Рішення № 77041682, 19.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2018Справа № 910/6543/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801)

до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829)

про стягнення 395 342, 46 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мотлях О.О. - представник

від відповідача: Награбовський О.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про стягнення 395 342, 46 грн. (363 287, 67 грн. - пені та 32 054, 79 грн. 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані простроченням виконання відповідачем зобов'язання з виплати банківської гарантії № KIEG266701550 від 07.08.2017 на суму 65 000 000, 00 грн. (за період з 23.03.2018 по 28.03.2018).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 15.06.2018.

15.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У підготовчому засіданні 15.06.2018 судом оголошено перерву у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 25.07.2018.

23.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, в якому позивач просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 продовжено строк розгляду справи на 30 днів, за спільним клопотання сторін, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.08.2018.

08.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення відповідача.

17.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 17.08.2018 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив, а також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 судом постановлено ухвалу про здійснення розгляду справи № 910/6543/18 у закритому судовому засіданні.

Також, у даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про задоволення позову.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову та просив суд відмовити в його задоволенні.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 19.09.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Систем Активс" укладено договір № 1611000722 транспортування природного газу.

Відповідно до п. 2.1. договору Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Систем Активс" послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем Активс" сплачує Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Разом з тим, пунктом 12.1. даного договору передбачено, що протягом всього строку отримання послуг Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем Активс" надає Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу (Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493).

Пунктом 4 глави 2 розділу VIII Кодекс газотранспортної системи передбачено, що замовник (позивач) послуг транспортування має право надати фінансове забезпечення у

вигляді банківської гарантії, виданої зареєстрованим в Україні банком або банком, зареєстрованим у країнах, що входять до Організації економічного співробітництва.

На виконання вищевказаних вимог, та з метою забезпечення виконання зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Активс", Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" було видано Банківську гарантію від 07.08.2017 № KIEG266701550, згідно з умовами якої Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" зобов'язався перед Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" безвідкладно та безумовно протягом 3 (трьох) банківських днів сплатити грошові кошти в розмірі 65 000 000, 00 грн. після одержання від Бенефіціара (позивача) письмової вимоги, без необхідності для нього обґрунтувати свою вимогу, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв'язку з тим, що: "Принципал не здійснив оплати вартості послуг балансування в строк до 21 числа місяця наступного за місяцем надання послуг".

Як про це вказує позивач, у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальність "Систем Активс" свого зобов'язання щодо здійснення оплати (у строк до 21 числа місяця наступного за місяцем надання послуг) вартості послуг балансування за грудень 2017, наданих відповідно до умов договору № 1611000722 транспортування природного газу Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" керуючись ст. 564 ЦК України та на підставі Банківської гарантії, зі змінами № 1 від 10.10.2017, якими продовжено строк дії Банківської гарантії до 03.02.2018, звернувся до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" з письмовою вимогою від 22.01.2018 № 1001ВИХ-18-359 про сплату грошових коштів в розмірі 65 000 000, 00 грн.

Позивач вказує про те, що відповідач повідомив Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" про те, що 25.01.2018 отримав вищезазначену вимогу позивача при цьому зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/890/18 від 30.01.2018 йому заборонено вчиняти будь які дії та проводити будь які виплати на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", а тому, Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" призупиняє сплату на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" грошових коштів в розмірі 65 000 000,00 грн. до моменту з'ясування обставин.

Як зазначає позивач 22.03.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/890/18 було скасовано вищезазначені заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 30.01.2018.

Таким чином, на переконання позивача, починаючи з наступного дня після проголошення ухвали суду, а саме, з 23.03.2018 у відповідача були відсутні перешкоди щодо належного виконання свого зобов'язання передбаченого умовами Банківської гарантії стосовно перерахування грошових коштів в розмірі 65 000 000,00 грн. на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальність "Систем Активс" свого зобов'язання щодо здійснення оплати вартості послуг балансування за грудень 2017, наданих відповідно до умов договору № 1611000722 транспортування природного газу.

Мотивуючи позовні вимоги, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" вказує про те, що відповідач порушив строки виконання зобов'язання передбаченого умовами Банківської гарантії та перерахував грошові кошти на користь позивача в розмірі 65 000 000,00 грн. лише 29.03.2018. Внаслідок чого, на переконання позивача, відповідачем було прострочено виконання свого зобов'язання на шість днів, а саме з 23.03.2018 по 28.03.2018 включно, у зв'язку з чим й виникла необхідність звернення до суду з позивом про стягнення з відповідача пені в розмірі 363 287, 67 грн. та 3% річних в розмірі 32 054, 79 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи про те, що Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" мало намір виконати свої зобов'язання за Банківською гарантією належним чином та перерахувати 30.01.2018 кошти в розмірі 65 000 000, 00 грн. на користь Бенефіціара - Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", однак, як про це вказує відповідач, 30.01.2018 на його адресу надійшла ухвала Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі № 910/890/18 про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальність "Систем Активс" до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання зобов'язання за банківською гарантією припиненим шляхом заборони Публічному акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" вчиняти будь які дії, проводити будь які виплати на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на виконання зобов'язань за Гарантією на підставі Генерального договору про надання гарантій.

