Ухвала суду № 77044354, 11.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 р. № 2040/7501/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Чудних С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати наказ від 18.07.2018 № 833 про попередження капрала поліції поліцейського сектору патрульної поліції № 1 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 про неповну посадову відповідність.

Ухвалою від 17.09.2018 подана позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням ідентифікаційного коду позивача та юридичної особи відповідача разом із копією для відповідача, письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважних причин його пропуску або вказати інші підстави для поновлення строку.

09 жовтня 2018 року від представника позивача надійшла уточнена позовна заява на виконання вимог ухвали від 17.09.2018. Разом із позовною заявою, представником позивача подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що відповідна позовна заява не подавалася ОСОБА_1 відразу після винесення стосовно нього наказу, яким його було попереджено про неповну посадову відповідальність, оскільки судами не були розглянуті складені відносно нього протоколи про нібито скоєні ним адміністративні правопорушення. Після закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, тобто у строки понад два місяці з часу складання відповідних протоколів про адміністративні правопорушення, а також після того, як позивачу стало відомо, що відповідні матеріали взагалі відсутні на розгляді в судах і до судів навіть не надсилались, тобто коли стало зрозуміло, що відсутні будь які підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності позивач і звернувся до суду з відповідною позовною заявою. Крім того, зазначив, що про оскаржуваний наказ йому стало відомо наприкінці липня 2018 року.

Суд, надаючи оцінку обставин пропуску позивачем строку звернення до суду на відповідність вимогам статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Тобто, чинне законодавство, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

При цьому, суд зазначає, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для особи на вчинення певних дій (у даному випадку - на подання позову до суду). Оскільки дане поняття за своєю суттю є оціночним, суд у кожному конкретному випадку має надати правову оцінку відповідним обставинам та, як наслідок, визначити, чи можуть такі обставини бути визнані поважними.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржує наказ від 18.07.2018 № 833 про попередження капрала поліції поліцейського сектору патрульної поліції № 1 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 про неповну посадову відповідність.

Як зазначив позивач він не звертався до суду із оскарженням вищевказаного наказу, оскільки судами не були розглянуті складені відносно нього протоколи про нібито скоєні ним адміністративні правопорушення.

Проте, суд вважає вказані обставини не обґрунтованими та не поважними причинами пропуску строку звернення до суду, виходячи із наступного.

Із матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що 21.05.2018 відносно капрала поліції ОСОБА_2 складено два протоколи про адміністративні порушення Серії АА № 340910 за частиною 1 статті 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Серії АА №340910 по статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які і стали підставою для винесення оскаржуваного наказу.

Відповідно до частини 1 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Враховуючи, що протоколи про адміністративні порушення, складені відносно ОСОБА_2 21 травня 2018 року, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу, строк притягнення позивача за вказаними протоколами сплинув 22 липня 2018 року.

Оскаржуваний наказ прийнято 18.07.2018 та доведено до Відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області 30.07.2018, крім того, позивач сам зазначив, що про існування оскаржуваного наказу йому стало відомо в кінці липня 2018 року, проте до суду із зазначеним позовом він звернувся лише 11.09.2018, тобто поза межами строку встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, посилання позивача на те, що він чекав доки судами будуть розглянуті вищевказані протоколи не є належним та допустимим доказом поважності пропуску строку звернення до суду із позовом про оскарження наказу від 18.07.2018.

Також, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження існування інших об'єктивних, непереборних причин, які перешкоджали позивачу звернутись до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів у встановлений законом строк та також вказує також на обізнаність позивача про можливість настання для нього наступних негативних наслідків.

При цьому, суд враховує, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Таким чином, посилання позивача на те, що він не звертався до суду із оскарженням спірного наказу, у зв'язку із тим, що він чекав закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, не вказують на наявність об’єктивних, непереборних та поважних причин, які перешкоджали позивачу реалізувати своє право на захист з кінця липня 2018 року, зважаючи на те, що спірний наказ стосується проходження позивачем державної служби, до якої законодавцем висунуто особливі вимоги.

Водночас, суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 11.04.2018 року по справі № 826/13046/16.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а наведені в заяві про усунення недоліків позовної заяви обставини пропуску звернення до суду не є поважними, об’єктивно непереборними, істотними та такими, що перешкоджали позивачу звернутись до суду за захистом своїх прав та оскаржити рішення відповідача, з кінця липня 2018 року.

Будь-яких інших підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними позивачем не зазначено, а судом не знайдено, у зв'язку із чим в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду слід відмовити, а позовну заяву слід повернути позивачу.

При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до вимог пункту 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У відповідності до вимог частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду по адміністративній справі № 2040/7501/18 - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області про скасування наказу - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О.Чудних