Рішення № 77075179, 09.10.2018, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1421/18

Провадження №2/278/586/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря с/з - Лабенської Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування виконавчого комітету Березіської сільської ради Житомирського району, Житомирської області до ОСОБА_2, третіх осіб служби у справах дітей Житомирської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач орган опіки та піклування виконавчого комітету Березіської сільської ради Житомирського району, Житомирської області звернувся до суду із позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, яка не виконує належним чином батьківських обов'язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме ухиляються від виконання батьківських обов'язків, життям дитини не цікавиться, не турбується про його виховання, фізичний та духовний розвиток, зловживає спиртними напоями в результаті чого залишає дитину саму без нагляду дорослих, а тому є всі підстави позбавити відповідачку батьківських прав.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася. У відповідності до ч.6 ст.128 ЦПК України належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи за адресою проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідачки, що відповідає вимогам ст.280 та ч.2 ст.247 ЦПК України.

Представник третьої особи служби у справах дітей Житомирської РДА та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, подали до суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримали.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Березівка, Житомирського району, Житомирської області народився ОСОБА_4, в свідоцтві про народження якого зазначені: ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.9). Батько в актовому записі про народження записаний відповідно до ч.2 ст.135 Сімейного кодексу України.

Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Березіської сільської ради Житомирського району, Житомирської області №28 від 17 травня 2018 року доцільно позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо її сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки дитина постійно проживає в родині ОСОБА_3. Мати зловживає спиртними напоями. Веде аморальний спосіб життя, дитину відвідує рідно, не виховує та не утримує дитину (а.с.4).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов від 23 березня 2018 року, відповідач ОСОБА_2 за місцем реєстрації зявляється періодично, дитину відвідує рідко, зловживає спиртними напоями, участі у виховані дитини не приймає (а.с.8).

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 10 травня 2016 року ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав відносно двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.20).

Спірні правовідносини регулюються ст.ст.19, 150, 157, 164-166 Сімейного кодексу України.

При цьому відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.п. 16, 18 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до принципу шостого «Декларації прав дитини», яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості.

За ст.ст.150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Частиною 1 статті 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

За статтею 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються, від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та жорстоко поводяться з дитиною.

14 вересня 2006 року Україною було ратифіковано Європейську соціальну хартію, переглянуту у 2007-2010 року за якою держава зобов'язалася забезпечити права дитини на належний рівень життя.

За ст.3 Конвенції про права дитини, судова система є одним з органів держави на який також покладено обов'язок забезпечити захист інтересів дітей.

Так, відповідно до ст.19 Сімейного Кодексу при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно ч.1 ст.58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

В судовому засіданні встановлено та не оскаржувалося сторонами, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає в родині ОСОБА_3, а тому суд призначає останню опікуном над малолітньою дитиною.

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

У відповідності до ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Зміст глави 15 Сімейного кодексу України вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 Сімейного кодексу України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

На підставі ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

В пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наявність порушення відповідачем своїх обов'язків, як матері, утримувати свою неповнолітню дитину, яка потребує матеріальної допомоги, що є підставою для задоволення позову в частині стягнення аліментів.

Частиною 1 ст.191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст.58, 150, 155, 164-166, 180,181,182 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 211, 223, 245, 247, 259, 263-265, 268, 280-284, 289, 354, п. 15.5 розділу XIII Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Березіської сільської ради Житомирського району, Житомирської області задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительку АДРЕСА_1 опікуном малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області 06 липня 2000 року, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканки АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області 12 червня 2001 року, ІПН НОМЕР_2) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 травня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області 06 липня 2000 року, ІПН НОМЕР_1) судовий збір в дохід держави в сумі 1762 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І. В. Зубчук