Рішення № 77041790, 10.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.10.2018Справа № 910/6352/15-г

За позовом Приватного підприємства "Строй-Систем"

до Державної служби зайнятості (Центральний апарат)

про стягнення 3 699 939,87 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Я.І. Репа

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Шевченко О.О. за довіреністю № 33/04/114-18 від 09.01.2018

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Строй-Систем" (позивач, ПП "Строй-Систем") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України (відповідач) про стягнення 3 699 939, 87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 (суддя Пукшин Л.Г.) порушено провадження у справі №910/6352/15-г за вказаним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2015 здійснено заміну відповідача - Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України на Державну службу зайнятості (Центральний апарат) (відповідач, Служба зайнятості).

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання умов Договору підряду з будівництва адміністративної будівлі державного центру зайнятості від 22.12.2010 № 155 (далі - Договір № 155) ПП "Строй-Систем" в жовтні, грудні 2011 року було виконано чергову частину будівельних робіт з облаштування електричних мереж загальною вартістю 3 032 716,73 грн та надано послуги з охорони будівельного майданчика загальною вартістю 667 223,14 грн, проте Службою зайнятості в порушення умов Договору № 155 не виконано свої грошові зобов'язання з оплати виконаних робіт та наданих послуг, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 3 699 939,87 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 (суддя Пукшин Л.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 (колегія суддів: Смірнова Л.Г., Калатай Н.Ф., Дідиченко М.А.), у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено виконання ним робіт за договором № 155, зазначених у актах приймання-передачі виконаних робіт за жовтень, грудень 2011 року, на загальну суму 3 032 716,73 грн, а також тим, що підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2011 по 30.09.2012 сторонами підтверджено, що заборгованість Служби зайнятості перед ПП "Строй-Систем" становить 15 071 485,11 грн, яку було сплачено відповідачем на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2012 у справі № 5011-16/11082-2012.

Також суди зазначили про те, що відповідачем було направлено позивачу вказані акти виконаних робіт лише 15.10.2014, тобто більше ніж через рік після розірвання договору № 155 - 10.04.2013.

Відмовляючи у задоволенні вимог ПП "Строй-Систем" про стягнення із Служби зайнятості 667 223,14 грн за надані послуги з охорони будівельного майданчика за період з 01.12.2012 по 30.09.2014 суди виходили з того, що умовами договору № 155 не передбачено здійснення оплати таких послуг.

Постановою Верховного Суду від 15.03.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі № 910/6352/15-г скасовано в частині стягнення суми основного боргу за виконані будівельні роботи у розмірі 3 032 716,73 грн., справу № 910/6352/15-г в цій частині вимог передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду, в іншій частині судові рішення залишено без змін.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/424 від 12.04.2018 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/6352/15-г.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2018 справу № 910/6352/15-г передано на розгляд судді Гумезі О.В.

15.12.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 справу № 910/6352/15-г прийнято до провадження судді Гумеги О.В, призначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 15.05.2018 об 11:40 год.

03.05.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

08.05.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням постанови Верховного Суду від 15.03.2018, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки вимоги останнього є неправомірними та безпідставними, доводи необґрунтованими, не підтвердженими доказами та такими, шо спростовуються запереченнями відповідача та доказами, доданими відповідачем до матеріалів справи, а також висновком проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи.

08.05.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення колегіального розгляду справи, відповідно до якого відповідач просив суд призначити колегіальний розгляд справи № 910/6352/15-г, у зв'язку зі складністю вказаної справи, зокрема, тривалим часом її розгляду та великим обсягом матеріалів, які необхідно дослідити суду, а також враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 15.03.2018.

08.05.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Державної аудиторської служби України, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

11.05.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналу письмового доказу та призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

11.05.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про надання оригіналів документів для проведення експертизи.

15.05.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі з урахуванням постанови Верховного Суду від 15.03.2018.

У підготовче засідання, призначене на 15.05.2018, з'явилися представники позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

У підготовчому засіданні, призначеному на 15.05.2018, суд розпочав вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні, призначеному на 15.05.2018, здійснювався розгляд клопотання відповідача, поданого 08.05.2018 через відділ діловодства суду, про призначення колегіального розгляду справи.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 15.05.2018 зазначене клопотання підтримав та просив суд, у зв'язку зі складністю справи, призначити колегіальний розгляд справи.

Представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, керуючись положеннями ст. 33 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення у справі № 910/6352/15-г колегіального розгляду та відхилив клопотання відповідача про призначення такого розгляду.

У підготовчому засіданні, призначеному на 15.05.2018, здійснювався розгляд заяви відповідача, поданої 08.05.2018 через відділ діловодства суду, про залучення до участі у справі Державної аудиторської служби України, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 15.05.2018 зазначену заяву підтримав та просив суд її задовольнити. Представник позивача проти задоволення зазначеної заяви відповідача заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 ГПК України).

Заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеної заяви відповідача, оскільки відповідачем не доведено що, рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки Державної аудиторської служби України щодо однієї із сторін.

У підготовчому засіданні, призначеному на 15.05.2018, здійснювався розгляд клопотання відповідача, поданого 11.05.2018 через відділ діловодства суду, про витребування оригіналу письмового доказу та призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 15.05.2018 зазначене клопотання підтримав та просив суд зобов'язати позивача надати оригінал письмового доказу - листа від 01.06.2011, отриманого, як зазначає позивач, від Державного центру зайнятості.

Представник позивача у підготовчому засіданні 15.05.2018 проти задоволення зазначеного клопотання відповідача заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У підготовчому засіданні, призначеному на 15.05.2018, судом залучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, заяву представника відповідача про надання оригіналів документів для проведення експертизи та подані позивачем додаткові пояснення по справі з урахуванням постанови Верховного Суду від 15.03.2018.

Згідно ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 відкладено підготовче засідання на 04.06.2018 0 12:20 год.

04.06.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення відібрання зразків підпису, відповідно до якого позивач просив суд забезпечити явку ОСОБА_3 для відібрання зразків підпису для подальшого проведення почеркознавчої експертизи.

У підготовче засідання, призначене на 04.06.2018, з'явилися представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні, призначеному на 04.06.2018, суд продовжив вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Представник відповідача повідомив суд про неможливість забезпечити явку ОСОБА_3 в підготовче засідання для відібрання зразків підпису з метою подальшого проведення почеркознавчої експертизи.

У підготовчому засіданні, призначеному на 04.06.2018, судом розглянуте та відхилене як необґрунтоване та передчасне клопотання позивача, подане 04.06.2018 через відділ діловодства суду, про забезпечення відібрання зразків підпису.

Судом встановлено, що позивач не надав суду оригінал листа Державного центру зайнятості від 01.06.2011 на № 121-99 від 31.05.2011, адресованого Директору ПП "Строй-Систем" І. В. Анікейчику, за підписом заступника директора ОСОБА_3, який було витребувано ухвалою суду від 15.05.2018.

Згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності.

У підготовчому засіданні, призначеному на 04.06.2018, суд оголосив перерву до 12.06.2018 о 09:30 год. та надав позивачу можливість виконати вимоги ухвали суду від 15.05.2018 в частині надання доказу на вимогу суду.

12.06.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме копій актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень, грудень 2011 року, які згідно наданих позивачем пояснень є другим екземпляром актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень, грудень 2011 року, повернутих йому Службою зайнятості в березні 2012 року.

У підготовче засідання, призначене на 12.06.2018, з'явилися представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні, призначеному на 12.06.2018, суд продовжив вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні, призначеному на 12.06.2018, здійснювався розгляд клопотання відповідача, поданого 11.05.2018 через відділ діловодства суду, про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та витребування оригіналу письмового доказу.

Представник відповідача в підготовчому засіданні, призначеному на 12.06.2018, зазначене клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

У підготовчому засіданні 12.06.2018 представник позивача проти призначення у справі почеркознавчої експертизи не заперечував та зазначив, що позивачем буде надано оригінал спірного листа (листа Державного центру зайнятості від 01.06.2011 на № 121-99 від 31.05.2011, адресованого Директору ПП "Строй-Систем" І. В. Анікейчику, за підписом заступника директора ОСОБА_3) відразу після призначення судом експертизи у справі.

Згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності.

Згідно з ч. 7 ст. 183 ГПК України у разі оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій у ньому була оголошена перерва.

У підготовчому засіданні, призначеному на 12.06.2018, суд оголосив перерву до 12.06.2018 об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, витребувано у позивача докази, призначено експертизу документів та зупинено провадження у справі № 910/6352/15-г на час проведення експертизи у справі.

Судом встановлено, що позивач вимоги ухвали суду у справі № 910/6352/15-г від 12.06.2018 не виконав, витребувані судом докази, а саме: лист Державного центру зайнятості від 01.06.2011 на № 121-99 від 31.05.2011, адресованого Директору ПП "Строй-Систем" І. В. Анікейчику, за підписом заступника директора ОСОБА_3 у встановлений судом строк (до 23.06.2018) не надав, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про неможливість проведення судової експертизи документів, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 та необхідність поновлення провадження у справі № 910/6352/15-г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 поновлено провадження у справі № 910/6352/15-г та призначено підготовче засідання у справі на 04.09.2018 о 11:20 год., викликано учасників справи у підготовче засідання, визнано їх явку обов'язковою.

31.08.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення проти клопотання представника позивача про долучення документів до матеріалів справи, поданого 12.06.2018 через відділ діловодства суду. Заявлене позивачем клопотання відповідач вважає необґрунтованим, а долучені до нього письмові докази - неналежними та недостовірними.

У підготовче засідання, призначене на 04.09.2018, з'явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання 04.09.2018 не з'явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

У підготовчому засіданні, призначеному на 04.09.2018, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 04.09.2018 представник позивача зазначив, що повідомив всі обставини справи, які йому відомі, та надав всі докази, на які він посилаються у позові.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 25.09.2018 о 10:40 год.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судове засідання, призначене на 25.09.2018, з'явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 25.09.2018 судом розпочато розгляд справи по суті, під час якого судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача відповідно до ст. 208 ГПК України.

Представник позивача підтримав у повному обсязі позовні вимоги про стягнення суми основного боргу за виконані будівельні роботи у розмірі 3 032 716,73 грн, просив суд їх задовольнити з підстав, визначених у позовній заяві, а також у додаткових поясненнях по справі з урахуванням постанови Верховного Суду від 15.03.2018, поданих 15.05.2018 через відділ діловодства суду.

Представник відповідача проти позовних вимог про стягнення суми основного боргу за виконані будівельні роботи у розмірі 3 032 716,73 грн заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву з урахуванням постанови Верховного Суду від 15.03.2018, поданому 08.05.2018 через відділ діловодства суду.

У судовому засіданні 25.09.2018 судом оголошено перерву до 01.10.2018 о 15:30 год.

У судове засідання, призначене на 01.10.2018, з'явився представник відповідача, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, по дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 01.10.2018 судом продовжено розгляд справи по суті

При розгляді справи по суті у судовому засіданні 01.10.2018 судом здійснювалось з'ясування обставин справи та дослідження доказів відповідно до ст.ст. 209-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів, представник відповідача виступив з промовою (заключним словом) (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.10.2018 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували обставини справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача (в частині вимог, переданих на новий розгляд згідно постанови Верховного Суду від 15.03.2018).

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання умов Договору підряду з будівництва адміністративної будівлі державного центру зайнятості від 22.12.2010 № 155 (далі - Договір № 155) позивачем - ПП "Строй-Систем" в жовтні, грудні 2011 року було виконано чергову частину будівельних робіт з облаштування електричних мереж загальною вартістю 3 032 716,73 грн, проте відповідачем - Службою зайнятості в порушення умов Договору № 155 не виконано свої грошові зобов'язання з оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3 032 716,73 грн.

Зокрема, у позовній заяві позивач зазначив, що під час організації будівництва об'єкту за Договором № 155 він звертався до відповідача з листами від 31.05.2011 №121-98 та №121-99 з виробничих питань будівництва об'єкту, у тому числі щодо виконання робіт по приєднанню електричних мереж об'єкта до зовнішніх електричних мереж. На зазначені листи відповідачем були надані відповіді (листи від 01.06.2011).

Позивач зазначив, що на виконання наданих відповідачем Технічних умов № 43409 виконав будівельні роботи з облаштування електричних мереж на об'єкті для приєднання об'єкта до зовнішніх електричних мереж. Перелік робіт та їх вартість відображена позивачем в актах приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за жовтень 2011 року на суму 2 642 036,59 грн, за грудень 2011 року на суму 357 323,42 грн та за грудень 2011 року на суму 33 356,72 грн, а всього на загальну суму 3 032 716,73 грн (далі разом - акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в)). На твердження позивача, вказані акти, а також відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), підписані з боку позивача, були надіслані відповідачу для підписання та оплати листом №751/14 від 15.10.2014 та отримані відповідачем 16.10.2017. Копії листа №751/14 від 15.10.2014 з доданими до нього актами приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) позивачем долучено до позовної заяви (а.с. 36-51 т. 1).

Разом з тим, позивач посилався на те, що акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) вперше надавались Службі зайнятості нарочно та були повернуті відповідачем в березні 2012 року з підписом на цих актах заступника начальника відділу капітального будівництва Служби зайнятості ОСОБА_6., датованим 18.01.2012, та зазначенням про те, що оплата робіт буде здійснена після включення виконаних робіт до договірної ціни. Оригінали таких актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) позивачем долучено до матеріалів справи (а.с. 119-157 т. 1).

Позивачем також долучено до матеріалів справи відповідь Державної служби зайнятості №ДЦ/3-4049/0/6-15 від 09.06.2015 (а.с. 27 т. 2) на запит від 05.06.2015, якою Державна служба зайнятості підтвердила те, що ОСОБА_6 у період з 01.10.2011 по 01.12.2012 працював на посаді заступника начальника відділу капітального будівництва Державного центру зайнятості.

Позивач стверджує, що відповідач відповіді на звернення позивача (у тому числі повторне) не надав, підписані акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) позивачу не повернув, рівно як і не перерахував позивачу вартість виконаних будівельних робіт.

Позивач вважає, що оскільки відповідач отримав підписані з боку позивача акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) 16.10.2014, то відповідно до умов п. 5.6 Договору № 155 відповідач повинен був сплатити позивачу вартість виконаних будівельних робіт протягом 6-ти робочих днів (3 робочих дні на підписання і 3 банківських дні на оплату).

Позивач також зазначає, що оскільки акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) були надані відповідачу, останній їх не підписав та повернув позивачу без зазначення про те, які виявленні відступи у роботах від умов договору або про будь-які інші недоліки, то у зв'язку з цим, зазначені акти слід вважати оформленими відповідно до умов статті 882 Цивільного кодексу України, а спірні роботи слід вважати виконаними як за договорами підряду, так і за фактично виконаними роботами, а в силу приписів статті 853 Цивільного кодексу України відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт, а відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.

При новому розгляді справи позивач надав додаткові пояснення у справі, в яких, з урахуванням постанови Верховного Суду від 15.03.2018, зазначив, зокрема, таке:

- хоча висновок експертів №12643/15-42 від 31.03.2017, наданий за наслідками проведення призначеної у даній справі судової будівельно-технічної експертизи, не дає відповіді на поставлене питання щодо вартості робіт, що вказані в актах приймання виконаних будівельних робіт за жовтень, грудень 2011 року, у зв'язку із відсутністю виконавчої документації, однак за наслідками такої експертизи проведено відкриття місць траси електропостачання та підтверджено фактичне проходження кабелю, що відповідає наданим на дослідження кресленням (17, 19-20 сторінки висновку);

- акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2011 по 30.09.2012, згідно якого сторонами підтверджено, що заборгованість Служби зайнятості перед ПП "Строй-Систем" становить 15 071 485,11 грн (далі - акт звірки взаємних розрахунків), на який посилався відповідач, на думку позивача, не може використовуватися як письмова форма визнання боргу, більш того, наведений акт звірки взаєморозрахунків складено сторонами у межах справи №5011-16/11082-2012 за позовом ПП "Строй-Систем" до Служби зайнятості про стягнення, а відповідно, наведений акт відображав заборгованість відповідача у межах вказаної справи;

- також позивач вважає, що посилання відповідача на акт ревізії Державної фінансової інспекції в Одеській області не заслуговують на увагу, оскільки акт ревізії фінансово-господарської діяльності не є доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором, оскільки не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання між сторонам (позивачем та відповідачем), виявлені Державною фінансовою інспекцією в Одеській області порушення не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Крім того, при новому розгляді справи позивач долучив до матеріалів справи копії актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень, грудень 2011 року, які, згідно наданих позивачем пояснень, є другим екземпляром актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень, грудень 2011 року, повернутих йому Службою зайнятості в березні 2012 року (а.с. 146-166 т. 6).

Відповідач при новому розгляді справи надав відзив на позовну заяву з урахуванням постанови Верховного Суду від 15.03.2018, відповідно до якого заперечував позовні вимоги з огляду на таке:

- закон (ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 853, ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України) пов'язує виникнення зобов'язання з оплати робіт з фактом їх виконання. При цьому, сам по собі акт передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про виникнення такого зобов'язального правовідношення;

- відповідач стверджує, що спірні акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки (КБ-3) за жовтень, грудень 2011 року були отримані ним від позивача 16.10.2014, а отже, більш ніж через рік після розірвання Договору № 155; на лист позивача № 751/14 від 15.10.2014 відповідач надіслав відповідь листом № ДЦ-05-7025/1/6-14 від 17.10.2014, в якому вказав на безпідставність вимог позивача і ознаки фальсифікації доданих до листа позивача актів виконаних робіт за жовтень та грудень 2011 року (а.с. 32-35 т. 2);

- відповідач зазначив, згідно Довідки Державної фінансової інспекції в Одеській області від 03.04.2015 № 041-12/176-з "Про результати зустрічної звірки в ПП "Строй-Систем" з метою документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків з Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики для з'ясування їх реальності та повноти відображення в бухгалтерському обліку за період з 01.10.2011 по 28.02.2015" (а.с. 183-187 т. 3), станом на 01.01.2013 по бухгалтерському обліку ПП "Строй-Систем" значилась дебіторська заборгованість перед Службою зайнятості в сумі 15 071 485,11 грн, яку було сплачено останньою у червні 2013 року; заборгованість станом на 01.01.2014 не значиться. Зазначена довідка підписана директором ПП "Строй-Систем" без будь-яких зауважень. За таких обставин, позивач вказав, що у податковому та бухгалтерському обліку ПП "Строй-Систем" відсутнє відображення таких господарських операцій, які б вказували на те, що позивач виконав заявлені в позові спірні роботи у жовтні та грудні 2011 року і це викликало зміну його майнового стану;

- відповідач також зазначив, що за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у даній справі складено висновок експертів №13643/15-42 від 31.03.2017 (а.с. 39-54 т. 3), згідно з яким встановлено, що основна частина робіт, внесених до актів приймання виконаних будівельних робіт є прихованими та супутніми роботами, які перевіряються поетапно в процесі їх виконання і не можуть бути перевірені за результатами натурного обстеження, як не може бути перевірений їх фактичний об'єм, а відповідно і визначена вартість цих робіт та повне співставлення зі звітною документацією. Згідно з наведеним висновком також встановлено, що на об'єкті відсутня трансформаторна підстанція, від якої повинно проводитись електроживлення об'єкту, тоді як позивач в наданих актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) вказує, що ним здійснено придбання, встановлення, виконання пуско налагоджувальних робіт щодо зазначеної трансформаторної підстанції на суму понад 700 тисяч гривень;

- відповідач вважає, що позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України на підтвердження виконання ним робіт за Договором № 155 згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень, грудень 2011 року на загальну суму 3 032 716,73 грн.

