Ухвала суду № 77082282, 11.10.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/4339/18

Провадження №1-кп/235/551/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі:головуючої – судді Корнєєвої І.В.

при секретарі – Дмитрієвій М.В.

за участю прокурора Регана Ю.А.

захисників обвинуваченого ОСОБА_1-адвоката ОСОБА_2

-адвоката ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 –адвоката ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_6

представників потерпілого ОСОБА_7

адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м.Покровську обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 липня 2017 р. за № 12017050410001762 по кримінальній справі за обвинуваченням

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,

за ч.2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_1,ОСОБА_4 обвинувачуються у скоєнні злочину,передбачених ч.2 ст.121 КК України.

Прокурором заявлено клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань строком на два місяці,а також покладення обов’язків прибувати за кожною вимогою прокурора або суду, посилаючись на те, що обґрунтованість обвинувачення підтверджується матеріалами кримінального провадження та показами свідків , ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину , за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Крім того, використовуючи можливість вільного пересування в межах селища , будучи місцевим жителем, може впливати на свідків та потерпілого з метою зміни ними своїх показів або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення покарання за вчинене .Ризики ,які існували на час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу не перестали існувати.Обрання більш м’якого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки обвинуваченого та не забезпечить виконання обвинуваченим його процесуальних обов’язків , та не буде достатніми для запобігання зазначених ризиків.

Прокурором також заявлено клопотання про відсторонення ОСОБА_1 від посади поліцейського відділення № 1 взводу конвойної служби ізолятору тимчасового утримання № 3 ГУ НП в Донецькій області.У обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив, що обґрунтованість обвинувачення підтверджується матеріалами кримінального провадження та показами свідків , ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину , за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. На момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 перебував на посаді поліцейського відділення № 1 взводу конвойної служби ізолятору тимчасового утримання № 3 ГУ НП в Донецькій області.Перебуваючи в подальшому на зазначеній посаді ОСОБА_1 ,використовуючи службові зв’язки та безпосередній контакт з колегами по роботі, може незаконно вплинути на потерпілого та свідків по провадженню, що в свою чергу може негативно впливати на хід судового розгляду по даному кримінальному провадженню.

Потерпілий ОСОБА_6, представник потерпілого ОСОБА_7, адвокат ОСОБА_8 підтримали клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та відсторонення ОСОБА_1 від посади.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та відсторонення його від посади поліцейського, зазначивши , він працює, одружився та не має намірів ухилитися від суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 заперечував проти обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та відсторонення від посади , зазначивши, що прокурором ризики не обґрунтовані , докази ,які б підтверджували ці ризики прокурором не надані. За час коли не діяв жодний запобіжний захід ОСОБА_1 прибував до суду та своєю поведінкою довів відсутність ризиків , на які посилається ОСОБА_1 одружився , повинен матеріально утримувати дружину.У ОСОБА_1 зміцнилися соціальні зв’язки .ОСОБА_1 займає не таку впливову посаду , щоби його співробітники могли здійснити вплив на свідків. ОСОБА_1 за місцем роботи характеризується позитивно. Прокурором не встановлена особа ,яка приїжджала до потерпілого.Крім того , у той час ОСОБА_1 був під вартою та не міг кого-небудь приїжджати до потерпілого.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3 заперечував проти обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та відсторонення від посади, зазначивши, що клопотання про відсторонення від посади прокурором не обґрунтовано та не підкріплене доказами. Відсторонення від посаби не позбавить ОСОБА_1 можливості спілкування з колегами та не забезпечить завдань заходів забезпечення кримінального провадження , передбачених ст.132 КПК України.Крім того ,ОСОБА_1 на момент вчинення інкримінованого злочину , не працював у поліції.У разі відсторонення від посади ОСОБА_1 буде зменшено утримання до мінімальних розмірів. ОСОБА_1 є єдиною працюючою особою у родині та повинен матеріально забезпечувати дружину, матір та бабку , ІНФОРМАЦІЯ_7

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотань прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Вислухавши думку учасників процесу , суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 177 ч.2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення , а також наявність ризиків ,які дають достатні підстави слідчому судді ,суду вважати , що підозрюваний , обвинувачений , засуджений може здійснити дії ,передбачені ч.1 с.177 КПК України .

