Рішення № 77085261, 04.10.2018, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 471/427/16-ц

Провадження № 2/355/376/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лисюка О.Д.

за участі секретаря судового засідання Старенької С.М., Ярмолюк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанси» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави,

в с т а н о в и в:

І. Зміст позовних вимог.

1. 28 квітня 2016 року ТОВ « Кредекс Фінанс » (надалі позивач) звернулося до Братського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 ( відповідач 1), ОСОБА_2 ( відповідач 2) з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором та зверненням стягнення на предмет застави автомобіль марки « Nissan», модель « X-TRAIL 2.0 », 2008 року випуску, що на праві власності належить відповідачу 1, шляхом продажу вказаного транспортного засобу ТОВ « Кредекс Фінанс» з укладанням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку.

Вилучити у відповідача ОСОБА_1 предмет застави.

ІІ. Позиція сторін.

2.1. Обгрунтовуючи позовні вимоги свого довірителя, представник позивача ОСОБА_3 суду пояснив, що 20.04.2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ « УкрСиббанк» було укладено договір факторингу № 05/12, відповідно до якого банк відступив на користь ТОВ « Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за договором № 11334903000 від 18.04.2008 року.

Таким чином, до ТОВ « Кредекс Фінанс » перейшло право вимоги, що виникло з вказаних договорів, в тому числі з договору, яким забезпечено виконання зобов’язання.

ТОВ « Кредекс Фінанс» та ОСОБА_2 уклали договір поруки № 11334903000-П відповідно до якого, відповідач 2, як поручитель, поручається за виконання відповідачем 1 обовязків, які виникли на підставі договору в обсязі 2000 грн. у разі невиконання ОСОБА_1 зобов’язань по кредитному договору.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11334903000 від 18 квітня 2008 року , звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки « Nissan», модель « X-TRAIL 2.0 », 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість якого згідно договору застави становила 351000,00 грн., що на праві власності належить відповідачу 1, шляхом продажу вказаного транспортного засобу ТОВ « Кредекс Фінанс» з укладанням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку.

Зобов’язати ОСОБА_1 передати ТОВ « Кредекс Фінанс» предмет застави: автомобіль марки « Nissan», модель « X-TRAIL 2.0 », 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Також, у відповідності до договору поруки, укладеного між позивачем та ОСОБА_2, просив стягнути із останнього на користь банку 2000,00 грн.

2.2. Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву зазначивши:

- відповідно до п. 2.3. Договору факторингу № 05/12, в разі сплати Фактором у повному обсязі Ціну продажу Клієнтові до або у Дату передачі, Передача набуває чинності у дату передачі змоменту шдписання ОСОБА_4 приймання-передачі після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржника стосовно Заборгованості i отримує відповідні права вимоги за кредитами. Акт приймання-передачі підписаний Сторонами та скріплений їхніми печатками, у формі викладеній в ОСОБА_5 2 до цього Договору, є доказом передачі.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази передачі Фактору права вимоги , а саме Позивачем не було надано до суду самого ОСОБА_4 приймання-передачі, що не тільки не дає можливості збагнути з якої дати перейшло право вимоги до Позивача (що дозволило йому нараховувати відсотки та пеню), а й взагалі ставить під сумнів перехід права вимоги.

-як вбачається з ОСОБА_5 1 до Договору факторингу №05/12, на момент шдписання даного Договору, заборгованість за основною сумою відповідача складала 162 591,63 грн., а загальна сума заборгованість з відсотками та штрафами складала 175 357, 58 грн.

Так, тіло кредиту це сума, яку кредитор видає позичальникові. Це i є основний борг по кредиту. Надалі, на цю базову суму банк нараховує відсотки, комісії та інші платежі.

Так, 31.10.2012 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 111ДРУБ про погашення заборгованості за Кредитним договором № 11334903000 від 18.04.2008 року відповідно до п.1.1.2 якого, Кредитором була зафіксована заборгованість саме в сумі 175 357,58 грн.

Після сплати відповідачем 1 частини заборгованості, а саме 26 300 грн. 00 коп. , залишкова заборгованість склала 149 057 грн. 58 коп., що і знайшло своє підтвердження в п. 1.2. Договору № 111ДРУБ де чітко визначено, що предметом вказаного вище Договору є визначення порядку сплати Боржником перед ТОВ «Кредекс Фінанс» суми заборгованості за Кредитним договором в poзмірі 149 057 грн. 58 коп.

Таким чином, починаючи з дня укладання договору №111ДРУБ від 31.10.2012 року про погашення заборгованості за кредитним договором № 113349003000 від 18.04.2008 року між сторонами виникли нові договірні відносини.

-на виконання договору № 111ДРУБ від 31.10.2012 року відповідачем 1 на рахунок позивача з 05.11.2012 по 20.09.2013 роки було сплачено 40 417 грн., а тому, сума боргу з урахуванням попередньої виплати становить 108 640 грн.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

1.Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 17 травня 2018 року було визнано явку представника позивача обов’язковою ( т.2 а.с. 105)

2.Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 29 травня 2019 року було відмовлено в клопотанні представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції ( т.2 а.с. 122)

3.На виконання ухвали Братського районного суду Миколаївської області від 30 січня 2018 року зобовязано представника позивача надати суду належним чином здійснений розрахунок заборгованості за кредитним Договором № 11334903000 від 18.04.2008 року на дату звернення до суду ( т.2 а.с.33, 105)

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

18.04.2008 року між Акціонерним комерційним банком « УкрСиббанк» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11334903000 ( т.1 а.с. 10-21)

Відповідно до вищевказаного договору, АКБ « УкрСиббанк» зобов’язувався надати та надав відповідачеві ОСОБА_1 кредит в сумі 34 331,00 дол. США, що відповідно до курсу Національного банку України дорівнювало еквіваленту 173371,55 грн. з терміном дії договору до 20.04.2015 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за договором № 11334903000 від 18.04.2008 року, АКБ « УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали договір забезпечення, відповідно до якого, предметом застави є автомобіль марки « Nissan», модель « X-TRAIL 2.0 », 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

При укладанні договору забезпечення, сторони визначили вартість предмета застави в розмірі 203970 грн. ( пункт 2.2 Договору» т.1 а.с.12)

Рішенням загальних зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 року АКБ « УкрСиббанк» у зв’язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону « Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство « УкрСиббанк».

20.04.2012 року між ПАТ « УкрСиббанк» та ТОВ « Кредекс Фінанс» було укладено договір Факторингу № 05/12, відповідно до умов якого ПАТ « УкрСиббанк» відступив на користь ТОВ « Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі і за договором про надання споживчого кредиту за № 11334903000 від 18.04.2008 року ( т.1 а.с. 116-130).

14 травня 2012 року сторонами було підписано акт приймання-передачі відповідно до якого, ПАТ « УкрСиббанк» відступає права вимоги за кредитами Фактору ( ТОВ « Кредекс Фінанс»)

Відповідно до витягу із ОСОБА_5 № 1 до договору Факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року, станом на 14 травня 2012 року позичальник ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі : заборгованість за основною сумою боргу складає 162591,63 грн., заборгованість за відсотками 12310 грн., сума нарахованих штрафів - 435,46 грн. Таким чином, загальна сума боргу становить 175357,58 грн.( т.1 а.с.132)

Вказана сума боргу підтверджена також і вимогою про погашення кредитної заборгованості від 24.05.2012 року за № 1583 відповідно до якої, ТОВ « Кредекс Фінанс» вимагає на протязі 14 календарних днів з дня отримання вимоги перерахувати кошти в сумі 175 357,57 грн. ( т.1 а.с.228)

Вимога аналогічного змісту датована 30.05.2012 року міститься і на а.с. 230.

31.10.2012 року між ТОВ « Кредекс Фінанс» та ОСОБА_1 було підписано договір реструктуризації № 111ДРУБ де було визначено порядок сплати Боржником суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 149 057 грн.58 коп.( т.1 а.с. 232-234 )

Як вбачається із довідки № УСБ./1211/ф/1054 від 12.11.2013 року підписаної генеральним директором ТОВ « Кредекс Фінанс» ОСОБА_6, сума заборгованості на момент відступлення права вимоги складала 175 357 грн.58 коп.

З 20 квітня 2012 по 12 листопада 2013 року на рахунок ТОВ « Кредекс Фінанс» згідно кредитного договору № 11334903000 від 18.04.2008 року поступило погашень в розмірі 66 717 грн.58 коп.

Станом на 12.11.2013 року у гр. ОСОБА_1 прострочена заборгованість згідно договору реструктуризації складає 67 240 грн., загальний розмір заборгованості перед ТОВ « Кредекс Фінанс» складає 108 640 грн.( т.1 а.с.133, т.2 а.с. 19 )

V. Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За вимог ч.1 та 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому, ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно з ч.1 ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст. ст. 76-81, 89, 228, 229, 235, 243, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують).

За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких сууд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування ( ч.1 ст.77 ЦПК), а доказування не може грунтуватися на припущеннях ( ч.6 ст.81 ЦПК) .

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму.

Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 78 Цивільного процесуального кодексу України встановлено правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, при цьому, правила належності доказів спрямовані, насамперед, на досягнення процесуальної економії через усунення з судового розгляду доказів, які не мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, що належать до предмета доказування. Суд має відібрати лише ті докази, що містять інформацію щодо предмета доказування, виключивши з процесу доказування докази, що не належать до справи, наявність яких ускладнює процес доказування, встановлення дійсних обставин справи, затягує розгляд справи.

З огляду на викладене, зміст правочину становлять права та обов'язки, про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися, при цьому зміст договору чи іншого правочину закріплюється у його статтях (пунктах).

Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 р., до умов цього Договору, Клієнт ( ПАТ «УкрСиббанк») зобов'язується відступити Фактору (ТОВ «Кредекс Фінанс») права вимоги за кредитами, а Фактор зобов'язується придбати Права вимоги за кредитами, прийняти їх і сплатити Ціну продажу, передбаченого цим договором, при цьому, пунктом 2.3 наведеного вище Договору факторингу передбачено, що - Передача набуває чинності у дату передачі з моменту підписання ОСОБА_4 приймання-передачі, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованості і отримує відповідні Права вимоги за кредитами.

Акт приймання-передачі, підписаний Сторонами та скріплений їхніми печатками, у формі. викладеній в ОСОБА_5 2 до цього Договору, є доказом Передачі.

ОСОБА_4 приймання-передачі від 14 травня 2012 року підтверджується, що сторонами Договорів факторингу було підписано вказані акти та передано право вимоги за кредитами (копія ОСОБА_4 прийому - передачі наявна в матеріалах даної судової справи ).

З огляду на викладене, у формі додатку до позовної заяви були залучені належні та допустимі докази (копії документів), які на думку суду підтверджують предмет позову у повній мірі, зокрема:

-витяг з Договору факторингу №05/12 від 20 квітня 2012р.,

-акт прийому - передачі ,

-витяг з ОСОБА_5 №1 до Договору факторингу №05/12 від 20 квітня 2012р.

Таким чином суд вважає, що наведені документи підтверджують факт права вимоги Нового Кредитора - ТОВ «Кредекс Фінанс» до відповідача ОСОБА_1, а тому посилання останнього на ту обставину, що в матеріалах справи відсутні докази передачі Фактору права вимоги, а саме Позивачем не було надано до суду самого ОСОБА_4 приймання-передачі, є безпідставним.

Разом з тим, звертаючись до суду з даним позовом, позивач на обгрунтування своїх позовних вимог, надав суду витяг з ОСОБА_5 №1 до Договору факторингу №05/12 від 20 квітня 2012 року, який як на його думку виступає розрахунком заборгованості відповідача ОСОБА_1 на момент переуступки боргу.

Однак, суд не може погодитися з такою позицією позивача виходячи з наступного.

Відповідно до Договору №111ДРУБ про погашення заборгованості за Кредитним договором №11334903000 від 18.04.2008 року від 31.10.2012 року передбачено порядок сплати Відповідачем 1 перед Кредитором суму заборгованості за Кредитним договором в розмірі - 149057,58 грн. згідно передбаченого графіку платежів. При цьому, пп. 3.4. Договору було передбачено, що у разі неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за даним Договором, Кредитор має право прийняти рішення про дострокове розірвання наведеного Договору і здійснювати стягнення в примусовому порядку відповідно до чинного законодавства.

Окрім того, даним Договором передбачено також, що за несвоєчасне повернення розстрочених сум боргу, відповідач 1 сплачує Кредитору штрафні санкції згідно діючого законодавства України та пеню у розмірі - діючої на період виникнення прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

В матеріалах даної справи містяться листи та вимоги ТОВ « Кредекс Фінанас» до ОСОБА_1 з проханням погасити заборгованість по кредитному договору, які мають різні суми боргу. Зокрема, лист вих. № 10951082 від 10.09.2015 року ( а.с.35) та лист вих.№ УСТ/1211/ф/1054 від 12.11.2013 року ( а.с.133), передбачає виплату останнім заборгованості в розмірі 108 640,00 грн.; Однак, вимоги про погашення заборгованості від 24.05.2012 року № 1583 ( а.с.228) та від 30.05.2012 року № 14/12 ( а.с.186) передбачають сплату ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 175357,58 грн.

В зв’язку з такими протиріччями, ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 30.01.2018 року ( а.с.33), а згодом і Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 29.05.2018 року ( т.2 а.с.140) було зобовязано позивача надати суду належним чином здійснений розвернутий розрахунок руху коштів за кредитним договором №11334903000 від 18.04.2008 року оскільки наданий позивачем до матеріалів позовної заяви розрахунок заборгованості за вказаним договором на думку суду не є належним та допустимим доказом наявності цивільно-правових відносин між сторонами у справі, оскільки по суті, є калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір своїх вимог. На думку суду, розрахунок заборгованості не є тим документом, який підтверджує наявність або відсутність коштів на рахунку особи та факт проведення певних фінансових операцій.

Однак, представником позивача такий розрахунок не був наданий, що унеможливлює суд перевірити обгрунтованість вимог позивача та ухвалити законне рішення.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом письмових доказів переконують суд про відсутність обставин, за яких даний позов підлягав би до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 43,76-81,82,89, 95, 135, 259, 263-265, ЦПК України, ст.ст. 207, 516, 517, 628,629,1077 ЦК України, суд –

В и р і ш и в :

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанси» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Баришівський районний суд Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Баришівського

районного суду Київської області ОСОБА_7

повний текс судового рішення складено

12.10.2018 року.