Ухвала суду № 77058415, 10.10.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/13349/16-ц

Провадження № 2-з/520/230/18

У Х В А Л А

про прийняття заяви про зміну підстав позову,

та відмову у витребуванні доказів

10.10.2018 року

Київський районний суд м. Одеси, головуючий суддя Куриленко О.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача третьої особи ОСОБА_4,

розглянув у відкритому підготовчому засіданні в м. Одесі клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про зміну підстав позову, залучення у справі третьої особи та витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2016 року позивач звернулась до суду з позовом, яку в подальшому було уточнено та згідно редакції від 12.12.2016 року просила ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 від 23.03.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_6; у відповідності до ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати; застосувати наслідки недійсності правочину.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що вона своєї квартири нікому не продавала, громадянку ОСОБА_5 не знає та ніколи з нею не зустрічалась, про укладання договору їй нічого не було відомо, ніяких договорів купівлі-продажу не підписувала.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2016 року провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання.

У судовому засіданні 31.07.2017 року представник позивача – ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просить призначити судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, на розгляд якої поставити наступне питання: чи виконано підпис та рукописний напис у графі «ПРОДАВЕЦЬ» від імені ОСОБА_1 у договорі купівлі-продажу від 23 березня 2007 року між Продавцем – ОСОБА_1 та Покупцем – ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_2, посвідченому приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 – позивачкою ОСОБА_1, або іншою особою?

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.08.2017 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 було задоволено в повному обсязі, призначено у справі судову почеркознавчу експертизу виконання якої було доручено експертам Одеського Науково-дослідному Інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На час виконання даної експертизи провадження у справі було зупинено.

12 липня 2018 року до канцелярії суду надійшов Висновок судово-почеркознавчої експертизи складений 09 липня 2018 року в якому судовий експерт ОСОБА_7 зазначає, що: 1. Рукописний запис «Пещанская Любовь Григорьевна» у договорі купівлі-продажу від 23.03.2007, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , зареєстрованого у реєстрі за № 892, розміщеного в верхній частині зворотної сторони у графі «ПРОДАВЕЦЬ», виконано самою ОСОБА_1. 2. Підпис від імені ОСОБА_1 у договорі купівлі-продажу від 23.03.2007, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , зареєстрованого у реєстрі за № 892, розміщеного в верхній частині зворотної сторони у графі «ПРОДАВЕЦЬ», ліворуч від рукописного запису «Пещанская Любовь Григорьевна», виконано самою ОСОБА_1

У зв’язку з чим 12 липня 2018 року матеріали справи були повернуті до суду та ухвалою від 12 липня 2018 року провадження у справі було поновлено.

В ході судового засідання, яке відбулось 10 жовтня 2018 року, представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив прийняти до провадження суду заяву про зміну підстав позову та залучення у справі третьої особи.

У своїй заяві просить: залучити до участі у справі у якості третьої особи AT «ОСОБА_8 ОСОБА_7», код ЄДРПОУ 14305909, адреса: 01011, Україна, м. Київ, вул. Лєскова. 9; Визнати недійсним (в наслідок його омани, удаваності та фіктивності) договір купівлі-продажу квартири за адресою м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 3/2. кв. 77 від 23.03.2007 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_6. зареєстрований у реєстрі під № 892. У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею судові ви трати. Застосувати наслідки недійсності правочину купівлі-продажу квартири за адресою м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 3/2. кв. 77 від 23.03.2007 р. між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 - визнати право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_3 за ОСОБА_9.

Також представник позивача просить витребувати у слідчого СВ Приморського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_10 з кримінальної справи № 12015160020000146 засвідчені слідчим копії протоколу допиту ОСОБА_5 та протоколу очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_3 та представник третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 – ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти прийняття заяви про зміну підстав позову до провадження суду та про задоволення клопотання про витребування доказів, вказуючи на те, що позивач зловживає своїми процесуальними правами та безпідставно затягує розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд вважає можливим прийняти заяви про зміну підстав позову, виходячи з наступного.

Так, згідно ч. 1-3 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов’язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Виходячи з загальних положень ЦПК України підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Верховний Суд України відзначив, що під підставами позову, які згідно зі ст. 49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд України відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Зміна предмету позову може означати заміну однієї матеріально-правової вимоги позивача до відповідача іншою або доповненням позивачем первісних вимог новими.

Отже, згідно з законом позивач має право змінити один з елементів позову, одночасно змінювати підставу і предмет позову неможливо, оскільки в подібному випадку буде пред'явлений позов з абсолютно нових мотивів

Як вбачається з позовної заяви в редакції від 27.10.2016 року та заяви про зміну підстав позову в редакції від 08.10.2018 року, предметом позову є: визнаня недійсним договору купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 від 23.03.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_6

Проте, підставою первісного позову є те, що позивач не мала наміру укладати договір купівлі-продажу, він був укладений на підставі вкрадених документів, вона його не підписувала та не відповідав її внутрішній волі. Натомість підставою визнання недійсним спірного договору за заявою в редакції від 08.10.2018 року позивач зазначає оману, удаваність та фіктивність.

Тобто, предмет позову залишився не змінний, натомість як змінилася підстави визнання недійсним договору.

Так, згідно частини 3 статті 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

А частиною 5 статі 49 ЦПК України чітко зазначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

До наданої заяви про зміну предмету позову надано докази направлення копії заяви іншим учасникам справи.

