Вирок № 77077478, 01.10.2018, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/4251/15-к

№ 1-кп/207/182/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року , Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Подобєд О.К.

суддів Бистровой Л.О.

Савченко В.О.

при секретарі: Онищенко Н.В.

за участі прокурора: Матісової О.В.

захисника: Куценка В.А.

обвинуваченого: ОСОБА_3

захисника Редько С.М.

потерпілої ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Камянське кримінальне провадження № 12015040780000916 від 02.07.2015 року по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кам’янське Дніпропетровської області, громадянина України, який має середньою спеціальною освіту, не одружений, раніше працюючого у Дніпродзержинському управлінні по експлуатації газового господарства, мешкає за адресою без реєстрації: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- засуджений 27.06.2008 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.З ст. 296 К К України ( в редакції 1964 року) до 3 років позбавлення волі; засуджений 14.04.2009 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 296 ч.1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч.4 КК України дане покарання поглинає покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.06.2008 року - до відбуття 4 років 6 місяців позбавлення волі; звільнився 25.06.2011 року умовно-достроково - не відбутий термін 1 рік 5 місяців,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3, п.1 ч.2 ст.115 , 162 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння 02.07.2015 приблизно о 04-30 годин біля будинку за адресою: АДРЕСА_1, маючи намір на незаконне проникнення в житло, а саме квартиру НОМЕР_1, де мешкає та зареєстрована його колишня співмешканка ОСОБА_6, та яка належить її батькові ОСОБА_7, всупереч її волі, заліз по балконам, та розбивши скло вікна, незаконно проник до вищевказаної квартири з метою з'ясування стосунків з ОСОБА_6 ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння 02.07.2015 року, приблизно о 06-30 годин, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1, під час сварки з колишньою співмешканкою ОСОБА_6 та її матір'ю ОСОБА_5 на ґрунті неприязних стосунків, маючи намір на умисне противоправне заподіяння смерті двом іншим особам, маючи при собі знаряддя вчинення кримінального правопорушення - ніж, діючи навмисно, наніс ОСОБА_6 удар ножем в область шиї, спричинивши згідно висновку експерта № 712-Е від 14.07.2015 тілесні ушкодження у вигляді рани в верхній третині шиї праворуч, рани передньої черевної стінки праворуч, які відносяться до легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров'я, як викликавших розлад здоров'я більше 6, але менш 21 днів, синець на шиї - відноситься до легких тілесних пошкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, а також діючи навмисно наніс ОСОБА_5 декілька ударів ножем у життєво важливі органи, спричинивши згідно висновку експерта № 838-Е від 21.07.2015 тілесні ушкодження у вигляді нижньої рани шиї з ушкодженням під'язичної артерії, що супроводжувалась кровотечею тяжкого ступеню, парезом правого поворотного гортанного нерву - відноситься до тяжких тілесних пошкоджень, по ознаці небезпеки для життя. Пошкодження в вигляді наскрізної рани підборіддя, що сполучається з верхньою раною шиї, відкритого перелому кісток носу - відносяться до легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров'я, як викликавших розлад здоров'я більше 6, але менш 21 дня. Рана слизової верхньої губи - відноситься до легких тілесних пошкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Однак свій злочинний намір до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, у зв'язку з наданням потерпілими опору, після чого місця скоєння злочину втік.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину визнав частково, а саме визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, оскільки дійсно він проник до житла ОСОБА_6 і розумів, що проникає до чужого житла без дозволу. В іншому, свою вину не визнав, та пояснив, що з потерпілою ОСОБА_6 він мешкав біля 2 років. Він мав намір створити з нею сім'ю та проживати разом, для чого він продав належну йому квартиру, а гроші витратив на ремонт квартири за адресою АДРЕСА_1, де мешкав разом з ОСОБА_6 Але сумісне життя у них не склалося, і він переїхав на іншу квартиру. У них склалися складні стосунки. В квітні 2015 року він вивіз свої речі з квартири ОСОБА_6. 01.07.2018 р. був в гостях у свого знайомого, який мешкав недалеко від будинку ОСОБА_6. Коли пізно увечері проходив біля вищезазначеного будинку то, подивившись у вікна, побачив ОСОБА_6 разом з її новим хлопцем. Він кинув у вікно камінь та розбив скло. Після чого, поїхав на свою орендовану квартиру, яка знаходилась у мікрорайоні на іншому берегу Дніпра в м. Кам'янське, був розсерджений та ображений і вирішив поговорити. Взяв ніж для того, щоб проникнути до квартири ОСОБА_6 і вирушив до її будинку. Він зміг залізти на 3-й поверх, де знаходиться квартира ОСОБА_6, відкрив вікно, в той же час на кухні з'явилися ОСОБА_6 та її хлопець, ОСОБА_6 стояла перша, за нею стояв її друг. ОСОБА_6 пішла до нього, він махнув рукою, в який був ніж і вдарив її ножем. Потім він сказав, щоб вони йшли у кімнату. Він познайомився з хлопцем ОСОБА_6, на ім'я ОСОБА_10, розповів йому що вона покористується ним і також кине. Потім, він сказав ОСОБА_10, що він йому нічого поганого не зробив і може йти, той пішов і закрив двері ключем. Потім він став розмовляти з ОСОБА_6, намагаючись прояснити чому вона від нього пішла. ОСОБА_6 йому відповіла, що так їй порадила зробити мати. Потім в квартиру зайшла мати ОСОБА_6, він сидів на стільці, а ОСОБА_6 стояла в метрі від нього. Всі були одягнені. Мати ОСОБА_6 стала його ображати, при цьому вона стояла у двері, ОСОБА_6 стояла перед нею. Він наніс матері ОСОБА_6 в ніс 2 удари кулаком руки в якій був ніж. ОСОБА_6 потягнула його, і він виставив руку перед матір'ю ОСОБА_6, при цьому він ножем її зачепив. Він просто хотів вдарити по обличчю. ОСОБА_6 з матір'ю закричали та вибігли із квартири. Він був збентежений, потім він вдарив себе ножем по горлу. Рукою закрив горло та спустився з третього поверху. Коли вийшов на вулицю, то побачив, що ОСОБА_6 та її мати біжать до ОСОБА_10, який взяв ОСОБА_6 на руки. Він пішов до свого знайомого, потім втратив свідомість. Надалі він дізнався, що викликали швидку та міліцію. Додатково пояснив, що все це відбувалося з 1 на 2 липня 2015 року. Залазив у квартиру ОСОБА_6, з хуліганських намірів, щоб налякати. ОСОБА_11 наніс випадково. Після поранення, він кинув їй рушник, щоб приклала до рани. Коли вони вибігли із квартири, він їм нічого не кричав і не погрожував. Себе він вдарив ножем, оскільки вважав, що у ОСОБА_5 серйозне поранення. Навмисно удари потерпілим він не наносив. Цивільні позови визнає щодо витрат на лікування, моральну шкоду визнає частково в розмірі 25000,00 тисяч кожній з потерпілих. Каявся у скоєному злочині, просив вибачення у потерпілих. Намірів вбивати їх не мав, все вийшло випадково.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, що суд відносить до обраного обвинуваченим способу захисту, його вина підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що деякий час проживала з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, між ними склалися складні відносини, на початку квітня 2015 року вони вже не мешкали разом з ОСОБА_3, але він погрожував їй, що жити вона не буде. 01 липня 2015 року, біля 22-ї години, коли вона знаходилася вдома разом з другом ОСОБА_10, то почула шум, виглянувши з вікна, побачила, як ОСОБА_3 кидає каміння у вікна. Вона подзвонила до міліції, але вони не приїхали. Потім вона подзвонила батькам, попросила їх приїхати. Батьки побули в квартирі, деякий час, потім поїхали додому. Біля 5-ї години ранку вона почула шкрябання у скло вікна. Виглянула і побачила ОСОБА_3. Спитала, що він тут робить. В той час ОСОБА_3 заліз через вікно з ножем, оскільки вікно було напіввідчинено. Відразу же ОСОБА_3 ножем вдарив її у праву частину живота і сказав йти до спальні. Там був її хлопець, з яким вона мешкала на той час. ОСОБА_3 усадив її з хлопцем на підлогу. Він сам сів на стілець і став погрожувати їм ножем. ОСОБА_10 він відпустив на вулицю. Потім ОСОБА_3 примусив її роздягнутися і примусив її до статевого акту. Про своє зґвалтування у лікарні вона не повідомила. Потім подзвонила мати і спитала чи все добре, вона відповідала, що так, але відразу попросила ОСОБА_3 сходити принести їй води і при цьому вона таємно набрала номер матері. Мати мабуть все чула по телефону і вона приїхала через 20 хвилин. Вона знаходилася за дверима кімнати, ОСОБА_3 сидів на стільці. Побачивши як в квартиру зайшла її матір, ОСОБА_3 схопив її і приставив ножа до шиї, сказав матері, щоб мати відкрила двері і вони підуть. Вони почали уходити. Потім мати сказала, щоб він йшов сам. ОСОБА_3 вдарив мати рукояткою ножа у перенісся, зуби й підборіддя та шию, матір присіла на підлогу. Вона, захищаючись, вдарила його ліктем в тулуб й відштовхнула його, потім кинулася до матері та крикнула ОСОБА_3, що він робить. Він після цього вдарив її ножем по щоці. Вона з матір'ю встигли вибігти із квартири. На вулиці вони побігли до сусіднього будинку, викликали швидку та міліцію. Коли вони були біля сусіднього будинку, то через 10 хвилин приїхав її батько. ОСОБА_3 вибіг із будинку через 30 секунд. Додатково пояснила, що у ОСОБА_3 ключів від квартири не було. Квартира належить її батькові. ОСОБА_3 продав квартиру своєї матері, і вона знає, що він повернув борги, частину грошей він вклав у ремонт цієї квартири, скільки вона не знає. До цього він надсилав їй на телефон смс - повідомлення на телефон та через соціальні мережі погрожував, що вона не буде жити. Після того, як вони розійшлися, то вона з ОСОБА_3 не спілкувалася. Взагалі із ОСОБА_3 вони мешкали 2 роки, розійшлися у травні 2014, коли він став випивати. Погрози вона отримувала із-за розтавання з ним. Дозволу ОСОБА_3 на проникнення до її квартири вона не давала, речей його у квартирі не було. Коли він залазив у вікно, то ніж у ОСОБА_3 вже був, рукоятка ножа була приблизно 15 см пісочного кольору. Перший раз він наніс їй удар лезом у праву частину підребер'я - рана не була глибока, але кров йшла з цієї рани весь час. Під час нанесення цього удару він нічого не казав. Вона була одягнена у халаті, ножем він пробив халат. В її квартирі ОСОБА_3пробув біля 1 години, з 5-ї до 6-ї години ранку. Під час цих подій ОСОБА_10 у квартирі знаходився всього 10 хвилин, перший удар він не бачив, і після нічого не бачив, він тільки чув погрози з боку ОСОБА_3 на її адресу. В присутності ОСОБА_10, ОСОБА_3 хвилин 15 розповідав про їхні стосунки. Потім вигнав його із квартири. Стосовно того, чи був ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння вона точно стверджувати не може, але вважає, що був п'яний. Вона боялася за своє життя та життя матері. Після того, як ОСОБА_3 наніс їй удар з підребер'я, то він не намагався надати їй допомогу, сказав, що вона не помре. Її матері він наніс удар рукояткою ножа у ніс та зуби, а у підборіддя - лезом ножа. Біля дверей ОСОБА_3 її тримав правою рукою за живіт, а у лівій руці у нього був ніж, який він наставив їй до горла, а сам стояв позаду неї. При цьому він погроз не говорив. Він тільки сказав, що вони уходять, тобто він і вона. Мати сказала, щоб він йшов один. Після цих слів він став наносити удари матері. А коли вона його відштовхнула й кинулася до матері, він наніс їй удар лезом ножа. Після того, як ОСОБА_3 після них вибіг на вулицю, він погрожував їм, а потім побіг у інший бік. Їх з матір'ю відвезли до лікарні, там вони були 9-10 днів . Вона реально сприймала погрози ОСОБА_3, з квартири вийти вона не могла. За своє життя вона злякалася, також відчувала приниження. Цивільний позов заявляє на суму відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4595 грн. 14 коп., це на її користь та на користь її матері, крім того просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду в сумі 100 000 грн.

