Рішення № 77036532, 12.09.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17604/15-ц

Провадження № 2/761/4983/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря: Вольда М.А.

представників учасників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про повернення коштів банківського вкладу, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просила стягнути з відповідача на свою користь 95 000,00 доларів США банківського вкладу та залишок відсотків в сумі 919,46 Доларів США, нарахованих за договором №335816/859/370-14 від 10.12.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 січня 2014 року позивач та відповідач уклали договір-заяву №335816/859/370- 14 про банківський вклад (депозит) „Пенсійний" на 370 днів в іноземній валюті під 11,00% річних.

20 січня 2014 року по квитанції №292/392032 позивач на виконання умов договору передала відповідачу, а відповідач прийняв від позивача готівкою 95000,00 доларів США.

10 червня 2014 року позивач і відповідач уклали новий договір №335816/45110/3-14, серед умов якого були: відсоткової ставки на 10,60% річних та термін дії договору - 3 місяці до 10 вересня 2014 року.

10 вересня 2014 року позивач та відповідач уклали новий договір №335816/56060/3-14 про банківський вклад в іноземній валюті на ту ж суму на 3 місяці - до 10 грудня 2014 року під 10,60% річних.

10 грудня 2014 року позивач та відповідач уклали новий договір №300131/144842/3-14 про банківський вклад в іноземній валюті на ту ж суму на 3 місяці - до 10 березня 2014 року під 10,60% річних.

10 березня 2015 року позивач подала відповідачу заяву про повернення йому повної суми вкладу. У цей же день відповідач видав позивачу 100 доларів США у якості нарахованих відсотків по банківському вкладу на підставі заяви №10.

2 квітня 2015 року відповідач у добровільному порядку видав позивачу 100 доларів США як частку нарахованих відсотків по вкладу.

2 квітня 2015 року звернулася до відповідача з вимогою повернути 95000,00 доларів США, які складали суму банківського вкладу за договором, та 1119,46 доларів США які складали залишок невиплачених відсотків. Заява залишилася без розгляду.

10 квітня 2015 року позивач втретє звернулася до відповідача з вимогою повернути залишок грошей. Відповідач видав представнику позивача 200 доларів США як частку нарахованих відсотків, про що була складена заява №27 від 10 квітня 2015 року, решту грошів відповідач не видав.

17 квітня 2015 року позивач звернулася до відповідача з вимогою повернути залишок грошей в сумі 95919,46 доларів США. Заява залишилася без розгляду, гроші не були видані.

Позивач вважає, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського вкладу є порушенням законодавства України та її конституційних та законних прав власника й споживача, а тому вимушена звернутись до суду із даним позовом.

У запереченнях та відзиві на позовну заяву представник відповідача просила відмовити в задоволення позовних вимог, оскільки, відносини, які на даний час виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». З 18.09.2015 року у АТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію, а з 18.12.2015 року діє процедура ліквідації. Під час здійснення тимчасової адміністрації примусове стягнення коштів банку не здійснюється. Таким чином, повернення коштів позивачу може здійснюватись виключно в межах процедури ліквідації банку. Крім того, вказала, що позивачу була виплачена гарантована сума в розмірі 200 000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов частково, без врахування гарантованої суми.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила суд відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою суду від 24.06.2015 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою судді від 28.01.2016 року дану позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 15.03.2018 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2016 року скасовано та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Ухвалою суду від 30.03.2018 року по даній справі призначено підготовче судове засідання та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 11.06.2018 року відкладено проведення підготовчого судового засідання.

Протокольною ухвалою суду від 12.09.2018 року заява про зменшення розміру позовних вимог повернута представнику позивача, а також закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

20 січня 2014 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладено договір-заяву №335816/859/370-14 про банківський вклад (депозит) „Пенсійний" на 370 днів в іноземній валюті, відповідно до умов якого позивач внесла на вклад 95000,00 доларів США на строк з 20.01.2014 року по 25.01.2015 року під 11,00% річних (а.с. 5).

20 січня 2014 року позивач передала відповідачу готівкою 95000,00 доларів США, що підтверджується квитанцією №292/392032 (а.с. 6).

10 грудня 2014 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладено договір №300131/144842/3-14 про банківський вклад (депозит) „Пенсійний" на 370 днів на з міс в іноземній валюті на строк з 10.12.2014 року до 10.03 2014 року під 10,60% річних (а.с. 8).

Позивач зверталася до відповідача з вимогами про повернення грошових коштів 10.03.2015 року, 02.04.2015 року та 10.04.2015 року, що підтверджується відповідними заявами (а.с. 10, 13, 14).

При цьому, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» повернув позивачу 02.04.2015 року 100 доларів США, а 10.04.2015 року 200 доларів США, що підтверджується відповідними заявами на видачу готівки (а.с. 12, 15).

Крім того, судом встановлено, що позивачу була здійснена виплата суми гарантованого відшкодування у розмірі 200 000 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с. 53).

Суд враховує Правовий висновок, викладений в постанові Верховного суду України від 13.03.2017 по справі 6-2128цс16, відповідно до якого за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).

За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За п. 10 вказаних договорів, цей договір-заява набуває чинності після його підписання Вкладником та Банком з дня надходження коштів та Вкладний рахунок і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором банківського вкладу.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 17.09.2015 на підставі постанови Національного банку України №612 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) 17.09.2015 прийнято рішення №171 про запровадження тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015 (включно).

17.12.2015 правлінням Національного банку України прийнято Постанову № 898 «Про відкликання банківської ліцензії ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», а 18.12.2015 на підставі рішення Виконавчої дирекції Фону гарантування вкладів фізичних осіб № 230 у відповідача розпочато процедуру ліквідації з 18.12.2015 по 17.12.2017 включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фону гарантування вкладів фізичних осіб №5175 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» на два роки до 17.12.2019 року включно.

Таким чином, станом на даний час Банк здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», частиною першою статті першої якого встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Положеннями ч. 5 ст. 34 вказаного Закону визначено, що під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачений ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до п. 1, 2, 5 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку), нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Положеннями п. 1 ч. 6 ст. 36 вказаного Закону визначено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Положеннями ч. 5 ст. 45 вказаного Закону передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже, враховуючи ті обставини, що на момент винесення рішення в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» триває процедура ліквідації, а тому відносини між сторонами Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким передбачено спеціальний порядок погашення заборгованості перед кредиторами, а також те, що позивачеві здійснена виплата суми гарантованого відшкодування у розмірі 200,000 грн., суд приходить до висновку, що позовні не підлягають задоволенню.

Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3-5,12-13, 19, 76-92, 95, 187, 211, 258-259, 264-265, 268, 272-273, 352, 354-355, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України та на підставі ст. 526 ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про повернення коштів банківського вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) №335816/859/370-14 від 20.01.2014 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов

Повний текст рішення виготовлено 25.09.2018 року