Ухвала суду № 77077917, 18.09.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Реброва С.О.

при секретарі – Ратушній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, –

встановив:

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області звернувся до суду про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку однак належать ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі посвідченого 31 липня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1585.

В обґрунтуванні подання вказав, що на виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження №53222556 з примусового виконання виконавчого листа №204/6827/13/14. 03 січня 2017 року, державним виконавцем, за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження поданої представником АТ «УкрСиббанк» та доданого виконавчого листа, керуючись ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник банку підтримав заявлене подання.

Як встановлено судом, що рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська на підставі якого виданий виконавчий лист та вирішено № 204/6827/13/14 від 01 жовтня 2014 року, про стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором №11395452000 (нині 11395452001) від 18 вересня 2008 року, станом на 11 вересня 2013 року, в розмірі 316 091 долар США 62 центи. В якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між ОСОБА_1 та AT «УкрСиббанк» 18 вересня 2008 року було укладено договір іпотеки №11395452000/1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 13966, відповідно до умов якого в іпотеку AT «УкрСиббанк» було передано нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область Дніпропетровський (Дніпровський) район с. Олександрівка, вул.Колхозна, буд 2-в (другий «в»). Вказане нерухоме майно належить боржнику на підставі договору купівлі-продажу від 31 липня 2007 року.

Відповідно до п. 1.1. договору іпотеки предметом іпотеки за цим договором виступає домоволодіння, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський (колишній Дніпропетровський) район, с. Олександрівка, вул. Колхозна, буд 2-в (другий «в»), та є власністю Іпотекодавця (ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 31 липня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1585. Предмет іпотеки складається з: 1-А будинок побуту. Загальна площа 623,3 кв.м. площа земельної ділянки 1830 кв.м.

Відповідно до пунктів 4.1.1 - 4.4. зазначеного договору іпотеки іпотекодержатель має право на усі передбачені законодавством України права Іпотекодержателя, а також вимагати від Іпотекодавця дотримання прав Іпотекодержателя, що надані останньому Законом України «Про іпотеку», також іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки: у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором, право визначення підстави та способу звернення стягнення належить Іпотекодержателю тощо.

До теперішнього часу боржник ніяких заходів, щодо усунення порушень за кредитним договором не здійснив, заборгованість не погасив, а ні у самостійному, а ні у примусовому порядку.

Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за об'єктом: нежитлова будівля, «Будинок побуту 1-А», цегла, загальною площею 623,3 кв.м., що знаходиться в с.Олександрівка Дніпровського (колишній Дніпропетровський) району, Дніпропетровської області, вул. Колгоспна, буд. № 2в (два «в») на земельній ділянці 1830 кв.м., зареєстрована за державою, в особі Міністерства аграрної політики України, в господарському віданні державного підприємства Навчально-дослідного господарства «Самарський».

Отже станом на поточну дату, виконавець немає змоги звернути стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки, у зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності за боржником.

Відповідно до ч. 10 ст. 440 Цивільного процесуального Кодексу України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

В Україні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справах, а також майнових стягнень, врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено наступне: звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (ч. 1 ст. 48)

- у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення (ч.5 ст. 48)

стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідному для виконання за виконавчим документом з рахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом (ч.6 ст. 48)

- у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється (ч.7 ст. 48).

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (1404-VIII) виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ст.18 Закону державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Статтею 124 Конституції України (254к/96-ВР) встановлено, що рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише Закону, отже у рішеннях суду втілюється волевиявлення самої держави, а тому обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, згідно з положеннями ст. 129 Конституції України (254к/96-ВР).

У боржника відсутнє інше майна необхідне для повного, швидкого виконання рішення суду в розмірі та обсязі для задоволення заборгованості за виконавчим листом.

На цей час рішення суду боржником не виконано та є підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання рішення суду тому є необхідність вжити всі необхідні заходи для звернення стягнення нерухоме майно.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, подання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 50, 52 Закону України «Про виконавче провадження» ст.ст. 440 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку - задовольнити.

Звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, «Будинок побуту 1-А», цегла, загальною площею 623,3 кв., що знаходиться в с.Олександрівка, Дніпровського району, Дніпропетровської області, вул. Колгоспна, буд. № 2 в (два «в») на земельній ділянці 1830 кв.м., що виступає предметом іпотеки, за договором іпотеки №11395452000/1, 18 вересня 2008 року посвідченого Приватним нотаріусом Дніпропетровського MHO ОСОБА_4 переданого в забезпечення кредитного договору споживчого кредиту №11395452000 ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1, що належить останньому на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі посвідченого 31 липня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1585, незареєстрованого за останнім згідно чинного законодавства (в Державному реєстрі прав власності, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) та зареєстрованому в реєстрі прав власності за державою в особі Міністерства аграрної політики України, в господарському в державного підприємства Навчально-дослідного господарства «Самарський».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.О. Ребров