Ухвала суду № 77065090, 11.10.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1237/18

1-кп/705/512/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 року місто Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

під головуванням судді Кормана О.В.

з участю секретаря судового засідання Шаповал Н.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017250100000149, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацевлаштованого, одруженого, пенсіонера по інвалідності, в силу статті 89 КК України раніше несудимого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.5 ст.27, ч.3 ст.185 КК України,

клопотання захисника ОСОБА_2 про повернення обвинувального акту прокурору

за участю:

прокурора Чимириса О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

представника органу пробації ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

23.03.2018 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з Уманської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12017250100000149 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.5 ст.27, ч.3 ст.185 КК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2018 року судове провадження передане судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Корману О.В., яким ухвалою від 26.03.2018 року кримінальне провадження прийняте до свого провадження і призначене підготовче судове засідання на 20 квітня 2018 року.

Підготовче засідання, призначене на 20 квітня 2018 року не відбулось у зв’язку з неявкою адвоката. В подальшому підготовчі судові засідання відкладались у зв’язку з вирішенням заявленого судді відводу, неявкою захисника та задоволенням відводу прокурору.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Чимирис О.В. висловив думку, що обвинувальний акт складений у відповідності до вимог КПК України, підстав для його повернення немає, підстав для закриття кримінального провадження також немає, тому справа може бути призначена до судового розгляду.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Свою позицію мотивував тим, що у обвинувальному акті зазначені дані, які не відповідають дійсності. Зокрема на третьому аркуші обвинувального акту зазначено, що причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення крім повного визнання вини підтверджується іншими зібраними матеріалами кримінального провадження. Проте, його підзахисний під час досудового розслідування своєї вини не визнавав як у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, так і у вчиненні злочину, передбаченого п.5 ст.27, ч.3 ст.185 КК України, на яку в подальшому було перекваліфіковано дії його підзахисного.

Крім того, захисник зазначив, що стороні захисту був вручений обвинувальний акт, який не затверджений прокурором, у ньому відсутні дата затвердження обвинувального акту, дата його складання, як на початку обвинувального акту, так і в кінці обвинувального акту. Обвинувальний акт підписаний лише слідчим, підпис прокурора у визначеному для цього місці відсутній. На підтвердження своїх доводів захисник надав суду для приєднання до судового провадження примірник обвинувального акту, який підписаний лише слідчим та містить недоліки, на який вказав захисник. Тому захисник вважає, що неможливо встановити відповідність обвинувального акту, який отриманий стороною захисту примірнику обвинувального акту, який подано до суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Прокурор проти задоволення клопотання захисника заперечував, мотивуючи це тим, що у справі є розписка сторони захисту, що вони отримали примірник обвинувального акту.

У своїй репліці на думку прокурора захисник зазначив, що недоліки примірника обвинувального акту при його отриманні сторона захисту бачила, проте не заявляла про них при його отриманні, так як це є тактикою захисту, а не тактикою прокурора.

Представник органу пробації ОСОБА_3 при вирішенні питання про необхідність повернення обвинувального акту прокурору покладалась на думку суду.

Заслухавши клопотання захисника, думку прокурора, думку інших учасників підготовчого судового засідання, суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору у зв’язку з тим, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Стаття 291 КПК України визначає, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Тобто, суд, перевіряючи дотримання вимог КПК України при складанні обвинувального акту та направленні його до суду, повинен перевірити дотримання всіх положень, передбачених статтею 291 КПК України.

Як вбачається з оригіналу примірника обвинувального акту, який був вручений стороні захисту, він не був затверджений прокурором, у ньому відсутні дати складання та затвердження обвинувального акту. У відповідних місцях наявні лише прочерки. Вказаний примірник обвинувального акту, який отримала сторона захисту, суттєво відрізняється від обвинувального акту, який був спрямований до суду та містить дати його складання та затвердження, містить підписи прокурора. Тобто, суд позбавлений можливості визначити, чи відповідають дійсності дати складання та затвердження обвинувального акту, якщо на момент вручення його примірника стороні захисту такі дати були відсутні.

За вказаних обставин суд також приходить до висновку, що стороні захисту не було вручено примірник обвинувального акту, який був спрямований до суду і з даного приводу відсутня відповідна розписка обвинуваченого та його захисника. Розписку про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування від 19.09.2018 року, яка додана до обвинувального акту і підписана обвинуваченим та його захисником суд не може взяти до уваги, так як встановлено, що сторона захисту отримала примірник обвинувального акту, який не відповідає обвинувальному акту, що спрямований до суду.

Поряд з недоліками, на які вказав захисник, суд з власної ініціативи вважає, що у обвинувальному акті викладено фактичні обставини, які не відповідають дійсності.

Зокрема, у обвинуваченні зазначено, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення за попередньою змовою з особою №1, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження.

Проте, у вступній частині обвинувального акту вказано, що, навпаки, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 було виділено в окреме провадження з іншого кримінального провадження. Дані про те, що з кримінального провадження відносно ОСОБА_1 були виділені в окреме провадження матеріали відносно особи №1, у обвинувальному акті відсутні.

Крім того, обвинувальний акт не містить належним чином сформульованого обвинувачення, з якого б вбачалась наявність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого саме п.5 ст.27, ч.3 ст.185 КК України. Зокрема, не сформульовано, чому у кваліфікації дій обвинуваченого зазначена ч.3 ст.185 КК України з ознакою проникнення у житло, та попередньою домовленістю групою осіб. У обвинуваченні наявне посилання лише на те, що попередньо ОСОБА_1 погодився взяти участь у таємному викраденні майна та грошових коштів потерпілих, проте, в подальшому інші учасники кримінального правопорушення відступили від початково обумовленого плану та вчинили фактично розбійний напад. Проте, у обвинуваченні не вказано, чи попередньо була домовленість на вчинення крадіжки з проникненням у житло.

Стаття 291 КПК України містить вичерпний перелік даних, які повинні бути зазначені у обвинувальному акті, як процесуальному документі. Зазначення інших відомостей та даних, які не передбачені КПК України, не допускається.

Натомість обвинувальний акт, що надійшов до суду, містить цілий ряд відомостей, які не передбачені у статті 291 КПК України.

Так, у обвинувальному акті наведено перелік доказів, які на думку сторони обвинувачення, підтверджують причетність обвинувачених до вчинення кримінальних правопорушень. Суд вважає наведення таких відомостей у обвинувальному акті недопустимим, так як надання суду документів та відомостей, не передбачених статтю 291 КПК України, до судового розгляду заборонено, так як може певним чином вплинути на думку судді щодо доведеності чи недоведеності винуватості осіб у вчиненні кримінальних правопорушень. Тим більше, обсяг доказів, які підлягають дослідженню під час судового розгляду, вирішується виключно судом.

В своїй сукупності вказані вище порушення дають підстави суду вважати, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, тому він підлягає поверненню прокурору.

Посилання захисника на те, що у обвинувальному акті зазначено про те, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується повним визнанням ним вини, а насправді він вину не визнавав, не є підставою для повернення обвинувального акту, так як стаття 291 КПК України взагалі не передбачає зазначення у обвинувальному акті переліку доказів по справі, у тому числі позиції обвинуваченого з приводу визнання винуватості.

Керуючись статтями 291, 314 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017250100000149 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.5 ст.27, ч.3 ст.185 КК України, повернути прокурору.

Ухвала про повернення обвинувального акту може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Головуючий суддя О.В. Корман