Згідно показів потерпілої ОСОБА_5, вона знала, що її дочка зустрічається з хлопцем, який не випиває, працює. Про себе він майже нічого не розповідав, говорив, що займається бізнесом. На той час вони мешкали по Комсомольському проспекту. В травні-червні 2014 року він став приходити випивши, почалися сварки, зайва трата грошей. Потім вони стали мешкати по АДРЕСА_1. Вона помітила, що донька взагалі перестала всім цікавитися і зрозуміла, що ОСОБА_3 її пригнічує. Розмовляти ОСОБА_3 не бажав, продовжував вживати спиртні напої, став агресивним. 01 квітня 2015 року вона звернулася до міліції, щоб його виселити. 04.04.2015 року він виніс всю техніку. 05.04.2015 року вони знов звернулися до дільничного інспектора, коли залишилася лише пральна машина. Після 05.04.2015 року ОСОБА_3 із своїм знайомим виніс і пральну машину, застосувавши до її і її чоловіка фізичну силу, вона навіть після цього знаходилася у лікарні. Потім від доньки вона дізналася, що ОСОБА_3 постійно їй дзвонить й погрожує її життю. 01.07.2015 року близько 23 години їй подзвонила донька, голос якої був схвильований і сказала, що у неї під вікнами знаходиться ОСОБА_3 Через хвилин 15-20 вона з чоловіком приїхала до доньки. Вікна в квартирі були розбиті. Коли вони дзвонили до міліції, то їм сказали, що приїдуть вранці 02.07.2016 року. Потім вони з чоловіком поїхали додому. О 5 -20 годині ранку вона подзвонила донці, яка відповіла, що все нормально. О 5-20 ранку задзвонив телефон, і вона почула схвильований голос її доньки, яка говорила, що все гаразд. Коли вона знову передзвонила донці, то вона скинула дзвінок. Потім задзвонив телефон, але ніхто не говорив. Донька мовчала, далі вона у слухавку почула голос доньки як вона казала, щоб її не чіпали, їй боляче. Вона відразу ж викликала таксі і поїхала до доньки. Біля будинку, вона побачила друга доньки ОСОБА_10. Коли зайшла до квартири, то з коридору вона побачила, що у центрі кімнати стояв табурет, на ньому сидів ОСОБА_3, склавши руки. Донька стояла у куті і тримала руки на животі. Потім ОСОБА_3 схопив її доньку позаду, руку з ножем приставив до горла і таким чином вони пройшли у коридор. При цьому ОСОБА_3 сказав їй, щоб вона відкрила двері, і він з її донькою підуть. Вона йому сказала, щоб йшов він, а вони з донькою залишаться. На що ОСОБА_3 наніс їй удар кулаком з рукояткою ножа у перенісся, вона від удару присіла, потім наніс удар рукояткою по губам. А після вона відчула удар по підборіддю і по шиї. У неї потекла кров з носу та з шиї. Вона зрозуміла, що стікає кров'ю, відразу схопила себе за горло. Донька кинулася до неї та крикнула йому, що він наробив. ОСОБА_3 при цьому встиг поранити ножем доньку, і у неї також з шиї побігла кров. Вона відкрила двері, виштовхнула доньку на сходи і вони побігли на вулицю. При цьому ОСОБА_3 в квартирі ще щось кричав, вимагав, щоб ОСОБА_6 залишилася у квартирі. Тут вона зрозуміла, то втрачає свідомість. ОСОБА_3 потім вибіг на вулицю погрожував заподіяти їм смерть, також кричав, що він себе поріже, якщо ОСОБА_6 не повернеться. Вони подзвонили у швидку допомогу та міліцію. Жінка дала їм рушник, і вона закрила ним рани. Потім приїхав її чоловік, приїхала швидка допомога, її з донькою відвезли до лікарні. Медсестра їм казала, що першого привезли ОСОБА_3, оскільки він себе порізав. Додатково уточнила, що ножове поранення вона отримала о 5 -45 годині ранку 02.07.2015 року. Двері у квартиру вона відкривала своїм ключем. ОСОБА_3 взагалі наніс їй чотири удари. Один кулаком у лоб, рукояткою ножа у перенісся, другий удар рукояткою ножа в зуби, третій удар - по підборіддю і по шиї лезом ножа ріжуче наскрізь. ОСОБА_3 погрожував їй і донці. Його погрози сприймала реально, Лікувалася вона з 02.07 по 5.07.2015 року - у реанімації, з 05.07. по 15.07.2015 року - в хірургії, з 16.07.2015 по року - амбулаторно, була вимушена проходити лікування у логопеда - порізані голосові зв'язки. Вважає, що у ОСОБА_3 була можливість їх вбити, його погрози відповідали його дійсним намірам, опір полягав у тому, що її дочка відштовхнула ОСОБА_3, та вони втекли, крім того, на вулиці вже були люди, що й завадило ОСОБА_3 довести свій злочинний намір до кінця. Цивільний позов заявляє на суму матеріальної шкоди на її користь та користь доньки 4595 грн. 14 коп. та моральну шкоду - 100 000,00 грн.

