Ухвала суду № 77043298, 10.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у поновленні строків та залишення позову без розгляду

10 жовтня 2018 р. Справа № 2040/6597/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання: Мараєвій О.В.,

за участі: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання представника позивача про поновлення строків та клопотання представника відповідача про залишення позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без розгляду,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.11.2017 року № 1274 про накладання дисциплінарного стягнення на інспектора СРПП Валківського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1,

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12.12.2017 року № 712 о/с про звільнення зі служби в поліції інспектора СРПП Валківського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1,

- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді інспектора СРПП Валківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 12.12.2017 року.,

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.12.2017 року по день ухвалення судом рішення у справі.

Через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

У підготовчому засіданні судом поставлено на обговорення зазначене клопотання, проти задоволення якого заперечували позивач та представник позивача, звернувши увагу суду на подане позовною стороною клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду.

Представник відповідача у підготовче засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим вирішити зазначені клопотання сторін без участі представника відповідача.

З'ясувавши думку позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Так, згідно положень ст. 179 КАС України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч.1 ст. 179 КАС України).

Відповідно до п.10 ч.2 ст.180 КАС України, у підготовчому засіданні суд: вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Дисциплінарного Статуту ОВС, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені ст. 123 КАС України.

Так, за змістом ч.3 та 4 зазначеної статті, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд зазначає, що вагомим аспектом при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності з боку позивача факту пропуску строку звернення до суду є специфіка даних спірних правовідносин - щодо проходження та звільнення з публічної служби, встановлення обставин, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Так, судом встановлено, що з наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.11.2017 року № 1274 про накладання дисциплінарного стягнення на інспектора СРПП Валківського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, позивач ознайомився 05.12.2017 року ( а.с.109), отже, повинен був звернутись до суду з позовом про його оскарження до 05.03.2018 року.

В даному аспекті підлягають застосуванню приписи ч.1 ст. 122 КАС України у поєднанні з нормами Закону України від 22.02.2006 № 3460-IV.

Пунктом 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» визначено, що громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видач: трудової книжки.

Як вбачається з матеріалів справи, трудову книжку та витяг з наказу про звільнення від 12.12.2017 року № 712 о/с ОСОБА_1 отримав 08.01.2018, що підтверджується розпискою (а.с.110)

Таким чином, позивач повинен був звернутись до суду з позовом про його оскарження до 08.02.2018 року.

До адміністративного суду позивач звернувся з позовом 15.08.2018 року (згідно штампу вхідної кореспонденції), тобто, з пропущенням місячного строку звернення до суду у справах щодо звільнення з публічної служби та тримісячного строку на оскарження дисциплінарного стягнення.

Позивач 27.08.2018 року на адресу суду надав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду ( а.с. 51, 66-67).

В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що про безпідставне, на його думку, застосування до нього дисциплінарного стягнення дізнався лише 12.04.2018, після винесення Валківським районним судом Харківської області постанови, що у свою чергу, свідчить про безпідставність наказу про звільнення - як реалізації дисциплінарного стягнення. У зв'язку з чим, просить суд поновити порушені строки.

Відповідно до приписів ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення процесуального строку, відмову у поновленні процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Вирішуючи питання про поновлення строків, суд вказує, що доводи, покладені в основу вказаного клопотання спростовуються матеріалами справи, оскільки, як вже зазначалось вище, з наказом від 30.11.2017 №1274 Про накладення дисциплінарного стягнення на інспектора СРПП Валківського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 позивач був ознайомлений 05.12.2017 р., а витяг із наказу про звільнення ОСОБА_1 отримав 08.01.2018р.

Крім того, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП (справа №615/1481/17, провадження №3/615/38/18), про яку вказував позивач, була прийнята Валківським районним судом Харківської області 23.01.2018 року та позивач був присутній в судовому засіданні ( а.с.16-19).

Суд зазначає, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При вирішенні справи судом враховано, що початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання.

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані і рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтая 1998 року, заява N 28090/95, пункт 45).

Реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Законодавче обмеження строку оскарження, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Суд вказує, що розглядом справи доведено та матеріалами справи підтверджено, що доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом не відповідають дійсності та є безпідставними.

Таким чином, клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду є таким, що не підлягає задоволенню.

Водночас підсумовуючи вищевказане, суд, враховуючи, що клопотання про залишення позову без розгляду подане представником відповідача у строк, встановлений ч.2 ст. 240 КАС України, беручи до уваги, що розглядом справи встановлено факт пропуску позивачем строків звернення до суду та зазначаючи, що, в силу п.1 ч.2 ст. 183 КАС України передбачено постановлення за результатами підготовчого провадження ухвали про залишення позову без розгляду, приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256, 294,295, 297 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про поновлення строків - відмовити.

Клопотання представника відповідача - задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення - через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 11 жовтня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.