Відповідно до правил ст. 189 ЦПК України, одним із завдань підготовчого судового засідання є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне прийняти до провадження суду заяву ОСОБА_1 про зміну підстав позову в редакції 08 жовтня 2018 року, оскільки суд знаходиться до початку розгляду справи по суті, позивачем надано докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Що стосується залучення до участі у справі третьої особо, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов’язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов’язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єкт нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 74249341 від 29.11.2016 року вбачається, що квартира АДРЕСА_4 знаходиться під іпотекою де Іпотекодержателем є ПАТ «ОСОБА_8 ОСОБА_7», а Іпотекодавцем – ОСОБА_5.

Таким чином, з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи суд вважає доцільним залучити ПАТ «ОСОБА_8 ОСОБА_7» до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, так як рішення суду у даній справі може вплинути на його права та обов`язки.

Клопотання представника позивача про витребування доказів суд вважає безпідставним та необґрунтованим, а від так не підлягаючим задоволенню, з огляду на таке.

У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п’яти днів з дня її надходження до суду.

Згідно вимог частин 1-3 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов’язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено про те, які вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що відомості, які просить витребувати представник позивача, не є предметом спору у даній справі, оскільки як вбачається з позовних вимог, предметом спору є лише визнання недійсним договору купівлі-продажу

Більш того сторона позивача, звертаючись до суду з даним клопотанням, не надала відомостей про неможливість ним, особисто отримати докази по справі.

Таким чином, на думку суду, клопотання представника позивача про забезпечення доказів шляхом витребування слід залишити без задоволення, у зв’язку з його необґрунтованістю.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що даний позов перебуває в суді з жовтня 2016 року, тобто два роки !!!! звертаючись до суду з даним позовом позивач категорично запевняла той факт, що вона не підписувала договір купівлі-продажу.

В ході розгляду даної справи судом вживались всі необхідні заходи з метою справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення даної справи та ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб, які приймають участь у справі.

Так, ухвалою суду від 23.02.2017 року за клопотанням представника позивача було витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6: оригінал нотаріальної справи за договором купівлі-продажу від 23 березня 2007 року між Продавцем – ОСОБА_1 та Покупцем – ОСОБА_5 квартири під № 77 у буд. 3/2 по вул. Ак. Філатова у м. Одесі, зареєстрованим у реєстрі під № 892; оригінал договору купівлі-продажу від 23 березня 2007 року між Продавцем – ОСОБА_1 та Покупцем – ОСОБА_5 квартири під № 77 у буд. 3/2 по вул. Ак. Філатова у м. Одесі, зареєстрований у реєстрі під № 892.

Також за клопотанням представника позивача від 31.03.2017 року, ухвалою суду було витребувано у слідчого СВ Приморського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_10 з кримінальної справи № 12015160020000146 оригінал договору купівлі-продажу, укладеного між продавцем ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_5 23 березня 2007 року, зареєстрований у реєстрі під № 892 та документи, що стали підставою для його укладання.

Ухвалою суду від 01 серпня 2017 року було задоволено клопотання представника позивача про призначення почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставлено наступне питання: чи виконано підпис та рукописний напис у графі «ПОДАВЕЦЬ» від імені ОСОБА_1 у договорі купівлі-продажу від 23 березня 2007 року між Продавцем – ОСОБА_1 та Покупцем – ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_2, посвідченому приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 – позивачкою ОСОБА_1, або іншою особою?

Як зазначалось вище, на виконання вимог даної ухвали судовим експертом надано висновок в якому встановлено, що рукописний запис «Пещанская Любовь Григорьевна» та підпис від імені ОСОБА_1 у договорі купівлі-продажу від 23.03.2007 року виконано самою ОСОБА_1.

Наразі позивач змінює підставу позову, в якому вказує на те, що спірний договір є недійсним з підстав його омани, удаваності та фіктивності, тобто позивач зазначає три різних підстави та у судовому засіданні вказані розбіжності в підставах позову усунути не зміг.

Так, оманою є хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її органами чуття; уявний образ чого-небудь, що помилково сприймається як дійсний. Удаваність це умисно роблений, неприродний, напускний (про чиюсь поведінку, манеру триматися тощо). А фіктивність - не справжність, вигаданість.

Вказані дії не можуть бути взаємопов’язаними, натомість позивач посилається на вказані підстави звертаючись до суду з вимогою про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Всі ці дії дають підстави суду, на даний час, звернути увагу позивача на приписи статті 44 ЦПК України, а саме - щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

На підставі викладеного і керуючись ст. 49, 353 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про зміну підстав позову, залучення у справі третьої особи - задовольнити.

Прийняти до провадження суду заяву ОСОБА_1 про зміну підстав позову в редакції 08 жовтня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною.

Залучити Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_8 ОСОБА_7» (код ЄДРПОУ 14305909, адреса: 01011, Україна, м. Київ, вул. Лєскова, 9) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною.

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про витребування доказів – відмовити.

Визнати явку відповідача ОСОБА_5 у наступне судове засідання обов`язковою, допитати її в якості свідка.

Сповістити сторін про дату судового засідання яке відбудеться 24.10.2018 року о 14.30 годин, направивши третій особі копію позову та додатки до неї.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Куриленко О. М.