Ухвала суду № 77047633, 10.10.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/5282/18

2/206/1420/18

УХВАЛА

10 жовтня 2018 року у місті Дніпрі суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О. перевіривши матеріали позовної заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2018р. представник позивача звернувся до суду з даною позовною заявою, яка ухвалою судді від 21.09.2018р. була залишена без руху, як така, що не відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

- позовна заява не містила обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, при цьому, суддею було роз’яснено, що у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві повинно бути зазначено обґрунтований розрахунок, тобто такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди, також, суддею звернуто увагу, що долучений представником позивача розрахунок не відображає порядок нарахування та обчислення розміру грошових вимог позивача до відповідача. - у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не було долучено документів, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На виконання вказаної ухвали судді, представником позивача, у передбачений ухвалою строк 10.10.2018р., було подано заяву про усунення недоліків.

Дослідивши отриману заяву на предмет усунення недоліків, визначених ухвалою судді, було встановлено таке.

Так, до заяви про усунення недоліків було долучено оригінал платіжного доручення, в підтвердження сплати судового збору.

Щодо надання обґрунтованого розрахунку представником позивача було зазначено у заяві лише формули нарахування сум з відповідними посиланнями на умови договору, а також, зазначено те, що сума після коми ручного розрахунку може відрізнятись від розрахунку який доданий до позову у зв’язку з автоматичним округленням.

З метою встановлення судом обставин нарахування та погашення складових заборгованості суду надають виписку по кредитному рахунку відповідача, яка містить в собі детальну інформацію про рух коштів по картрахунку.

Як вбачається із зазначених формул, які представник позивача вказав, програма, яка здійснює відповідні розрахунки (проценти, пеню, комісію та інше) розраховує суми із 360/365 днів, тобто розрахунок програмою позивача здійснюється без врахування високосного року в якому кількість днів – 366 (2016 рік – у якому мало місце нарахування заборгованості відповідачу) тощо.

Однак п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачає, що позовна заява має містити ОБҐРУНТОВАНИЙ РОЗРАХУНОК СУМ, що стягуються.

Отже, дослідивши заяву про усунення недоліків, суддя приходить до висновку, що представником позивача не було усунуто недоліки в частині зазначення у позовній заяві обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, у зв’язку із чим, суддя вважає, що позовну заяву слід повернути позивачу.

Вказаного висновку, суддя передусім дійшов з огляду на те, що звернення позивача до суду передбачає його зацікавленість у розгляді справи, та покладає на нього обов’язок добросовісно користуватись своїми правами.

Статтею 44 ЦПК України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, наділені широким колом цивільних прав, і лише одним обов'язком - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати покладені на них процесуальні обов'язки.

Відсутність обґрунтованого розрахунку, позбавляє суддю можливості перевірити розмір грошових вимог пред’явлених до відповідача, а відтак і можливість ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Більш того, у даному конкретному випадку, позивач є системним банком. На адресу суду надходить велика кількість аналогічних позовних заяв, до яких, в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, представниками позивач не додаються обґрунтовані розрахунки, у зв’язку із технічною неможливістю (як вже неодноразово зазначав представник позивача). Однак, вказана стаття не містить будь-якого переліку, ким саме має виконуватись відповідний розрахунок, а тому, представник позивача не позбавлений його виконати самостійно, замість того, щоб перекладати свої обов’язки на суд або на програмне забезпечення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ненадання обґрунтованого розрахунку зі сторони позивача було підставою для залишення позову без руху, а також те, що станом на 10.10.2018, недоліки позовної заяви, не усунуті у відповідній частині, за таких обставин, позовна заява підлягаєповерненню позивачу, що відповідає ст. 185 ЦПК України.

Вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, суддя також керувався практикою Європейського суду з прав людини, яка також, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Також, вважаю за необхідне повернути сплачену позивачем суму судового збору у відповідності до ст. 7 Закону України “Про судовий збір ”, якою встановлено, що сплачена сума судового збору повертається в разі повернення заяви або скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 185, 260, 264, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву повернути позивачу.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України в Індустріальному районі міста Дніпра (вул. 20 років Перемоги, 51 м. Дніпро, 49127) повернути позивачу ОСОБА_2 товариству комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д), сплачений ними судовий збір, суму в розмірі 1762,00грн. згідно платіжного доручення № PROM0BРDWK від 30.08.2018 року.

Роз’яснити позивачу, що за змістом ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціювання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя А.О. Сухоруков