Рішення № 77028401, 25.09.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5231/18

Провадження № 2/161/2028/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Ярмолюк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Перший Український міжнародний банк», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ПАТ «Перший Український міжнародний банк», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.02.2013 року маж нею та АТ «ОСОБА_3 Капітал» був укладений кредитний договір № GP-4219841 (далі - Договір), відповідно до якого вона отримала кредитні кошти в розмірі 22880 грн. Зазначила, що відповідач по справі, який є правонаступником АТ «ОСОБА_3 Капітал», зокрема, за Договором, звернувся до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_2 (далі – Нотаріус) з заявою про вчинення виконавчого напису з метою стягнення з неї (ОСОБА_1В.) заборгованості за Договором, яка виникла станом на 09.10.2017 року та становила 21830,90 грн. 07.11.2017 року Нотаріусом, на підставі вищевказаної заяви ПАТ «Перший Український міжнародний банк», був вчинений виконавчий напис № 2437 (далі – Виконавчий напис), після пред’явлення до виконання якого, 07.02.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області ОСОБА_4 (далі – Приватний виконавець) було відкрито виконавче провадження № 55746017. Вказує, що в рамках ВП № 55746017 Приватним виконавцем було винесено постанову про арешт її нерухомого та рухомого майна та заборону його відчуження, а також постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника. Вважає, що Виконавчий напис був вчинений на підставі недостовірних відомостей, наданих Нотаріусу відповідачем, оскільки заборгованість була нарахована без врахування сплачених нею коштів на погашення кредиту в період 2012-2016 років на загальну суму 12020 грн. Крім того, Нотаріус протиправно не звернула уваги на те, що вона (позивач) вважає незаконним нарахування комісії в розмірі 5765,76 грн., яка є складовою боргу за Договором. Оскільки сума заборгованості не є безспірною у даному випадку, що є головною умовою вчинення виконавчого напису нотаріусом, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2437, вчинений 07.11.2017 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення з неї на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором № GP-4219841 від 20.02.2013 року в розмірі 21830,90 грн., а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області Волинської області від 08.06.2018 року було задоволено клопотання представника позивача та витребувано у приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_2 належним чином засвідчені копії всіх документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису № 2437 від 07.11.2017 року (а.с. 47).

До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 87).

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення судових повісток (а.с. 29, 51, 83). Відзив на позовну заяву, заяви, клопотання від відповідача на адресу суду не надходили.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, надіслала суду заяву з проханням слухати справу за її відсутності, при вирішенні спору покладається на думку суду (а.с. 85).

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

З урахуванням заяв представника позивача та третьої особи, а також відсутності їх заперечень щодо ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № GP-4219841 від 20.02.2013 року укладеного між АТ «ОСОБА_3 Капітал» та ОСОБА_1, остання отримала кредитні кошти в розмірі 22880 грн. (а.с. 15-16).

07.11.2017 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис № 2437, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» несплачену в строк заборгованість за вищевказаним кредитним договором за період з 09.10.2016 року по 09.10.2017 року в сумі 21830,9 грн., що складається з прострочених заборгованостях: за сумою кредиту – 14483,05 грн., за комісією – 5765,76 грн., за процентами – 1582,09 грн. (а.с. 14).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області ОСОБА_4 від 07.02.2018 року відкрито виконавче провадження № 55746017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 21830,9 грн. на підставі виконавчого напису нотаріуса № 2437 від 07.11.2017 року (а.с. 24).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З наданих суду документів, які надійшли від третьої особи у відповідь на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області Волинської області від 08.06.2018 року, на підставі яких вчиняв виконавчий напис № 2437 від 07.11.2017 року вбачається, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався тільки розрахунком заборгованості, підготовленим працівниками банку та випискою з рахунка ОСОБА_1, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача (а.с. 59-78).

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Такими документами можуть бути: зокрема, документи первинної бухгалтерської документації, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16 липня 1999 року із змінами та доповненнями, а саме: платіжні доручення, меморіальні ордери, виписки з рахунків, на які боржник перераховує кошти, розписки, чеки тощо. Приймаючи рішення про звернення до нотаріуса для вчинення ним виконавчого напису, стягувачу необхідно надати документи, які б підтверджували наступні умови, зокрема, чи підпадає заявлена вимога під вид заборгованості, визначений Постановою Кабінету Міністрів України; чи є в наявності та оформлені належним чином документи, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України, чи підтверджують наявні документи безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та прострочення виконання зобов'язання; чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

З матеріалів справи вбачається, що у виконавчому написі не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, не підтверджено його безспірність, що є порушенням статті 87 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року із змінами та доповненнями та пунктів 282-209 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Отже, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо вчинення виконавчого напису з порушенням вимог закону є обґрунтованими, у зв'язку з чим його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладають у разі задоволення позову – на відповідача.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в сумі 704,8 грн. (а.с. 1).

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, то вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача ПАТ «Перший Український міжнародний банк»» на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Перший Український міжнародний банк», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Перший Український міжнародний банк», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором № GP-4219841 від 20.02.2013 року в розмірі 21830,90 грн., вчинений 07 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за номером 2437, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ПАТ «Перший Український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення в повному обсязі складено 04 жовтня 2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_5