст.309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 11.04.2013 р. Шевченківським районним судом м.Запоріжжя за ст.185 ч.3, 186 ч.2, 187 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі, звільнений 29.05.2013 р. по відбуттю строку покарання;

- 20.05.2014 р. Заводським районним судом м.Запоріжжя за ст.213 ч.1 КК України до 150 годин громадських робіт;

- 24.10.2014 р. Жовтневим районним судом м.Запоріжжя за ст.15 ч.3, 185 ч.2, 186 ч.2, 263 ч.1, 309 ч.2, 69, 70 ч.1, 70 ч.4, 71 КК України до 3 років 2 днів позбавлення волі;

- 27.11.2014 р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.263 ч.1, 70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 01.06.2016 р. ухвалою Казанковсь-кого районного суду Миколаївської області від 24.05.2016 р. умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 25 днів,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.2, 3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,

за участю:

прокурорів Дерев»янко Т.Є., ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5М

потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2016 року, ОСОБА_1, будучи особою, раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та непогашена у встановленому законом порядку, перебував біля водоймища, розташованого за 650 метрів у західній стороні від смт.Більмак Більмакського району Запорізької області, де побачив, як ОСОБА_9 розмовляв по мобільному телефону, після розмови ОСОБА_9 свій мобільний телефон поклав до кишені шортів та пішов купатися. Після цього, у той же день приблизно о 19 годині, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю біля водоймища сторонніх осіб, шляхом вільного доступу з правої кишені шортів потерпілого таємно викрав належний потерпілому мобільний телефон «Lenovo S650» вартістю 2300 гривень, після чого викрадений мобільний телефон перевіз до м.Запоріжжя та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 2300 гривень.

Крім того, 10 липня 2016 року ОСОБА_1 прибув на автостанцію, розташовану в смт.Більмак Більмакського району Запорізької області, де вийшов із автобуса та направився в бік літнього павільйону, прилеглого до кафе «Піцерія» за адресою: смт.Більмак, вул.Запорізька, буд.34, де на столі побачив мобільний телефон, власник якого ОСОБА_10 перебував у стані алкогольного сп’яніння. Після цього в цей же день приблизно о 10 годині ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись зниженням уваги та реакції потерпілого, викликаних зловживанням алкогольних напоїв, та відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу зі столу таємно викрав належний потерпілому мобільний телефон «Prestigio Multi Phone PAP4055 DUO» вартістю 950 гривень, після чого викрадене майно перевіз до м.Запоріжжя та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 950 гривень.

Крім того, 13 липня 2016 року, приблизно о 02.50 годин, ОСОБА_1, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись на зупинці громадського транспорту «вул.Анголенка», біля будинку № 14-а по вул.Базарній в м.Запоріжжі, побачив раніше не знайому йому ОСОБА_11, яка сиділа на лавці, а поруч із нею стояла її жіноча сумка. Тоді, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_1 підійшов до потерпілої та шляхом ривку відкрито викрав належне потерпілій майно, а саме: сумку чорного кольору вартістю 100 гривень, в якій знаходились: гаманець чорного кольору із шкірозамінника вартістю 50 гривень; грошові кошти в сумі 600 гривень; мобільний телефон «Самсунг» вартістю 500 гривень; паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, трудова книжка на ім’я ОСОБА_11, які не представляють для потерпілої матеріальної цінності, чим спричинив потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 1250 гривень.

Крім того, 17 липня 2016 року, приблизно о 05 годині, ОСОБА_1 прибув на частково огорожену територію подвір’я за адресою: с.Білоцерківка Більмакського району Запорізької області, вул.Підтикана, буд.6, де підійшов до воріт та голосно покликав господаря. Переконавшись у тому, що господарка ОСОБА_12 спить або відсутня, ОСОБА_1, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю сторонніх осіб на території подвір’я, підійшов до господарської будівлі, відкрив двері та проник до середини приміщення, звідки таємно викрав бензопилу «Shtil-180» вартістю 1500 гривень, після чого викрадене майно перевіз до смт.Комиш-Зоря Більмацького району Запорізької області, де в подальшому продав бензопилу, таким чином розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 1500 гривень.

Крім того, 30 липня 2016 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_1 прибув на частково огорожену територію подвір’я за адресою: смт.Більмак Більмакського району Запорізької області, вул.Щорса, буд.31, де підійшов до воріт та голосно покликав господаря. Переконавшись у тому, що господар ОСОБА_13 спить або відсутній, ОСОБА_1, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю сторонніх осіб на території подвір’я, підійшов до будинку, відкрив двері та проник до середини приміщення, звідки в одній із кімнат таємно викрав належний потерпілому мобільний телефон «Lenovo A6010 Musik» вартістю 2699 гривень, після чого викрадене майно перевіз до м.Запоріжжя, таким чином розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на суму 2699 гривень.

Крім того, 11 серпня 2016 року ОСОБА_1 прибув до колишнього тваринного комплексу «Таврія», розташованого за адресою: смт.Більмак Більмакського району Запорізької області, вул.Гнатуші, неподалік від якого на грунтовій дорозі побачив автомобіль НОМЕР_1, в салоні якого на передньому сидінні знаходилася сумка від ноутбуку. Після цього, у цей же день, приблизно о 21, 30 годин, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю на місцевості сторонніх осіб, шляхом вільного доступу відчинив передні пасажирські двері та із салону автомобіля таємно викрав сумку від ноутбука, в якій знаходилися: мобільний телефон «Samsung Galaxy J1» вартістю 2699 гривень та грошові кошти в сумі 15500 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 18199 гривень, а також паспорт громадянина України та водійське посвідчення на ім’я ОСОБА_14, технічний паспорт на причіп, які не мають матеріальної цінності. В подальшому зазначені документи та сумку ОСОБА_1 викинув у розташовану неподалік водойму.