- відповідач також стверджує, що листи ПП "Строй-Систем" від 31.05.2011 № 121-98 та № 121-99 на його адресу не надходили, оскільки в програмі з діловодства відповідача відсутня інформація щодо реєстрації цих листів, а рівно, в програмі з діловодства відповідача відсутня інформація щодо реєстрації листів від 01.06.2011 за підписом заступника директора Державного центру зайнятості ОСОБА_3, що свідчить про те, що відповідач листи від 01.06.2011 не складав та до позивача не направляв. Крім того, зміст листа ПП "Строй-Систем" від 31.05.2011 № 121-99 суперечить умовам Договору № 155, враховуючи, що відповідно до п. 2.5 Договору № 155 забезпечення будівництва технологічним, енергетичним, електричним обладнанням, апаратурою та інструментом покладається на генпідрядника;

- відтак, відповідач вважає, що листи ПП "Строй-Систем" від 31.05.2011 № 121-98 та № 121-99, а також нібито отримана позивачем відповідь відповідача від 01.06.2011 на його лист від 30.05.2011 № 121-99, не є належними та достовірними доказами у справі у розумінні ст.ст. 76,78 ГПК України;

- відповідач не заперечує, що акт звірки взаєморозрахунків не можна вважати документом, що підтверджує наявність зобов'язання за господарським договором, оскільки він не відповідає вимогам до первинних документів. Однак, враховуючи приписи ст.ст. 73, 86 ГПК України, відповідач вважає, що у сукупності з іншими доказами у справі, акт звірки взаємних розрахунків дозволяє суду всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи та дійти висновку про відсутність у відповідача заборгованості перед ПП "Строй-Систем" з оплати робіт за Договором № 155.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку у натурі тощо.

З огляду на положення ст. 20 Цивільного кодексу України та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Зважаючи на наведені норми права та спірні правовідносини сторін, суд дійшов висновку, що позивач належним чином обґрунтував підстави свого звернення до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ч.ч. 1-3статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/6352/15-г зазначено, що відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 3 032 716,73 грн за виконані будівельні роботи, судами попередніх інстанцій:

- не було надано будь-якої правової оцінки посиланням позивача на те, що акти приймання-передачі виконаних робіт за жовтень, грудень 2011 року на загальну суму 3 032 716,73 грн ПП "Строй-Систем" вперше надавались Службі зайнятості нарочно, які були повернуті відповідачем в березні 2012 року з підписом заступника начальника відділу капітального будівництва Державної служби зайнятості ОСОБА_6 на цих актах та зазначено про те, що оплата робіт буде здійснена після включення виконаних робіт до договірної ціни;

- у сукупності з іншими зібраними у справі доказами не було досліджено та оцінено листи ПП "Строй-Систем" від 31.05.2011 №121-98 та №121-99, якими позивач звертався до відповідача з виробничих питань будівництва об'єкту, у тому числі щодо виконання робіт по приєднанню електричних мереж об'єкту до зовнішніх електричних мереж, та листи-відповіді на них відповідача від 01.06.2011, хоча позивач зазначав про них в обґрунтуванні своїх вимог;

- не враховано, що акт звірки не може використовуватись як письмова форма визнання боргу.

Верховний Суд у постанові від 15.03.2018 у справі № 910/6352/15-г також зазначив, що під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати вищевикладене, в повній мірі дослідити всі зібрані у справі докази, дослідити акти виконаних робіт за жовтень, грудень 2011 року та інші докази у їх сукупності, надати належну правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами Договір № 155 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, який є особливим видом договору підряду. Отже, саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 3 глави 61 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Змістом статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1). Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2). До договору будівельного підряду застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не передбачено договором (ч. 3).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З аналізу наведених норм слідує, що закон пов'язує виникнення зобов'язання з оплати робіт з фактом їх виконання. При цьому, слід зазначити, що сам по собі акт передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про виникнення такого зобов'язального правовідношення. Разом з тим, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладено на замовника.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини (в частині вимог, переданих на новий розгляд згідно постанови Верховного Суду від 15.03.2018).

Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача про невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором підряду з будівництва адміністративної будівлі Державного центру зайнятості № 155 з оплати виконаних позивачем робіт з облаштування електричних мереж у загальній сумі 3 032 716,42 грн.

Судом встановлено, що Договір підряду з будівництва адміністративної будівлі Державного центру зайнятості № 155 від 22.12.2010 (далі - Договір № 155) (а.с. 14-27 т. 1) був укладений між ПП "Строй-Систем" (генпідрядник, позивач) та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, правонаступником якого є Державна служба зайнятості (Центральний апарат) (замовник, відповідач), за умовами якого генпідрядник зобов'язався своїми силами і засобами на замовлення замовника виконати роботи з будівництва адміністративного будинку Державної служби зайнятості за адресою: м. Київ, вул. Астраханська, 9-17, і здати замовнику у встановлений строк, визначений договором, об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник - забезпечити генпідрядника затвердженою у встановленому порядку проектно-кошторисною документацією, передати по відповідному Акту будівельний майданчик, прийняти закінчений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт.

Відповідно до пункту 2.2 Договору № 155 генпідрядник виконує роботи за цінами, що зазначені у розрахунку договірних цін (Додатки № 1/1, 1/2, 1/3). Розрахунок здійснюється на підставі державних будівельних норм і правил.

Згідно з пунктом 2.4 Договору № 155 склад, вартість та обсяги робіт, виконання яких доручається генпідряднику, визначені на підставі затвердженої замовником проектно-кошторисної документації. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті при внесенні змін до проектної документації (пункт 53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.05.2005 - далі "Загальні умови") з урахуванням положень Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Відповідно до п. 2.5 Договору № 155 забезпечення будівництва технологічним, енергетичним, електричним обладнанням, апаратурою та інструментом покладається на генпідрядника (позивача).

Пунктом 3.1 Договору № 155 сторонами погоджено строки виконання робіт - з грудня 2010 року по грудень 2012 року.

Згідно з умовами пункту 4.1 Договору № 155 договірна ціна об'єкту є твердою, визначається на підставі процедури відкритих торгів та акцептованої пропозиції генпідрядника і становить 270 777 600 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 45 129 500 грн.

Пунктом 5.4 Договору № 155 сторони погодили, що розрахунки проводяться замовником шляхом авансування в розмірі тридцяти відсотків річного обсягу робіт в розрізі черг згідно до пункту 4.2 договору на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів; наступні платежі здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.

Пунктом 5.6 Договору № 155 сторони погодили, що оплата проміжних платежів за виконані роботи здійснюється на підставі "Акта приймання виконаних підрядних робіт" по формі КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт" по формі КБ-3 (розрахованої за допомогою програмного комплексу АВК-5), підписаними представниками сторін після перевірки замовником протягом трьох робочих днів з дня їх надання. Замовник (за наявності фінансування) протягом трьох банківських днів сплачує генпідряднику кошти за підписаними актами.

Згідно пункту 5.7 Договору № 155 складові договірної ціни розраховані згідно ДБН Д 1.1-1-2000.

Зі змісту п. 6.2 Договору № 155 вбачається, що генпідрядник забезпечує і відповідає, зокрема, за освітлення будівельного майданчика.

Відповідно до п. 10.1 Договору № 155 приймання - передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) здійснюється відповідно до Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію. Після одержання повідомлення генпідрядника про готовність до передачі закінчених робіт замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання.

Згідно пункту 10.6 Договору № 155 підписання акта приймання-передачі чи акта здачі об'єкту в експлуатацію, є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2012 (а.с. 174-176 т. 3), залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 та Вищого господарського суду України від 26.03.2013 у справі № 5011-16/11082-2012 " задоволено повністю позов ПП "Строй-Систем" та стягнуто з Державного центру зайнятості України заборгованість з оплати коштів за виконані позивачем згідно Договору підряду № 155 від 22.12.2010 роботи у розмірі 15 071 485,11 грн та 3 % річних у розмірі 335 701,85 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.01.2015 (а.с. 215-218 т. 3), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 у справі № 916/4529/14 встановлено, що замовник (у даній справі відповідач) на підставі частини 4 статті 849 ЦК України розірвав Договір підряду з будівництва адміністративної будівлі Державного центру зайнятості від 22.12.2010 № 155 шляхом направлення листа від 10.04.2013 № Д4-16-1995/0/6-13 (а.с. 214 т. 3).

Листом № 751/14 від 15.10.2014 (а.с. 36-51 т. 1) ПП "Строй-Систем" направило Державному центру зайнятості акти виконаних робіт за жовтень 2011 року на суму 2 642 036,59 грн, за грудень 2011 року на суму 357 323,42 грн та за грудень 2011 року на суму 33 356,72 грн, а всього - 3 032 716,73 грн, та просило їх оплатити в рамках існуючого договору.

Листом № ДЦ-05-7025/1/6-14 від 17.10.2014 (а.с. 32-35 т. 2) відповідач відмовив позивачу у прийнятті, підписані та проведенні розрахунку за актами виконаних робіт за жовтень та грудень 2011 року на загальну суму 3 032 716,73 грн.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову з урахуванням вказівок, що містяться у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/6352/15-г.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 155 з оплати виконаних позивачем будівельних робіт з облаштування електричних мереж загальною вартістю 3 032 716,73 грн.

Враховуючи предмет спору у даній справі, суд дійшов висновку, що для вирішення справи по суті встановленню підлягають такі обставини:

- щодо покладання обов'язку з оплати виконаних позивачем будівельних робіт з облаштування електричних мереж (далі також - спірні роботи) на відповідача;

- щодо документального оформлення позивачем виконаних ним спірних робіт та передачі їх відповідачу;

- щодо фактичного виконання позивачем спірних робіт та їх вартості.

Щодо покладання обов'язку з оплати виконаних позивачем спірних робіт на відповідача.

Позивач посилається на те, що звертався до відповідача з листами від 31.05.2011 №121-98 та №121-99 з виробничих питань будівництва об'єкту, у тому числі щодо виконання робіт по приєднанню електричних мереж об'єкта до зовнішніх електричних мереж та що на зазначені листи відповідачем були надані відповіді (листи від 01.06.2011). Зокрема, у листі від 01.06.2011 на № 121-99 від 31.05.2011, адресованого Директору ПП "Строй-Систем" І. В. Анікейчику, за підписом заступника директора Державного центру зайнятості ОСОБА_3, зазначено таке:

"У зв'язку з необхідністю електрозабезпечення будівельного майданчику при будівництві адміністративного приміщення Державної служби зайнятості по вул. Астраханській 9-17 у Дніпровському районі м. Києва, Державний центр зайнятості звернеться до відповідних служб та організацій щодо отримання відкоригованих технічних умов для приєднання об'єкта до електричних мереж.

Після отримання відкоригованих технічних умов, Державним центром зайнятості Вам буде надана відповідна документація.

Після отримання від замовника технічних умов, підряднику здійснити відповідні роботи щодо влаштування та підключення мереж електропостачання будівельного майданчику у відповідності до технічних умов, Державних будівельних норм та інших вимог.

Оплату за виконанні роботи буде здійснена за рахунок ризиків та непередбачених витрат замовника".

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії листа позивача від 31.05.2011 №121-99 та листів відповідача від 01.06.2011 (а.с. 28, 29-31 т. 1), на які посилався позивач в обґрунтування своїх вимог, суд дійшов висновку, що такі докази не беруться судом до уваги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Оскільки оригінали листів позивача від 31.05.2011 №121-98 та №121-99 та листів відповідача від 01.06.2011 не надані позивачем для огляду суду, суд ставить під сумнів відповідність поданих позивачем копій оригіналам, у зв'язку з чим не бере такі докази до уваги. До того ж, як встановлено судом, копія листа позивача від 31.05.2011 №121-98 не долучена позивачем до позовної заяви та відсутня в матеріалах справи.

Додатково судом враховано, що матеріали справи не містять жодних доказів направлення позивачем листів від 31.05.2011 №121-98 та №121-99 відповідачу, тоді як останній заперечував факт їх надходження на свою адресу, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи довідку відповідача від 07.05.2018 № 33/04/2594 про відсутність в програмі діловодства Державної служби зайнятості (Центрального апарату) інформації щодо реєстрації, зокрема, вхідних листів ПП "Строй-Систем" від 31.05.2011 № 121-98 та від 31.05.2011 № 1219-99 (а.с. 39 т. 6) та Інструкцію з діловодства у Державному та регіональних центрах зайнятості, затверджену наказом Державного центру зайнятості від 21.09.2004 № 135, яка діяла у Державному центрі зайнятості до 14.06.2012 (а.с. 27- 38 т. 6).

Крім того, факт складання листів від 01.06.2011, які містять посилання на листи позивача № 121-98 від 31.05.2011 та № 121-99 від 31.05.2011, та підписання листів від 01.06.2011 уповноваженою особою відповідача, був поставлений під сумнів відповідачем, який звернувся до суду з клопотанням про витребування у позивача оригіналу письмового доказу та призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. Відповідач також звернув увагу на відсутність вихідного реєстраційного номеру відповідача на листі від 01.06.2011 та долучив до матеріалів справи довідку відповідача від 07.05.2018 № 33/04/2594 про відсутність в програмі діловодства Державної служби зайнятості (Центрального апарату) інформації щодо реєстрації, зокрема, вихідних листів від 01.06.2011 за підписом заступника директора Державного центру зайнятості ОСОБА_3.

Натомість, позивач не надав витребуваний ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 письмовий доказ (оригінал листа Державного центру зайнятості від 01.06.2011 на № 121-99 від 31.05.2011, адресованого Директору ПП "Строй-Систем" І. В. Анікейчику, за підписом заступника директора ОСОБА_3) для проведення судової експертизи.

Відповідно до ч. 9 ст. 81 Господарського процесуального кодексу, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Таким чином, з огляду на неподання позивачем без поважних причин вищенаведеного витребуваного судом письмового доказу, суд на підставі ч. 9 ст. 81 Господарського процесуального кодексу відмовляє у визнанні обставин, на які посилався позивач у позовній заяві, стверджуючи, що "під час організації будівництва об'єкту ПП "Строй-Систем" зверталось до Державного центру зайнятості з листами №121-98 від 31.05.2011 та №121-99 від 31.05.2011 з виробничих питань будівництва об'єкту, у тому числі щодо виконання робіт по приєднанню електричних мереж об'єкта до зовнішніх електричних мереж" та що "на зазначені листи Державним центром зайнятості були надані відповіді (листи від 01.06.2011)".

