Ухвала суду № 77056032, 10.10.2018, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/48/18

УХВАЛА

СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

10.10.2018 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Костюк У. І.

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам’янка-Бузька справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого до виконання ним своїх зобов’язань,

в с т а н о в и в :

приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 до виконання нею зобов’язань, що покладені на неї рішеннями Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області по справі №446/48/18; №446/1895/14-ц, № 446/1128/16-ц. Своє подання мотивує тим, що на сьогоднішній день боржником не виконано рішення суду за наявності такої можливості, не подано декларації про доходи та майно, на виклики приватного виконавця не з’являється, та не надала відповідних пояснень, а тому звертається з даним поданням до суду.

В судове засідання приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 не з’явився.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з нормами ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон) передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадках якщо діють неврегульовані договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодження сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

В узагальненні судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року, Верховний Суд України вказав, що ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Отже, наявність у боржника невиконаних зобов'язань за рішенням суду саме по собі, не є підставою для обмеження його права на виїзд за межі України, оскільки необхідною умовою для застосування такого обмеження, є навмисне та свідоме невиконання боржником рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, постановами приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 З.В., а саме, від 07.03.2018 відкрито виконавче провадження № 55955053 з примусового виконання судового наказу №446/1895/14-ц, що виданий 25.11.2014 року Кам’янка-Бузьким районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2. 10/4, на користь ВП «Добротвірська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» боргу в сумі 23 621,44грн.; від 09.03.2018 відкрито виконавче провадження № 55955113 з примусового виконання судового наказу № 446/1128/16-ц, що виданий 01.07.2016 року Кам’янка-Бузьким районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3, 26.05.1970р.н., місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ВП «Добротвірська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» боргу в сумі 7 377,99грн.

12.03.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 винесено постанову про об’єднання виконавчих проваджень № 55955053, №55955113 у зведене виконавче провадження№55958495.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 від 25.04.2018 відкрито виконавче провадження № 56271427 з примусового виконання судового наказу № 446/48/18, що виданий 13.03.2018 року Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4. вул. Франка, 10/4, на користь ВП «Добротвірська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» боргу в сумі 6018,24грн.

25.04.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 56271427 до зведеного виконавчого провадження №55958495.

З постанов про відкриття виконавчих проваджень вбачається, що боржника зобов’язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно листа від 07.03.2018 №624, видно, що приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 надіслано ОСОБА_3 постанову від 07.03.2018, винесену при примусовому виконанні судового наказу №446/1895/14 –ц від 25.11.2014, що видав Кам’янка-Бузький районний суд Львівської області.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вручення постанов про відкриття виконавчих проваджень від 07.03.2018, 09.03.2018, 25.04.2018, що спростовує твердження приватного виконавця про скерування боржнику постанов рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Матеріалами справи підтверджується, що приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2, з метою виконання судових рішень, в межах відкритих ним виконавчих проваджень, винесено постанову від 07.03.2018 року по арешт майна боржника, яким накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, витребувано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно; направлено запит Територіальному сервісному центру МВС про надання інформації щодо належності боржнику на праві власності майна будь-якого майна;

07.03.2018, 25.04.2018, 01.08.2018 приватний виконавець надіслав за адресою реєстрації місця проживання ОСОБА_3 ( вул.Франка,10/4 смт. Добротвір Кам’янка-Бузький район Львівської області) виклики із зобов’язанням надати певні відомості та інформацію що стосується майна та коштів ОСОБА_3, однак, як вбачається матеріалів справи відсутні докази про скерування боржнику вказаних викликів.

В поданні про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України приватний виконавець ОСОБА_2, як на підставу для задоволення подання, посилався на ухилення керівника ОСОБА_3 від виконання своїх зобов’язань.

В силу положень ст. 33 Конституції України особа, яка має невиконані договірні, аліментні та інші зобов’язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права та свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров’я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об’єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров’я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеному у цьому Пакті.

Отже, зі змісту вищезазначених норм вбачається, що обов’язковою підставою для задоволення судом подання державного чи приватного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, є навмисне чи інше свідоме ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, в інтересах національної чи громадської безпеки, з метою захисту прав і свобод інших громадян.

На підставі визначених у ч.5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» обов’язків боржника можна зробити висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов’язань, покладених на боржника рішенням» слід розуміти як будь які свідомі діяння (дії чи бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, і коли виконати цей обов’язок не заважають будь які незалежні від нього об’єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Звернувшись з поданням про обмеження у праві виїзду за межі України, приватний виконавець виконавчого органу Львівської області, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про ухилення ОСОБА_3 від виконання покладених на неї судом зобов’язань, в матеріалах справи відсутні відомості про обізнаність боржника з наявністю відкритих проваджень та строками їх добровільного виконання, докази виклику ОСОБА_3 та її неявки до приватного виконавця.

Суд вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов’язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритих виконавчих проваджень, тому з врахуванням вищенаведеного у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_3 за межі України слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись Законом України «Про порядок виїзду з України і в‘їзду в Україну громадян України», ст.441 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого до виконання ним своїх зобов’язань відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст ухвали складено 10.10.2018

Суддя: Костюк У.І.