Рішення № 77078901, 11.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 р. Справа№0540/6624/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач до моменту виникнення спірних правовідносин отримував пенсію в статусі внутрішньо переміщеної особи. 31.08.2016 року позивач зареєструвався за адресою: Донецька обл., м. Селидове, вул.. Толбухіна, 1-А (на контрольованій території) та звернувся до установи відповідача із заявою про продовження виплати пенсії. Розпорядженням відповідача від 23.11.2017 року виплата пенсії позивачу призупинена.

У подальшому, листом відповідача № 9278/02 від 16.07.2018 року, якій позивач отримав у відповідь на своє звернення, останньому роз’яснено, що він має право та повинен звернутися до УСЗН за довідкою ВПО.

Позивач, посилаючись на положення Конституції України, вимоги Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення” тощо, просить суд скасувати Розпорядження від 23.11.2017 року та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за віком з 01.12.2017 року на рахунок, відкритий в ПАТ «Альфа-Банк».

Ухвалою суду від 13.08.2018 року клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволено, відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору, прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено засідання по справі на 29.08.2018 року.

29.08.2018 року розгляд справи відкладено до 02.10.2018 року.

02.10.2018 року розгляд справи відкладено до 09.10.2018 року.

10.09.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив, вмотивований тим, що позивач, в розумінні Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, є внутрішньо переміщеною особою не зважаючи на зміну місця реєстрації. На підставі зазначеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання, згідно змісту якого просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надавав.

Відповідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вкладене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 -А.

Відповідач в даних правовідносинах є суб’єктом владних повноважень у відповідності до приписів п.7 ч.1 ст.4 КАС України.

Розпорядженням Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.11.2017 року припинено виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2017 року. Зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований в паспорті на підконтрольній українській владі території з 31.08.2016 року та реєстрація згідно Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо перемішеної особи, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 01.10.2014 року № 509 відсутня.

Відповідач, у відповідь на звернення позивача, листом від 16.07.2018 № 9278/02 повідомив, що внутрішньо переміщена особа не втрачає свого статусу з підстав зміни місця реєстрації. Водночас, дана особа, має право за власним бажанням подати заяву до УСЗН про відмову від довідки ВПО. Враховуючи зазначене, виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2017 року була призупинена. Для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно звернутися до відповідача та подати заяву та діючу довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Стосовно пропуску строку звернення позивача з даним позовом, суд зазначає, що частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Дійсно, цим кодексом, зокрема частиною 2 статті 122 встановлено загальний строк звернення до суду особою за захистом своїх порушених прав, у шість місяців.

В той час, частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Суд враховує, що позивач, вимоги якого, за своєю суттю, виникли у зв`язку із тим, що попередньо призначені йому суми пенсії, починаючи з 01.12.2017 року, не отримані ним з вини відповідача, який призначає і виплачує пенсію, і ці вимоги безпосередньо спрямовані на виплату йому призначеної пенсії, з 01.12.2017 року, тобто за минулий час. Та такі вимоги не обмежуються будь-яким строком.

Тому суд вважає, що у даному випадку, позивач строків звернення до суду із позовом не пропустив, оскільки, на підставі вказаного вище закону, він має право захистити своє право на отримання виплати нарахованої йому пенсії, без обмеження будь-яким строком, що можливо, якщо позовні вимоги будуть задоволені.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії гарантовано Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами України.

Згідно статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону № 1058-ІV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України № 1058-ІV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Посилання представника Управління на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”, а також на Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 суд не приймає до уваги, з огляду на те, що вказані постанови не є законом, а є підзаконними нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу, що значно звужує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем, а тому право позивача на отримання пенсії було безпідставно порушено.

Отже, зазначені відповідачем підстави не є належними для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону № 1058.

При таких обставинах суд, виходячи з пріоритетності норм, застосовує вимоги ст.49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (із змінами від 22.03.2017 р.), виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”; призначені починаючи з 1 травня 2016 р. внутрішньо переміщеним особам соціальні виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, виплачуються через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”; починаючи з 1 липня 2016 р. виплата соціальних виплат за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”.

За таких обставин, так як позивач не є тимчасово переміщеною особою, на нього не розповсюджується дія Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Відповідно до встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку щодо скасування Розпорядження Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.11.2017 року та зобов’язання Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( з 01.12.2017 року на рахунок, відкритий в ПАТ «Альфа-Банк».

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вже було зазначено вище, судом при відкритті провадження у справі ухвалою від 13.08.2018 року було задоволено клопотання позивача та відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог судовий збір підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 250-251, 255, 257-263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: вул. Толбухіна, б. 1-А, м. Селидове, 85400, ІПН НОМЕР_1) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Героїв праці, б. 6, м. Селидове, ЄДРПОУ 41247274) про скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Розпорядження Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (85400, м. Селидове, вул. Героїв праці 6, ЄДРПОУ 41247274) від 23.11.2017 року про припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01.12.2017 року, - скасувати.

Зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (85400, м. Селидове, вул. Героїв праці 6, ЄДРПОУ 41247274) здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (адреса реєстрації: вул. Толбухіна, б. 1-А, м. Селидове, 85400, ІПН НОМЕР_1) з 01.12.2017 року на рахунок, відкритий в ПАТ «Альфа-Банк».

Стягнути з Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (85400, м. Селидове, вул. Героїв праці 6, ЄДРПОУ 41247274) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України, розрахунковий рахунок: 31211256026001, ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації 22030106) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Повний текст рішення складено 11.10.2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Стойка В.В.