Рішення № 77076764, 17.09.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1165/17

РІШЕННЯ

Іменем України

17.09.2018 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої – судді Саєнко О.Б., при секретарі –Кузьменко А.О.,

за участю : позивача- Вещунова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

04.05.2017 до провадження Вінницького районного суду Вінницької області з Апеляційного суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держава Україна, Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області про відшкодування моральної шкоди після визначення підсудності.( а.с.7)

19.05.2018 позивач через канцелярію суду подав заяву , в якій просив суд вважати відповідачем по даній справі- Державу Україна в особі Державної казначейської служби України та стягнути з відповідача на його користь 20000 гривень моральної шкоди. ( а. с. 18).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 20.11.2017 встановлено, що в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив рішення по даному позову приймати на підставі рішення апеляційного суду Вінницької області від 19.04.2017 року; визнати, що посадова особа держави Україна порушила прожитковий мінімум ОСОБА_1, гарантований йому законодавством та Конституцією України; визнати, що у зв’язку з порушенням прожиткового мінімуму позивача, він позбавлений свого конституційного права на оскарження процесуальних дій цих посадових осіб в судах вищих інстанції та його права на вирішення публічно – правового спору в адміністративних судах по причині відсутності на це коштів, яку просив прийняти до розгляду; та даною ухвалою в прийнятті до розгляду заяви позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 20.11.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди відмовлено (а.с.56).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 08.02.2018 року задоволено заяву судді Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко Оксани Іванівни про самовідвід. Відведено головуючого суддю Бондаренко Оксану Іванівну у цивільній справі № 128/1165/17 за позовом ОСОБА_1 до державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди. ( а.с. 67-68).

Позовні вимоги позивачем умотивовані тим, що 27.03.2017 Вінницьким районним судом Вінницької області винесено рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області «про відшкодування моральної шкоди за створення відповідачем перешкод у використанні права позивача на звернення до суду, про визнання документів письмовими доказами та визнання незаконною бездіяльність відповідача», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державна казначейська служба України, - відмовлено. Вищезазначене рішення про відмову в його позовних вимогах обґрунтовано тим, що належним відповідачем по справі має бути держава.

Зазначає, що Жмеринський міськрайонний суд не виконує Закон «Про судовий збір» в частині звільнення його від сплати судового збору, чим йому нанесена моральна шкода, а в чому вона полягає, зазначено в справі №128/2861/16-ц. Тому просить суд стягнути з держави України на його користь 20 000 моральної шкоди.

В судовому засіданні 31.08.2018 судом у порядку п.3 ч.1 ст.12 ЦПК України, позивачу роз’яснена необхідність конкретизувати заявлені позовні вимоги, а саме : зазначити у яких самих цивільних справах, які саме судді Жмеринського міськрайонного суду не виконує Закон «Про судовий збір» в частині звільнення його від сплати судового збору.

17.09.2018 в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 первісні позовні вимоги підтримав, суду зазначив , що не вважає за необхідне конкретизувати позовні вимоги, оскільки усі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог містяться в даній справі та матеріалах цивільної справи № 128/2861/16 Вінницького районного суду. Також суду доповнив, що він оскаржує грубу недбалість посадових осіб держави в особі суду, яка призвела до порушення його прожиткового мінімуму та припинила йому доступ до правосуддя. Свій позов він повністю обґрунтовує змістом рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27.03.2017; рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 13.05.2017; ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 2016. Моральна шкода ним обґрунтовується наявними в матеріалах справи постановами про відкриття виконавчого провадження з примусового стягнення з нього судового збору у цивільних справах, хоча, на його розсуд, судді повинні були звільнити його від сплати судового збору у цивільних справах ,які перебували в провадженні Жмеринського міськрайонного суду, оскільки ним були надані належні письмові докази його скрутного майнового стану, а саме : довідки про розмір його пенсії в 1000 гривень, що він сплачує аліменти та іншого доходу не має.

В судові засідання представник відповідача - Держави Україна в особі Державної казначейської служби України - не з’явився, по невідомим для суду причинам про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином; відзив до суду не подав; заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила, у зв’язку з чим, суд з урахуванням міркування позивача, який не заперечував , вирішив провести заочний розгляд справи, про що виніс відповідну ухвалу.

Заслухавши вступне слово позивача, вивчивши позов, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази в даній справі у їх сукупності, дослідивши матеріали цивільної справи № 128/2861/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Жмеринського міськрайонного суду про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтований та таким, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Судом установлено, що відповідно до довідки, виданої Жмеринським міськрайонним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що на контролі в Жмеринському міськрайонному відділі ДВС знаходяться на виконанні наступні виконавчі листи про стягнення з нього судового збору на користь держави: виконавчий лист № 130/2506/13-ц, що видав 24.12.2013 Жмеринський міськрайонний суд про стягнення судового збору в розмірі 229,40 грн.; виконавчий лист № 130/1523/16-ц, що видав 09.12.2016 Жмеринський міськрайонний суд про стягнення судового збору в розмірі 551,20 грн.; виконавчий лист №130/1523/16-ц, що видав 09.12.2016 Жмеринський міськрайонний суд про стягнення судового збору в розмірі 606,32 грн.;виконавчий лист № 130/3315/15-ц, що видав 09.06.2016 Жмеринський міськрайонний суд про стягнення судового збору в розмірі 551,20 грн.;виконавчий лист № 130/1970/16-ц, що видав 14.02.2017 Жмеринський міськрайонний суд про стягнення судового збору в розмірі 606,32 грн.; виконавчий лист №130/1970/16-ц, що видав 09.02.2017 Жмеринський міськрайонний суд про стягнення судового збору в розмірі 551,20 грн.;виконавчий лист № 130/710/16-ц, що видав 12.10.2016 Жмеринський міськрайонний суд про стягнення судового збору в розмірі 606,32 грн.;виконавчий лист № 130/1667/16-ц, що видав 18.10.2016 Жмеринський міськрайонний суд про стягнення судового збору в розмірі 551,20 грн.(а.с. 54).

З дев’яти копій постанов про відкриття виконавчого провадження, судом убачається, що державним виконавцем відкриті виконавчі провадження : № 54595159 від 15.08.2017 ; №53998009 від 23.05.2017;№53533122 від 06.03.2017; №53535746 від 06.03.2017 ; №53468432 від 23.02.2017; №53469959 від 23.02.2017 ; №53470038 від 23.02.2017; №53341830 від 06.02.2017; №53354421 від 07.02.2017 , на підставі поданих Жмеринським міськрайонним судом виконавчих листів для примусового стягнення з боржника ( позивача) ОСОБА_1 судового збору у вище зазначених у довідці цивільних справах ( а.с. 79-87)

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною 1 статті 15 ЦК визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 1176 ЦК встановлює особливий режим відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Ч. 6 ст. 1176 ЦК передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В свою чергу, положення ст. ст.1167,1176 ЦК України, зазначені норми права є деліктними правовідносинами , що передбачає обов’язок позивача довести наявність шкоди, її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв’язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі положень, викладених в ч.ч.1,5,6,7 ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

В свою чергу, суд у порядку п.3 ч.1 ст.12 ЦПК України, роз’яснив позивачу необхідність конкретизувати заявлені ним позовні вимоги, чим позивач не забажав скористуватися.

Отже ,суд виходячи, з основних засад (принципів) цивільного судочинства : змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства ( ст.ст.12,13 ЦПК України), вважає за необхідне відмовити у задоволені позову позивача, оскільки позивачем не доведено перед судом достатніми, належними та допустимими доказами: у яких саме цивільних справах , дії яких саме суддів Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області є протиправними; наявність протиправності поведінки заподіювача шкоди та причинний зв’язок такої поведінки із заподіяною моральною шкодою в розмір 20000 гривень.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, Суд-

УХВАЛИВ:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,- відмовити за необґрунтованістю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницького області або через Вінницький районний суд Вінницької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.09.2018.

Суддя: