Рішення № 77022746, 21.09.2018, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3738/17

Провадження № 2/577/59/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Буток Т.А.

при секретарі Степановій І.О.

з участю представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю “БІО ЛАТ”, управління з питань державної реєстрації Конотопської міської ради, треті особи: Сахнівська сільська рада Конотопського району, комунальне підприємство “Реєстраційно-інвентаризаційна служба” про визнання договору оренди землі недійсним та спонукання до державної реєстрації права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом та, уточнивши позовні вимоги, просить: визнати недійсним договір (з усіма до нього додатками оренди земельної ділянки, площею 2,1942 га, кадастровий номер 5922087600:02:020:0164, яка розташована на землях Сахнівської сільської ради Конотопського району Сумської області, укладений 10 квітня 2007 року за № 518 між Товариством з обмеженою відповідальністю “БІО ЛАТ” та ОСОБА_3; зобов'язати відділ з питань державної реєстрації Конотопської міської ради зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 2,1942, яка розташована на землях Сахнівської сільської ради Конотопського району, кадастровий номер 5922087600:02:020:0164; стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “БІО ЛАТ” 4100 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 1280 грн. судового збору та 6 685 грн. 20 коп. витрат за проведення почеркознавчої експертизи. Свої вимоги мотивує тим, що її мати ОСОБА_3 мала на праві приватної власності земельні ділянки загальною площею 2,786 га, з яких 2,1942 га рілля, 0,3043 га сіножаті та 0,2874 га пасовища, які розташовані на землях Сахнівської сільської ради Конотопського району Сумської області. Право власності матері на вказані земельні ділянки підтверджувалося Державним актом про право приватної власності СМ № 002485, виданим 20.05.2002 року. 01.11.2012 року мати померла і вона є спадкоємцем померлої за заповітом та спадщину прийняла, оскільки у визначений законом термін звернулася з відповідною заявою до нотаріальної контори. Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку вона відразу не змогла, оскільки в Державному акті малися виправлення. Вона звернулася з цього приводу до суду і рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24.04.2017 року був встановлений факт належності її померлій матері земельної ділянки, площею 2,786 га та за нею визнано право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування. Але державним реєстратором управління з питань державної реєстрації Конотопської міської ради Сумської області 19.05.2017 року їй було відмовлено в реєстрації права власності на земельну ділянку відповідно до рішення суду, оскільки виникли суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Так, державним реєстратором у відмові було зазначено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказана земельна ділянка 24.04.2017 року вже зареєстрована за реєстраційним номером 1233074359220 на праві приватної власності за ОСОБА_3, також зареєстроване право оренди на зазначену земельну ділянку між ОСОБА_3 та ТОВ “БІО ЛАТ” на підставі договору оренди землі № 518 від 10.04.2007 року та додаткової угоди від 19.09.2012 року. Їй відомо, що в 2007 році матір укладала договір оренди земельної ділянки з ТОВ “БІО ЛАТ” на 5 років, термін дії якого скінчився в 2012 року, а про підписання додаткової угоди їй матір нічого не говорила. З метою з'ясування вказаних обставин вона отримала інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно вищезазначеної земельної ділянки. З вказаної інформаційної довідки вбачається, що відомості щодо земельної ділянки чомусь внесені КП “Реєстраційно-інвентаризаційна служба” В'язівської сільської ради Охтирського району Сумської області в особі державного реєстратора ОСОБА_4, в той час, як земельна ділянка розташована на землях Сахнівської сільської ради Конотопського району: державна реєстрація проводилася 24.04.2017 року о 22 год. 37 хв, тобто в нічний час, коли державні органи вже не працюють; у графі “Підстави виникнення власності” вказано, що право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку підтверджується Державним актом про право приватної власності на землю серії СМ № 002455, виданим 05.06.2002 року, в той час, як Державний акт на земельну ділянку матері має серію СМ та номер 002485 і виданий він не 05.06.2002 року, а 20.05.2002 року; мати померла 01.11.2012 року, а державний реєстратор прийняв рішення про реєстрацію права власності договору оренди земельної ділянки тільки 25.04.2017 року. На підставі вищевикладеного, звернулася до суду з вказаною позовної заявою.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, надала заяву, в якій просить справу розглядати без її присутності за участі її представника ( а.с. 143).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “БІО ЛАТ” ОСОБА_5 проти позовних вимог заперечує, при ухваленні рішення просить врахувати письмові заперечення, а також вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду за захистом своїх прав та просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідач: управління з питань державної реєстрації Конотопської міської ради в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

Третя особа: Сахнівська сільська рада Конотопського району в судове засіданні не з'явилася, надала заяву, в якій просить справу розглядати без участі її представника, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду ( а.с. 134).

Третя особа: комунальне підприємство “Реєстраційно-інвентаризаційна служба” в судове засідання не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому порядку.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.

Ухвалою суду від 27.11.2018 року по справі призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.

29.01.2018 року ухвалою судді поновлено провадження у справі.

09.02.2018 року постановлено ухвалу про проведення судового засідання 01.08.2018 року в режимі відеоконференції.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії СМ № 002485 вбачається, що він виданий ОСОБА_3 у тому, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом АЕА № 712389 від 19.06.2001 року передається у приватну власність земельна ділянка, площею 2,786 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Сахнівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с. 6).

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24.04.2017 року встановлено факт належності на праві приватної власності ОСОБА_3, яка померла 01.11.2012 року, земельної ділянки, площею 2,786 га, яка складається з: 2,1942 га ріллі, 0,2874 га пасовища і 0,3043 га сіножатей, та розташованої на території Сахнівської сільської ради Конотопського району Сумської області, а також визнано за ОСОБА_2І право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 ( а.с. 8, 9).

Разом з тим, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості, що земельна ділянка, площею 2,1942 га, кадастровий номер 5922087600:02:002:0164, вже зареєстрована 24.04.2017 року на праві приватної власності за ОСОБА_3, також зареєстроване право оренди на зазначену земельну ділянку між ОСОБА_3 та ТОВ “БІО ЛАТ” на підставі договору оренди землі № 518 від 10.04.2007 року та додаткової угоди від 19.09.2012 року ( а.с. 11).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_6 від 19.05.2017 року, ОСОБА_2 відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5922087600:02:002:0164, що розташована на території Сахнівської сільської ради Конотопського району Сумської області. З рішення також вбачається, що вказана земельна ділянка вже зареєстрована 24.04.2017 року за реєстраційним номером 1233074359220 на праві приватної власності за ОСОБА_3 Також зареєстроване право оренди на зазначену земельну ділянку між ОСОБА_3 та ТОВ «БІО ЛАТ» на підставі договору оренди землі, серія та номер: 518 від 10.04.2007 року та додаткової угоди від 19.09.2012 року ( а.с. 10).

Відповідно до договору оренди землі № 518 від 10.04.2007 року ОСОБА_3 надала в оренду ТОВ “БІО ЛАТ” належну їй земельну ділянку, загальною площею 2,194 га ріллі. Термін дії договору 15 років. Договір укладено в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий – в орендаря. Невід’ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжено) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об’єкта оренди. Договір підписаний сторонами ( а.с. 22-27; 45—47;49-56).

10.01.2008 року ОСОБА_3 та ТОВ “БІО ЛАТ” уклали Додаткову угоду до договору оренди землі № 518 від 10.04.2007 року. Сторони на підставі взаємної згоди вирішили внести зміни та доповнення у вказаний договір. П. 10 Договору викласти в наступній редакції: «Обчислення розміру орендної плати: здійснюється з урахуванням індексу інфляції»; п.17 Договору викласти в наступній редакції: «Умови збереження стану об’єкта оренди: Орендар зобов’язаний дотримуватися режиму використання земель сільськогосподарського призначення у відповідності з вимогами чинного законодавства України»; п. 39 Договору викласти в наступній редакції: «Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації»; інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність. Додаткова угода підписана сторонами ( а.с. 48).

23.01.2008 року ОСОБА_3 в своїй заяві підтвердила, що 10.04.2007 року вона уклала договір № 518 оренди землі з ТОВ «БІО ЛАТ». В заяві міститься підпис ОСОБА_3 ( а.с. 44).

19.09.2012 року ОСОБА_3 та ТОВ “БІО ЛАТ” уклали Додаткову угоду до договору оренди землі № 518 від 10.04.2007 року. Сторони погодили зміни до вказаного договору, п.5 викласти в редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 43 048,75 грн.; п. 9 викласти в редакції: «орендна плата вноситься орендарем у формі та у розмірі 1291,46 грн., що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Інші умови Договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність. Додаткова угода підписана сторонами ( а.с. 27; 43).

Однак, позивач не погоджується з тим, що її мати укладала договір оренди землі № 518 від 10.04.2007 року та додаткові угоди до нього, вважає їх сфальсифікованими.

Так, 07.03.1995 року ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого заповіла все своє майно їй, ОСОБА_2 в цьому документі дійсно підпис матері ( а.с. 38).

В ст. 202 ЦК України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 2 ст. 207, п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами). У письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою., крім правочинів, які можуть вчинятися усно.

Відповідно до ст. 14, ч. 1 ст. 16 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину викладені в ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересовна особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин).

Правові наслідки недійсності правочину викладені у ст. 216 ЦК України. Відповідно до ч. 1 цієї статті недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 2009/2313 від 24.01.2018 року вбачається, що підпис від імені ОСОБА_3 в Договорі оренди землі № 518 від 10.04.2007 року ( об’єкт оренди: 2,194 га), в розділі «Реквізити сторін», в графі «Орендодавець» в рядку «підписи сторін_»( примірник умовно позначений № 1, наданий судом, а.4), - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_3, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_3 в Додатковій угоді від 10.01.2008 року до договору оренди землі № 518 від 10.04.2007 року, в графі «Орендодавець:», в рядку «___/_/» ( а.5),- виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_3, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_3 в Акті прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 15.06.2007 року Додатку до договору оренди землі № 518 від 10.04.2007року, в графі «Орендодавець:», в рядку «___М.Г.Кручок» ( а.65),- виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_3, а іншою особою.