Поясненнями свідка ОСОБА_7, який пояснив в судовому засіданні, що 02.07.2016 року він знаходився на роботі. Біля 05 години 35 хвилин подзвонила жінка і сказала, що їй подзвонила донька і вона терміново їде до неї. Приблизно о 6 годині 35 хвилин знову подзвонила дружина і сказала, що їх з донькою порізав ОСОБА_3 і щоб він терміново їхав до них. Коли він приїхав, то побачив, що його дружина сиділа на колінах, з тряпкою біля шиї. Донька була поруч та прикривала живіт, всі були в крові. Хвилини через 3-4 приїхала швидка і забрали їх. Слідом за швидкою допомогою приїхали працівники міліції. Квартира АДРЕСА_1 належить йому на праві власності. В цій квартирі з ОСОБА_3 мешкала його донька з січня по березень 2015 року, коли він забрав свої речі і пішов.

Поясненнями свідка ОСОБА_12, який пояснив в судовому засіданні, що 01.07.2015 року його квартира знаходиться на другому поверсі під квартирою 52, в якій мешкає ОСОБА_6. 01.07.2015 року він прийшов додому біля 12 години ночі. Біля 4-30 години ранку він почув як щось падає на балкон. Побачив чиїсь ноги, хтось ліз на балкон вище. Далі він ліг спати. Він знає, що ОСОБА_6 мешкала із ОСОБА_3 в квартирі біля 3-х місяців, потім стали сваритися. Знає, що вони разом робили ремонт у квартирі.

Поясненнями свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні, згідно з якими, 02.07.2015 р. близько 5 години ранку ОСОБА_3 через вікно з ножем в руках проник до квартири АДРЕСА_1, погрожував їм ножем, потім відпустив його на вулицю. Він не зміг допомогти ОСОБА_6 оскільки боявся за своє життя й сприймав погрози ОСОБА_3 цілком реально. На вулиці він бачив, як до будинку зайшла матір ОСОБА_6 й сказала йому викликати міліцію й швидку. Потім з під їзда вибігли ОСОБА_6, й ОСОБА_5, які були в крові, за ними вийшов ОСОБА_3 з ножем в руках й погрожував їм, а потім повернувся й пішов в невідомому напрямку.

Окрім цього вина обвинуваченого підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом огляду місця події від 02.07.2015 року, відповідно до якого в присутності понятих було оглянуто квартира АДРЕСА_1, під час проведення якого були виявлені пошкодження склопакету на кухні у вигляді наскрізного отвору, від якого також відходять тріщини, осколки на підлозі кухні, в коридорі біля вхідної двері велика пляма невизначеної форми діаметром від 5 мм до 45 мм, червоно-бурого кольору з бризками крові, під час якого було вилучено ніж (т.1а.с. 13-16), та фототаблиця до протоколу (т.1 а. с. 17-33);

- протоколом огляду місця події від 02.07.2015 року, під час якого був оглянутий під'їзд АДРЕСА_1, під час якого були виявлені чисельні плями речовини темно-бурого кольору по всьому під'їзду, починаючи з 3-го поверху, також навпроти під'їзду на відстані близька 15 метрів біля ґрунтової доріжки в районі погребу виявлені група слідів темно бурого кольору (т.1 а.с.36-37);

- відповідно до довідки Комунального закладу Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги від 02.07.2015 року. у ОСОБА_5, яка знаходиться у анестезіологічному відділенні з приводу: поранення шиї з пошкодженням під'язичної артерії, різані рани підборіддя, шиї, перенісся, кровотеча важкого ступеню (т.1 а. с.52);

- відповідно до довідки Комунального закладу Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги від 02.07.2015 року, ОСОБА_6 знаходиться у анестезіологічному відділенні з приводу: колото-різаної рани шиї справа, непроникаюче поранення передньої черевневої стінки, поранення підщелепної артерії справа, поранення підщелепної слинної артерії (т.1 а.с.52);

- протоколом огляду місця події від 02.07.2015 року, під час якого було оглянуто речі, які були вилучені у ОСОБА_3, а саме сорочку чоловічу та джинси, на яких були виявлені плями бурого кольору (т.1 а.с. 82-83);

- протоколом отримання зразків для експертизи від 02.07.2015 року, відповідно до якого в присутності понятих були зроблені змиви з правої та лівої руки ОСОБА_3 ( т.1 а.с.92);

- протоколом отримання зразків для експертизи від 21.07.2015 року, відповідно до якого в присутності понятих були відібрані зразки крові ОСОБА_3 (т.1 а.с.92);

