Рішення № 77082866, 02.10.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року справа № 823/2289/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Баклаженко Н.В.,

представників позивача – ОСОБА_1 (за посадою), ОСОБА_2 (за ордером),

представника відповідача – ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши по суті в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом навчально-виховного комплексу «Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів «Лідер» Смілянської міської ради Черкаської області до управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся навчально-виховний комплекс “Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів “Лідер” Смілянської міської ради Черкаської області (вул. Героїв Небесної Сотні, 16, м. Сміла, Черкаська обл., 20701, далі – позивач) з позовом до управління Держпраці у Черкаській області (бульв. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18001, далі – відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 3723 грн. №ЧК-263/372/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-186 від 08.05.2018.

Ухвалою від 18.06.2018 прийнято позов до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 05.09.2018 закрито підготовче провадження і призначено судовий розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки акту перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані постанови, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки викладені відповідачем порушення не були допущені позивачем. Крім того, позивач посилався на порушення відповідачем процедури проведення перевірки та прийняття спірного рішення, зокрема, представника позивача не було допущено до розгляду відповідачем справи та не прийнято документи на обґрунтування відсутності порушення вимог трудового законодавства, у зв’язку з чим просив задовольнити позов.

Представники позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що спірне рішення прийняте за виявлені факти порушень позивачем вимог трудового законодавства України. При цьому зауважив, що позивачем до часу розгляду справи про накладення штрафу не надано обґрунтованих заперечень та доказів, які би спростовували виявлені порушення. Тому, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази у справі, надавши їм оцінку з точки зору достовірності, належності, допустимості та повноти, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 21.03.2017 відповідачу надійшов лист працівника позивача щодо порушення вимог трудового законодавства та проханням провести відповідну перевірку.

Наказом від 02.04.2018 №188-Н «Про проведення інспекційного відвідування» доручено головному державному інспектору з питань додержання законодавства про працю ОСОБА_4 у період з 06.04.2018 до 19.04.2018 провести позапланову перевірку позивача

На підставі вказаного наказу та направлення від 02.04.2018 №566 ОСОБА_4 у період з 16.04.2018 до 14.07.2018 проведено інспекційне відвідування позивача, за наслідками якої складений акт від 14.04.2018 №ЧК-263/372/АВ (далі – акт перевірки).

В акті зафіксовано ряд порушень позивачем вимог трудового законодавства, а саме:

- ч.3 ст.32 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) – працівники позивача не повідомляються про зміну істотних умов праці не пізніше, ніж за 2 місяці;

- ч.1 ст.115 КЗпП – не дотримано вимоги виплачувати працівникам заробітну плату 2 рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв оскаржувану постанову про накладення штрафу в розмірі 3723 грн. №ЧК-263/372/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-186 від 08.05.2018. Також відповідач склав припис від 17.04.2018 №ЧК-263/372/АВ/П, яким зобов’язав позивача усунути виявлені порушення.

Надаючи оцінку спірному рішенню в контексті позовних вимог, суд врахував таке.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом Законів про працю України, Законом України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон №877-V), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі – Порядок №295).

У відповідності до ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною 4 ст.2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворено Державну службу України з питань праці реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі – Положення №96).

Згідно з п.1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно п. 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з Положенням про Управління Держпраці, затвердженого наказом Держпраці від 22.06.2017 №75 Управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби з питань праці та відповідно їй підпорядковується.

Тобто, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Черкаської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі – Порядок №295) встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до підп.2 п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

З аналізу наведених норм вбачається право здійснення інспекторами Держпраці інспекційного відвідування з метою перевірки дотримання суб’єктом господарювання вимог трудового законодавства у разі звернення працівника.

При цьому, вищенаведеними нормами Порядку №295 не передбачено здійснення інспекційного відвідування виключно щодо працівника, який звернувся із заявою.

Суд також врахував, що виявлені порушення щодо виплати заробітної плати та повідомлення працівника про зміну істотних умов праці стосуються безпосередньо особи, що подала скаргу – ОСОБА_5

Отже, доводи позивача, що відповідачем безпідставно проведено перевірку, що стосується дотримання трудового законодавства на підприємстві щодо всіх працівників, суд вважає необґрунтованими.

