Ухвала суду № 77021648, 10.10.2018, Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер справи 289/587/18

Номер провадження 1-кп/289/110/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2018 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

прокурора Морого Я.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12018060280000123 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 02.04.2018 було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд кримінального провадження зазначивши, що під час досудового розслідування були дотримані всі норми КПК України, підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту прокурору не вбачається.

Обвинувачений не заперечував щодо призначення провадження до судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, матеріали справи містять заяву останньої про розгляд справи за її відсутності.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Радомишльському районному суду Житомирської області.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

У підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

Зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній переховувався від суду, у зв'язку з чим був оголошений в розшук, 10.10.2018 працівниками Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області був доставлений до суду. ОСОБА_1 неодноразово судимий, не має постійного місця проживання, соціальних зв’язків, тому прокурор вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не запобігатиме ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та пояснив суду, що має постійне зареєстроване місце проживання, має дружину та дитину, а не з'являвся до суду, оскільки їздив по заробітках в різні області України.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Як передбачено ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно змісту обвинувального акту, ОСОБА_1, будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи попередні судимості не знятими та не погашеними у встановленому законодавством порядку, на шлях виправлення не став і повторно вчинив умисний тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою суду від 21.09.2018 обвинувачений ОСОБА_1 був оголошений в розшук і провадження по справі було зупинено.

Ухвалою від 10.10.2018 відновлено провадження у справі, оскільки обвинуваченого було розшукано працівниками поліції.

Розглядаючи питання доцільності обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, суд враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Зі змісту ст. 194 КПК України слідує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд повинен встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Беручи до уваги зміст клопотання, прокурором доведено наявність ризиків, які є підставою, для застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1, будучи неодноразово судимим, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, переховувався від суду, у зв'язку з чим перебував у розшуку, не має соціальних зв’язків та постійного місця проживання. Посилання обвинуваченого на те, що він має сім'ю, дитину не підтверджується будь-якими доказами, а зазначення ОСОБА_1 про те, що він постійно проживає в одному і тому ж місці спростовується його ж письмовими поясненнями, наданими працівникам поліції 10.10.2018, які містяться у матеріалах справи.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 314-316, ч.ч. 1, 2 ст. 331, 371, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 12018060280000123 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України на 10.10.2018 року о 16:00 год. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Радомишльського районного суду Житомирської області (зал судових засідань № 3).

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, потерпілу.

Клопотання прокурора Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 09.12.2018.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов’язків – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає – 35 240,00 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030200, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31217205026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030200).

У разі внесення застави та після звільнення ОСОБА_1 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду, повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз'яснити заставодавцю та обвинуваченому, що згідно ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. А після звернення застави в дохід держави суд відповідно до ч. 10 ст. 182 КПК України вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

Згідно з оригіналом

Суддя Н. С. Сіренко

"___" _____ 20 __

(дата засвідчення копії)