- протоколом отримання зразків для експертизи від 21.07.2015 року, відповідно до якого в присутності понятих були відібрані зразки крові у ОСОБА_6 (т.1 а.с.96);

- висновком експерта № 1142 від 28.07.2015 року, відповідно до якого в змивах, вилучених на марлевих серветках з місця події, а саме: в коридорі (об'єкт № 1) та біля вікна будинку № 41 ( об'єкт № 2) встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні вказаних слідів, в них виявлений антиген Н що не виключає можливості походження їх за рахунок крові особи (особі) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти -А і анти-В, за ізосерологічною системою АВ0. У тому числі не виключена можливість і походження вказаних слідів за рахунок крові як потерпілої ОСОБА_5, так і за рахунок крові потерпілої ОСОБА_6, оскільки виявлений в цих слідах антиген К є групоспецифічним для крові обох потерпілих. Оскільки в цих слідах, поряд з виявленим антигеном Н не були виявлені антигени А і В, які є групо специфічними для крові ОСОБА_3, тому даних про можливість утворення вказаних слідів за рахунок його крові не отримано (т.1 а.с. 108-111);

- висновком експерта № 1143 від 28.07.2015 року, відповідно до якого в змивах, вилучених на марлевих серветках з правої руки ОСОБА_3 (об'єкт № 1) та з його лівої руки (об'єкт № 2) встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні вказаних слідів в них виявлені антигени А.В.0. У тому числі не виключає можливості походження їх за рахунок кров: особи (осіб) з групою крові АВ з супутнім антигеном Н, за ізосерологічною системою АВ0. У тому числі не виключена можливість походження вказаних слідів за рахунок крові ОСОБА_3, оскільки всі виявлені в цих слідах антигени, а саме АВ і Н є групо специфічними для його крові. Але не виключена можливість суміші крові в цих слідах від двох і більше осіб з виявленим груповими властивостями крові, а саме: від осіб з групою крові АВ з супутнім антигеном Н ( або без нього), А з ізогемаїліотиніном анти-В, з супутнім антигеном Н (або без нього), В ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н( або без нього), 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В, всі за ізосерологічною системою ABO. І тільки в цьому випадку не можна виключити можливість домішки крові в цих слідах й від потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки поряд з антигеном Н, який є групо специфічним для їх крові, виявлені антигени - і В, не властиві їм (т.1 а.с. 113-115.116);

- висновком експерта № 1144 від 28.07.2015 року, відповідно до якого в слідах на сорочці ОСОБА_3 (об'єкти №№ 1-5,5-10, в слідах на його джинсових штанах ( об'єкти 6- 17) встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні слідів крові на сорочці ( об'єкти № 6,7,9,10,13) в них виявлені антигени АВН, що не виключає можливості походженні їх за рахунок крові особи (осіб) з групою крові АВ з супутнім антигеном Н, за ізосерологічною системою АБО. У тому числі не виключена можливість походження вказаних слідів за рахунок і крові ОСОБА_3, оскільки всі виявлені в цих слідах антигени, а саме АВ і Н є групоспецифічими для його крові, але не виключена можливість суміші крові в цих слідах двох і більше і більше осіб з виявленим груповими властивостями крові, а саме: від осіб з групою крові АВ з супутнім антигеном Н (або без нього), А з ізогемаглютиніном анти- В, з супутнім антигеном Н (або без нього), В з ізогемаглтиніном анти-А, з супутнім антигеном Н (або б а нього), 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти В, всі за ізосерологічною системою ABO. І тільки в цьому випадку не можна виключати можливість домішки крові в цих слідах й від потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки поряд з антигеном Н, які є групо специфічним для їх крові, виявлені антигени А і В, які властиві їм. При серологічному дослідженні решти слідів на вищевказаних джинсових штанів (об'єкти №№ 8,11,12,14-17), в них виявлені лише антиген Н, що не виключає можливості походження їх за рахунок крові особи (осіб) з групою кров: ізогемаглютинінамй акти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АБО. У тому числі не виключена можливість походження вказаних слідів за рахунок крові як потерпілої ОСОБА_5 так і рахунок крові потерпілої ОСОБА_6, оскільки виявлений в цих слідах антиген Н є групоспецифічним для крові обох потерпілих. Оскільки в цих слідах, поряд з виявленим антигеном Н, не були виявлені антигени А і В, які є групо специфічними для крові ОСОБА_3, тому даних про можливість утворення вказаних слідів за рахунок його крові не отримано (т.1 а.с.118-122);

- висновком експерта № 340 к від 24.07.2015 року, відповідно до якого кров потерпілої ОСОБА_6 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В , за ізосерологічною системою АВО (т.1 а.с.125);

- висновком експерта № 342 к від 24.07.2015 року, відповідно до якого кров ОСОБА_3 належить до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 (т.1 а.с.126);

- висновком експерта № 738 від 11.08.2015 року, відповідно до якого на клинку ножа, представленого на дослідження, встановлена наявність крові, знайдені мікрофрагменти жирової тканини(об'єкти №№ 1,1-1) та епітеліальні клітини з ядрами (об'єкт №1). На рукоятці (об'єкт № 2) цього ножа встановлена наявність крові, виявлені епітеліальні клітини з ядрами, мікрочастки тканин людини не знайдені. При визначенні видової належності слідів (об'єкти № 1,1-1,2) виявлений білок людини.

Статева належність крові в слідах на ножі не визначена через відсутність(об'єкт № 1) та недостатню кількість (об'єкти № 1,2) її формених елементів. При серологічному дослідженні слідів крові на клинку (об'єкти №№ 1,1-1) виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО, по відношенню до антигенів А та В цієї системи в слідах, позначених об'єктом № 1, отримані нестабільні дані. Тому висловитись за їх присутність не представляється можливим. При серологічному дослідженні слідів крові на рукоятці ножа (об'єкт № 2) виявлені антигени АВН системи АВО. Статева та групова належність мікрофрагментів жирової, виявлених на клинку (об'єкти №№ 1-1) не визначалась через відсутність в них ядер, а статева та групова належність епітеліальних клітин з ядрами (об'єкти № 1,2) не визначена через деструктивні зміни в їх ядрах та через не виявлення антигенів АВН системи АВО.

Отримані результати дослідження не виключають можливість походження слідів крові на клинку (об'єкти №№ 1,1-1) представленого ножа від особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В системи АВО, якими в даному випадку є потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5, враховуючи групову приналежність їх крові, висловитись про присутність на клинку (об'єкт № 1) крові ОСОБА_3 не представляється можливим, оскільки по відношенню до антигенів А та В, властивих груповій характеристиці його крові, отримані нечіткі дані. Результати дослідження слідів крові на рукоятці дозволяють висловитись про їх походження - або від однієї особи з групою крові АВ із вмістом супутнього антигену Н, якою в даному випадку є ОСОБА_3, або можливе змішування крові від двох чи більше осіб, груповим характеристикам крові яких властиві виявлені антигени В =АВН і в цьому випадку не можна виключити можливість змішування крові в цих слідах від ОСОБА_3 та потерплих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, враховуючи групову приналежність їх крові (т.1 а.с. 128-132);

- висновком експерта № 712-Е від 20.07.2015 року, відповідно до якого у ОСОБА_6 встановлені наступні тілесні пошкодження: рана в верхній третині шиї праворуч з розповсюдженням на обличчя, від якої справа наліво, згори вниз та спереду назад прямує раневий канал, пошкоджуючи за своїм ходом праву піднижньощелепну слинну залозу та артерії; рана передньої черевної стінки праворуч, прямуючої від якої раневий канал сліпо закінчується в м'язах передньої черевної стінки; синець на шиї. Виявлені в неї рани на шиї та тулубі - враховуючи її характер (рівні краї, гострі кути ран, перевагу глибини раї над довжиною є колото-різаними ранами; спричинені дією твердого предмету, предметів, з обмеженою загостреною контактуючою поверхнею, володіючого колючо-ріжучнми властивостями. Синець на шиї спричинений дією тупого твердого предмету, предметів. Давність утворення пошкоджень може відповідати терміну, вказаному в медичних документах. Виявлені у неї тілесні пошкодження у вигляді рани в верхній третині шиї праворуч, рани передньої черевної стінки праворуч - відносяться до легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров'я, як викликавши розлад здоров'я більш б, але менш 21 дня ( п.п. 2.3.3. Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Синець на шиї - відноситься до легких - тілесних пошкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки ( п.п.2.3.5. Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). (т.1 а.с. 137- 138);

- висновком експерта від 838-Е від 18.08.2015 року, відповідно до якого у ОСОБА_5 виявлені пошкодження: наскрізна рана на підборідді, що сполучається з верхньої раною шиї, нижня рана шиї з пошкодженням під'язичної артерії, що супроводжувалось кровотечею тяжкого ступеню, парезом правого поворотного гортанного нерву, відкритий перелом кісток носу, рана слизової верхньої губи (слідом загоєння вказаних ран є виявлені рубці). Давність утворення виявлених в неї пошкоджень може відповідати терміну указаному в наданих на її ім'я медичних документах.

Пошкодження у вигляді нижньої рани шиї з ушкодженням під'язичної артерії, що супроводжувалась кровотечею тяжкого ступеню, парезом правого поворотного гортанного нерву - відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, по ознаці небезпеки для життя ( п.п.2.1.3 Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Пошкодження в вигляді наскрізної рани на підборідді, що сполучається з верхньою раною шиї, відкритого перелому кісток носу - відносяться, до легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров'я, як викликавши розлад здоров'я більше 6, але менше 21 дня ( п.2.3.3. Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Рана слизової верхньої губи - відносяться до легких тілесних пошкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки (п.п.2.3.5 МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року). Пошкодження у вигляді наскрізної рани на підборідді, що сполучається з верхньою раною шиї, нижньої рани шиї з пошкодженням під'язичної артерії та правого поворотного гортанного нерву - спричинені дією твердого предмету, предметів, з обмеженою загостреною контактуючою поверхнею.

Інші виявлені в неї пошкодження виникли від дії твердого предмету, предметів, що не виключено, могли володіти обмеженою контактуючою поверхнею (т.1 а.с. 141-143);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.09.2015 року за участю потерпілої ОСОБА_5, яка в присутності понятих за участю спеціаліста показала та пояснила, яким чином ОСОБА_3 наніс їй та її донці ОСОБА_6 тілесні пошкодження (т.1 а.с 145- 147);

- протоколом слідчого експерименту від 08.09.2015 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 в присутності понятих та спеціаліста показала та пояснила яким чином ОСОБА_3 проник до її квартири, де в подальшому наніс їй та її матері ОСОБА_5 тілесні пошкодження ( т.1 а.с. 148 - 150);

- висновком експерта № 999 -Е від 15.09.2015 року, відповідно до якого, вказано, що, враховуючи характер та розташування пошкоджень у потерпілої ОСОБА_6, вони могли виникнути при взаємному розташуванні потерпілої та нападника, та за механізмом, як вказано впротоколі слідчого експерименту (т.1 а.с. 153);

- висновком експерта № 998 -Е віз 15.09.2015 року, відповідно до якого, вказано, що враховуючи характер та розташування пошкоджень у потерпілої ОСОБА_5, вони могли виникнути при взаємному розташуванні потерпілої та нападника, та за механізмом, як вказано і протокол слідчого експерименту (т.1 а. с.154);

- висновком судово-психіатричного експерта № 196 від 21.08.2015 року, відповідно до висновків якого, ОСОБА_3 хронічним психічним захворюванням , тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, слабоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає. Виявляв раніше та виявляє на даний час емоційне нестійкий розлад особистості.

В період інкримінуємих йому діянь він міг віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. На теперішній час іспитуємий також може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) та керувати ними.

В застосуванні відносно нього примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1 а.с. 169-172);

- довідкою від 02.07.2015 р. про вміст в крові ОСОБА_3 етилового спирту - вміст етилового спирту в крові ОСОБА_3 1,49% ( т. 1 ст. 57);

- постановою про визнання речовими доказами від 17.08.2015 року визнано речовими доказами брюки та сорочку, що належать ОСОБА_3, вилучений 02.07.2018 ніж та змиви крові, які було вилучено з місця скоєння кримінального правопорушення (т.1 а.с. 173);

- речовими доказами, вказаними в постанові про визнання речовими доказами від 17.08.2015 року, оглянутими і дослідженими в ході судового засідання.

Будь-яких клопотань під час судового слідства стосовно обсягу й повноти доказів від учасників судового розгляду не надходило.

Під час судових дебатів захисник обвинуваченого Куценко В.А. вказав на те, що оскільки квартира, в якій мешкала ОСОБА_6 належить на праві власності її батькові ОСОБА_7, який був допитаний як свідок, а не визнаний потерпілим, тому у діях обвинуваченого відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки відсутній належний потерпілий від кримінального правопорушення.

Колегія суддів відхиляє вказані доводи сторони захисту, оскільки потерпіла ОСОБА_6 проживала в вищезазначеній квартирі, володіла їй з дозволу батька, і саме до неї в квартиру, де вона постійно мешкала, здійснив незаконне проникнення через вікно шляхом пошкодження вікна ОСОБА_3

Під час судових дебатів захисник обвинуваченого Куценко В.А. також вказав на відсутність умислу в діях обвинуваченого, направленого на заподіяння смерті потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5, посилаючись на покази обвинуваченого та висновки судово-медичних експертиз та відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, просив суд перекваліфікувати дії обвинуваченого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 та ст. 125 КК України.

Колегія суддів відхиляє вказані доводи сторони захисту, виходячи з наступного.

Згідно припису пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2002 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи», питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема необхідно враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер та локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого.

Враховуючи покази потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, свідка ОСОБА_10 про проникнення ОСОБА_3 до квартири потерпілої в нічний час через вікно, про погрози вбивством під час сварки з обвинуваченим, знаряддя злочину, а саме кухонний ніж, який обвинувачений приготував заздалегідь, та яким потерпілим нанесено не менш як 2 ударів, у тому числі у життєво важливий орган - шию, колегія суддів вважає, у діях ОСОБА_3 є наявність умислу саме на вбивство, який він не зміг довести до кінця з причин, що не залежали від його волі. Крім того, потерпіла ОСОБА_6 здійснила опір діям обвинуваченого, а саме відштовхнула його а потім вони з ОСОБА_5. вибігли на вулицю, на відкритий простір, де вже перебували інші люди, крім них з обвинуваченим, що й завадило обвинуваченому здійснити свій намір в повному обсязі.

Під час досудового розслідування за участі потерпілої ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_5 та судово-медичного експерта проведено слідчі експерименти, під час яких потерпілі вказали на механізм та спосіб нанесення їм тілесних ушкоджень, у тому числі ножем в область шиї.

Згідно з висновками експерта № 998 -Е від 15.09.2015 року, відповідно до яких, вказано, що враховуючи характер та розташування пошкоджень у потерпілої ОСОБА_6 вони могли виникнути при взаємному розташуванні потерпілої та нападника, та за механізмом, як вказано в протокол слідчого експерименту. (т.1 а.с. 153), № 999 -Е від 15.09.2015 року, відповідно до якого, вказано, що враховуючи характер та розташування пошкоджень у потерпілої ОСОБА_5 вони могли виникнути при взаємному розташуванні потерпілої та нападника, та за механізмом, як вказано в протокол слідчого експерименту. (а.с. 154)

Тому, покази потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про обставини, механізм та спосіб нанесення тілесних ушкоджень, колегія суддів вважає правдивими та узгодженими між собою, та приймає їх до уваги, що свідчать на наявність умислу у діях ОСОБА_3 саме на вбивство.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року. "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", таке доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3, "поза розумним сумнівом" знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Виходячи з вищевикладених обставин колегія суддів вважає що в судовому засіданні вина ОСОБА_3 у вчиненні незакінченого замаху на вбивство, тобто особа з причин, які не залежалі від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала за необхідними, для доведення умисного протиправного заподіяння смерті двом особам, до кінця встановлена та доведена, а дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід правильно кваліфікувати за ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, як незакінчений замах на вбивство, тобто на умисне протиправне заподіяння смерті двох осіб, а доводи захисту про перекваліфікацію дій ОСОБА_3 на більш м'який склад злочинну необґрунтованими. Колегія суддів також кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст. 162 КК України, оскільки він вчинив незаконне проникнення до житла.

