Ухвала суду № 77028924, 10.10.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/10953/18

провадження 2/201/3133/2018

УХВАЛА

10 жовтня 2018 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ», треті особи: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АС-МВК», Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про визнання правочину недійсним,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09 жовтня 2018 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ», треті особи: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АС-МВК», Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про визнання правочину недійсним.

Статтею 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 42 постанови від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснив, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач придбав за договором купівлі-продажу цінних паперів облігації цільові, іменні бездокументарні, емітентом яких є третя особа ТОВ «АС-МВК». Відповідно до укладеного між позивачем та вище вказаною третьою особою договору про пайову участь у будівництві об’єкта нерухомості (РЕЗЕРВУВАННЯ) за позивачем зарезервовано об’єкт нерухомості – квартира № 46 в будинку № 21 у м. Київ вул. Бульварно-Кудрявська. За умовами укладених договорів позивач повинний сплатити вартість цінних паперів, а після сплати набуває право власності на та розпорядження цінними паперами, а емітент цінних паперів фактично здійснює обмін їх на житлове приміщення після їх пред’явлення до погашення, тобто з урахуванням вище викладеного та значеного спір який виник між сторонами виник з приводу нерухомого майна, що знаходиться у Шевченківському районі м. Києва, а не у Соборному районі м. Дніпро, однак ст. 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою, а тому в зв’язку з зазначеним ця справа не підсудна цьому суду.

Відповідно до п. 42 постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно – предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З урахуванням зазначеного та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, вважаю, що відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи цим судом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п’яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п’яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Таким чином, вважаю за необхідне зазначений вище позов передати за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 261 ЦПК України,–

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ», треті особи: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АС-МВК», Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про визнання правочину недійсним – передати за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.

Ухвала набрала законної сили 10 жовтня 2018 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя -