Рішення № 77071830, 28.02.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

28.02.2018 Єдиний унікальний номер 205/99/18

Єдиний унікальний номер 205/99/2018

Провадження № 2а/205/40/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку термінової справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 7 батальйону № 4 патрульної поліції у м. Дніпропетровську Управління лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови і закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 4 січня 2018 року поштою направила до суду позов до відповідача інспектора лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови і закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, який надійшов до суду 9 січня 2018 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2018 року адміністративний позов залишено без руху, а позивачу запропоновано усунути недоліки з додержанням вимог п.п. 2, 11 ч. 5, ч. 8 ст. 160 КАС України, з метою усунення яких 29 січня 2018 року позивачем суду було надано виправлений позов.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 2 лютого 2018 року позовну заяву було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року справу було постановлено розглядати в порядку термінової адміністративно справи.

Позивач у своєму позові посилалася на те, що 25 грудня 2017 року на автомобілі АUDI А2, держномер KR3AF43, рухалась по вулиці Короленка у м. Дніпрі, під час руху автомобіль MITSUBISHI Pajero Sport з правого ряду виконав поворот ліворуч, що призвело до екстреної зупинки автомобіля позивача. Водій вказаного автомобіля почав кричати на позивача, бити по її автомобілю. Поруч знаходилися двоє поліцейських, яких позивач покликала на допомогу. Водій автомобіля MITSUBISHI Pajero Sport, побачивши поліцейських, заїхав у двір, а відносно позивача відповідачем було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. З постановою позивач не згодна, оскільки правила дорожнього руху не порушувала, дії інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, передбаченого ст. 122 КУпАП є протиправними. Постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню. Постанова складалася без врахування зауважень позивача та конкретної дорожньої обстановки, скупчення і потоку інших автомобілів. Позивач у своєму позові просила суд постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 246669 від 25 грудня 2017 року скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити, задовольнивши позов. Позивач у своїй заяві до суду справу просила розглянути за її відсутності, ухваливши рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач інспектор роти № 7 батальйону № 4 УПП у м. Дніпро лейтенант поліції ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 25 грудня 2017 року інспектором роти № 7 батальйону № 4 УПП у м. Дніпрі лейтенантом поліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову по справі про адміністративні правопорушення серії ЕАА № 246669, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 3).

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 25 грудня 2017 року о 12 годині 15 хвилин, керуючи автомобілем АUDI А2, номерний знак KR3AF43, здійснила зупинку в зоні дії знаку 3.34 менше 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушила п. 15.9.и ПДР – порушення зупинок, ближче 10 метрів від виїзду з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Зазначену постанову в справі про адміністративне правопорушення після її винесення було вручено позивачу як правопорушниці.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у відповідача існувало переконання про порушення позивачем ПДР України.

Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.

На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Абзацом 4 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

За таких обставин, достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами, одним з яких є фото чи відеозапис.

Крім того, оскаржувана постанова не містить як відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, так і відомості про наявність такого відеозапису на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в ній відсутні посилання на інші докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбачені ст. 251 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до п. 15.9.и Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо з місту виїзду.

Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав, оскільки позивачем було зупинено автомобіль не з власної волі, дійсна відстань від автомобіля позивача до виїзду з прилеглої території інспектором ПП не вимірювалася, при розгляді адміністративного матеріалу інспектором ПП заперечення позивача до уваги прийнято не було, можливість скористатися правовою допомогою також не була надана, при визначенні виду адміністративної відповідальності особа позивача та її майновий стан враховані не були, свідки правопорушення у постанові не зазначені.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем у встановлений законом спосіб не доведено правомірність прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а враховуючи заперечення позивачем факту порушення нею ПДР України та відсутності посилань на будь-які докази вчинення адміністративного проступку в оскаржуваній постанові, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача по справі.

Судом не приймається до уваги клопотання про відкладення судового засідання надіслане до суду, оскільки воно направлене УПП в Дніпропетровській області ДПП, яке не є стороною по справі.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що постанову серії ЕАА № 246669 від 25 грудня 2017 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП слід вважати винесеною бездоказово, в порушення прав позивача, такою, що ґрунтується на припущеннях, тому вона підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження, ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Абзацом 2 частини 5 статті 139 КАС України передбачено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач при поданні позову до суду на підставі ч. 4 ст. 288 КУпАП була звільнена від сплати судового збору, позовні вимоги, заявлені позивачем, судом було задоволено, а тому, оскільки відповідач є посадовою особою УПП у м. Дніпрі, судовий збір у розмірі 704 гривень 80 коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Дніпропетровській області ДПП в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст. 251, ч. 3 ст. 283 КУпАП, п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст. ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 246669 від 25 грудня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована та проживає за адресою: 49018, АДРЕСА_1) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована та проживає за адресою: 49018, АДРЕСА_1) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження за адресою: 49000, м. Дніпро, Троїцька площа, 2-а) в дохід держави судовий збір у розмірі 704 гривень 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя: О.С. Приходченко