Крім того, допитаний у судовому засіданні в якості свідка головний державний інспектор з питань додержання законодавства про працю ОСОБА_4 повідомив, що проводив перевірку за скаргою ОСОБА_5, однак під час перевірки документів ним були виявлені також порушення вимог трудового законодавства щодо інших працівників позивача.

Згідно з пунктами 19, 20, 23 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

На підставі пунктів 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до п. 29 Порядку №295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Оскільки відповідачем встановлено порушення позивачем гарантій в оплаті праці, застосування штрафних санкцій до позивача має бути здійснено незалежно від факту усунення порушення. Крім того, матеріали справи не містять доказів усунення позивачем виявлених порушень.

Доводи позивача про неврахування відповідачем документів, що підтверджують відсутність порушення вимог трудового законодавства, не підтверджені жодними доказами (відмітка про прийняття через службу діловодства, докази направлення поштовим відправленням тощо).

Допитана у судовому засіданні, як свідок, бухгалтер позивача ОСОБА_6 повідомила, що прибула на розгляд справи 08.05.2018, однак заступник керівника відповідача ОСОБА_7 не допустила її до розгляду справи.

Разом з тим, допитана судом у якості свідка заступник керівника управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_7 пояснила, що у ОСОБА_6 були відсутні належним чином оформлені документи на представництво інтересів навчально-виховного комплексу «Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів «Лідер», а наданий лист щодо представництва інтересів позивача для виконання припису, адресований головному державному інспектору з питань додержання законодавства про працю ОСОБА_4 та не є належним доказом представництва інтересів позивача. Отже, посилання позивача, що його уповноважену особу безпідствано не було допущено до розгляду справи є необгрунтованими.

Оскаржувану постанову від 08.05.2018 №ЧК-263/372/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-186 суд вважає правомірною, з огляду на таке.

Частинами 1-2, 4 ст.115 КЗпП встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

З письмових доказів у справі суд встановив, що заробітна плата за серпень 2017 року виплачена працівникам 1 раз на місяць. Заробітна плата за 1 половину вересня 2017 року виплачена 07.09.2017, а за другу половину – 27.09.2017, тобто у термін, що перевищує 16 календарних днів.

Посилання позивача на реорганізацію позивача не спростовують суті допущеного порушення щодо своєчасної виплати заробітної плати.

Стосовно неповідомлення працівників про зміну істотних умов праці не пізніше, ніж за 2 місяці, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Судом встановлено, що наказом позивача від 14.03.2018 зміщено графік початку робочого дня двірників ОСОБА_8 та ОСОБА_5 з 8 години на 7 годину, обідню перерву зміщено з 11 години до 12 години.

Однак, в порушення ч.3 ст.32 КЗпП докази повідомлення ОСОБА_5 про зміну робочого графіку відсутні.

Доводи позивача, що зміна робочого графіку не є зміною істотних умов праці, суд не враховує, як обґрунтовані, оскільки диспозицією ч.3 ст.32 КЗпП встановлено, що зміна режиму роботи є зміною істотних умов праці.

Наданий позивачем акт від 14.03.2018 про відмову ОСОБА_5 від ознайомлення з наказом від 14.03.2018 суд не вважає спростуванням наведеного порушення, оскільки ч.3 ст.32 КЗпП визначений обов’язок роботодавця повідомити працівника про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці, а не у день прийняття наказу про таку зміну.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не спростував належними доказами виявлених перевіркою фактів порушення вимог трудового законодавства України.

Стосовно посилання позивача на постанову Смілянського міськрайонного суду від 11.05.2018 у справі №703/1207/18, суд врахував таке.

Так, вказаною постановою закрито адміністративну справу про притягнення керівника позивача ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.41 КУпАП у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, з мотивувальної частини вказаного рішення вбачається, що вина ОСОБА_9 у вчиненні адміністративного правопорушення під час його прийняття не встановлювалась, оскільки в момент подання до суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення сплив, встановлений ст.38 КУпАП, строк притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Врахувавши встановлені обставини та викладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що спірне рішення від 08.05.2018 №ЧК-263/372/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-186 є правомірним та не підлягає скасуванню, а позовні вимоги – задоволенню.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення суду складене у повному обсязі 12.10.2018.