Колегія суддів не приймає до уваги пояснення потерпілої ОСОБА_6 про її зґвалтування неприродним способом обвинуваченим ОСОБА_3, оскільки вищезазначені обставини виходять за межі обвинувачення, під час досудового розслідування, про вказані обставини потерпіла не повідомляла. Тому колегія судців вважає за необхідне роз'яснити потерпілій ОСОБА_6 про можливість звернення до органів поліції з даною заявою.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.

При обранні міри покарання колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину - ч.3 ст. 15, п. 1 ч.2 ст. 115 КК України та у вчиненні злочину невеликого ступеню тяжкості - ч. 1 ст. 162 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі. На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України.

Як особа, обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується негативно як агресивна та конфліктна особа (т.1 а.с.207), в той же час позитивно характеризується за останнім місцем роботи (т.1 а.с. 208), на обліку у лікарів нарколога не перебував, перебував на обліку у лікаря психіатра з діагнозом: легка розумова відсталість з 1989 року, потім рішенням лікарем консультативної комісії від 07.2009 року знятий з обліку, (т.1 а.с.204).

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67КК України, колегія суддів визнає знаходження обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів.

Обставиною, що пом'якшують йому покарання відповідно до ст. 66 КК України, колегія суддів визнає щире каяття.

Тому, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, відповідно до вимог ст. 12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше судимий, думку потерпілих, які просить суворо покарати його, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в вигляді позбавлення волі, оскільки виправлення останнього неможливе без ізоляції від суспільства та саме такого покарання : достатнім для попередження нових злочинів.

По справі потерпілими ОСОБА_6та ОСОБА_5 заявлено цивільний позов відшкодування матеріальної шкоди в сумі 4595 грн. 14 коп., яка складається з витрат на придбання ліків на їх лікування , та суми на відшкодування моральної шкоди з розмірі 100 000 грн. кожній з потерпілих з обвинуваченого ОСОБА_3

Відповідно до вимог ч.4 ст.128, ч.1 ст.129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, в КПК не врегульовані, застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розрахунку позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

На підставі ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особі відшкодовується в повному - особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

При вирішенні питання, щодо стягнення моральної шкоди, колегія суддів враховує глибину фізичних та душевних страждань, ступеня доведеності завданої шкоди, матеріальне становище обвинуваченого, а також співмірність матеріальної шкоди та заявленої потерпілими вимог з відшкодування моральної шкоди, і виходить з засад розумності, виваженості та справедливості.

У суду не виникає сумніву, що у зв'язку з замахом на вбивство потерпілих, спричиненням у зв'язку з цим тілесних пошкоджень, потерпілі зазнали душевних страждань, перенесли біль, пригніченість у зв'язку із істотним пошкодженням здоров'я, страхом за свою долю, вимушені дотепер з'являтися до суду, потребували і потребують зусиль для налагодження життя, преодолання нервових переживань.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку, ступеня вини відповідача та інших обставин. При визначенні розміру відшкодування слід врахувати тяжкість фізичних і моральні страждань позивачів, їх тривалість, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках. Суд вважає, що потерпілим була заподіяна моральна шкода, але враховує, що мова йде про розумне і справедливе відшкодування (компенсацію) моральної шкоди, якої б вистачило для морального задоволення цивільного позивача з боку цивільного відповідача, а не про покарання останнього за його неправомірні дії, що не відповідало б принципам законодавства, визначеним статтею 3 ЦК України.

За таких обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, й, беручи до уваги конкретні обставини справи, діяння обвинуваченого, моральні страждання потерпілих, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, колегія суддів вважає необхідним, задовольнити позовні вимоги про стягнення моральної шкоди частково і стягнути на користь кожної з потерпілих моральну шкоду, завдану неправомірними діями обвинуваченого, в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) 00 грн., саме така сума на думку суду з урахуванням всіх обставин справи, буде справедливою і достатньою для відшкодування моральної шкоди потерпілим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_8 ОСОБА_5 в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі у сумі 4595 грн. 14 коп., оскільки обвинувачений ОСОБА_3 своїми неправомірними діями спричинив шкоду здоров'ю, потерпілі вимушені були тривалий час лікуватися, втрачати власні кошти на придбання ліків, реабілітацію свого здоров'я, вказана сума матеріальної шкоди підлягає стягненню з обвинуваченого в повному обсязі, оскільки підтверджена письмовими доказами по справі.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 491 грн. 04 коп. покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 в повному обсязі.

Долю речових доказів потрібно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, п. 1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.162 КК України та призначити ОСОБА_3 покарання:

- за ч.3 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.162 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Звільнити від відбування покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1.ст. 162 у зв'язку з закінченням строків давності згідно ч. 2 ст. 49 КК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили - залишити тримання під вартою.

Строк покарання рахувати з 02 липня 2015 року.

У відповідності до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття ним покарання призначеного даним вироком, строк його попереднього ув'язнення по даній справі а саме в період, з часу його затримання, тобто з 02.07.2015 року по 01.10.2018 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2297(дві тисячі двісті дев'яності; сім) грн. 57 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 (п'ятдесят тисяч ) грн.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2297(дві тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 57 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 (сто тисяч ) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведення експертизи в сумі 491 грн. 04 коп.

Речові докази по справі - чоловіча сорочка, джинси, ніж, змиви крові, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Дніпровського ВП - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий суддя Подобєд О.К.

Судді Бистрова Л.О.

Савченко В.О.