Рішення № 77058016, 13.09.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

13.09.18

справа № 521/14991/16

провадження № 2/521/3141/18

Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

13 вересня 2018 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Лефтеровій О.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» про захист права споживача, шляхом визнання кредитного договору, іпотечного договору та договору поруки недійсними, третя особа ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» про захист права споживача, шляхом визнання кредитного договору, іпотечного договору та договору поруки недійсними, посилаючись на те, що 22 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 1506/0408/45-013, згідно якого банк надав позивачу кредит в сумі 91 500 доларів США, строком до 22.04.2038 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

22 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 1506/0408/45-013-Я-1 з метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором, 22 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

Оскільки позивач вважає кредитний договір недійсним через його невідповідність вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», порушує її права, як споживача фінансових послуг, вона вимушена звернутись з позовом до суду.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву в якій просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні встановлено, що 22 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 1506/0408/45-013, згідно якого банк надав позивачу кредит в сумі 91 500 доларів США, строком до 22.04.2038 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

22 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 1506/0408/45-013-Я-1 з метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором, 22 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

На даний час правонаступником ВАТ «Сведбанк» є ПАТ «Альфа-Банк».

Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав, надав кредитні кошти в іноземній валюті, а позивач отримав те, на що розраховував – кошти в іноземній валюті на споживчі цілі для придбання нерухомого майна.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 81 ч. 1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Твердження позивача щодо невідповідності умов кредитного договору законодавству України є цілком безпідставними та такими, що не ґрунтуються на діючому законодавстві України.

Посилання позивача, якими він обґрунтовує позовні вимоги, не є підставою звільнення від виконання зобов’язань або відповідальності за їх порушення, оскільки позивач сам уклав кредитний договір з відповідачем на підставі вільного волевиявлення, і ставлячи підпис, вважав його справедливим.

Тобто, при підписанні кредитного договору, всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, договір та додаток до нього, який є його невід’ємною частиною містять всі передбачені чинним законодавством відомості, в тому числі щодо інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, а також про строк його дії, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми їх укладення, а тому не вбачається підстав стверджувати про невідповідність його умов вимогам законодавства.

В судовому засіданні також встановлено, що постановою апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 1506/0408/45-013 від 22.04.2008 року, яка станом на 23.02.2015 року складає: заборгованість по основній сумі кредиту у розмірі 2189586 грн. 87 коп., заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 38639 грн. 45 коп. та заборгованості по пені у розмірі 1478,65 грн.

Таким чином, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання кредитного договору, іпотечного договору та договору поруки недійсними та стягнення грошових коштів, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню, оскільки кредитний договір укладений позивачем на підставі вільного волевиявлення, тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 317, 319, 368, 369 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд –

Вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» про захист права споживача, шляхом визнання кредитного договору, іпотечного договору та договору поруки недійсними – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.Михайлюк