Підпис від імені ОСОБА_3 в Договорі оренди землі № б/н від 10.04.2007 року ( об’єкт оренди: 2,194 га), в розділі «Реквізити сторін», в графі «Орендодавець» в рядку «підписи сторін_»( примірник умовно позначений № 2, наданий судом, відповідно до пояснень ОСОБА_2 від 26.12.2017 року), - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_3, а іншою особою. Короткий рукописний запис «(ОСОБА_3)» в Договорі оренди землі № 518 від 10.04.2007 року ( об’єкт оренди: 2,194), в розділі «Реквізити сторін», в графі «Орендодавець», в рядку «підписи сторін____» ( примірник умовно позначений № 1, наданий судом, а.4),- виконаний не ОСОБА_3 Короткі рукописні записи «ОСОБА_3 Гр.» в Додатковій угоді від 10.01.2008 року до договору оренди землі № 518 від 10.04.2007 року в графі «орендодавець:», в рядку «_/__/»(а.5),- виконані не ОСОБА_3 ( а.с. 99-119).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 пояснила, що судова почеркознавча експертиза проведена з дотриманням Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а також Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Представник відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “БІО ЛАТ” ОСОБА_5 вважає, що висновки вказаної експертизи не можуть вважатися доказом на підтвердження або спростування позовних вимог, оскільки експертом було порушено ряд нормативно-правових актів при її виконанні. Разом з тим, з клопотанням про призначення повторної почеркознавчої експертизи іншому експерту не зверталася.

Таким чином, суд вважає, що при укладенні 10 квітня 2007 року договору № 518 оренди земельної ділянки, площею 2,1942 га, кадастровий номер 5922087600:02:020:0164, яка розташована на землях Сахнівської сільської ради Конотопського району Сумської області та усих додатків до нього, не були дотримані вимоги ст. 203 ЦК України, а саме вільне волевиявлення власника земельної ділянки ОСОБА_3 тому вказаний правочин слід визнати недійсним.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки рішення Конотопського міськрайонного суду від 24.04.2017 року, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею, 2,786 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається з: 2,1942 га ріллі, 0,2874 га пасовища і 0,3043 га сіножатей, та розташованої на території Сахнівської сільської ради Конотопського району Сумської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, набрало законної сили; договір оренди земельної ділянки № 518 від 10.04.2007 року є недійсним, а вимоги позивача щодо реєстрації її права власності на земельну ділянку, площею 2,1942, яка розташована на землях Сахнівської сільської ради Конотопського району, кадастровий номер 5922087600:02:020:0164 є похідними, тому вони також підлягають задоволенню.

Представник відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “БІО ЛАТ” ОСОБА_5 просить застосувати строк позовної давності та відмовити у позові в повному обсязі. Зазначає, що позивачу було відомо, що її матір’ю ОСОБА_3 в 2007 році було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 2,1942 га, та вона отримувала орендну плату в 2011-2012 роках. Вказане підтверджує і сама позивач в позовній заяві.

Суд не погоджується з позицією представника ОСОБА_5 з огляду на наступне.

Так, в позовній заяві позивач зазначила, що їй було відомо, що в 2007 році мама (ОСОБА_3Г.) уклала договір оренди на земельну ділянку, площею 2,1942 га з ТОВ «БІО ЛАТ», але строк договору був визначений на 5 років і він закінчився в 2012 році. Про підписання додаткової угоди мама їй нічого не говорила.

Про своє порушене право позивач дізналася лише після отримання рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 35262942 від 19.05.2017 року, а з позовом звернулася 07.09.2017 року, тобто в межах строку, визначеного ст. 257 ЦК України.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача 500 грн. за надання правничої допомоги при складанні позовної заяви до суду, 2000 грн. за надання правничої допомоги при розгляді справи по суті та 1600 грн. доплати за надання правничої допомоги при тривалому розгляді справи.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 4100 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які підтверджуються Витягом з Договору про надання юридичної допомоги від 18.09.2017 року та квитанціями про прийняття коштів ( а.с. 29, 30, 127б, 127в,150).

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1280 грн. судового збору та 6 685 грн. 20 коп. витрат за проведення почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст. ст. 14, 16 Закону України “Про оренду землі”, ст. 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, ст. ст. 202, 203, 207, 208, 215, 216 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 «А» кв. 6, НОМЕР_1, ідентифікаціний номер НОМЕР_2, задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 2,1942 га, кадастровий номер 5922087600:02:020:0164, яка розташована на землях Сахнівської сільської ради Конотопського району Сумської області (з усіма додатками до нього), укладений 10 квітня 2007 року за № 518 між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю “БІО ЛАТ”.

Зобов'язати відділ з питань державної реєстрації Конотопської міської ради зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 2,1942, яка розташована на землях Сахнівської сільської ради Конотопського району, кадастровий номер 5922087600:02:020:0164.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “БІО ЛАТ” на користь ОСОБА_2 4100 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 1280 грн. судового збору та 6 685 грн. 20 коп. витрат за проведення почеркознавчої експертизи, а загалом 12 065 (дванадцять тисяч шістдесят п’ять) грн.20 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подання апеляційної скарги до Конотопського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Буток Т. А.