Таким чином, як про це вказує відповідач, вказана ухвала суду про забезпечення позову унеможливила виконання Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" свого грошового зобов'язання за Гарантією з незалежних від Гаранта обставин.

Відповідач зазначає про те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/890/18 було залишено позов принципала - Товариства з обмеженою відповідальність "Систем Активс" без розгляду та, цією ж ухвалою, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі № 910/890/18. Як зазначає відповідач, вказана ухвала суду надійшла на адресу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" 29.03.2018.

У зв'язку з чим, на виконання п. 4.6. Генерального договору про надання гарантій та умов наданої Гарантії, 29.03.2018 (тобто, у день отримання Гарантом ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/890/18) Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" було здійснено на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" гарантійний платіж у повній сумі Гарантії в розмірі 65 000 000,00 грн.

Як стверджує відповідач, ним не було порушено умови діючого зобов'язання за Гарантією, а отже, й не було допущено прострочення платежу за Гарантією.

Однак, суд з такими твердженнями відповідача не погоджується з огляду на наступне.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Отже, 04.08.2017 між Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю було укладено Генеральний договір № КІЕ-Г-3322 про надання гарантії.

Згідно п. 1.1. ст. 1 предметом цього Генерального договору є порядок визначення сторонами умов Гарантії, встановлення порядку надання Гарантії та здійснення операцій за наданою Гарантією, визначення прав та обов'язків сторін у зв'язку з наданням Гарантії та під час здійснення операцій за наданою Гарантією, визначення комісійних винагород та процентів, які Принципал зобов'язаний сплатити на користь Гаранта за надання Гарантії та за здійснення операцій за наданою Гарантією, їх розміру та порядку сплати; або порядку їх визначення в майбутньому, згідно з Погодженими Гарантом заявами про надання Гарантії, встановлення порядку відшкодування Принципалом Гаранту всіх сум, які будуть сплачені останнім за свій рахунок у зв'язку з наданням Гарантії та здійснення операцій за наданою Гарантією тощо.

Пунктом 1.2. генерального договору передбачено, що в порядку та на умовах, передбачених цим Генеральним договором та Погодженими Гарантом заявами про надання Гарантій, Гарант здійснює надання будь-якої Гарантії, яка не суперечать чинному законодавству України.

Так, на виконання умов вищевказаного Генерального договору 07.08.2017 Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" було надано на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Банківську гарантію виконання зобов'язань № KIEG266701550, якою Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" гарантувало перед Бенефіціаром виконання принципалом Товариством з обмеженою відповідальністю "Систем Активс" основного зобов'язання за договором № 1611000722 транспортування природного газу від 21.11.2016 укладеного між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Систем Активс".

Судом встановлено, що умовами Гарантії було визначено, що Гарант безвідклично зобов'язується протягом 3 (трьох) банківських днів сплатити на розрахунковий рахунок Бенефіціара суму в розмірі 65 000 000 грн. після одержання від Бенефіціара письмової вимоги, без необхідності для нього обґрунтовувати свою вимогу. Строк дії Гарантії (з урахуванням змін № 1 від 10.10.2017 до Гарантії) - до 03.02.2018.

Як про це вказують сторони, 25.01.2018 Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" була отримана вимога Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" за Банківською гарантією виконання зобов'язання № KIEG266701550, у якій Бенефіціар повідомив Гаранта про те, що Принципал не здійснив оплати на користь Бенефіціара вартості послуг балансування за грудень 2017 року, наданих відповідно до умов договору № 1611000722 транспортування природного газу від 21.11.2016 та вимагав сплатити суму коштів за Гарантією в сумі 65 000 000 грн., копія вказаної вимоги міститься в матеріалах справи.

Так, пунктом 4.6. Генерального договору про надання гарантій передбачено, що Принципал зобов'язаний в строк не пізніше 2 (двох) Банківських днів після отримання від Гаранта копії отриманої останнім вимоги про сплату грошової суми відповідно до наданої Гарантії (але в будь-якому разі не пізніше дати, вказаної у вимозі Гаранта) перерахувати Гаранту грошові кошти в обсязі, необхідному для здійснення відповідного платежу за Гарантією (у разі якщо до цього часу Принципалом не було сформоване у Гаранта грошове покриття за Гарантією у повній сумі Гарантії) за рахунок власних коштів та/або коштів, розміщених відповідно до Депозитного договору, укладеного Гарантом з Принципалом та майнові права за яким передані в заставу Гаранту відповідно до Договору застави майнових прав за Депозитним договором. Якщо кошти від Принципала не надходять в необхідний строк або у неналежній сумі (або у разі недостатності сформованого Принципалом грошового покриття за Гарантією, або у разі неможливості використання Гарантом з буд-яких причин сформованого Принципалом грошового покриття за Гарантією), Гарант здійснює (Принципал цим безвідклично доручає Гаранту здійснити зазначені дії) платіж за Гарантією за рахунок власних коштів. В такому випадку вважається, що відбулося кредитування Принципала.

Відтак, враховуючи, що вимога отримана Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" 25.01.2018, останнім днем строку (3 банківських дні) для сплати Гарантом суми за Гарантією в розмірі 65 000 000 грн. було 30.01.2018.

В той час, як про це вказується сторонами, відповідач повідомив Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" про те, що 25.01.2017 отримав вимогу позивача, та зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі № 910/890/18 йому було заборонено вчиняти будь які дії та проводити будь які виплати на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", а тому, відповідачем було призупинено сплату на користь товариства грошових коштів в розмірі 65 000 000, 00 грн. до моменту з'ясування обставин.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/890/18 вищевказані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі № 910/890/18 були скасовані.

Як про це вже зазначалось вище, відповідач у своєму відзиві вказував про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/890/18, ним було отримано 29.03.2018.

У зв'язку з чим, на виконання п. 4.6. Генерального договору про надання гарантій та умов наданої Гарантії, 29.03.2018 (тобто, у день отримання Гарантом ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/890/18) Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" було здійснено на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" гарантійний платіж у повній сумі Гарантії в розмірі 65 000 000,00 грн.

Однак, суд вказує про те, що доказів того, що ухвала Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/890/18 Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" була отримана саме 29.03.2018 суду не надано.

Разом з тим, із доданої відповідачем до поданого відзиву ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/890/18 вбачається, що 22.03.2018 при постановленні даної ухвали, у судовому засіданні був присутній представник Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" Награбовський О.В.

При цьому, зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/890/18 вбачається, що у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Відтак, суд вказує про те, що присутній у судовому засіданні 22.03.2018 представник Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" Награбовський О.В. не був позбавлений можливості отримати вступну та резолютивну частини ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/890/18, саме вдень її проголошення.

Разом з тим, суд також звертає увагу на те, що в матеріалах даної справи відсутні будь які докази, щоб підтверджували неможливість та/або намагання Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" отримати вступну та резолютивну частини ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/890/18 вдень її проголошення.

Згідно приписів статті 18 Господарського процесуального кодексу України Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, з огляду на викладене вище, суд дійшов до беззаперечного висновку, що починаючи з наступного дня після проголошення ухвали Господарського суду міста від від 22.03.2018 у справі № 910/890/18, а саме з 23.03.2018 у відповідача Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" були відсутні перешкоди щодо належного виконання свого зобов'язання передбаченого умовами Банківської гарантії стосовно перерахування грошових коштів в розмірі 65 000 000,00 грн. на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Систем Активс" свого зобов'язання щодо здійснення оплати вартості послуг балансування за грудень 2017, наданих відповідно до умов договору № 1611000722 транспортування природного газу.

Проте, відповідач порушив строки виконання зобов'язань за Генеральним договором № КІЕ-Г-3322 про надання гарантій.

Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин з відповідними засобами доказування стосовно того, що Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" не було порушено строків виконання зобов'язань за Генеральним договором № КІЕ-Г-3322 про надання гарантій, а отже й не спростовано заявлених позовних вимог.

Таким чином, відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з 23.03.2018 по 28.03.2018 включно, тобто, шість днів, у зв'язку з чим, позивачем за вказаний період була нарахована пеня в розмірі 363 287, 67 грн. та 3% річних в розмірі 32 054, 79 грн. від суми Банківської гарантії в розмірі 65 000 000, 00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (Бенефіціаром) виконання боржником (Принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Так, пунктом 7 Банківської гарантії передбачено, що у разі порушення Гарантом свого обов'язку його відповідальність не обмежується сумою, на яку видано дану банківську гарантію. За невиконання або неналежне виконання Гарантом своїх зобов'язань за цією гарантією щодо перерахування коштів згідно із письмовими вимогами, Гарант сплачує Бенефіціару пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від розміру невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд зазначає, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків 3% річних та пені за період з 23.03.2018 по 28.03.2018 (включно), та встановлено, що останні не суперечать умовам договору та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 363 287, 67 грн. та 3% річних в розмірі 32 054, 79 грн. підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" - задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) пеню в розмірі 363 287 (триста шістдесят три тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 67 коп., 3% річних в розмірі 32 054 (тридцять дві тисячі п'ятдесят чотири) грн. 79 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 5 930 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 14 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 01.10.2018

Суддя Д.О. Баранов