Ухвала суду № 77027429, 09.10.2018, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/382/18

Провадження № 1-в/550/53/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року смт.Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Михайлюк О.І.,

при секретарі судового засідання - Байрачній Н.В.,

за участю прокурора - Голубицького В.В.,

засудженого - ОСОБА_1

представника колонії - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,-

ВСТАНОВИВ:

03.09.2018 року до Чутівського районного суду Полтавської області надійшли матеріали заяви ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 11.07.2016р.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 підтримав подану заяву та просив його умовно достроково звільнити від відбування покарання, оскільки він своєю поведінкою довів своє виправлення та у вчиненні кримінального правопорушення щиро розкаюється.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував посилаючись на те, що на теперішній час засуджений ОСОБА_1 своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, про що свідчать два стягнення, що були накладені на засудженого у 2018 році.

Представник Державної установи «Машівська виправна колонія №9» також заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на те, що засуджений не довів свого виправлення.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. За змістом даної норми умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду.

Суд зазначає, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв’язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної комісії. При цьому слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Суд також зазначає, що сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Вказане узгоджується з роз’ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 засуджений вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 11.07.2016р. за ч.2 ст.185 ККУ до 2 років і 6 місяців позбавлення волі.

Початок строку покарання - 11.07.2016 року, кінець строку покарання - 12.12.2018 року.

З 02.09.2016 р. ОСОБА_1 відбував покарання в Державній установі «Кременчуцька виправна колонія (№69) », де характеризувався позитивно, мав 2 подяки, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, вимог режиму виправної колонії не порушував.

Рішенням Центральної комісії Міністерства юстиції України від 17.11.2017р. переведений відбувати покарання у виправну колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання з 15.12.2017 р. до Державної установи «Машівська виправна колонія (№9)»

Згідно строкового трудового договору № 180 від 29.12.2017 року, укладеному між Державної установи «Машівська виправна колонія (№9)» та засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_1 був працевлаштований робітником молочнотоварної ферми.

Відповідно витягу від 08.04.2018 року № 14 начальником відділення Машівської виправної колонії було оголошено подяку ОСОБА_1 за виконання покладених обов’язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилами внутрішнього розпорядку, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці.

Однак, як вбачається з особової справи, засуджений ОСОБА_1 з травня місяця покладені обов’язки виконує не добросовісно, порушує трудову дисципліну.

Так, згідно доповідної в/о зоотехніка ОСОБА_3 від 04.05.2018 року, що ОСОБА_1 не роздав худобі корм і в ході бесіди висловлювався нецензурною лайкою. Засуджений відмовився давати пояснення, про що було складено акт від 07.05.2018р.

10.05.2018 року ОСОБА_1 надав пояснення про те, що він не зміг дати корма корові, оскільки в нього було багато іншої роботи, а згадавши про це пізніше, він подумав дати корм зранку. А відносно нецензурного висловлювання в процесі бесіди з ОСОБА_3 він пояснив, що це випадково і не в її бік.

Рішенням дисциплінарної комісії установи про накладення стягнення від 10.08.2018р. засудженому ОСОБА_1 було оголошено зауваження за порушення трудового договору і технологічного процесу годівлі тварин, а саме не роздав концкорма тваринам.

Крім того, згідно доповідної №20 від 06.05.2018 року в/о зоотехніка ОСОБА_3 та доповідної бригадира МТФ ОСОБА_4 від 06.05.2018 року, засуджений ОСОБА_1 не своєчасно вийшов на роботу, чим порушив технологічний розпорядок дня годівлі худоби, а саме випасання худоби на зеленій масі. Також цього дня було порушено технологію доїння корів.

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 від 10.05.2018р., він не прийшов на роботу, тому що проспав.

Рішенням дисциплінарної комісії установи про накладення стягнення від 10.05.2018р. засудженому ОСОБА_1 було оголошена догана за порушення технологічного розпорядку дня годівлі тварин, а саме не повів випасати тварин на земній.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка бригадир ОСОБА_4 надав пояснення і підтвердив, що ОСОБА_1 неодноразово порушував трудову дисципліну.

Також, з матеріалів особової справи вбачається, що 24.06.2018 року було складено рапорти ЧПНУ капітана ОСОБА_5, заступника чергового помічника начальника установи ОСОБА_6, молодшого інспектора ВНІБ ОСОБА_7, ОСОБА_8, про те, що ОСОБА_1 був відсутній при вечірній перевірці та знаходився у відділенні СПС №1, де спав.

ОСОБА_1 надав пояснення, згідно яких він не прийшов на перевірку, оскільки прапорщик не прийшов і не розбудив його.

Аналізуючи встановлені судом обставини суд вважає, що засуджений не довів своє виправлення і не заслуговує на умовно-дострокового звільнення від відбуття не відбутої частини покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.

Відповідно до ч. 7 ст. 539 КПК України роз’яснити засудженому, що повторне звернення з приводу умовно-дострокового звільнення від відбування покарання може мати місце не раніше ніж через шість місяців з дня винесення ухвали суду про відмову.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом 7 (семи) днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Чутівський районний суд Полтавської області, а засудженим, який тримається під вартою з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя О. І. Михайлюк