Ухвала суду № 77066605, 03.09.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5118/17

Провадження № 4-с/761/227/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л,

при секретарі Горюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою Громадської організації «Собор православних жінок України», заінтересована особа: боржник ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Сімерецької Валентини Сергіївни щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ГО «Собор православних жінок України»звернувся до суду з даною скаргою, мотивуючи свої вимоги наступним. 14.01.22017 р. Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 761/5118/17 (провадження № 2/761/3790/2017), згідно якого на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.07.2017 р. у вказаній справі 14.12.2017 р. у вказаній справі гр.. ОСОБА_1 було зобов»язано усунути для ГО «Собор православних жінок України» перешкоди в користуванні нежитловим приміщеням АДРЕСА_1 шляхом надання фактичного доступ до вказаного приміщення. 15.12.2017 р. виконавчий лист було подано на виконання до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві. 2012.2017 р. державним виконавцем Сімерецькою Валентиною Сергіївною відкрито виконавче провадження, проте виконавчі дії розпочаті лише в лютому 2018 р. та відповідні дії відкладались тричі. 03.04.2018 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувану, яка отримана стягувачем лише 07.05.2018 р. Повернення виконавчого документу відбулось на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», проте на виконання судового рішення боржник ОСОБА_1 не мав передати стягувану жодного індивідуально визначеного майна, його зообов»язано вчинити дії - усунути перешкоди шляхом надання доступу до приміщення. Також представником скаржника подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу скарги з огляду на те, що 15.05.2018 р. така скарга вже подавалась, але була повернута Громадський організації у зв»язку із тим. що не надано повноважень підписанта, що і було виконано. Зважаючи на викладене державний виконавець неправильно застосувала положення Закону України «Про виконавче провадження», її дії є неправомірними. Зважаючи на викладене з огляду на положення ст. 129-1 Конституції України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 2,18,37,63 ЗУ «Про виконавче провадження» представник скаржника просить суд визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду та поновити зазначений строк; визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Сімерецької Валентини Сергіївни щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стагувачу від 03.04.2018 р.ВП № 55410883; визнати неправомірною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувану від 03.04.2018 р. ВП № 55410883; зобов»язати державного виконавця відновити виконавче провадження ВП № 55410883 відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представники ГО «Собор православних жінок України» підтримали вимоги скарги, просили задовольнити.

Державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Сімерецька Валентина Сергіївна, ОСОБА_1 в судове засідання не з»явились, про розгляд скарги повідомлялись належним чином, що відповідно до приписів чинного ЦПК України не є перешкодою для розгляду ссправи по суті.

Вислухавши пояснення представників скаржника, дослідивши матеріали справи суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.07.2017 р. Шевченківським районним судом м. Києва задоволено позов Громадської організації «Собор православних жінок України» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Україна» про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням.

Зобов»язано ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сівер Україна» усунути перешкоди Громадській організації «Собор православних жінок України» в користуванні нежитловим приміщенням АДРЕСА_1 шляхом надання фактичного доступу до вказаного приміщення.

Ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 10.10.2017 р. апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції відхилено, рішення Шевченківського районного суду и. Києва від 25.07.2017 р. залишено без змін.

14.12.2017 р. Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення видано виконавчий лист справа № 761/5118/17 Провадження 2/761/3790/2017, який подано на виконання до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції міста Києва.

Як свідчать матеріали справи держаним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції міста Києва Сімерецькою В.С. відкрито виконавче провадження за № 55410883.

03.04.2018 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану в порядку п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

З наданих представником скаржника матеріалів вбачається, що процесуальний документ та виконавчий лист з відповідною відміткою Громадською організацією отримано 07.05.2018 р.

За приписами ст. 447 ЦПК України передбачено право сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

При цьому за положеннями ст. 449 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як вбачається з матеріалів справи, представник ГО «Собор православних жінок України» скористався своїм правом на подав скаргу на дії державного виконавця 24.05.2018 р. (про що свідчить відмітка канцелярії суду), а отже беручи до уваги дату, коли скаржник дізнався про рішення державного виконавця, зважаючи на обставини вказані в клопотанні про поновлення строку на подачі скарги, суд вважає за можливе поновити останній.

За приписами ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як зазначено у постанові державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу: відповідно до виконавчого документа боржника, а саме ОСОБА_1 зобов»язано надати доступ до нежилого приміщення АДРЕСА_1. Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва № 761/44652/16-ц від 06.10.2017 р. визнано недійсним договір купівлі - продажу нежилих приміщень загальною площею 564,50 кв. м., які складаються з: приміщення № 102 цокольного поверху, приміщення № 97, приміщення № 98 1 поверху, що складає 50/10 частин від нежилих приміщень площею 1134,70 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 особисто та як представником ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.11.2017 р.

Зважаючи на викладене державний виконавець дійшов висновку, що боржник за виконавчим документом не є власником нежилого приміщення АДРЕСА_1 та не може надати доступ до приміщень, які йому не належать, а тому повернув виконавчий документ стягувачу.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Спосіб захисту, застосований для захисту прав ГО «Собор православних жінок України» при ухваленні Шевченківським районним судом м. Києва рішення 25.07.2017 р. зважаючи на наявність перешкод з боку відповідача у користуванні приміщення шляхом надання доступу до останнього, зважаючи на дії відповідача, і не пов»язаний не передачею майна в натурі.

В своєму рішенні «Глоба проти України» від 95.07.3012 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що - саме на державу покладається обов»язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Беручи до уваги вищенаведене, з огляду на вимоги чинного законодавства України, суд має погодиться з доводами скаржника щодо не правомірності дій державного виконавця при поверненні виконавчого документа стягувану на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 451 ЦПК України За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе задовольнити скаргу в частині неправомірними та скасування оскаржуваної постанови від 03.04.2018 р.

Разом з тим вимога ГО «Собор православних жінок України» не підлягає задоволенню в частині зобов»язання державного виконавця відновити виконавче провадження, зважаючи на те, що оскільки суд не має право перебирати на себе функції органу, який законом уповноважений на прийняття певних рішень.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 129-1 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Сімерецької Валентини Сергіївнищодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 03.04.2018 р. ВП № 55410883.

Скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Сімерецької Валентини Сергіївни про повернення виконавчого документа стягувану від 03.04.2018 р. ВП № 55410883.

Зобов»язати старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Сімерецьку Валентину Сергіївну усунути порушення права стягувача Громадської організації «Собор православних жінок України» шляхом поновлення виконавчого провадження № 55410883.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п»ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складений 07.09.2018 року.

Суддя: