
Справа № 2240/2710/18
РІШЕННЯ
іменем України
05 жовтня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.
за участю:секретаря судового засідання Свинобой О.В. представника позивача ОСОБА_1 представників відповідача ОСОБА_2 і ОСОБА_3 розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біграйз-СВ" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Біграйз-СВ" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2018 №0000011404.
Ухвалою від 10.08.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою від 14.08.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд призначив розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що контролюючий орган неправомірно нарахував пеню за порушення встановлених НБУ граничних строків розрахунків у іноземній валюті за вказаним контрактом в сумі 8540,00 доларів США на 57 днів, 5600,00 доларів США на 2 дні, оскільки наявність рішення міжнародного комерційного арбітражу є підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР). Вказав, що ТОВ "Біграйз-СВ" звернулось до міжнародного комерційного арбітражу Ad Hoc для вирішення спору про примусове стягнення боргу за поставкою відповідно до контракту від 23.09.2015 №MD-23/09. Рішенням від 05.04.2016 міжнародний комерційний арбітраж стягнув такий борг. Крім того, в порушення положень статті 4 Закону №185/94-ВР та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (далі - Порядок №727) контролюючий орган нарахував пеню за валютним курсом НБУ на день виникнення простроченої заборгованості, а не на дату поставки. Відповідач не врахував повідомлення митниці про фактичний перетин кордону, згідно з яким розпочинається відлік, встановленого Законом №185/94-ВР, строку повернення валютної виручки. Також зазначив, що у зв'язку з неотриманням відповіді від ДФС України на скаргу від 16.01.2018 №6 спірне податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що арбітр міжнародного комерційного арбітражу Ad Hoc не є судом в розумінні законів України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", "Про судоустрій і статус суддів", "Про міжнародний комерційний арбітраж", тому, рішення міжнародного комерційного арбітражу Ad Hoc від 05.04.2016 не може слугувати підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті. Вказав, що відповідно до статті 4 Закону №185/94-ВР пеня стягується за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Виникнення заборгованості є наступний день після спливу 90 днів після відвантаження товару. Вважає, що правомірно нарахував пеню за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості на дату поставки. Рішення від 23.03.2018 ДФС України про відмову у задоволенні скарги позивача та залишення спірного податкового повідомлення-рішення без змін направлене позивачу на його податкову адресу.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідно до положень Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, законів України "Про міжнародний комерційний арбітраж", "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", "Про зовнішньоекономічну діяльність" міжнародний комерційний арбітраж Ad Hoc є судом, повноважним вирішувати спір за позовом резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, тому, рішення міжнародного комерційного арбітражу Ad Hoc від 05.04.2016 є підставою для звільнення ТОВ "Біграйз-СВ" від сплати пені за порушення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону №185/94-ВР. Вказав, що рішенням ДФС України від 23.03.2018 не може вважатись надісланим, оскільки наданий відповідачем перелік поштових відправлень №503 не є належним доказом надсилання листа з повідомленням про вручення. Також зазначив, що днем виникнення заборгованості є перший день, коли у резидента виникає обов'язок щодо повернення суми неодержаної виручки і таким днем є день, з якого починає обраховуватись встановлений законодавством строк для повернення валютної виручки.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що не заперечує звернення позивача до арбітра міжнародного комерційного арбітражу Ad Hoc, однак, підставами для звільнення ТОВ "Біграйз-СВ" від відповідальності, передбаченої статтею 4 Закону №185/94-ВР, є виключно рішення суду, як органу судової системи держави, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, як постійно діючої арбітражної установи.
У письмових поясненнях позивач зазначив, що у контексті статті 4 Закону №185/94-ВР слово "суд" розуміється без будь-яких обмежень, тобто носить загальний характер, під визначенням якого підпадає також міжнародний комерційний арбітражний суд Ad Hoc. Також вказав, що відповідач не надав суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за формою №119 на підтвердження надіслання ДФС України рішення за результатами розгляду скарги ТОВ "Біграйз-СВ".
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні просили у задоволенні позовних вимог ТОВ "Біграйз-СВ" відмовити в повному обсязі.
Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив таке.
ТОВ "Біграйз-СВ" та SRL "LAMBERDON" уклали експортний контракт від 23.09.2015 №MD-23/09, умовами якого передбачено поставку до SRL "LAMBERDON" зерна кукурудзи для технічних цілей. Покупець сплачує продавцю поставлену партію товару прямим банківським переказом на його рахунок з відстрочкою в 90 днів з дати поставки товару. Будь-які спори вирішуються в Арбітражному Суді або Господарському суді в країні відповідача.
На виконання цього контракту ТОВ "Біграйз-СВ" здійснило ряд поставок товару на адресу SRL "LAMBERDON". Зокрема, згідно з митними деклараціями типу ЕК10 АА від 09.10.2015 №400050000/2015/011643 на суму 8540,00 доларів США та від 03.12.2015 №400050000/2015/014463 на суму 5600,00 доларів США.
Листом від 28.12.2015 №28-1/12-15 позивач повідомив SRL "LAMBERDON" про арбітраж на підставі арбітражної згоди міжнародного комерційного арбітражу Ad Hoc.
Процесуальною постановою від 05.01.2016 №1 міжнародний комерційний арбітраж Ad Hoc прийняв до розгляду вимогу ТОВ "Біграйз-СВ" до SRL "LAMBERDON" про стягнення боргу по контракту від 23.09.2015 №MD-23/09 в розмірі 8540,00 доларів США.
Процесуальною постановою від 01.03.2018 №3 міжнародний комерційний арбітраж Ad Hoc прийняв до розгляду вимоги ТОВ "Біграйз-СВ" до SRL "LAMBERDON" про стягнення боргу по контракту від 23.09.2015 №MD-23/09 в розмірі 5600,00 доларів США та об'єднав вимоги в одне провадження про стягнення з SRL "LAMBERDON" боргу в розмірі 14140,00 доларів США.
04.03.2016 SRL "LAMBERDON" здійснив розрахунок за поставлено продукцію, відповідно до митних декларацій від 09.10.2015 №400050000/2015/011643, від 03.12.2015 №400050000/2015/014463, в сумі 14140,00 доларів США.
Рішенням від 05.04.2016 міжнародний комерційний арбітраж Ad Hoc задовольнив вимоги ТОВ "Біграйз-СВ" щодо стягнення вартості товару в розмірі 14140,00 доларів США з SRL "LAMBERDON".
На підставі направлення від 29.11.2017 №2744 відповідач здійснив документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Біграйз-СВ" з питань своєчасності надходження валютних цінностей на Україну та підтвердження повідомлень ПАТ "ПриватБанк" про порушення строків розрахунків в іноземній валюті по контракту від 23.09.2015 №MD-23/09 за період з 23.09.2015 по 31.10.2017.
За наслідками перевірки складений акт від 11.12.2017 №2836/22-01-14-04/35029070, яким зафіксовані порушення вимог частини 1 статті 1 Закону №185/94-ВР та пункту 1 постанов НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 03.09.2015 №581, від 04.12.2015 №863 щодо дотримання 90-денного строку розрахунків за експортними операціями відповідно до контракту від 23.09.2015 №MD-23/09 в сумі 8540,00 доларів США на 57 днів та в сумі 5600,00 доларів США на 2 дні.
На підставі зазначеного акту відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 №0000011404, яким за порушення граничного терміну розрахунків в сумі 8540,00 доларів США на 57 днів (з 07.01.2016 по 04.03.2016) нарахував ТОВ "Біграйз-СВ" пеню в розмірі 34732,28 грн, а за порушення граничного терміну розрахунків в сумі 5600,00 доларів США на 2 дні (з 02.03.2016 по 04.03.2016) - пеню в розмірі 900,84 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 №0000011404 позивач оскаржив в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарги позивача ДФС України рішенням від 23.03.2018 №10460/6/99-99-11-01-02-25 у задоволенні скарги позивача відмовила та залишила вказане податкове повідомлення-рішення без змін.
У серпні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення.
Досліджуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд враховує таке.
Строки розрахунків в іноземній валюті, а також відповідальність за порушення граничних строків зарахування виручки в іноземній валюті на рахунки резидентів регулює Закон №185/94-ВР.
Відповідно до статті 1 Закону №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг.
НБУ має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Таким чином, Законом №185/94-ВР НБУ надане право встановлювати інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені цим законом, на строк до шести місяців.
Постановою від 03.09.2015 №581 Правління НБУ установило, що, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів, на період з 04.09.2015 до 04.12.2015.
Постановою від 04.12.2015 №863 Правління НБУ установило, що, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів, на період з 05.12.2015 до 04.03.2016.
За змістом статті 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Згідно з пунктом 6.1 контракту від 23.09.2015 №MD-23/09 покупець оплачує продавцю за поставлену партію товару прямим банківським переказом на рахунок продавця з відстрочкою 90 днів з дати поставки товару.
Отже, день виникнення заборгованості відповідно до митної декларації від 09.10.2015 №400050000/2015/011643 на суму 8540,00 доларів США є 08.01.2016, митної декларації від 03.12.2015 №400050000/2015/014463 на суму 5600,00 доларів США - 03.03.2016.
