Рішення № 77042675, 10.10.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2018 р. справа № 0940/1433/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Савченко Н.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до виконавчого комітету Коломийської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 10.08.2018 звернулася до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Коломийської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що виконавчим комітетом Коломийської міської ради протиправно, на переконання позивача, 31.07.2018 було прийнято рішення №158 «Про скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами», яким скасовано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами по вул. В. Чорновола, 26 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 та визнано таким, що втратив чинність пункт 2 рішення виконавчого комітету міської ради від 24.04.2018 №90 «Про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами». Позивач вважає, що відповідач безпідставно прийняв оскаржуване рішення, оскільки жодних порушень законодавства про рекламу нею не допущено. Додатково зазначила, про проведення дослідження шумового навантаження та інфразвуку, на час проведення якого не було виявлено жодних порушень санітарних норм. Також вказує, що прийняте відповідачем рішення суперечить рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009, в якому зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 дану позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк для усунення її недоліків. У зазначений строк позивач недоліки позовної заяви усунула.

Суд ухвалою від 20.08.2018 відкрив провадження в даній адміністративній справі, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 25.09.2018 (а.с. 105-107). Просила позов задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 04.09.2018 №922/01-13/08в (а.с.52-54). В обґрунтування своєї правової позиції зазначила, що на підставі рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради №90 від 24.04.2018 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 було видано дозвіл №5/2018 на розміщення рекламного засобу, а саме – світлодіодного екрану. Однак позивачкою додатково було встановлено звуковий засіб до даного рекламного засобу, після чого почали надходити скарги мешканців, що проживають поруч з будинком, на якому розміщений рекламний засіб про постійний шум, що негативно впливає на їхнє здоров’я. Зазначає, що встановлення звукового засобу не відповідає проекту спеціальної конструкції зовнішньої реклами, тому виконавчим комітетом 31.07.2018 було прийнято рішення №158 «Про скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами». Представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами письмові докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

23.03.2018 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 подано до відділу архітектури та містобудування виконавчого комітету Коломийської міської ради заяву про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами на готелі «Коломия» по вул. Чорновола, 26 (а.с.65).

24.04.2018 виконавчим комітетом Коломийської міської ради прийнято рішення №90 «Про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами», яким надано дозвіл фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 на розміщення зовнішньої реклами (світлодіодний екран) терміном на 5 років по вул. Чорновола, 26 (а.с.10).

Пунктом 3 рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради №90 від 24.04.2018 було зобов’язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 дотримуватись затверджених Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Коломиї; оплату за розміщення зовнішньої реклами провести згідно рішення сесії міської ради від 17.02.2012 №884-14/2012; укласти угоду про тимчасове користування рекламною площею; отримати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами в управлінні надання адміністративних послуг міської ради.

На підставі вказаного рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради №90 від 24.04.2018 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 видано дозвіл №5/2018 на розміщення зовнішньої реклами, а саме – світлодіодного екрану, 28 м.кв. строком дії до 02.05.2023 (а.с.14).

Також на виконання рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради №90 від 24.04.2018 між відділом архітектури та містобудування та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір про право тимчасового користування місцями під розміщення зовнішньої реклами строком на 5 років (а.с.11-13) та розміщено світлодіодний екран за адресою: вул. Чорновола, 26, м. Коломия.

31.07.2018 виконавчим комітетом Коломийської міської ради прийнято рішення №158 «Про скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами», яким скасовано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами по вул. В. Чорновола, 26 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 та визнано таким, що втратив чинність пункт 2 рішення виконавчого комітету міської ради від 24.04.2018 №90 «Про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами» (а.с.9).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку відображений у статті 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Зокрема, підпунктом 13 пункту "а" цієї статті встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (власні повноваження) належать надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України “Про рекламу”, зовнішня реклама – це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно частиною 1 статті 16 Закону України “Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 19.12.2003 (далі - Типові правила розміщення зовнішньої реклами), встановлено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Згідно пункту 5 Типових правил розміщення зовнішньої реклами для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган).

В пункті 6 Типових правил розміщення зовнішньої реклами зазначено, що до повноважень робочого органу належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу (у тому числі погодження з органами та особами, зазначеними у пункті 16 цих Правил) чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради.

Керуючись законами України «Про рекламу», «Про благоустрій територій», «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 «Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами» Коломийською міської радою Івано-франківської області прийнято рішення №2346-42/2009 від 21.10.2009 «Про внесення змін і доповнень до Правил розміщення зовнішньої реклами та порядку надання розповсюджувачам зовнішньої реклами у тимчасове користування місць, що перебувають в комунальній власності для розміщення спеціальних конструкцій у місті Коломиї», яким викладено у новій редакції Правила розміщення зовнішньої реклами у місті Коломиї (надалі - Правила розміщення зовнішньої реклами у місті Коломиї) (а.с.81-89).

Так, відповідно до пункту 7.1 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Коломиї, до повноважень робочого органу для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами належать, зокрема: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії, згідно рішення виконкому; надання дозволу на розташування рекламного засобу для об’єктів, зазначених у п.3.8.; підготовка проекту рішення виконавчого комітету щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого комітету.

Пунктом 18 Типових правил розміщення зовнішньої реклами передбачено, що під час надання дозволу втручання у форму рекламного засобу та зміст реклами забороняється.

Робочий орган протягом не більш як двох робочих днів з дати одержання від органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, подає виконавчому органу ради пропозиції та проект відповідного рішення. Виконавчий орган ради протягом одного робочого дня з дати одержання зазначених пропозицій приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні. Дозвіл або відмова у його видачі видається не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення (пункти 19-20 Типових правил розміщення зовнішньої реклами).

Пунктом 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами передбачено, що виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Так, матеріалами справи підтверджується, що 24.04.2018 виконавчим комітетом Коломийської міської ради прийнято рішення №90 «Про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами», яким надано дозвіл фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 на розміщення зовнішньої реклами (світлодіодний екран) терміном на 5 років по вул. Чорновола, 26.

На підставі вказаного рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради №90 від 24.04.2018 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 видано дозвіл №5/2018 на розміщення зовнішньої реклами, а саме – світлодіодного екрану, 28 м.кв. строком дії до 02.05.2023.

Також на виконання рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради №90 від 24.04.2018 між відділом архітектури та містобудування та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір про право тимчасового користування місцями під розміщення зовнішньої реклами строком на 5 років (а.с.11-13) та розміщено світлодіодний екран за адресою: вул. Чорновола, 26, м. Коломия.

Частиною 2 статті 16 Закону України “Про рекламу” встановлено, що зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні

дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини (частина 3 статті 16 Закону України “Про рекламу”).

Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України “Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформляються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини".

Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним (частина 5 статті 16 Закону України “Про рекламу”).

В матеріалах справи відсутні докази про порушення позивачем вказаних вимог щодо розміщення реклами.

Що стосується передбачених законодавством підстав для скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами, суд зазначає наступне.

Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин дане питання не врегульоване.

Натомість перелік таких підстав передбачений Правилами розміщення зовнішньої реклами у місті Коломиї.

Так, згідно пункту 7.40 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Коломиї дозвіл скасовується робочим органом до закінчення строку дії: за письмовою заявою розповсюджувача зовнішньої реклами; у разі невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців або не переоформлення дозволу в установленому порядку; при порушенні чинного законодавства в сфері реклами на підставі рішення виконавчого комітету міської ради.

Пунктом 6.1 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Коломиї передбачено обов’язки розповсюджувача зовнішньої реклами, до яких, зокрема, належить забезпечення відповідності спеціальної конструкції проекту, державним стандартам, нормам і правилам конструктивної міцності, електротехнічної та експлуатаційної безпеки.

Відповідач стверджує, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 допущено порушення законодавства у сфері реклами, а саме – встановлення рекламного засобу, який не відповідає проекту спеціальної конструкції зовнішньої реклами та специфікації в ньому.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 45 Типових правил розміщення зовнішньої реклами контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк (пункт 46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами).

Так, відділом архітектури та містобудування Коломийської міської ради ОСОБА_3 направлено лист від 19.06.2018 за №20/16-20 із проханням забезпечити відповідність звукового супроводу зовнішньої реклами до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, а також повідомлено, що рішенням виконавчого комітету міської ради від 24.04.2018 №90 надано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами (світлодіодний екран) (а.с.90).

Абзацом 2 пункту 46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами передбачено, що у разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

Приймаючи до уваги положення наведених норм, суд дійшов висновку, що відповідачу, за умови виявлення порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 законодавства у сфері реклами, необхідно було подати відповідну інформацію до Держпродспоживслужби.

Окрім цього, територіальні органи Держпродспоживслужби мають право самостійно виявляти порушення вимог порядку розміщення зовнішньої реклами (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 у справі №811/595/13-а).

Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу встановлено статтею 26 Закону України «Про рекламу» та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693.

Відповідно до приписів частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення;отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду (частина 3).

З аналізу зазначених вище норм випливає, що орган державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, у разі виявлення порушення законодавства про рекламу, повинен вчиняти передбачені законодавством про рекламу дії для встановлення факту такого порушення та притягнення винної особи до відповідальності (належне документування такого порушення, видача обов'язкових для виконання приписів про усунення порушень, проведення розгляду справи про порушення вимог законодавства про рекламу з обов’язковою участю рекламодавця, виробника чи розповсюджувача такої реклами тощо).

В матеріалах справи відсутні докази про виконання відповідачем зазначених вимог законодавства при виявленні порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 законодавства про рекламу.

Таким чином, відповідач неправомірно застосував факт порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 законодавства у сфері реклами як підставу для скасування дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, оскільки таке порушення не підтверджене у порядку, визначеному законом.

Окрім цього, відповідач стверджує, що після встановлення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 рекламного засобу до міської ради почали надходити звернення мешканців вулиці, що навпроти вулиці, де розміщений рекламний засіб про постійний шум, який негативно впливає на їхнє здоров’я.

Так, в матеріалах справи містяться копії скарг мешканців, які проживають неподалік місця розташування рекламного засобу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про перевищення рівнів шуму та проханням прийняти відповідні міри (а.с. 56, 59, 61, 63).

У даному випадку, суд зазначає, що сам факт наявності скарги мешканців будинків, які знаходяться поруч, яка належним чином не перевірена, не може бути підставою скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Із звернень мешканців будинку видно, що останні скаржаться на підвищений рівень шуму, який негативно впливає на стан їхнього здоров’я, однак, будь-яких належних доказів про перевищення допустимих норм шуму та про вплив такого шуму на здоров’я громадян, що проживають поруч, відповідачем суду не надано.

Натомість позивачем надано копію протоколу проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку №95 від 06.06.2018, відповідно до висновку якого еквівалентний рівень непостійного широкосмугового коливного шуму від джерел зовнішнього техногенного акустичного забруднення із непостійними акустичними характеристиками не перевищує гранично допустимі значення для денного часу, згідно наказу МОЗ України №173 від 16.06.1996 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів».

Таким чином, суд не приймає як належний доказ, який підтверджує невідповідність звукового супроводу зовнішньої реклами по вул. Чорновола, 26 у м. Коломия санітарним нормам нічим не підтвердженні скарги мешканців будинків.

Що стосується наявності повноважень виконавчого комітету Коломийської міської ради визнавати таким, що втратив чинність пункт 2 рішення виконавчого комітету міської ради від 24.04.2018 №90 «Про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами», суд зазначає таке.

У відповідності до пункту 15 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Відповідно до пункту 6.5 Регламенту виконавчого комітету Коломийської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради №293 від 22.12.2015 рішення виконкому з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані міською радою.

ОСОБА_1 норма кореспондується з положеннями частини 9 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Таким чином, законодавством обмежена можливість виконавчого органу ради скасовувати свої рішення з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради.

Зважаючи на вищевикладене, виконавчий комітет Коломийської міської ради Івано-Франківської області, визнаючи пункт 2 рішення виконавчого комітету міської ради від 24.04.2018 №90 «Про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами» таким, що втратив чинність, вийшов за межі своїх повноважень.

Окрім цього, Конституційним Судом України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі N 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3) . Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відтак, компетенція органів місцевого самоврядування на скасування, внесення змін до попередніх рішень обмежена у разі виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законів інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 17.07.2018 у справі №523/10424/15-а.

Рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради від 24.04.2018 №90 «Про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами», пункт 2 якого спірним рішенням визнано таким, що втратив чинність, є ненормативним правовим актом та вичерпало свою дію з моменту надання дозволу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 на розміщення зовнішньої реклами.

З огляду на виникнення у позивача певних суб'єктивних прав щодо розміщення зовнішньої реклами відповідно до рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради від 24.04.2018 №90 «Про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами», а також той факт, що позивач як суб'єкт правовідносин, що виникли на підставі вказаного рішення, заперечує проти припинення таких правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача компетенції на скасування раніше прийнятого виконавчим органом рішення.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до виконавчого комітету Коломийської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 31.07.2018 №158, підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн. згідно квитанції №0.0.1104050104.1 від 09.08.2018.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 31.07.2018 №158.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області (78203, проспект Михайла Грушевського, будинок 1, місто Коломия, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ - 04054334) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (78200, вулиця Огієнка, будинок 14, місто Коломия, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (78200, вулиця Огієнка, будинок 14, місто Коломия, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код - НОМЕР_1).

Виконавчий комітет Коломийської міської ради Івано-Франківської області (78203, проспект Михайла Грушевського, будинок 1, місто Коломия, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ - 04054334).

Суддя Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 11 жовтня 2018 р.