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 11.04.2013 у справі «Вєренцов проти України» ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його усталеної практики, яка відображає принцип, пов’язаний з належним відправленням правосуддя, у рішенні судів мають адекватно зазначатися підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь застосування цього обов’язку наводити підстави може змінюватися залежно від характеру рішення та повинен визначатися з огляду на обставини справи (п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «ОСОБА_9 проти Іспанії»).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Судом при вирішенні питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1запобіжного заходу оцінено в сукупності такі обставини:

1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення- факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_1до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред’явленого йому обвинувачення.

2) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини: ОСОБА_1обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України , який відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин , санкція ст.121 ч.2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років;

3) вік та стан здоров’я обвинуваченого- обвинувачений є особою молодого віку ,інвалідом не являється , стан здоров’я задовільний ,

4) міцність соціальних зв’язків обвинуваченого : має постійне місце проживання та реєстрації, одружений ,проживає разом з дружиною , матір’ю ,яка є інвалідом 2 групи , та бабкою, віком 83 роки, які потребують стороннього догляду, тобто , обвинувачений має міцні соціальні зв’язки .

5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи : працює

6) репутація обвинуваченого: позитивна ;

7) майновий стан обвинуваченого : рухоме майно , кошти на рахунках у банку відсутні; має у власності земельний пай площею 6 га.

8) обвинувачений не судимий

9) обвинувачений умов раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту не порушував.

10) обвинуваченому повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не повідомлялось.

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, та розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, - у ході досудового розслідування не визначений , у судовому засіданні заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди у розмірі 12 572,94 грн., моральної шкоди у розмірі 30 000 грн.

На думку суду, прокурором не доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений ОСОБА_1без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Ступінь ризику втечі судом оцінено в сукупності факторів, пов'язаних з характером особи обвинуваченого, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставиноми його життя, сімейними зв»язками та зв»язками з суспільством.

Судом встановлено стримуючі фактори, які свідчать , що обвинуваченим ОСОБА_1 не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судове засідання- наявність постійного місця проживання та реєстрації , наявність родини та членів сім’ї, які потребують стороннього догляду,наявність нерухомого майна , що свідчить про наявність міцних соціальних зв’язків .Крім того , обвинувачений одружився та його соціальні зв»язки зміцнилися .

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих , свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що протягом досудового розслідування та на теперішній момент обвинувачені не здійснювали на нього та на свідків тиску , не погрожували з метою отримання від них інших показів .Приходив який-то чоловік в середині літа 2017 р. та казав, що ОСОБА_1 хороший хлопець и більше нічого.Прізвища цього чоловіка потерпілий не знає.

Суд зазначає , що обвинувачений ОСОБА_1згідно ухвали слідчого судді знаходився під вартою з 18 червня 2018 р.та не був присутній в с.Гришене за місцем свого проживання.

Крім того ,суд зазначає , що за період судового розгляду кримінального провадження ,в тому й числі під час період відсутності у обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу з 24.09.2018 р., жодного доказу здійснення впливу обвинуваченим ОСОБА_1 чи його знайомими на свідків та потерпілого у судовому засіданні не добуто.

На підставі викладеного ,суд приходить до висновку , що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні .

При наданні оцінки ризику , передбаченому п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що прокурором взагалі не зазначено яким чином обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню.

У судовому засіданні прокурор зазначив , що ОСОБА_1 може переховуватися від суду та таким чином перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином .

Але цей ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України та оцінка йому дана судом вище по тексту.