У зв'язку з невиконанням SRL "LAMBERDON" строків розрахунків за поставки товару відповідно до контракту від 23.09.2015 №MD-23/09 позивач звернувся до міжнародного комерційного арбітражу Ad Hoc.
Процесуальною постановою від 05.01.2016 №1 міжнародний комерційний арбітраж Ad Hoc прийняв до розгляду вимоги ТОВ "Біграйз-СВ" до SRL "LAMBERDON" про стягнення боргу по контракту від 23.09.2015 №MD-23/09 в розмірі 8540,00 доларів США.
Процесуальною постановою від 01.03.2016 №3 міжнародний комерційний арбітраж Ad Hoc прийняв до розгляду вимоги ТОВ "Біграйз-СВ" до SRL "LAMBERDON" про стягнення боргу по контракту від 23.09.2015 №MD-23/09 в розмірі 5600,00 доларів США та об'єднав вимоги в одне провадження про стягнення з SRL "LAMBERDON" боргу в розмірі 14140,00 доларів США.
Зазначені вимоги заявлені позивачем та прийняті арбітражем до закінчення граничного терміну розрахунків по митним деклараціям від 09.10.2015 №400050000/2015/011643 на суму 8540,00 доларів США (07.01.2016) та від 03.12.2015 №400050000/2015/014463 на суму 5600,00 доларів США (02.03.2016).
Тому, у відповідності до статті 4 Закону №185/94-ВР з 05.01.2016 щодо боргу в сумі 8540,00 доларів США та з 01.03.2018 щодо боргу в сумі 5600,00 доларів США зупиняється нарахування пені за порушення розрахунків в сфері зовнішньої економічної діяльності.
До прийняття міжнародним комерційним арбітражем Ad Hoc рішення по суті позовних вимог позивача SRL "LAMBERDON" сплатив ТОВ "Біграйз-СВ" 04.03.2016 суму заборгованості в розмірі 14140,00 доларів США.
Отже, з урахуванням статті 4 Закону №185/94-ВР позивач не порушив строки граничних розрахунків за поставку товару відповідно до митних декларацій від 09.10.2015 №400050000/2015/011643 та від 03.12.2015 №400050000/2015/014463, тому відповідач протиправно нарахував позивачу пеню за порушення таких строків.
Доводи відповідача стосовного того, що міжнародний комерційний арбітраж Ad Hoc не є судом в розумінні законів України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", "Про судоустрій і статус суддів", "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Указом від 25.01.1963 Президія Верховної Ради ратифікувала Європейську конвенцію про зовнішньоторговельний арбітраж, яка передбачає вирішення спорів як арбітрами, призначеними по кожній окремій справі (арбітраж Ad Hoc), так і постійно діючими арбітражними органами.
Статтею 4 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж передбачено право сторін арбітражної угоди на власний розсуд, зокрема, призначати арбітрів або встановлювати, у разі виникнення якої-небудь суперечки, методи їх призначення; встановлювати місцезнаходження арбітражного суду; встановлювати правила процедури, яких повинні дотримуватися арбітри.
Частиною 2 статті 1 закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24.02.1994 №4002-XII (далі - Закон №4002-ХІІ) передбачено, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.
Статтею 2 Закону №4002-ХІІ визначено, що для цілей цього Закону:
"арбітраж" - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки №1 і №2 до цього Закону); "третейський суд" - одноособовий арбітр або колегія арбітрів; "суд" - відповідний орган судової системи держави.
Відповідно до частини 4 статті 1 Закону №4002-ХІІ цей Закон не зачіпає дії будь-якого іншого закону України, в силу якого певні спори не можуть передаватися до арбітражу або можуть бути передані до арбітражу тільки згідно з положеннями іншими, ніж ті, що є в цьому Законі.
Отже, під судом, переліченим у статті 4 Закону №185/94-ВР, слід розуміти відповідний орган судової системи держави, зокрема, створений відповідно до Розділу VІІІ Конституції України, закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону №1402-VIII від 02.06.2016), або Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України або інший арбітраж (третейський суд), створений у відповідності до положень Закону №4002-ХІІ.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 12.06.2018 по справі №820/5238/17.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У пункті 110 рішення у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" Європейський суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, в зв'язку з чим адміністративний позов необхідно задовольнити.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 04.01.2018 №0000011404.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Біграйз-СВ" 1762,0 грн судового збору за рахунок бюджетний асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 10 жовтня 2018 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Біграйз-СВ" (вул. Центральна, буд. 71, Куражин, Новоушицький район, Хмельницька область, 32663 , код ЄДРПОУ - 35029070) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Головуючий суддя ОСОБА_4
Судове рішення № 77043453, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 05.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2240/2710/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: