Рішення № 77043101, 01.10.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2018 року м. Рівне №1740/2254/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1І.) із позовом до Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - відповідач), про зобов'язання призначити позивачу пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 10 травня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 3, що підтверджено відповідним посвідченням, прожив в зоні безумовного обов'язкового відселення з 29.05.1985 по 14.07.1988 не менше 2 років, а тому має право на зниження пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 6 років. У квітні 2017 року він вперше звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, як особа, яка спочатку проживала у зоні безумовного обов’язкового відселення, а пізніше – у зоні гарантованого добровільного відселення, проте відповідач листом від 19.04.2017 відмовив у призначенні пенсії. Відмова аргументована тим, що позивач не прожив у зоні безумовного обов’язкового відселення не менше 2 років.

Також зазначив, що рішенням Рівненського районного суду від 22.02.2018 у справі №570/3775/17 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 в селі Будимля Дубровицького району Рівненської обл. в період із 14.04.1988 по 14.07.1988. На виконання вказаного рішення виконавчий комітет Миляцької сільської ради Дубровицького району видав позивачу довідку №378.02.17 про період проживання та реєстрації в зоні безумовного (обов’язкового) відселення з 29.05.1985 по 14.04.1988 та про період проживання без реєстрації з 14.04.1988 до 14.07.1988, з якою ОСОБА_1 10.05.2018 повторно звернувся до відповідача про призначення пенсії за віком. Проте, листом від 15.06.2018 Рівненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повторно відмовило у призначенні пенсії вказуючи, що порядком не передбачено підтвердження періоду (періодів) проживання на територіях радіоактивного забруднення рішенням суду. Позивач вважає, що відповідач, відмовляючи йому у призначенні пенсії діяв протиправно, а тому просить суд здійснити ефективний захист його прав.

Ухвалою суду від 30.08.2018 прийнято позову заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов в разі невизнання позовних вимог.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.26-28), в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень вказав, що 10.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про призначення пенсії за віком та надав копію посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, довідки про період проживання в зоні гарантованого відселення громадян та в зоні радіоактивного забруднення та рішення Рівненського районного суду. Відповідач вказав, що відповідно до акта зустрічної перевірки факту проживання ОСОБА_1 в селі Будимля Дубровицького р-ну №56 від 23.02.2017, позивач вибув 25.05.1981 на строкову військову службу, 29.05.1983 повернувся зі строкової служби, вибув 14.04.1988 у с. Колки, а відповідно до акту зустрічної перевірки факту проживання позивача в селі Колки Дубровицького району №54 від 22.02.2017 голова господарства ОСОБА_1 вибув з господарства 28.01.1992.

Таким чином вказав, що виходячи з наведеного, період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення (ІІІ зони) становить 3 роки 09 місяців 14 днів. Відтак, вважає, що ОСОБА_1 правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно зі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки згідно з представленими документами та нормами чинного законодавства період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 становить 3 роки 09 місяців 14 днів (15.04.1988 – 28.01.1992), а в зоні гарантованого відселення (ІІ зона) становить 1 рік 11 місяців 19 днів (26.04.1986 – 14.04.1988). З урахуванням наведеного, вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, з урахуванням такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії Б №007064, виданим 10.02.1993 (а.с.8-10).

10.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.14).

Листом від 15.06.2018 №2477/07 відповідач повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з підстав відсутності необхідного періоду проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 (а.с.16).

Вирішуючи публічно-правовий спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).

Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV, в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у такому порядку: 4 роки та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п.2.1 Порядку №22-1, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Судом встановлено, що до заяви про призначення пенсії від 10.05.2018 позивач додав довідки про періоди проживання в зоні безумовного (обов’язкового) відселення, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії Б №007064 від 10.02.1993 (а.с.10,13).

Згідно зі ст. 65 Закону №796-ХІІ документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51, передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Таким чином, наявність у позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) надає ОСОБА_1 право користуватися пільгами, визначеними Законом №796-ХІІ, в тому числі, правом на зниження пенсійного віку при призначенні пенсії за віком.

Згідно з довідкою виконкому Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області від 08.05.2018 №378.02-17 ОСОБА_1, 01.12.19651 р.н., дійсно з 29.05.1985 по 14.04.1988 постійно проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, яке віднесене до 2 категорії гарантованого відселення громадян, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а з 14.04.1988 по 14.07.1988 був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, але постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2, яке віднесене до 2 категорії гарантованого відселення громадян, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Підстава видачі довідки: погосподарська книга №7, особовий рахунок №166 (1983-1985 рр.); погосподарська книга №5, особовий рахунок №166 (1986-1990 рр.), рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 22.02.2018 по справі №570/3775/18 (а.с.13).

Окрім цього, відповідно до рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 22.02.2018 у справі №570/3775/17 заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Рівненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено повністю.

Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1І (ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в селі Будимля (Миляцька сільська рада) Дубровицького району Рівненської області, в період з 14.04.1988 до 14.07.1988.

Рішення містить відмітку про набрання законної сили 27.03.2018 (а.с.11-12).

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставина щодо постійного проживання ОСОБА_1І в селі Будимля (Миляцька сільська рада) Дубровицького району Рівненської області, в період з 14.04.1988 до 14.07.1988, яка встановлена Рівненським районним судом Рівненської області у справі №570/3775/17, не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР №106 від 23.07.1991 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи", село Будимля Дубровицького району Рівненської області відноситься до зони безумовного (обов’язкового) відселення.

Посилання відповідача на обставини, встановлені за результатами проведення ним зустрічної перевірки, щодо факту проживання ОСОБА_1 із 14.04.1988 по 28.01.1992 с. Колки Дубровицького району Рівненської області, як на підтвердження фактичного не проживання позивача в селі Будимля Дубровицького району Рівненської області у період з 14.04.1988 по 14.07.1988, суд оцінює критично та відхиляє з огляду на те, що відповідно до Порядку №22-1 для підтвердження періоду проживання на територіях радіоактивного забруднення приймаються виключно довідки, видані органами місцевого самоврядування.

При цьому, довідка виконавчого комітету Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області від 08.02.2018 №378.02-17 про період проживання позивача в зоні безумовного (обов’язкового) відселення видана на підставі погосподарських книг та на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, відомості, викладені відповідачем у актах зустрічної перевірки факту проживання ОСОБА_1 в с. Будимля та в с. Колки Дубровицького району Рівненської області від 22.02.2017 №54 та від 23.02.2017 №56, не можуть спростувати факту постійного проживання позивача у зоні безумовного (обов’язкового) відселення в період з 29.05.1985 по 14.07.1988, що підтверджено довідкою виконавчого комітету Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області та посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).

Як встановлено судом, позивач з 29.05.1985 по 14.04.1988 проживав та був зареєстрований, а з 14.04.1988 по 14.07.1988 проживав без реєстрації у с. на території зони безумовного (обов’язкового) відселення.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що станом на 01.01.1993 позивач проживав у ІНФОРМАЦІЯ_5, тобто на території зони безумовного (обов’язкового) відселення не менше 2 років.

Як наслідок, відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 6 років (4 роки – початкова величина зниження пенсійного віку у зв’язку з проживанням станом на 26.04.1986 та + 2 роки за проживання в зоні повних 2 роки).

Позивач на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досягнув віку повних 56 років, а відтак, має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 6 років.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 6 років, внаслідок чого порушив гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення.

Згідно з частинами 1, 2 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до статті 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Враховуючи досягнення позивачем віку 56 років на день його звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії 10.05.2018, право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону №796-ХІІ та приписів ст. 45 Закону №1058-IV у позивача виникло з 10.05.2018.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Суд вважає, що порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов’язання Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити позивачу пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 10 травня 2018 року.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.3) відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (вул. Північна, 1, с. Біла Криниця, Рівненського р-ну, Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_1) до Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул. Яворницького, м. Рівне, 33001, ЄДРПОУ 40373305) про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Зобов’язати Рівненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 10 травня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 (сімсот чотири грн.) 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду (вул. Саксаганського, 13, м. Львів, Львівська обл., 79000) через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2018 року.

Суддя Дорошенко Н.О.