З урахуванням наведеного, копії листа позивача від 31.05.2011 №121-99 та листів відповідача від 01.06.2011 не приймаються судом у якості належних, допустимих та достовірних у розумінні ст.ст. 76, 77, 78 ГПК України доказів у справі.

Разом з тим, суд відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є Договір № 155.

Відповідно до ч. 1 ст. 879 Цивільного кодексу України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

Судом встановлено, що згідно пункту 2.5 Договору № 155 забезпечення будівництва технологічним, енергетичним, електричним обладнанням, апаратурою та інструментом покладається на генпідрядника. Також, пунктом 6.2 Договору № 155 визначено, що генпідрядник забезпечує і відповідає, зокрема, за освітлення будівельного майданчика.

Відповідно до абз. 2 п. 1.4 Інструкції з обліку та розслідування технологічних порушень в роботі енергетичного господарства споживачів, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 04.08.2006 № 270, під поняттям енергетичне обладнання розуміється обладнання, призначене для виробництва, перетворення, розподілу, передачі і споживання основних видів енергії (електричної і теплової) та енергоносіїв (води, повітря, газів).

Електротехнічне обладнання являє собою пристрої, призначення яких полягає у виробництві, передачі, розподілі або зміні характеристик (наприклад, напруги або частоти) електроенергії, а також в перетворенні електричної енергії в інші її види. Основними типами електричного обладнання є низьковольтне (запобіжники, трансформатори зв'язку, ізолятори), високовольтне (трансформатори, обмежувачі, роз'єднувачі), засоби безпеки (заземлення, покажчики, індикатори) та засоби вимірювань (лічильники).

Судом досліджено, що умовами Договору № 155 не передбачено обов'язку замовника (відповідача) забезпечити будівництво об'єкту електроенергією, рівно як і обов'язку замовника (відповідача) оплатити роботи по приєднанню електричних мереж об'єкта до зовнішніх електричних мереж.

Крім того, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів внесення сторонами змін до проектно-кошторисної документації та внесення змін за погодженням сторін до договірної ціни (які стосуються спірних робіт), враховуючи, що пунктом 2.4 Договору № 155 встановлено, що склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті при внесенні змін до проектної документації, а пунктом 4.1 Договору № 155 визначено, що договірна ціна об'єкту є твердою, визначається на підставі процедури відкритих торгів та акцептованої пропозиції генпідрядника.

Позивач також посилається на те, що виконав спірні роботи з облаштування електричних мереж на об'єкті на виконання наданих відповідачем Технічних умов № 43409. Проте, аналіз змісту таких Технічних умов (а.с. 32-35 т. 1) у сукупності з умовами Договору № 155 не спростовує вище встановлені судом обставини щодо покладення саме на позивача обов'язку із забезпечення будівництва технологічним, енергетичним, електричним обладнанням, апаратурою та інструментом, а відповідно, відсутності такого обов'язку у відповідача.

З огляду на наведене, судом не встановлено обставин, які б свідчили про покладання обов'язку з оплати виконаних позивачем спірних робіт саме на відповідача.

Щодо документального оформлення позивачем виконаних ним спірних робіт та передачі їх відповідачу.

Судом встановлено, що на підтвердження виконання робіт за Договором № 155 позивачем було надано суду акти виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) за жовтень 2011 року на суму 2 642 036,59 грн, за грудень 2011 року на суму 357 323,42 грн та за грудень 2011 року на суму 33 356,72 грн, а всього на суму 3 032 716,73 грн.

Відповідач факт виконання позивачем робіт за вказаними актами заперечує та вказує, що питання наявності заборгованості у Державного центру зайнятості перед ПП "Строй-Систем" з оплати робіт за Договором № 155 було досліджене в рамках розгляду справи № 5011-16/11082-2012, за наслідками розгляду якої рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2012 було встановлено, що позивач виконав роботи по Договору № 155 загальною вартістю 15 071 485,11 грн та відповідно вказана заборгованість була стягнута з відповідача. Також відповідач зазначає, що вказані акти були отримані від позивача вперше 16.10.2014 - більш ніж через рік після розірвання зазначеного договору.

Судом встановлено, що матеріали справи містять три варіанти спірних актів виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за жовтень, грудень 2011 року, долучених позивачем до матеріалів справи, а саме:

перший варіант - акти виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) (а.с. 37-51 т. 1), направлені позивачем відповідачу листом № 751/14 від 15.10.2014, отримання яких 16.10.2014 відповідач не заперечує. Такі акти підписані позивачем в односторонньому порядку та містять відтиск печатки позивача;

другий варіант - акти виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки (форма № КБ-3) (а.с. 119-157 т. 1), долучені позивачем до матеріалів справи, однак, стосовно яких відповідач стверджує, що не отримував їх у грудні 2011 року, що такі акти не скріплені печаткою ТОВ "ТТ-БУД", яке виконувало на той період часу технічний нагляд за виконанням робіт на об'єкті, що такі акти не містять жодних написів чи підписів сторін, а напис від імені ОСОБА_6 міститься не на актах (форма № КБ-2в), а на довідках (форма № КБ-3);

третій варіант - акти виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) (а.с. 146-163 т. 6), які згідно пояснень позивача, є другим екземпляром актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень, грудень 2011 року, повернутих йому Службою зайнятості в березні 2012 року. Відповідач звертає увагу суду, що другий екземпляр вказаних актів має суттєві розбіжності з актами (а.с. 119-157 т. 1), начебто переданими Службі зайнятості у грудні 2011 року.

Судом досліджено, що жодний з наданих позивачем варіантів актів виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) не містить відмітки про відмову від його підписання відповідачем в порядку ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, враховуючи при цьому, що підпис Заступника начальника відділу капітального будівництва Служби зайнятості ОСОБА_6, датований 18.01.2012, фактично наявний не на актах (форма № КБ-2в), а на довідках (форма № КБ-3) (а.с. 120, 133, 150 т. 1).

Судом також досліджено, що належні та допустимі докази у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження направлення відповідачу актів (форма № КБ-2в) в грудні 2011 позивачем до матеріалів справи не додано, тоді як сам по собі факт вчинення на довідках (форма № КБ-3) напису із зазначенням дати 18.01.2012, безпосередньо не свідчить про направлення довідок (форма № КБ-3) та актів (форма № КБ-2в) відповідачу в грудні 2011 та їх повернення відповідачем в березні 2012.

Додатково судом взято до уваги, що 19.05.2011 між Державним центром зайнятості та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТ-БУД" (далі - ТОВ "ТТ-БУД") було укладено Договір № 101 на виконання технічного нагляду (далі - Договір технагляду), за умовами якого відповідач передав ТОВ "ТТ-БУД" частину функцій замовника, а саме: здійснення технічного нагляду за виконанням робіт з будівництва об'єкту: "Будівництво адміністративного будинку Державної служби зайнятості за адресою: м. Київ, вул. Астраханська, 9-17" (а.с. 169-172 т. 3). Згідно з п.п. 2.1.2 Договору технагляду ТОВ "ТТ-БУД" було зобов'язано проводити перевірку актів та довідок (форми №№ КБ-2в, КБ-3), обсягів виконаних робіт, вартості будівельних матеріалів, розцінок ресурсних елементних кошторисних норм, та їх підписання, підтверджувати їх своїми підписами та печаткою. Разом з тим, спірні акти виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за жовтень та грудень 2011 року, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, не скріплені печаткою ТОВ "ТТ-БУД", що виконувало на той період часу технічний нагляд за виконанням робіт на об'єкті будівництва. При цьому матеріали справи містять надані відповідачем для співставлення акти виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад та грудень 2011 року, оформлені належним чином (підписані сторонами, технаглядом, вказано дати опрацювання), які в подальшому були оплачені відповідачем а.с. 98-168 т. 3).

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, судом не встановлено факт направлення позивачем відповідачу спірних актів (форми №КБ-2в) в грудні 2011 року.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний лист ПП "Строй-Систем" № 751/14 від 15.10.2014 (а.с. 36 т. 1), яким підтверджується факт направлення позивачем відповідачу актів (форма № КБ-2в) за жовтень та грудень 2011 року на загальну суму 3 032 716,73 грн. та отримання цих актів відповідачем 16.10.2014, що відповідачем не заперечувалось.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач направив відповідачу акти виконаних у жовтні та грудні 2011 року робіт лише у жовтні 2014 року, а отже, після розгляду спору у справі № 5011-16/11082-2012, в рамках якої вирішувалось, в тому числі, питання загальної вартості виконаних ПП "Строй-Систем" робіт за спірним Договором № 155, та більш ніж через рік після розірвання Договору № 155.

Як встановлено судом, на лист позивача № 751/14 від 15.10.2014 відповідач листом № ДЦ-05-7025/1/6-14 від 17.10.2014 (а.с. 32-35 т. 2) надав відповідь, згідно якої відмовив позивачу у прийнятті, підписані та проведенні розрахунку за наданими у жовтні 2014 року актами виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) за жовтень та грудень 2011 року, вказавши, зокрема, що: вказані акти вперше надійшли до відповідача у жовтні 2014 року та раніше не надходили; у квітні 2013 року відповідачем було прийнято рішення про розірвання Договору №155 в односторонньому порядку; сума заборгованості в розмірі 15 млн. грн. повністю погашена відповідачем на користь позивача на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2012 у справі № 5011-16/11082-2012 (яке набрало чинності 23.01.2013), тоді як інша заборгованість за Договором № 155 у відповідача відсутня.

Отже, за наявності в матеріалах справи обґрунтованої відмови відповідача від підписання спірних актів (форми № КБ-2в) та встановлених судом обставин справи, суд відхиляє як безпідставні доводи позивача про те, що зазначені акти (форми № КБ-2в) слід вважати оформленими відповідно до умов статті 882 Цивільного кодексу України, а спірні роботи - виконаними, оскільки в силу приписів статті 853 Цивільного кодексу України відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт, а відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.

Суд також дійшов висновку, що спірні акти виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) не можна віднести до первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення позивачем спірних господарських операцій, оскільки вони не відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача, з огляду на таке.

Відповідно до висновків Верховного Суду України у постанові від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16 (а.с. 188-196 т. 3), визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією України було проведено ревізію використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Державним центром зайнятості за період з 01.10.2011 по 28.02.2015, за результатами якої було складено Акт ревізії від 30.04.2015 №04-23/4.

В рамках проведення вищезазначеної ревізії Державною фінансовою інспекцією в Одеській області було проведено зустрічну звірку в ПП "Строй-Систем" з метою документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків з Державним центром зайнятості для з'ясування їх реальності та повноти відображення в бухгалтерському обліку за період з 01.10.2011 по 28.02.2015. За результатом зустрічної звірки складена Довідка від 03.04.2015 № 041-12/176-3 (а.с. 183-187 т. 3) (далі - Довідка про результати зустрічної звірки).

В період здійснення зустрічної звірки директор ПП "Строй-Систем" Анікейчик І.В. на вимогу головного державного фінансового інспектора надав наявну у підприємства документацію та інформацію стосовно виконання Договору підряду № 155.

Довідкою про результати зустрічної звірки встановлено, зокрема, що:

- станом на 01.01.2013 по бухгалтерському обліку ПП "Строй-Систем" значилась дебіторська заборгованість Державного центру зайнятості в сумі 15 071 485,11 гривень;

- згідно рішення Господарського суду міста Києва № 5011-16/11082-2012 позов ПП "Строй-Систем" до Державного центру зайнятості про стягнення 15 071 485,11 грн. основного боргу - заборгованості за виконані роботи з будівництва адміністративної будівлі Державного центру зайнятості у грудні 2012року по Договору № 155, 335 701,85 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання задоволено повністю;

- в червні 2013 року Державним центром зайнятості оплачено ПП "Строй-Систем" 15 471 566,96 гривень;

- заборгованість станом на 01.01.2014 року не значилась

Разом з тим, Довідка про результати зустрічної перевірки не містить жодних даних про те, що до зустрічної перевірки ПП "Строй-Систем" надавались документи про здійснення ним господарських операцій, які б підтверджували те, що позивач виконував у жовтні та грудні 2011 року спірні роботи з улаштування зовнішніх електричних мереж для підключення об'єкту будівництва на загальну суму 3 032 716,73 грн. Наведена довідка підписана директором ПП "Строй-Систем" Анікейчиком І. В. без зауважень.

Судом враховуються при вирішенні спору у даній справі результати зустрічної перевірки ПП "Строй-Систем" Державною фінансовою інспекцією в Одеській області, тоді як доводи позивача про те, що акт ревізії Державної фінансової інспекції в Одеській області не заслуговує на увагу суд оцінює критично.

До того ж, позивачем не надано суду жодних доказів, які б спростовували доводи відповідача про те, що у податковому та бухгалтерському обліку ПП "Строй-Систем" відсутнє відображення таких господарських операцій, які б вказували на те, що позивач виконав спірні роботи з облаштування електричних мереж у жовтні та грудні 2011 року і це викликало зміну його майнового стану.

Таким чином, наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за жовтень і грудень 2011 року не приймаються судом у якості належних та достатніх у розумінні ст.ст. 76,78 ГПК України доказів у справі.

