Рішення № 7705953, 13.12.2009, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

справа № 2- 5254–2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2009 року Артемівський міськрайоний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М

при секретарі Великородной М.О., Смаги Н.М.,

з участю позивача ОСОБА_1ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Артемівську справу за позовом ОСОБА_1 до експериментального машинобудівного заводу гірнично-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку ,-

В С Т А Н О В И В :

24.08.09. до суду надійшов цей позов, в якому ОСОБА_1 вказав, що з 16.07.08. по 15.09.08. він працював в ГНПП "Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості" на підставі договору підряду № 6 від 16.07.08. у якості електрогазозварювальника 5 розряду. Після закінчення дії договору його було працевлаштовано на вказане підприємство з 16.09.08. у якості газозварювальника 5 розряду, наказом № 30-Л від 15.09.08. Наказом № 32-Л від 30.10.08. його було звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України с 30.10.08.

Під час звільнення йому видали трудову книжку, однак своєчасно не провели розрахунок у сумі 2201 грн. 57 коп., тому у судовому порядку просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 2201 грн. 57 коп., а також середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

У судовому засіданні позивач уточнив свої вимоги та з огляду на те, відповідач погасив заборгованість, просив стягнути середній заробіток за час її затримки.

Представник відповідача суду доповів, що у підприємства дійсно була заборгованість пере ОСОБА_1 за час, коли він працював у штаті підприємства, розмір якої складав 1493 грн. 07 коп. Підприємство – відповідач розрахувалося з позивачем 31.07.09. шляхом виконання по замовленню ОСОБА_1 металевих конструкцій на суму заборгованості. Визнаючи факт затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1, представник відповідача просив винести рішення керуючись принципом співмірності.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивача по справі наказом № 30-Л від 15.09.08. було прийнято на роботу до ДНВП "Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості" на посаду електрогазозварювальника 5 розряду (а.с. 21).

Наказом № 33-Л від 30.10.08. ОСОБА_1 було звільнене з роботи на підставі його заяви за власним бажанням (а.с. 22).

До матеріалів справи залучено заяву позивача про виготовлення у рахунок заборгованості по заробітній платі металевих конструкцій із матеріалу позивача, датоване 02.07.09. (а.с.19)

Відповідно до довідки ДНВП "Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості" заборгованість перед позивачем за 11 робочих днів у вересні 2008 року склала 632 грн. 50 коп., а за 21 робочий день у жовтні 2008 р. – 860 грн. 57 коп., а всього 1493 грн. 07 коп. При цьому його середньоденна заробітна плата склала 46 грн. 65 коп. ( а.с. 18)

Актом виконаних робіт від 31.07.09. підтверджено, що робота виконана у строк і у відповідності із завдання замовника загальною вартістю 2201 грн. 57 коп. (а.с.20), що підтверджує факт проведення з відповідачем розрахунку по заборгованості у повному обсязі і у зазначений у акті час.

Розглядаючи цей спір по суті суд керується положеннями ч. 1 ст. 117 КЗпП України, відповідно до якої у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз’яснень абз. 5 п. 25 постанови Пленуму ВСУ від 24.12.99. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (надалі Постанова), проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Із матеріалів справи витікає, що позивач з цим позовом до суду звернувся 24.07.09., а повний розрахунок з ним було проведено 31.07.09. За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки заробітної плати є правомірними і підлягають задоволенню.

Розрахунок даної суми передбачено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ № 100 від 08.02.95. з подальшими змінами, згідно з якими середній заробіток за час затримки розрахунку обчислюється, виходячи із розміру середнього заробітку, який мала особа за два місяці до події (у цьому випадку до звільнення). Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за 2 місяці роботи проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мали місце в період затримки. Сама середньо денна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за 2 місяця до події на число робочих днів в цьому періоді.

Враховуючи, що за вказаний період ОСОБА_1 відпрацював 32 робочих дні, заробітну плату отримав у розмірі 1493 грн., його середньоденна заробітна плата становить 1493 : 32 = 46 грн. 65 коп. Кількість робочих днів за період затримки з 30.10.08. по 31.07.09. становить 166 днів, а середній заробіток за цей час 166 х 46,65 = 7743 грн. 90 коп.

Однак при визначенні розміру відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку необхідно враховувати розмір спірної суми , істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, вини роботодавця у порушенні строків її виплати та інших обставин справи (абз. 2 п. 20 Постанови)

У зв’язку з тим, що розмір компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати при звільнені більш ніж у п’ять разів перевищує суму заборгованості, суд вважає, що розмір компенсації слід встановити в межах суми заборгованості заробітної плати, тобто у сумі 1493 грн.

Під час звернення позивача до суду його було звільнено від сплати судових витрат, з огляду на що в порядку п. 2 ст. 88 ЦПК України, суд ухвалює судовий збір у сумі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягнути з відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 88, 116, 117 КЗпП України, ст. 10,11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до експериментального машинобудівного заводу гірнично-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку – задовольнити частково.

Стягнути з ДНВП "ЕМЗ ГШ та ТУ соляної промисловості" (ідентифікаційний код юридичної особи 05803465) на користь ОСОБА_4 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у сумі 1493 грн.

Стягнути з ДНВП "ЕМЗ ГШ та ТУ соляної промисловості" на користь держави судовий збір у сумі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя : Ю.М. Мальований