Крім того, 27 серпня 2016 року ОСОБА_1 знаходився у приміщенні будинку за місцем проживання ОСОБА_6, розташованому за адресою: с.Благовіщенка Більмакського району Запорізької області, вул.Садова, буд.24. Під час розмови з власником будинку ОСОБА_1 побачив, що в будинку знаходилися грошові кошти, фотоапарат та планшет у шкіряному чохлі. Після цього, у цей же день приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю сторонніх осіб у приміщенні будинку, шляхом вільного доступу зі столу під скатертиною в спальній кімнаті таємно викрав грошові кошти в сумі 1200 гривень, також зі спальної кімнати викрав фотоапарат «Soni DSC-W-630» вартістю 3000 гривень, та планшет «Lenovo A5500H» у шкіряному чохлі, флешку 16GB вартістю 4380 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 8580 гривень.. Після чого із викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім того, 03 вересня 2016 року, приблизно об 11 годині, ОСОБА_1 перебував у приміщенні церковного храму, розташованому за адресою: смт.Більмак Більмакського району Запорізької області, провул.Поштовий, буд.24, де знаходячись у церковній лавці, під час розмови з ОСОБА_15 побачив, що у неї знаходилися грошові кошти. Після цього, дочекавшись доки остання покине приміщення, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю сторонніх осіб у приміщенні храму, шляхом вільного доступу зі столу таємно викрав грошові кошти в сумі 100 гривень та із сумочки, яка висіла на стільці, викрав грошові кошти в сумі 90 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 190 гривень, грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 04 вересня 2016 року, у денний час, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у травматологічному відділенні КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» м.Запоріжжя, яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.80, під приводом здійснення телефонного дзвінка, не маючи наміру повертати телефон, шляхом обману заволодів належним ОСОБА_7 мобільним телефоном «Prestigio 3501» вартістю 2500 гривень, із встановленою картою пам’яті «Kingstom micro SDHC UHS-1 45R 32GB» вартістю 250 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2750 гривень.

Крім того, 04 вересня 2016 року, у денний час, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись в опіковому відділенні КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» м.Запоріжжя, яка розташованв адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.80, під вигаданим приводом здійснення продажу мобільного телефону фірми «Lenovo A369I» вартістю 400 гривень, який належав ОСОБА_16, з метою викупу ноутбука, заволодів зазначеним мобільним телефоном та грошовими коштами в сумі 100 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень.

Крім того, 07 вересня 2016 року, приблизно о 08 год.00 хв., ОСОБА_1 прибув на територію ринку КП «Мрія», розташованого по вул.Вокзальній у смт.Комиш-Зоря Більмакського району Запорізької області, де побачив як ОСОБА_17 поклав до кишені своєї куртки гаманець. Після цього, у цей же день, приблизно о 08 годині, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю на місцевості сторонніх осіб, шляхом вільного доступу з правої кишені куртки ОСОБА_17 таємно викрав належний потерпілому гаманець, в якому знаходилися мобільний телефон «Nokia-112» вартістю 420 гривень та дві банківські картки «ПриватБанку» з паролями до них. Після цього, ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, прибув до банкомату, розташованому в приміщенні будинку культури по вул.Вокзальній в смт.Комиш-Зоря, де попросив двох невстановлених досудовим слідством осіб зняти грошові кошти з цих банківських карток, невстановлені особи зняли в банкоматі грошові кошти в сумі 4750 гривень, які передали ОСОБА_1, таким чином останній викрав грошові кошти, чим спричинив потерпілому ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 5170 гривень.

Крім того, 21 вересня 2016 року, приблизно о 14.15 годин, ОСОБА_1, перебуваючи в холі Запорізької місцевої прокуратури № 2, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул.Якова Новицького, буд.5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу через відкриті двері проник до приміщення службового кабінету, призначеного для прийому громадян, звідки таємно викрав належний прокуратурі Запорізької області монітор «LG22EA53VQ-P» та неттоп «Intel Cel847/2gb/30bg SSD/K/M» загальною вартістю 3540 гривень, після чого разом із викраденим майном зник у невідомому напрямку, чим спричинив прокуратурі Запорізької області матеріальну шкоду на загальну суму 3540 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у скоєнні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, 190 ч.2 КК України, вчинених на території Більмацького району Запорізької області та Вознесенівського району м. Запоріжжя визнав повністю та пояснив, що у січні 2016 року він отримав травму обох рук, внаслідок чого йому були накладені гіпсові пов»язки, тривалий час він проходив лікування. У подальшому у нього стався конфлікт із дружиною, після чого він пішов із родини та став вчинювати крадіжки, оскільки не мав засобів для існування. Викрадене майно він продавав на ринках різним людям. Також він двічі обманув потерпілих, із якими лікувався у лікарні та заволодів їх телефонами, які заклав до ломбарду. З приводу заволодіння майном потерпілої ОСОБА_11 пояснив, що у той день на зупинці громадського транспорту побачив потерпілу, яка сиділа на лавці, а біля неї стояла сумка. Він підійшов до потерпілої, схопив сумку та побіг, чи кричала вона йому щось у слід не пам»ятає. Зазначив, що ніяких тілесних ушкоджень потерпілій не наносив, оскільки у нього права рука перебувала у гіпсу. Також не згоден із кваліфікацією своїх дій за фактом крадіжки із приміщення прокуратури, оскільки він зайшов до кімнати відвідувачів для того, щоб подивитись на зміст документів, які склав слідчий щодо нього, а лише потім побачив монітор, який вирішив викрасти та виніс із приміщення, коли його ніхто не бачив. Наполягав на тому, що умислу на проникнення у приміщення у нього не було. Винуватість у вчиненні інших епізодів крадіжок на території Олександрівського району м. Запоріжжя заперечував, просив врахувати, що у нього були накладені гіпсові пов»язки на руках, тому він фізично не міг вчинювати крадіжки кабельної продукції за допомогою будь-яких предметів. Під час слідчого експерименту усі адреси показував слідчий, а він погодився фотографуватися у будинках за наполяганням слідчого. Однак у судовому засіданні 11.10.2018 року ОСОБА_1 змінив свої пояснення та визнав себе винним у вчиненні усіх епізодів злочинів, які йому інкримінують, при цьому не зазначив деталей їх вчинення, пославшись на сплив часу.

Потерпілий ОСОБА_6 (за епізодом від 27.08.2016 року) у судовому засіданні пояснив, що влітку 2016 року він запросив у гості ОСОБА_1, який проживав у його будинку у с. Благовіщенка нетривалий час. Ввечері він ліг спати, а ОСОБА_1 знаходився у кімнаті, його родичі у той день поїхали у справах. Коли він проснувся, то побачив, що із будинку зникли планшет, фотоапарат та гроші. Він одразу пішов до відділу поліції та повідомив про злочин, через деякий час від поліцейських він дізнався, що ОСОБА_1 знайшли, однак нічого із викраденого майна йому не повернули. Оцінює завдану шкоду у 8580 грн.

Потерпілий ОСОБА_18 (за епізодом від 04.09.2018 року) у судовому засіданні пояснив, що у вересні 2016 року він перебував на лікуванні у лікарні № 5 м. Запоріжжя, де познайомився із ОСОБА_1, із яким вони разом проводили час. У якийсь день ОСОБА_1 попросив у нього телефон, щоб подзвонили, на що він погодився. Через 15-20 хвилин, коли ОСОБА_1 не повернув телефон, він став питати у медичного персоналу, куди подівся хворий, на що отримав відповідь, що той пішов. Лікарі викликали працівників поліції, яким він розповів, що сталося. Мобільний телефон йому не повернули. Сьогодні він не може впевнено упізнати ОСОБА_1, оскільки пройшов великий проміжок часу.

Відповідно до вимог ст.349 ч.3 КПК України суд, враховуючи думку учасників судового процесу, які проти цього не заперечували, ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме за епізодами обвинувачення за ст.ст.185 ч.2, 190 ч.2 КК України (епізоди від 16.06.2016 року, 10.07.2016 року, 17.07.2016 року, 30.07.2016 року, 11.08.2016 року, 27.08.2016 року, 03.09.2016 року, два епізоди від 04.09.2016 року, 07.09.2016 року).

Крім того, провина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами.

За епізодом обвинувачення від 13.07.2016 р. за ст.186 ч.2 КК України.

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.07.2016 р., згідно якої потерпіла ОСОБА_11 просить притягнути до кримінальної відповідальності особу, яка заволоділа її жіночою сумкою та спричинила шкоду на 600 грн.

-протоколом пред’явлення особи для впізнання від 12.10.2016 р., згідно якого потерпіла ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_1, як особу, яка із застосуванням насилля, відкрито викрала належне їй майно.

Потерпіла ОСОБА_11 у судовому засіданні не допитувалась у зв»язку зі смертю 20.02.2017 року.

Крім того, стороною обвинувачення було надано для дослідження протокол пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.10.2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_19 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 13.07.2016 року приносила йому на продаж мобільний телефон Самсунг.

Однак, аналізуючи вказаний доказ суд враховує, що згідно ст.. 228 КПК України перед тим, як пред»явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо зясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред»явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред»явлення особи для впізнання. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред»являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що предявляються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 на момент проведення вказаної слідчої дії перебував під вартою та щодо нього вже здійснювалось досудове провадження, тому слідчий мав можливість провести упізнання особи за зовнішнім виглядом, але не скористався такою можливістю, що потягло за собою порушення ним норм діючого кримінально-процесуального.

Суд також зазначає про те, що у протоколах пред»явлення особи для впізнання відсутній опис прикмет особи, яку мав впізнати свідок, даних про те, який саме мобільний телефон він придбав (колір, модель, марка інші індивідуальні ознаки) у протоколі не зазначено. Перевірити дотримання вимог КПК України шляхом допиту свідка у судовому засіданні не виявилось можливим через його неявку до суду, заходи примусового характеру результату не дали, стороною обвинувачення явка свідка не забезпечена.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд, оцінюючи зазначені докази за даним кримінальним провадженням на відповідність їх вимогам КПК, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.12.2012 року). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»від 11.04.2013).

Таким чином, враховуючи практику ЄСПЛ, перевіривши надані прокурором докази на предмет їх належності та допустимості, суд приходить до висновку про те, що зазначений протокол впізнання є недопустимим доказом по справі, оскільки отриманий із порушенням норм діючого кримінально-процесуального закону, тому відкидається судом.

Оцініючи надані суду докази за епізодом грабіжу щодо потерпілої ОСОБА_11 суд зазначає, що у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт застосування до потерпілої насильства з боку обвинуваченого, оскільки безпосередньої у суді потерпіла не була допитана з об»єктивних причин, судово-медична експертиза ступеню тяжкості отриманих нею тілесних ушкоджень не проводилась, даних про те, що вона лікувалась та отримувала медичну допомогу в результаті неправомірних дій ОСОБА_1 немає, при цьому обвинувачений заперечував факт завдання їй удару, наполягав на тому, що заволодів майном шляхом ривку, свідки та очевидці подій вчинення злочину відсутні, тому суд приходить до переконання про необхідність виключити із обвинувачення кваліфікуючу ознаку- застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілої, оскільки вона не доведена у судовому засіданні.

За епізодом обвинувачення від 21.09.2016 р. за ст.185 ч.3 КК України.

Свідок ОСОБА_20 пояснила суду, що у вересні 2016 року слідчий Тимченко Д.І. приходив до неї у прокуратуру разом із підозрюваним ОСОБА_1, вони разом зайшли до кімнати прийому громадян, доступ до цього приміщення є закритим для загального користування, закривається на ключ, який зберігається в канцелярії прокуратури, громадяни можуть перебувати у цій кімнаті лише у присутності працівників прокуратури. У цій кімнаті розташована оргтехніка, тому доступ громадян обмежений. Після узгодження процесуальних рішень, вона пішла до канцелярії ставити печатку, слідчий разом із ОСОБА_1 також вийшли з кімнати до холу та повинні були її чекати біля кабінету. Приблизно через 2-5 хвилин вона повернулася, але ОСОБА_1 та слідчого в холі біля дверей кімнати прийому громадян вже не було. Через деякий час їй стало відомо, що з кімнати прийому громадян був викрадений монітор. Додатково зауважила, що вона не дозволяла ОСОБА_1 залишатися у кімнаті або заходитися до неї без її дозволу.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні пояснив, що він працює слідчим СВ Вознесенівського ВП, у вересні 2016 року у його провадженні знаходилося кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ст.190 КК України, вони прибули разом для узгодження запобіжного заходу до приміщення прокуратури. У холі зліва знаходиться кімната прийому громадян, яка зачиняється на ключ, вхід до кімнати здійснюється з дозволу співробітника прокуратури та у його присутності. Прокурор Курісько Ю.І. провела його та ОСОБА_1 до цієї кімнати, де поспілкувалася з підозрюваним, була узгоджена міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту. Після цього, вони втрьох вийшли з кабінету, двері на ключ не замикали, ОСОБА_1 залишився чекати у холі біля дверей кабінету. Він сам також відійшов у справах, а коли через 5-10 хвилин повернувся, ОСОБА_1 у прокуратурі вже не було, на телефонні дзвінки той не відповідав. Через деякий час він дізнався, що була викрадена оргтехніка, при перегляді відеозапису з камер відеоспосте-реження було встановлено, що крадіжку вчинив ОСОБА_1

Згідно протоколу огляду предмету від 21.10.2016 р. предметом огляду є DVD-R диск, на якому мається відеозапис з камер відеоспостереження ЗМП № 2, на якому видно, як ОСОБА_1 вчиняє крадіжку монітору зі службового кабінету.

У судовому засіданні було продемонстровано вказаний відеозапис, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 заходить до кабінету разом зі слідчим та прокурором, потім прокурор та слідчий уходять, а ОСОБА_1 залишається у холі декілька хвилин. Потім ОСОБА_1 відкриває двері кабінету, зазирає до нього, після чого заходить, через деякий час виходить із монітором у руках та покидає приміщення прокуратури.

Згідно довідки від 13.10.2016 року вартість монітору складає 1235 грн., вартість неттопу складає 2305 грн.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 про те, що він не мав умислу на проникнення до кабінету, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 р. № 10 вирішуючи питання про наявність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення в житло, інше приміщення чи сховище, суди повинні мати на увазі таке. Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх ви-користання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого примі-щення чи сховища.

Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з’ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Викрадення майна не можна розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення чи сховище, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщенні.

Оцінюючи обставини даного злочину, суд враховує, що первісно ОСОБА_1 зайшов до кабінету прийому громадян прокуратури у супроводі слідчого та прокурора, перебував там на законних підставах та мав можливість переконатися у тому, яке саме майно перебуває у вказаному кабінеті. У подальшому прокурор попросила ОСОБА_1 покинути приміщення кабінету. Однак, ОСОБА_1 достовірно знаючи про те, що у кімнаті знаходиться цінне майно, скористався тим фактом, що кабінет вільний та його двері не зачинені, знаючи про те, що він не має права заходити до кабінету, скористався сприятливою для вчинення злочину обстановкою та вчинив злочин, спрямований на таємне заволодіння майном, шляхом незаконного проникнення до приміщення. Зазначені обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами- поясненнями свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21, а також відеозаписом подій.

При цьому доводи обвинуваченого про те, що він не мав наміру викрадати майно, а зайшов до кабінету з метою подивитися на документи, суд відкидає як необгрунтовані, оскільки вони суперечать встановленим у суді обставинам, а саме: відеозаписом подій з камер відеоспостереження, оскільки поведінка обвинуваченого ОСОБА_22 свічить про цілеспрямованість його дій, вжиття заходів для приховання факту проникнення до кабінету, швидкого зникнення з місця вчинення злочину. Тому підстав для зміни кваліфікації дій ОСОБА_1 за вказаним епізодом злочинної діяльності не вбачається.

Таким чином, оцінюючі всі зібрані по справі докази у їх сукупності та взаємозв»язку, керуючись принципом оцінки доказів «поза розумним сумнівом», суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинах за епізодами від 16.06.2016 року, 10.07.2016 року, 13.07.2016 року, 17.07.2016 року, 30.07.2016 року, 11.08.2016 року, 27.08.2016 року, 03.09.2016 року, два епізоди від 04.09.2016 року, 07.09.2016 року, 21.09.2016 року у судовому засіданні доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати:

-за ч. 2 ст.185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно;

-за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та поєднане із проникненням в інше приміщення,

-за ч.2 ст. 190КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) , вчинене повторно;

-за ч.2 ст. 186 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні наступних злочинів.

16 червня 2016 року, приблизно о 10 год.00 хв., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись у тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до першого під’їзду будинку № 1 по вул.Фортечна в м.Запоріжжя, та знаходячись на технічному поверсі, за допомогою раніше заготовлених інструментів, відкрутив та зрізав дроти, таким чином таємно викрав належне ФОП ОСОБА_23 майно, а саме: комутатор «D-LINK DGS 1100-06|ME» вартістю 4250 гривень бeз урахування ПДВ; модуль оптичний «SFP FH-NET FHM-S1203-S3303C 1310NM 1,25G 3КM» вартістю 326 гривень 25 коп. без урахування ПДВ; оптичний приймач «ARCOTEL» вартістю 1296 гривень 21 коп. без урахування ПДВ, чим спричинив потерпілому ОСОБА_23 матеріальну шкоду на загальну суму 5872 грн. 46 коп.

30 червня 2016 року, приблизно о 10 год.00 хв., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до другого під’їзду будинку № 1 по вул.Запорізька в м.Запоріжжя, та знаходячись на технічному поверсі, за допомогою раніше заготовлених інструментів, відкрутив та зрізав дроти, таким чином таємно викрав належне ФОП ОСОБА_24 майно, а саме: комутатор «D-LINK DGS 1228/МE/ВІА 24 PORT 10/100» вартістю 4250 грн. бeз урахування ПДВ; модуль оптичний «SFP FH-NET FHM-S1203-S3303C 1310NM 1,25G 3КM» вартістю 326 гривень 45 коп. без урахування ПДВ; оптичний прилад «ARCOTEL» вартістю 1296 гривень 21 коп. без урахування ПДВ, чим спричинив потерпілому ОСОБА_24 матеріальну шкоду на загальну суму 5872 гривні 66 коп.

14 липня 2016 року, приблизно о 06 год.00 хв., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до першого під’їзду будинку № 91 по пр.Соборному в м.Запоріжжя, та, знаходячись на технічному поверсі, за допомогою раніше заготовлених інструментів відкрутив та зрізав дроти, таким чином таємно викрав належне ОСОБА_25 «Київстар» майно, а саме: комутатор «Huawei Quidway S2326 s|n 2102351366DME7010815» вартістю 3329 гривень 84 коп. бeз урахування ПДВ; комутатор «Huawei Quidway S2326 s|n 2102351366DME7008000» вартістю 3329 гривень 84 коп. бeз урахування ПДВ; чим спричинив ОСОБА_25 «Київстар» матеріальну шкоду на загальну суму 6659 гривень 68 коп.

15 липня 2016 року, приблизно о 10 год.00 хв., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до другого під’їзду будинку № 42 по вул.Шкільна в м.Запоріжжя, та знаходячись на технічному поверсі, за допомогою раніше заготовлених інструментів, відкрутив та зрізав дроти, таким чином таємно викрав належне ФОП ОСОБА_26 майно, а саме: комутатор «D-LINK DGS 1100-06/ME» вартістю 1586 гривень бeз урахування ПДВ; модуль оптичний «SFP FH-NET FHM-S1203-S3303C 1310NM 1,25G 3КM» вартістю 326 гривень 45 коп. без урахування ПДВ;

оптичний приймач «ARCOTEL» вартістю 1300 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_26 матеріальну шкоду на загальну суму 3212 грн. 45 коп.

16 липня 2016 року, приблизно о 07 год.00 хв., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до третього під’їзду будинку № 29 по вул.Перша Ливарна в м.Запоріжжя, та, знаходячись на технічному поверсі, за допомогою раніше заготовлених інструментів відкрутив та зрізав дроти, таким чином таємно викрав належне ОСОБА_25 «Київстар» майно, а саме: комутатор «SWITCH-OS-LS-6224» вартістю 5070 гривень 19 коп. бeз урахування ПДВ; модуль оптичний «ALC-SFP-LHSM1310» в кількості двох штук кожен за ціною 828 грн.39 коп. на суму 1656 грн.78 коп., чим спричинив ОСОБА_25 «Київстар» матеріальну шкоду на загальну суму 6726 гривень 97 коп.

16 липня 2016 року, приблизно о 08 год.00 хв., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до другого під’їзду будинку № 68 по вул.Олександрівська в м.Запоріжжя, знаходячись на технічному поверсі, за допомогою раніше заготовлених інструментів, відкрутив та зрізав дроти, таким чином таємно викрав належне ТОВ «Телесвіт» майно, а саме: посилювач «Terra HD 203U, блок дистанційного живлення Вікодон ВК 2067» вартістю 3608 гривень 08 коп., чим спричинив ТОВ «Телесвіт» матеріальну шкоду на загальну суму 3608 гривень 08 коп.

02 серпня 2016 року, приблизно о 07 год.00 хв., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, із телефонної каналізації, розташованої на торці будинку № 61 по вул.Українська в м.Запоріжжя, за допомогою раніше заготовлених інструментів, шляхом перерізання, таємно викрав належне ПАТ «Укртелеком» майно, а саме: кабель телефонний ТППеП 100х2х0,04 довжиною 12 метрів,

кабель телефонний мідний ТППеП 50х2х0,04 довжиною 12 метрів, кабель телефонний мідний ТППеП 10х2х0,04 довжиною 12 метрів, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 672 гривні 40 коп.

12 серпня 2016 року, приблизно о 05 год.00 хв., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до другого під’їзду будинку № 149 корпус 3 по вул.Гоголя в м.Запоріжжя, та знаходячись на технічному поверсі, за допомогою раніше заготовлених інструментів, відкрутив та зрізав дроти, таким чином таємно викрав належне ФОП ОСОБА_27 майно, а саме: комутатор «D-LINK DES 1228|MB1A» вартістю 4250 гривень бeз урахування ПДВ; модуль оптичний «SFP FH-NET FHM-S1203-S3303C 1310NM 1,25G 3КM» вартістю 326 гривень 45 коп без урахування ПДВ; оптичний приймач «ARCOTEL» вартістю 1300 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_27 матеріальну шкоду на загальну суму 5876 грн. 45 коп.

13 серпня 2016 року, приблизно о 06 год.00 хв., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до другого під’їзду будинку № 42 по вул.Шкільна в м.Запоріжжя, та знаходячись на технічному поверсі, за допомогою раніше заготовлених інструментів, відкрутив та зрізав дроти, таким чином таємно викрав належне ФОП ОСОБА_23 майно, а саме: комутатор «D-LINK DGS 1100-06|ME» вартістю 4250 гривень бeз урахування ПДВ; модуль оптичний «SFP FH-NET FHM-S1203-S3303C 1310NM 1,25G 3КM» вартістю 326 гривень 45 коп. без урахування ПДВ;

оптичний приймач «ARCOTEL» вартістю 1300 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_23 матеріальну шкоду на загальну суму 5876 грн. 45 коп.

29 серпня 2016 року, приблизно о 07 год.30 хв., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, із телефонної каналізації, розташованої на торці будинку № 167 по вул.Поштова в м.Запоріжжя, за допомогою раніше заготовлених інструментів, шляхом перерізання, таємно викрав належне ПАТ «Укртелеком» майно, а саме: муфту Хага-1000 2МР 200-2 (комплект) вартістю 416 гривень 58 коп. без урахування ПДВ, чим спричинив ПАТ «Укртелеком матеріальну шкоду на загальну суму 416 гривень 58 коп.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за вказаними епізодами злочинів кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, тому що він вчинив умиснi дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у вчиненні вказаних епізодів злочинної діяльності не визнав та пояснив, що він не вчинював крадіжок кабельної продукції та комутаторів, зазначив, що на той період часу мав гіпсову пов»язку на правій руці, тому фізично не міг демонтувати комутатори, зрізати дроти зі стін. Слідчий експеримент за його участю проводився за вказівкою слідчого, який називав адреси будинків, він лише погоджувався зі слідчим, оскільки він перебував у стані депресії через проблеми у родині. У подальшому ОСОБА_1 змінив свої пояснення та визнав свою провину у вчиненні усіх інкримінованих йому злочинах, однак деталей їх вчинення не зазначив, пославшись на сплив значного періоду часу.

На підтвердження провини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні крадіжок 16.06.2016 року, 30.06.2016 року, 14.07.2016 року, 15.07.2016 року, 16.07.2016 року, 16.07.2016 року, 02.08.2016 року, 12.08.2016 року, 13.08.2016 року, 29.08.2016 року стороною обвинувачення були надані наступні докази.

За епізодом від 16.06.2016 року:

-заява СПД ОСОБА_23 про те, що 16.06.2016 року у під»їзді за адресою: м. Запоріжжя вул.. Грязнова, 1 було викрадено належне йому майно – комутатор, оптичний модуль та оптичний приймач;

-довідка про вартість викраденого майна, яка складає 5872,66 грн.

-протоколом огляду місця події від 16.06.2016 року – технічного поверху другого під»їзду будинку № 1 по вул.. Грязнова у м. Запоріжжі, на стіні виявлено металевий ящик із дротами, де виявлена відсутність інтернет-обладнання;

-протокол пред»явлення особи для впізнання від 11.10.2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_28 впізнав особу на фото під № 4, який проносив йому на продаж інтернет обладнання.

Однак, аналізуючи вказаний доказ суд враховує, що згідно ст.. 228 КПК України перед тим, як пред»явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо зясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути предявлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред»явлення особи для впізнання. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред»являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що предявляються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 на момент проведення вказаної слідчої дії перебував під вартою та щодо нього вже здійснювалось досудове провадження, тому слідчий мав можливість провести упізнання особи за зовнішнім виглядом, але не скористався такою можливістю, що потягло за собою порушення ним норм діючого кримінально-процесуального.

Суд також зазначає про те, що у протоколах пред»явлення особи для впізнання відсутній опис усіх осіб, які пред»являлись для впізнання за номерами від одного до чотирьох, а також відсутнє зазначення про те, хто є тією особою (ПІБ), яку свідок впізнав на відповідних фото (відомості щодо анкетних даних осіб не зазначені).

Допитати у судовому засіданні свідка ОСОБА_28 не виявилось можливим через його неявку за судовим викликом. Заходи примусу результати не дали. Стороною обвинувачення ухвала суду про надання доказів виконана не була, при цьому суд сприяв стороні обвинувачення у доставці свідка до зали судового засідання, що підтверджується численними судовими викликами та ухвалами про примусовий привід свідка. За таких обставин перевірити дотримання вимог діючого законодавства під час проведення впізнання свідком обвинуваченого на досудовому слідстві не виявилось можливим.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд, оцінюючи зазначені докази за даним кримінальним провадженням на відповідність їх вимогам КПК, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.12.2012 року). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»від 11.04.2013).

Таким чином, враховуючи практику ЄСПЛ, перевіривши надані прокурором докази на предмет їх належності та допустимості, суд приходить до висновку про те, що зазначений протокол впізнання є недопустимим доказом по справі, оскільки отриманий із порушенням норм діючого кримінально-процесуального закону, тому відкидається судом.

Інших доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 за вказаним епізодом суду не надано.