Суд враховує сукупність факторів, пов'язаних з характером особи обвинуваченого, а саме,-характеризується за місцем проживання та роботи позитивно, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення- свою винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнає, місцем проживання-має постійне місце проживання, родом занять-працює поліцейським Покровського ВП ГУ в Донецькій області , майновим станом- має у власності земельний пай , особистими та соціальними обставиноми його життя- має на утриманні дружину , матір інваліда 2 групи та бабку ,ІНФОРМАЦІЯ_7, сімейними зв»язками-одруженний , має стійкі соціальні зв’язки , та зв»язками з суспільством- має зв’язки з суспільством ,займався в секції з гирьового спорту , працює.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тобто , для застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту повинні бути наявні всі обставини , передбачені ч.1 ст. 194 КПК України- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;-наявність достатніх підстав вважати , що існує хоча б один із ризиків , передбачених ст.. 177 КПК України , і на які вказує прокурор;-недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам ,зазначеним у клопотанні .

Відповідно до ч.2 ст. 194 КПК України суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Але у судовому засіданні не встановлено жодного ризику , передбаченого ст.. 177 КПК України ,внаслідок чого клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту задоволенню не підлягає.

Відносно клопотання прокурора про відсторонення ОСОБА_1 від посади суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Відповідно до ч.1 ст. 155 КПК України прокурор має право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади.

Відповідно до ч.1 ст. 157 КПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про відсторонення від посади суд врахуває такі обставини:

-правову підставу для відсторонення від посади- працює з 02.02.2018 р. на посаді поліцейського відділення № 1 взводу конвойної служби ізолятору тимчасового утримання № 3 ГУ НП в Донецькій області;

- достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення- факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_1до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред’явленого йому обвинувачення.

-наслідки відсторонення від посади для інших осіб- обвинувачений є єдиною особою, що працює у родині , має на утриманні дружину , матір інваліда 2 групи та бабку ,ІНФОРМАЦІЯ_7

В судовому засіданні прокурором не доведено наявності достатніх підстав вважати , що відсторонення обвинуваченого від посади необхідне для припинення кримінального правопорушення- інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення вчинене в період часу з 06.07.2017 р. по 07.07.2017 р..

В судовому засіданні прокурором не доведено наявності достатніх підстав вважати , що відсторонення обвинуваченого від посади необхідне для припинення або запобігання протиправній поведінці обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування,- обвинувачений з 02.02.2018 р. працює на посаді поліцейського відділення № 1 взводу конвойної служби ізолятору тимчасового утримання № 3 ГУ НП в Донецькій області та ця посада не дозволяє йому мати доступ до матеріалів кримінального провадження ,які є у прокурора та у суді.

В судовому засіданні прокурором не доведено наявності достатніх підстав вважати , що відсторонення обвинуваченого від посади необхідне для запобігання незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином- докази того , що обвинувачений може впливати на потерпілого та свідків при виконання службових обов’язків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, відсутні.

Крім того , взагалі не зрозумілі доводи прокурора про те, що перебуваючи в подальшому на зазначеній посаді ОСОБА_1 ,використовуючи службові зв’язки та безпосередній контакт з колегами по роботі, може незаконно вплинути на потерпілого та свідків по провадженню, що в свою чергу може негативно впливати на хід судового розгляду по даному кримінальному провадженню.

Яким чином спілкування обвинуваченого з колегами по роботі може незаконно вплинути на потерпілого та свідків ,які знаходяться на волі та проживають в ІНФОРМАЦІЯ_8 , прокурором не зазначено.

Відповідно до ч.1 ст. 157 КПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На підставі викладеного ,суд приходить до висновку про необхідність відмовити прокурору у задоволенні клопотання про відсторонення ОСОБА_1 від посади.

На підставі викладеного і керуючись ст. 331,157 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_1 від посади поліцейського відділення № 1 взводу конвойної служби ізолятору тимчасового тримання № 3 ГУ НП України в Донецькій області строком на два місяці відмовити.

В задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відмовити.

Повний текст ухвали оголошений 12 жовтня 2018 р. о 15.45 год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Корнєєва