Отже, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що позивач належним чином оформив та своєчасно передав відповідачу спірні роботи згідно актів (форми № КБ-2в) та довідок (форми № КБ-3) за жовтень та грудень 2011 року на загальну суму 3 032 716,73 грн., на підставі яких у відповідача виник би обов'язок з оплати таких робіт.

Щодо фактичного виконання позивачем спірних робіт та їх вартості.

З метою встановлення факту відповідності здійснених будівельних робіт на об'єкті "Будівництво адміністративного будинку Державної служби зайнятості за адресою: м. Київ, вул. Астраханська, 9-17", роботам, що вказані у актах приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року на суму 2 642 036,59 грн, за грудень 2011 року на суму 357 323,42 грн та за грудень 2011 року на суму 33 356,72 грн, Господарським судом міста Києва при первісному розгляді справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 було призначено судову будівельно-технічну експертизу та доручено її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи були поставлені питання:

1) Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт на об'єкті "Будівництво адміністративного будинку Державної служби зайнятості за адресою: м. Київ, вул. Астраханська, 9-17", роботам, що вказані у актах приймання виконаних будівельних робіт, а саме:

- Акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р. - 2 642 036,59 грн;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. - 357 323,42 грн;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. - 33 356, 72 грн.

2) Який перелік та об'єми будівельних робіт не були здійсненні на об'єкті "Будівництво адміністративного будинку Державної служби зайнятості за адресою: м. Київ, вул. Астраханська, 9-17" та на яку суму?

Судом встановлено, що за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи складено Висновок експертів № 13643/15-42 від 31.03.2017 (а.с. 39-54 т. 3) (далі - Висновок судової експертизи), згідно з яким надано такі висновки:

"1. Відповідно до результатів проведеного натурного обстеження та дослідження наданої документації встановлено, що основна частина робіт, внесених до актів приймання виконаних будівельних робіт є прихованими та супутніми роботами, які перевіряються поетапно в процесі їх виконання і не можуть бути перевірені за результатами натурного обстеження, як не може бути перевірений їх фактичний об'єм, а відповідно і визначена вартість цих робіт та повне співставлення з звітною документацією.

Оскільки заявлені в клопотаннях експертів документи та дані, а саме:

висновки державної експертизи щодо проектно-кошторисної документації в повному обсязі з зазначенням прийнятих умов та коефіцієнтів на будівництво;

проектно-кошторисна документації в повному обсязі;

проектно-кошторисна документація у повному обсязі, погоджена та затверджена відповідно до вимог державних будівельних норм, з підписами затвердження замовником до договору підряду з будівництва адміністративного будинку Державної служби зайнятості;

виконавча документація за результатом проведення будівельних робіт згідно актів приймання виконаних будівельних робі;

звіти про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами (форма М-29) з начала будівництва, а також за звітний період згідно актів;

калькуляції вартості експлуатації будівельних машин та механізмів;

на дослідження не надані, визначити фактичну вартість робіт на об'єкті "Будівництво адміністративного будинку державної служби зайнятості за адресою: м. Київ, вул. Астраханська, 9-17" в цілому, не вбачається за можливе.

2. За результатами натурного обстеження було встановлено, що на об'єкті фактично не виконані роботи, які внесені до Акту приймання виконаних будівельних робіт, за жовтень 2011 р. на суму 2 642 036,59 грн., перелік яких наведено в таблиці …

За результатами проведених досліджень в тому числі звітної документації наявної в матеріалах справи, можливо стверджувати, що відповідно до проведених розрахунків вартість невиконаних робіт, які внесені до Акту приймання виконаних будівельних робіт, за жовтень 2011 р., може становити 591640,32 грн. з врахуванням усіх витрат та податків".

Суд звертає увагу, що згідно Висновку судової експертизи вбачається, що "на час проведення натурного обстеженням трансформаторна підстанція на території будівельного майданчику центру зайнятості була відсутня" (стор. 16), тоді як позивач у спірних актах виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) відображає, що ним здійснено придбання, встановлення, виконання пуско налагоджувальних робіт щодо зазначеної трансформаторної підстанції.

Суд звертає увагу, що Висновок судової експертизи містить зазначення про те, що "за результатами візуально-інструментального обстеження по об'єкту були встановлені місця прокладання кабельних трас", "фактичне проходження кабелю відповідає наданим на дослідження кресленням", "спостерігаються місця проведення ремонтних робіт покриттів у вигляді повздвжних полос, що скоріш за все проводилося під час проведення робіт з прокладання кабелю" (стор. 16, 17, 19). Однак, такі зазначення не спростовують висновків судових експертів, наданих у відповідь на питання, поставлені на вирішення судової будівельно-технічної експертизи.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами та правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Наявний в матеріалах справи Висновок судової експертизи оцінюється судом разом з іншими доказами у справі та правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Стосовно Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2011 по 30.09.2012 (а.с. 173 т. 3), який було підписано між сторонами без зауважень в жовтні 2012 року та яким було встановлено залишок заборгованості на користь ПП "Строй-Систем" на суму 15 071 485,11 грн., який позивачем надано як ще один доказ на підтвердження обставин про те, що у 2012 році сторонами була узгоджена сума заборгованості у розмірі 15 071 485,11 грн., суд відзначає, що акт звірки не може використовуватись як письмова форма визнання боргу, разом з тим, такий доказ оцінюється судом у разом з іншими доказами у справі за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте, позивачем не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України на підтвердження виконання ним робіт за Договором № 155 згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року на суму 2 642 036,59 грн, за грудень 2011 року на суму 357 323,42 грн та за грудень 2011 року на суму 33 356,72 грн, а всього на суму 3 032 716,73 грн.

Таким чином, позивачем не доведено виконання ним робіт за Договором № 155 згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року на суму 2 642 036,59 грн, за грудень 2011 року на суму 357 323,42 грн та за грудень 2011 року на суму 33 356,72 грн, всього - на суму 3 032 716,73 грн, а рівно, наявності підстав для їх оплати відповідачем, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості згідно наведених актів приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 3 032 716,73 грн відсутні.

Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Судом не встановлено порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся з даним позовом до суду.

Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Строй-Систем" до Державної служби зайнятості (Центральний апарат) про стягнення 3 032 716,73 грн заборгованості на підставі Договору № 155 за виконаних позивачем будівельних робіт з облаштування електричних мереж є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо застосування позовної давності.

В матеріалах справи міститься заява щодо застосування строків позовної давності, подана представником відповідача в судовому засіданні 13.05.2015 (а.с. 109-110 т. 1), мотивована тим, що спірні роботи були виконані позивачем у жовтні-грудні 2011 року, а з позовом останній звернувся лише у лютому 2015 року.

За змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи те, що судом порушення прав позивача не встановлено, суд вважає, що підстави для застосування наслідків пропуску строків позовної давності у даному випадку відсутні.

Стосовно розподілу судових витрат.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Сторонами попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подано.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на відмову в позові повністю та наведені приписи ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 316 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 10.10.2018

Суддя Гумега О.В.