За епізодом від 30.06.2016 року:

-заява СПД ОСОБА_24 про те, що 30.06.2016 року у під»їзді за адресою: м. Запоріжжя вул.Запорізька, 1 було викрадено належне йому майно – комутатор, оптичний модуль та оптичний приймач;

-довідка про вартість викраденого майна, яка складає 5872,66 грн.

-протоколом огляду місця події від 30.06.2016 року – технічного поверху другого під»їзду будинку № 1 по вул..Запорізька у м. Запоріжжі, на стіні виявлено металевий ящик із дротами, де виявлена відсутність інтернет-обладнання;

-протокол пред»явлення особи для впізнання від 11.10.2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_29 впізнав особу на фото під № 1, який проносив йому на продаж інтернет обладнання.

Суд відкидає вказаний доказ із доказової бази, оскільки під час проведення впізнання зі свідком ОСОБА_29 були допущені аналогічні порушення норм КПК України в частині пред»явлення особи для впізнання за фотознімками, замість особистої участі підозрюваного, відсутність анкетних даних осіб, які пред»являлись для впізнання та тієї особи, яка була впізнана. Допитати у судовому засіданні свідка ОСОБА_29 у судовому засіданні не виявилось можливим через його неявку за судовим викликом. Заходи примусу результати не дали. Стороною обвинувачення ухвала суду про надання доказів виконана не була, при цьому суд сприяв стороні обвинувачення у доставці свідка до зали судового засідання, що підтверджується численними судовими викликами та ухвалами про примусовий привід свідка. За таких обставин перевірити дотримання вимог діючого законодавства під час проведення впізнання свідком обвинуваченого на досудовому слідстві не виявилось можливим, тому протокол пред»явлення особи для впізнання від 11.10.2016 року суд визнає недопустимим доказом.

Інших доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 за вказаним епізодом суду не надано.

За епізодом від 14.07.2016 року:

-заява ОСОБА_25 «Київстар» про те, що 14.07.2016 року у під»їзді за адресою: м. Запоріжжя пр.. Соборний, 91 було викрадено належне їм майно – два комутатори%

-довідка про вартість викраденого майна, яка складає 6659,68 грн.

-протоколом огляду місця події від 14.07.2016 року – технічного поверху третього під»їзду будинку № 91 по пр.. Соборний у м. Запоріжжі, на стіні виявлено металевий ящик із дротами, де виявлена відсутність інтернет-обладнання;

-протокол пред»явлення особи для впізнання від 11.10.2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_29 впізнав особу на фото під № 3, який приносив йому на продаж інтернет обладнання.

Суд відкидає вказаний доказ із доказової бази, оскільки під час проведення впізнання зі свідком ОСОБА_29 були допущені аналогічні порушення норм КПК України в частині пред»явлення особи для впізнання за фотознімками, замість особистої участі підозрюваного, відсутність анкетних даних осіб, які пред»являлись для впізнання та тієї особи, яка була впізнана. Допитати у судовому засіданні свідка ОСОБА_29 у судовому засіданні не виявилось можливим через його неявку за судовим викликом. Заходи примусу результати не дали. Стороною обвинувачення ухвала суду про надання доказів виконана не була, при цьому суд сприяв стороні обвинувачення у доставці свідка до зали судового засідання, що підтверджується численними судовими викликами та ухвалами про примусовий привід свідка. За таких обставин перевірити дотримання вимог діючого законодавства під час проведення впізнання свідком обвинуваченого на досудовому слідстві не виявилось можливим, тому протокол пред»явлення особи для впізнання від 11.10.2016 року суд визнає недопустимим доказом.

Інших доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 за вказаним епізодом суду не надано.

За епізодом від 15.07.2016 року:

-заява СПД ОСОБА_26 про те, що 15.07.2016 року у під»їзді за адресою: м. Запоріжжя вул.. Героїв Сталінграду, 42 було викрадено належне їм майно – комунатор, оптичний модуль та оптичний приймач;

-довідка про вартість викраденого майна, яка складає 5876,45 грн.

-протоколом огляду місця події від 15.07.2016 року – дев»ятого поверху другого під»їзду будинку № 42 вул. Героїв Сталінграду у м. Запоріжжі, на стіні виявлено металевий ящик із дротами, де виявлена відсутність інтернет-обладнання;

-протокол пред»явлення особи для впізнання від 11.10.2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_29 впізнав особу на фото під № 1, який приносив йому на продаж інтернет обладнання.

Суд відкидає вказаний доказ із доказової бази, оскільки під час проведення впізнання зі свідком ОСОБА_29 були допущені аналогічні порушення норм КПК України в частині пред»явлення особи для впізнання за фотознімками, замість особистої участі підозрюваного, відсутність анкетних даних осіб, які пред»являлись для впізнання та тієї особи, яка була впізнана. Допитати у судовому засіданні свідка ОСОБА_29 у судовому засіданні не виявилось можливим через його неявку за судовим викликом. Заходи примусу результати не дали. Стороною обвинувачення ухвала суду про надання доказів виконана не була, при цьому суд сприяв стороні обвинувачення у доставці свідка до зали судового засідання, що підтверджується численними судовими викликами та ухвалами про примусовий привід свідка. За таких обставин перевірити дотримання вимог діючого законодавства під час проведення впізнання свідком обвинуваченого на досудовому слідстві не виявилось можливим, тому протокол пред»явлення особи для впізнання від 11.10.2016 року суд визнає недопустимим доказом.

Інших доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 за вказаним епізодом суду не надано.

За епізодом від 16.07.2016 року за фактом крадіжки майма ОСОБА_25 «Київстар» жодного доказу суду не надано.

За епізодом від 16.07.2016 року:

-заява ТОВ «Телесвіт» про те, що 16.07.2016 року у під»їзді за адресою: м. Запоріжжя вул.. Олександрівська, 68 було викрадено належне їм майно – будинковий посилювач, блок дистанційного живлення;

-довідка про вартість викраденого майна, яка складає 2317,68 грн.

-протоколом огляду місця події від 16.07.2016 року – технічного поверху будинку № 68 вул. Олександрівська у м. Запоріжжі, де на стіні виявлено металевий ящик із дротами, де виявлена відсутність інтернет-обладнання;

-протокол пред»явлення особи для впізнання від 11.10.2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_28 впізнав особу на фото під № 3, який приносив йому на продаж інтернет обладнання.

Суд відкидає вказаний доказ із доказової бази, оскільки під час проведення впізнання зі свідком ОСОБА_28 були допущені аналогічні порушення норм КПК України в частині пред»явлення особи для впізнання за фотознімками, замість особистої участі підозрюваного, відсутність анкетних даних осіб, які пред»являлись для впізнання та тієї особи, яка була впізнана. Допитати у судовому засіданні свідка ОСОБА_30 у судовому засіданні не виявилось можливим через його неявку за судовим викликом. Заходи примусу результати не дали. Стороною обвинувачення ухвала суду про надання доказів виконана не була, при цьому суд сприяв стороні обвинувачення у доставці свідка до зали судового засідання, що підтверджується численними судовими викликами та ухвалами про примусовий привід свідка. За таких обставин перевірити дотримання вимог діючого законодавства під час проведення впізнання свідком обвинуваченого на досудовому слідстві не виявилось можливим, тому протокол пред»явлення особи для впізнання від 11.10.2016 року суд визнає недопустимим доказом.

Інших доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 за вказаним епізодом суду не надано.

За епізодом від 02.08.2016 року:

-протоколом огляду місця події від 02.08.2016 року – торцевого боку будинку № 61 вул. Українська у м. Запоріжжі, де на стіні виявлено кабель, який має сліди пошкодження;

-протокол пред»явлення особи для впізнання від 11.10.2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_19 впізнав особу на фото під № 4, який приносив йому на продаж бухти мідної проволоки.

Суд відкидає вказаний доказ із доказової бази, оскільки під час проведення впізнання зі свідком ОСОБА_19 були допущені аналогічні порушення норм КПК України в частині пред»явлення особи для впізнання за фотознімками, замість особистої участі підозрюваного, відсутність анкетних даних осіб, які пред»являлись для впізнання та тієї особи, яка була впізнана. Допитати у судовому засіданні свідка ОСОБА_19 у судовому засіданні не виявилось можливим через його неявку за судовим викликом. Заходи примусу результати не дали. Стороною обвинувачення ухвала суду про надання доказів виконана не була, при цьому суд сприяв стороні обвинувачення у доставці свідка до зали судового засідання, що підтверджується численними судовими викликами та ухвалами про примусовий привід свідка. За таких обставин перевірити дотримання вимог діючого законодавства під час проведення впізнання свідком обвинуваченого на досудовому слідстві не виявилось можливим, тому протокол пред»явлення особи для впізнання від 11.10.2016 року суд визнає недопустимим доказом.

Інших доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 за вказаним епізодом суду не надано.

За епізодом від 12.08.2016 року за фактом крадіжки майна СПД ОСОБА_27 жодного доказу суду не надано.

За епізодом від 13.08.2016 року за фактом крадіжки майна СПД ОСОБА_23 жодного доказу суду не надано.

За епізодом від 29.08.2016 року:

-протоколом огляду місця події від 29.08.2016 року – торцевого боку будинку № 167 вул. Поштова, 167 у м. Запоріжжі, де на стіні виявлено кабель, який має сліди пошкодження;

-довідкою про вартість викраденого майна 416,58 грн

Інших доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 за вказаним епізодом суду не надано.

Також у якості доказу провини ОСОБА_1 суду було надано протокол проведення слідчого експерименту від 13.10.2016 року за участю підозрюваного ОСОБА_1, який зазначив про обставини вчиненого ним злочину 13.07.2016 року щодо жінки, сумкою якої він заволодів, вдаривши її в обличчя, а також зазначив адреси десяти будинків, де ним були вчинені крадіжки інтернет обладнання та кабельної продукції, а також зазначено місце, де він випалював кабель та ховав інструменти для вчинення крадіжок. У той же день 13.10.2016 року було проведено огляд місця події – ділянки місцевості біля Набережної магістралі, де було виявлено пакет із металевим прутом, викруткою, ножем та шипцами.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що усі адреси місць вчинення злочинів називав безпосередньо слідчий, куди привозив його та понятих, він дав згоду фотографуватися на фоні цих будинків, оскільки перебував під впливом наркотичних засобів, які йому давали працівники поліції.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Яременко проти України» від 12.06.2008 року зазначено, що визначаючи, чи було провадження у справі загалом справедливим, також має враховуватись, чи було дотримано прав на захист. Слід, зокрема, розглянути, чи заявникові була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання. Крім того, має бути врахована якість таких доказів і, зокрема, те, чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності. При тому, що питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується.

Для перевірки дотримання порядку проведення вказаної слідчої дії та добровільності пояснень підозрюваного ОСОБА_1 судом було допитано у якості свідка ОСОБА_31, який зазначив, що він нічого не пам»ятає з приводу його участі у якості понятого під час проведення слідчого експерименту із ОСОБА_1, підозрюваного не знає, як проводився слідчий експеримент 13.10.2016 року зазначити не може. Інший понятий ОСОБА_19 неодноразово викликався у судове засідання, однак до суду не з»явився, примусові заході, вжиті судом, результату не дали, стороною обвинувачення явка свідка на вимогу суду не забезпечена. За таких підстав, враховуючи той факт, що обвинувачений заперечує добровільність надання ним пояснень під час проведення слідчого експерименту, спростувати його доводи під час судового засідання не вдалось, суд приходить до переконання, що вказаний доказ є сумнівним та не може бути використаний для доведення провини обвинуваченого ОСОБА_1В, у вчиненні злочинів за епізодами від 16.06.2016 року, 30.06.2016 року, 14.07.2016 року, 15.07.2016 року, 16.07.2016 року, 16.07.2016 року, 02.08.2016 року, 12.08.2016 року, 13.08.2016 року, 29.08.2016 року, тому не береться до уваги судом.

Як встановлено у судовому засіданні, під час проведення огляду місця події 13.10.2016 року було виявлено та вилучено пакет з інструментами, у подальшому слідчий визнав вказане майно речовим доказом по справі та у постанові від 20.10.2016 року зазначив, що предмети були вилучені 20.10.2016 року та застосовувалися під час вчинення злочину 16.06.2016 року для заволодіння майном СПД ОСОБА_23. Даних про те, що зазначені предмети є речовими доказами по іншим епізодам злочинної діяльності, немає. Оскільки, інструменти були вилучені під час огляду місця події – ділянки місцевості у загальнодоступному місці, безпосередньо за місцем проживання ОСОБА_1 або при ньому, не перебували, а також, враховуючи, що добровільність та об»єктивність пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 під час слідчого експерименту не підтверджена, суд вважає, що використовувати речові докази для підтвердження провини ОСОБА_1 за всіма епізодами крадіжок інтернет обладнання та кабельної продукції неможливо через відсутність будь-яких переконливих даних щодо приналежності інструментів та їх використання саме ОСОБА_1

В той же час суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_1 під час судового засідання змінював свої пояснення, а також позицію щодо визнання чи невизнання своєї провини у вчиненні крадіжок інтернет обладнання та кабельної продукції, тому брати за основу його викривальні пояснення в останньому судовому засіданні, у яких він не зазначив ані деталей вчинених злочинів, ані дати та місця таємного викрадення майна, не можна.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. 62 Конституції України та ч.3 ст. 373 КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи, не може піддаватися кримінальному покаранню, доки не буде визнаний винним в законному порядку, обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах або припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях та ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

На підставі частини 1ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Відповідно до ч. 1ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91цього Кодексу покладається на слідчого та прокурора.

Відповідно дост. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Таким чином, проаналізувавши усі надані суду докази у їх сукупності та взаємозв»язку, суд приходить до висновку про те, що единими допустимими доказами у кримінальному провадженні за фактами таємного викрадення чужого майна за епізодами від 16.06.2016 року, 30.06.2016 року, 14.07.2016 року, 15.07.2016 року, 16.07.2016 року, 16.07.2016 року, 02.08.2016 року, 12.08.2016 року, 13.08.2016 року, 29.08.2016 року, є лише протоколи огляду місць події та довідки про вартість спричиненої шкоди. Протоколи слідчих дій (впізнання особи за фотознімками та слідчий експеримент) визнані судом недопустими доказами через численні грубі порушення норм діючого законодавства під час їх проведення. Інших доказів, якими могли б бути пояснення свідків-очевидців вчинення злочинів ОСОБА_1., вилучення викраденого майна безпосередньо в обвинуваченого або за місцем його проживання, впізнання підозрюваного під час досудового розслідування, проведене за участю підозрюваного та у порядку, передаченому КПК України, та інші докази, отримані у передбачений законом спосіб, стороною обвинувачення не надано, при тому, що суд сприяв прокурору у їх наданні шляхом надсилання судових викликів, винесення ухвал про примусовий привід та таке інше.

За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до злочинів, у яких він обвинувачується, за епізодами від 16.06.2016 року, 30.06.2016 року, 14.07.2016 року, 15.07.2016 року, 16.07.2016 року, 16.07.2016 року, 02.08.2016 року, 12.08.2016 року, 13.08.2016 року, 29.08.2016 року, та аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності в межах пред'явленого обвинувачення, суд приходить до переконання про недоведеність причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні кримінальних правопорушень, тому суд приходить до переконання, що його необхідно визнати невинуватим та виправдати за вказаними епізодами злочинної діяльності у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчиненні злочинів, провина обвинуваченого по яким доведена, (за епізодами від 16.06.2016 року, 10.07.2016 року, 13.07.2016 року, 17.07.2016 року, 30.07.2016 року, 11.08.2016 року, 27.08.2016 року, 03.09.2016 року, два епізоди від 04.09.2016 року, 07.09.2016 року, 21.09.2016 року) у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив десять епізодів злочинних дій, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, та два епізоди тяжких злочинів, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за корисливі злочини, судимість за які не знята і непогашена у встановленому законом порядку, систематично на протягом нетривалого періоду часу, будучи особою, яка звільненна від відбування покарання умовно-достроково, знову вчинив низку аналогічних злочинів, пов»язаних із посяганням на майно громадян, що свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення та перевиховання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, при цьому перебував на профілактичному обліку у лікаря нарколога до 2001 року із діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів, за станом здоров»я має застарілий перелам передпліччя праворуч, який не зрісся, потребує оперативному втручанню у плановому порядку, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину-інваліда – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Обставинами, що пом’якшують покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

На підставі викладеного, враховуючи кількість однотипних злочинів, вчинених обвинуваченим, які були вчинені незадовго після його звільнення з місць позбавлення волі та мали систематичний характер, беручи до уваги стан здоров»я обвинуваченого та наявність у нього родини та неповнолітньої дитини, яка потребує постійного медичного лікування, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, що буде відповідати принципам та меті його призначення, у мінімальному розмірі, передбаченому санкціями інкримінованих злочинів. При цьому, застосуванню підлягає і ст.. 71 КК України, оскільки обвинувачений вчинив злочини у період умовно-дострокового звільнення від покарання. З огляду на дані біографії обвинуваченого та кількість вчинених ним злочинів, підстав для застосування ст.. 69 КК України або ст.. 75 КК України не вбачається.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції, яка діяла до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» № 2046-VIII від 18.05.2017 р.», зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, в зв’язку з чим термін перебування під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 з 29 вересня 2016 року до дня набрання вироком суду законної сили, слід зарахувати в строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_11 про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в сумі

1250 гривень у зв’язку зі смертю потерпілої суд залишає без розгляду.

Цивільний позов прокуратури Запорізької області про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 3540 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, враховуючи той факт, що судом вирішено виправдати ОСОБА_1 у вчиненні злочинів щодо потерпілих ОСОБА_25 «Київстар», ФОП ОСОБА_27, ФОП ОСОБА_23, ФОП ОСОБА_24, ТОВ «Телесвіт» на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України цивільні позови вказаних потерпілих необхідно залишити без розгляду.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 та ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України (за епізодами від 16.06.2016 року, 10.07.2016 року, 13.07.2016 року, 17.07.2016 року, 30.07.2016 року, 11.08.2016 року, 27.08.2016 року, 03.09.2016 року, два епізоди від 04.09.2016 року, 07.09.2016 року, 21.09.2016 року) та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.190 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

-за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі;

-за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;

-за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання покарання, не відбутого за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 жовтня 2014 року остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років та шести місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст. 185 КК України за епізодами від 16.06.2016 року, 30.06.2016 року, 14.07.2016 року, 15.07.2016 року, 16.07.2016 року, 16.07.2016 року, 02.08.2016 року, 12.08.2016 року, 13.08.2016 року, 29.08.2016 року, та виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні засудженого ОСОБА_1 залишити без змін до набрання вироком законної сили, але не більше ніж, до дня фактичного відбуття покарання.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 29 вересня 2016 року тобто з моменту фактичного затримання.

На підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції, яка діяла до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» № 2046-VIII від 18.05.2017 р.», зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання термін попереднього ув’язнення з 29 вересня 2016 року до дня набрання вироком суду законної сили включно з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Запорізької області матеріальну шкоду від злочину у розмірі 3540 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Цивільні позови ОСОБА_25 «Київстар», ФОП ОСОБА_27, ФОП ОСОБА_23, ФОП ОСОБА_24, ТОВ «Телесвіт» про відшкодування матеріальної шкоди до ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Речові докази по справі:

- ніж, дві викрутки, плоскогубці, металевий прут - знищити;

- ДВД диск із записом із камер відеоспостереження Запорізької місцевої прокуратури № 2 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- коробку з-під мобільного телефону «Леново», мобільний телефон «Леново» - повернути потерпілому ОСОБА_16 за належністю;

- коробку з-під мобільного телефону «Престіжіо» - повернути потерпілому ОСОБА_32 за належністю;

- копію договору кредитування - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Жовтневому районному суді м. Запоріжжя.

Суддя Ю.О. Пивоварова