Рішення № 77022977, 01.10.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року справа № 2340/2724/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

позивача - ОСОБА_1.(особисто),

представника відповідача - Гончара Ю.Г. (за довіреністю),

представника третьої особи - ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, треті особи - служба у справах дітей Черкаської міської ради, ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1) з адміністративним позовом до департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36), в якому просить зобов'язати департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради зареєструвати місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

21.08.2018 до участі у справі залучено третю особу - ОСОБА_4.

20.09.2018 закінчено підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що має сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.12.2014 шлюб між позивачем та ОСОБА_4 розірвано. Для реєстрації місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_5 звернулась до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради із відповідною заявою проте отримала відмову в такій реєстрації у зв'язку з відсутністю письмової згоди іншого законного представника (батька). Крім того, звернула увагу, що батько дитини з позивачем не спілкується, надати письмову згоду на реєстрацію дитини відмовляється. Позивач також вказує на неможливість отримання нею рішення про встановлення місця проживання дитини у відповідності до правил реєстрації місця проживання, оскільки таке рішення може бути прийнято органом опіки або судом лише в разі спору між батьками про місце проживання дитини. Враховуючи, що батько не висуває претензій щодо проживання дитини з ним та взагалі заперечує факт свого батьківства, отримання рішення з даного предмету в порядку цивільного судочинства є неможливим. В зв'язку з викладеним, вважає що відповідачем прийнято рішення з формальних підстав, а позовні вимоги є такими що підлягають до задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов та просив суд залишити його без задоволення. В обгрунтування позиції зазначив, що відповідно до Постанови КМУ від 02.03.2016 №207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання" процедура прописки малолітніх дітей має ряд юридичних особливостей, зокрема, у разі якщо мати та батько малолітньої дитини мають різну реєстрацію місця проживання, місце проживання дитини реєструється разом з одним із батьків за письмової згоди іншого. Також зазначив, що оскільки позивачем до заяви про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини подано не повний пакет документів, зокрема відсутня письмова згода батька на реєстрацію місця проживання дитини, орган реєстрації, відмовивши у її проведенні, діяв у межах повноважень наданих йому законом України. На підставі зазначеного позовні вимоги вважає необгрунтованими та такими що не підлягають до задоволення.

Представник служби у справах дітей Черкаської міської ради позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, зазначивши що відсутність реєстрації місця проживання ОСОБА_5 призведе до звуження його прав.

ОСОБА_4 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, до суду не прибув, представника не направив. Проте, на електронну адресу суду надійшов лист, згідно якого ОСОБА_4 дає згоду на реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 від 12.03.2013, відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції 08.09.2009 складено відповідний актовий запис №1003. Згідно свідоцтва, батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

30.12.2014 заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси, шлюб між позивачем та ОСОБА_4 розірвано.

01.06.2018 до управління з питань державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради надійшла заява позивача про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини вх. №38622-РМП. За результатом розгляду заяви, в реєстрації відмовлено у зв'язку з "неподанням необхідних документів, а саме: відсутністю письмової згоди батька дитини на реєстрацію коло матері".

Вважаючи відмову відповідача такою що прийнята з формальних підстав та порушує права дитини, позивач звернулась з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку при вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом який визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів є Сімейний кодекс України №2947-ІІІ від 10.01.2002.

Відповідно до ч. 1 ст.160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Нормативно-правовим актом який визначає механізм здійснення реєстрації / зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлює форми необхідних для цього документів є Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207, якою затверджено Правила реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Порядок №207).

Відповідно до ч. 3 Порядку № 207, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

У відповідності до ч. 18 Порядку, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами, місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згідно ч. 11 вказаного Порядку, орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, серед іншого, якщо особа не подала необхідних документів або інформації.

Рішення про відмову в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Суд, після детального дослідження письмових доказів у справі, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, при вирішення справи по суті, виходить з наступного.

Так, в ході судового розгляду, встановлено, що шлюб між батьками ОСОБА_5 розірвано, відповідно до рішення суду. Місце проживання батьків, на час звернення позивача із заявою про реєстрацію місця проживання дитини, зареєстровано за різними адресами.

З аналізу заяви позивача від 01.06.2018, вбачається що в реєстрації місця проживання дитини відмовлено у зв'язку з "неподанням необхідних документів, а саме: відсутністю письмової згоди батька дитини на реєстрацію коло матері".

З пояснень позивача, судом встановлено, що батько ОСОБА_5 відмовився надати засвідчену в установленому порядку письмову згоду на реєстрацію місця проживання дитини разом з матір'ю, проте претензій на проживання дитини з ним також не висунув. Крім того, станом на час звернення позивача із заявою, проживав за межами України.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги що батько дитини не надав письмову згоду на реєстрацію та не висунув вимог щодо проживання дитини з ним, що унеможливило вирішення питання, що стало предметом спору, в порядку цивільного судочинства, суд зазначає, що позивач фактично позбавлена можливості захисту прав малолітньої особи, оскільки законодавством України не передбачений порядок реєстрації місця проживання дитини за вказаних обставин.

Відповідно до ч. 6, ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Частиною 1, статті 3 Конвенції про права дитини (ратифікованою Постановою Верховної Ради № 789-XII від 27.02.1991), встановлено, що, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку що дії відповідача щодо відмови у реєстрації місця проживання дитини, тягнуть за собою несприятливі наслідки для малолітньої особи у вигляді відсутності належного обліку з боку медичних, освітніх та соціальних служб, складність щодо отримання соціальних виплат, обов'язкового щеплення, прийняття до дошкільного навчального закладу.

Також суд, при прийнятті рішення по суті спору, бере до уваги, що 20.09.2018, в ході судового розгляду, до суду надійшов лист ОСОБА_4, згідно якого останній дає згоду на реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 разом з його матір'ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За зазначених обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає що не здійснення дій, які стали предметом спору, матимуть наслідки у вигляді суттєвого звуження прав дитини, що судом вважається недопустимим, в зв'язку з чим заявлені позовні вимоги вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до 139 КАС України, відшкодування, понесених позивачем при подачі адміністративного позову, судових витрат не передбачено.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради зареєструвати місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 10.10.2018