
Справа № 205/440/15-к
Провадження № 1-кп/206/97/18
У Х В А Л А
13.09.2018року в залі суду у м. Дніпрі Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухоруков А.О.,
суддів Грицаюк Н.М.,
ОСОБА_1,
при секретарі Панюшкіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Самоткана Віталія Миколайовича про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 та клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 по кримінальному провадженню, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040690002806 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 296, ч.2 ст.342, ч. 1 ст. 345 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 296 КК України,
за участю
прокурора Самоткан В.М.,
потерпілих ОСОБА_8,
ОСОБА_9
ОСОБА_10,
ОСОБА_11,
ОСОБА_12
обвинувачених ОСОБА_2,
ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
ОСОБА_7,
захисників обвинувачених ОСОБА_3,
ОСОБА_13
в с т а н о в и л а:
В Самарському районному суді м. Дніпропетровська перебуває на розгляді кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040690002806 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 296, ч.2 ст.342, ч. 1 ст. 345 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 296 КК України.
В судовому засіданні прокурор було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_2, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на заставу. Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримав клопотання свого захисника.
Потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_12 та ОСОБА_11, підтримали клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, просили його задовольнити. Заперечували у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3
Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 щодо заявленого клопотання прокурора поклалися на розсуд суду проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 заперечували.
Захисники ОСОБА_13 в судовому засіданні щодо заявлених клопотань поклався на розсуд суду.
Вивчивши клопотання прокурора, заслухавши думку потерпілих, обвинувачених та захисників, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 є обґрунтованим і підлягає задоволенню, в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як вбачається з ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.
Отже при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 колегія суддів враховує, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, міра покарання за яке передбачена у вигляді довічного позбавлення волі, знаючи про покарання обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на потерпілих та інших обвинувачених, отже ризики, які виправдовують тримання його під вартою не зменшилися, з метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню, виконанню рішення суду, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, запобіжний захід на строк шістдесят днів, тобто до 12 листопада 2018 року.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при вирішенні питання дії запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м’яким запобіжним заходом, мають бути зроблені судом за результатами з’ясування обставин злочину та особи обвинуваченого.
Разом з тим, посилання захисника ОСОБА_3 на те, що на даний час ризики зі сторони обвинуваченого ОСОБА_2 зникли, оскільки допитані всі потерпілі та свідки, колегією суддів не береться до уваги, так як є реальна наявність існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_2
Наразі колегія суддів вважає реальною наявність існування ризику переховування обвинуваченого від суду, передбачено п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який не дозволяє застосувати альтернативні (інші) види запобіжних заходів, оскільки ступінь цього ризику, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення і суворості покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_2 у разі доведеності його вини за вчинення умисного особливо тяжкого злочину, є достатнім для відмови в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, аби уникнути його переховування від суду та не уможливлення подальшого розгляду кримінального провадження.
З вивченого клопотання захисника ОСОБА_3 колегією суддів не зовсім зрозуміло, що саме просить захисник просить суд, змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт або змінити запобіжний захід тримання під вартою на заставу у розмірі 100000грн., оскільки з даного клопотання вбачається, що в мотивувальній частині клопотання захисник просить суд змінити запобіжний захід з тримання під варти на домашній арешт а в прохальній його частині змінити запобіжний з тримання під варти на заставу у розмірі 100000 грн.
На підставі вище викладеного колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на домашній арешт та в зміні розмірі суми застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги викладене, обставини кримінального правопорушення, враховуючи той факт, що в матеріалах кримінального провадження є цивільні позови пред’явлені до обвинуваченого ОСОБА_2 більш ніж на 1500000 (один мільйон п’ятсот тисяч ) гривень, дані про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає необхідним обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляд тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 700000 (сімсот тисяч) гривень, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
В разі внесенням ОСОБА_2, вказаної суми застави, закріпити на тілі обвинуваченого електронний засіб контролю, який дасть змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 197, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія судів
ПОСТАНОВИЛА :
Клопотання прокурора Самоткана Віталія Миколайовича про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 12 листопада 2018 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_2 розмір застави у розмірі 700000 (сімсот тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок (банк отримувача ГУДКСУ в місті ОСОБА_1, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, код отримувача (МФО) 820172, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, рахунок отримувача № 37312066017442, призначення платежу - застава, кримінальне провадження N 12014040690002806 від 27.07.2014 року, обвинувачений (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали).
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за умови внесення застави, наступні процесуальні обов'язки:
- прибувати за кожним викликом до суду;
- не виїжджати за межі міста Дніпра без дозволу суду;
- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання;
- за наявності паспорту для виїзду за межі України здати його до органів Державної міграційної служби України.
В разі внесенням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказаної суми застави, закріпити на тілі обвинуваченого електронний засіб контролю, який дасть змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.
Визначити термін дії зазначених процесуальних обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, дублікат документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави надати до Самарського районного суду міста Дніпропетровська.
Виконання ухвали та контроль за її виконанням покласти на прокурора.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 – відмовити
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя А.О. Сухоруков
Судді: Н.М. Грицаюк
ОСОБА_1
Судове рішення № 77048291, Самарський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 13.09.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 205/440/15-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: