Вирок № 77047639, 10.10.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3638/18

Провадження № 1-кп/206/302/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2018 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровськау складі:

головуючого судді Поштаренко О.В.

за участю секретаря: Чабаненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017040700001549 від 25.11.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, має неповну середню освіту, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий:

- 21.12.2011 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.;

- 22.11.2012 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. 28.05.2014 на підставі ст. 7 ЗУ «Про амністію» від відбування покарання звільнений;

- 05.10.2016 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст.186, КК України до 6 років позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднє ув'язнення у строк покарання з 05.01.16 р. - 05.10.16 р. За ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.02.2017 вирок 01.05.2016 змінено, вирок вважати за ч. 2 ст. 186 КК України, 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднє ув'язнення у строк покарання з 05.01.16 р. - 05.10.16 р.

- 20.10.2017 ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська засудженому ОСОБА_1 не відбуту частину покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська на підставі ст. 82 КК України замінено не відбуту частину строку покарання 2 роки 23 дні більш м’якою – обмеженням волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 390 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Волочія С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника-адвоката ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,будучи раніше неодноразово судимим, на шлях виправлення не став, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, знов вчинив умисне кримінальне правопорушення.

Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25.10.2016 ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у вигляді 6 років позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднє ув'язнення у строк покарання з 05.01.16 р. - 05.10.16 р. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.02.2017, вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25.10.2016 змінено, на 5 років позбавлення волі. З урахуванням ч. 5 ст. 72 КК України. Згідно з ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.10.2017, засудженому ОСОБА_1 не відбуту частину покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.10.2016, на підставі ст. 82 КК України, не відбуту частину строку покарання 2 роки 23 дні замінено більш м’якою – обмеженням волі.

21.11.2017 ОСОБА_1 на підставі вищевказаної ухвали суду прибув до Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)», розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтєрєва, 5 для відбування покарання у вигляді обмеження волі, де цього дня, під розписку ознайомлений з межами адміністративної території вказаної установи, порядком відбування покарання у вигляді обмеження волі, обов’язками встановленими Правилами внутрішнього розпорядку установи та попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 390 КК України у разі ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі.

24.11.2017, приблизно о 17:00 годин у ОСОБА_1, перебуваючи поблизу механічного цеху №2 Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)», за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтєрєва, 5, де у нього раптово виник злочинний умисел направлений на самовільне залишення місць обмеження волі. Після чого, у той же час, ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на самовільне залишення місця обмеження волі, будучі особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі, діючи умисно, в порушення вимог п.3 Розділу 3 "Основні права та обов’язки засуджених в установах виконання покарань" та п.1 Розділу 29 "Особливості тримання засуджених у виправних центрах" Наказу № 2186/5 від 29.12.2014 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», зі змістом яких він ознайомлений особисто, з метою ухилення від призначеного судом покарання у виді обмеження волі, без відповідного дозволу адміністрації, переліз через паркан який знаходився біля механічного цеху №2 Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)» та покинув територію Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)», чим вчинив самовільне (тобто без дозволу адміністрації) залишення межі місця відбування покарання для засуджених та зник у невідомому напрямку.

24.11.2017, приблизно о 19:30 годин працівниками Державної установи «Ігренський виправний центр (№ 133)»,під час проведення вечірньої перевірки відділення КДіР виявлено відсутність ОСОБА_1

11.12.2017, приблизно о 16:30 год. співробітниками Державної установи «Ігренський виправний центр (№ 133)» в ході проведення розшукових заходів за адресою: АДРЕСА_1, був затриманий ОСОБА_1 та доставлений до Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)».

Таким чином, ОСОБА_1, будучи попередженим під розписку про кримінальну відповідальність та порушуючи п.3 Розділу 3 "Основні права та обов’язки засуджених в установах виконання покарань" та п.1 Розділу 29 "Особливості тримання засуджених у виправних центрах" Наказу № 2186/5 від 29.12.2014 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», без належного дозволу адміністрації, самовільно залишив межі зазначеної установи, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Бехєерєва, 5, тобто місце обмеження волі.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1, виразились у самовільному залишенні місця обмеження волі, вчинені особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі, кваліфікуються за ч. 1 ст. 390 КК України.

Після повернення ОСОБА_1 до Державної установи «Ігренський виправний центр (№ 133)», розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтєрєва, 5 для подальшого відбування покарання у вигляді обмеження волі, на підставі постанови начальника установи про поміщення засудженого в ДІЗО, карцер установи від 13.12.2017, останнього поміщено до дисциплінарного ізолятору.

23.12.2017, приблизно о 10:15 годин у ОСОБА_1, який перебував на дворику для прогулянок дисциплінарного ізолятора Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)», за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтєрєва, 5, виник злочинний умисел направлений на самовільне залишення місць обмеження волі. Після чого, у той же час, ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на самовільне залишення місця обмеження волі, будучі особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі, діючи умисно, в порушення вимог п.3 Розділу 3 "Основні права та обов’язки засуджених в установах виконання покарань" та п.1 Розділу 29 "Особливості тримання засуджених у виправних центрах" № 2186/5 від 29.12.2014 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», зі змістом з яких він ознайомлений особисто під розписку, з метою ухилення від призначеного судом покарання у виді обмеження волі, без відповідного дозволу адміністрації, проліз через металеву сітку, якою був огороджений дворик для прогулянок, потім переліз через паркан установи та покинув територію Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)», чим вчинив самовільне (тобто без дозволу адміністрації) залишення межі місця відбування покарання для засуджених, та зник у невідомому напрямку.

23.12.2017 приблизно о 10:30 годин працівниками дисциплінарного ізолятора Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)», виявлено відсутність ОСОБА_1

Таким чином, ОСОБА_1, будучи попередженим під розписку про кримінальну відповідальність та порушуючи п.3 Розділу 3 "Основні права та обов’язки засуджених в установах виконання покарань" та п.1 Розділу 29 "Особливості тримання засуджених у виправних центрах" Наказу № 2186/5 від 29.12.2014 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», без належного дозволу адміністрації, самовільно залишив межі зазначеної установи, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтєрєва, 5, тобто місце обмеження волі.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1, виразились у самовільному залишенні місця обмеження волі, вчинені особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі, кваліфікуються за ч. 1 ст. 390 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, вину свою визнав повністю, та підтвердив усі фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, та показав, що він, з 21.11.2017 відбував покарання у виді обмеження волі на території ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтєрєва, 5. Установу де відбував покарання, залишав двічі. 24.11.2017 точного часу не пам’ятає, переліз через паркан та покинув територію ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)», за сімейними обставинами. Через деякий час, його знайшли співробітники колонії у м. Нова Каховка, Херсонської області та відвезли назад до ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)». 13.12.2017 року його було поміщено у ДІЗО. 23.12.2017 року, перебуваючи на прогулянці у прогулочному дворіку, він переліз через решітку та втік з ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)», знову.

Окрім, того обвинувачений ОСОБА_1, підтвердив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам справи, у вчиненому щиро кається. Окрім повного визнання своєї провини, обвинуваченим, йоговина у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується показами допитаних судом свідків та дослідженими під час судового розглядами доказами, а саме.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_3 показав суду, що він працює заступником начальника ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)», за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтєрєва, 5. У листопаді минулого року до ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)» був направлений засуджений ОСОБА_1 для подальшого відбування покарання. 24.11.2017 року о 19 год. 30 хв. стало відомо, що під час проведення вечірньої перевірки, засуджений ОСОБА_1 самовільно залишив місця відбування покарання, а саме переліз через паркан та покинув територію ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)», в ході проведення оперативних дій, були виявлені сліди взуття останнього. У 10 числах грудня з оперативної інформації, стало відомо місце перебування ОСОБА_1 Співробітники установи знайшли ОСОБА_1 в м. Нова Каховка, Херсонської області, затримали останнього та доправили його до ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)». ОСОБА_1 повторно залишив ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)», а саме переліз через решітку прогулянкового дворику ДІЗО та був затриманий 01.06.2018 року у центрі м. Дніпра. З яких причин ОСОБА_1 самовільно залишав місце відбування покарання, останній не вказав.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_4 показав суду, що є співробітником ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)». 21.11.2017 року до ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)» прибув засуджений ОСОБА_1 для подальшого відбування покарання. 24.11.2017 року, під час проведення вечірньої перевірки, ОСОБА_1 самовільно залишив місця відбування покарання, перелізши через паркан, покинув територію ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)», в ході проведення оперативних дій, були виявлені сліди взуття останнього. Після, був затриманий співробітниками ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)» у м. Нова Каховка, Херсонської області. Вдруге ОСОБА_1, у грудні місяці 2017 року приблизно о 10 годині 30 хвилин втік з прогулочного дворику ДІЗО, а саме проліз в комірку решітки. В літку цього року ОСОБА_5 був затриманий.

Копією розписки засудженого ОСОБА_1 від 21.11.2017 року, про попередження останнього про кримінальну відповідальність за порушення Наказу № 2186/5 від 29.12.2014 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», складеної у ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)» (т.1 а.п. 22-23).

Висновком експерта № 29/1.1/842 від 26.12.2017 судово-почеркознавчої експертизи з додатками, відповідно до якого підпис в графі «особистий підпис» та рукописний запис «ОСОБА_6Р.» в графі: «прізвище, ініціали засудженого» в розписці від 21.11.2017, складеної в Державній Установі «Ігренський виправний центр (№ 133)» - виконані ОСОБА_1. Рукописний запис «Авраменко Микити Рамільович» на першому аркуші розписки від 21.11.2017 – виконаний самим ОСОБА_1 (т.2 а.п. 67-72).

Протоколом оглядом місця події від 14.12.2017 року згідно з яким, об’єктом огляду є ділянка місцевості: 4 дільниця забороненої зони біля технічного цеху № 2 Державній Установі «Ігренський виправний центр (№ 133)» за адресою м. Дніпро, вул. Бехтерева, 5. Дана ділянка має основне огородження у вигляді залізобетонного паркану, висотою близько 3,5 метрів. У верхній частині металеву проволку «ЕГОДА». Перед парканом мається заборонена зона, земельна ділянка шириною близько 4 метра. Перед парканам на відстані 11 метрів розташований механічний цех № 2, який являє собою одноповерхову блочну будівлю шириною 30 метрів, довжиною 50 метрів. (т.2 а.п.56-57).

Протоколом оглядом місця події № 2 від 23.12.2017 року з фототаблицею до нього згідно з яким, територією огляду є суміжне з дисциплінарним ізолятором територія для влаштування прогулянки ув’язнених, розташована на території ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)», за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтєрєва, 5. Вхід на територію для прогулянки ув’язнених відбувається з приміщення ДІЗО через дерев’яні двері територія з усіх боків огороджена бетонним парканам висотою 3 метри з верху, наварна металева клітка над всій територією де встановлено зовні з лівої сторони між огорожею території прогулянки та металевої огорожі дисциплінарного ізолятора виявлені два сліди лівої і правої ноги на відстані 1,8 метра від огорожі території відпочинку. Три метри від металевої огорожі та три метри від будівлі дисциплінарного ізолятора. Оглядом слідів виявлено, сліди глибокі наймовірніші від прижку, розташовані паралельно металевої огорожі (т.2 а.п.80)

Протоколом оглядом місця події від 23.12.2017 року з фототаблицею до нього згідно з яким, місцем огляду є будівля дисциплінарного ізолятору розташована на території ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)», за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтєрєва, 5, в якій знаходиться камера № 1, де перебував ув’язнений ОСОБА_1 У вказаній камері знайдено речі останнього, а саме штани х/б, куртка х/б чорного кольору з надписом ДІЗО, дві ковдри. Вказані речі знаходилися на столі, якій розташований у правому кутку зазначеної камери.(т. 2 а.п. 81-86)

Відповідно до ч.4 ст.59 КВК України особи, засуджені до обмеження волі, зобов’язані виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру , які стосуються порядку відбування призначеного покарання; сумлінно працювати у визначеному нею місці; постійно знаходитись в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру , проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта та в спеціально призначених гуртожитках.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження і це підтверджує сам обвинувачений, він самовільно покинув ДУ «Ігренський виправний центр (№ 133)», тобто напевне знаючи, що це є порушенням порядку відбування покарання, свідомо порушував його.

Обвинувачений також не заперечував того факту, що йому під розпис було відомо про порядок та умови відбування покарання, меж виправного центру та обов’язковість отримання дозволу адміністрації закладу для короткочасного виїзду за межі виправного центру та обставини, за яких такий виїзд є можливим.

Відповідно до положень ч.5 ст.52 КК України, кримінальна відповідальність за ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, на підставі ст.390 КК України, настає за умов, що таке покарання призначено вироком суду.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, які суд вважає належними та допустимими, суд приходить до однозначного висновку про наявність в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, тобто у самовільному залишенні місця обмеження волі, вчинені особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, за місцем відбування покарання характеризується посередньо (т.2 а.п.159), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.2 а.п.158-157), скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд зазначає повне визнання ним своєї винуватості та щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_7, є рецидив злочину.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 390 КК України із застосуванням вимог ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, обраного йому за даним вироком суду, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.10.2016 року.

У строк відбуття покарання суд на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховує час попереднього ув'язнення обвинуваченого з дня обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, 01.06.2018 року, по день набрання вироку законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

На думку суду саме таке покарання буде сприяти виправленню обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Крім того згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.124,373,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні злочину , передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох ) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 71,72 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.10.2016 року, визначивши ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточну міру покарання за сукупністю вироків у вигляді 2 (двох) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 01.06.2018 року тобто, з моменту обрання запобіжного західу тримання під вартою, зарахувавши попереднє ув'язнення у строк покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою засудженому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін до набрання законної сили вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на користь Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (УДКСУ у Шевченковському районі м. Дніпро Дніпропетровській області) номер рахунку: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ:37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу: за експертизу 29/1.1/842 від 26.12.2017 року у розмірі 1581,92 гривень (т.2 а.п. 66).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя О.В. Поштаренко