Рішення № 77021219, 09.10.2018, Болградський районний суд Одеської області

09.10.2018

Справа № 497/959/18

Провадження № 2/497/530/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2018 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Раца В.А.

секретаря – Божевої І.Д.

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

06.06.2018 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з цим позовом та просять постановити судове рішення, яким визнати за ними право власності за кожним по 1/5 частині житлового будинку, розташованого по вул.Зелена, 43 в с.Оріхівка Болградського району Одеської області, як за членами колгоспного двору, а позивач ОСОБА_2, ще на 1/5 частину, як спадкоємець за заповітом після смерті батька ОСОБА_2, який помер 08.09.2016 року. При цьому позивачі посилаються на те, що цей житловий будинок станом на 14 квітня 1991 року відносився до типу колгоспного двору, до складу якого входили ОСОБА_5, померла 13.09.1994 році, ОСОБА_2, помер 08.09.2016 році та позивачі по справі ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2,тому кожний з членів колгоспного двору придбав право власності на 1/5 частку цього будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому. Після смерті батька ОСОБА_2, позивач ОСОБА_2 успадкував 1/5 частину житлового будинку за заповітом, але постановою державного нотаріуса та рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно їм – позивачам відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину та проведенні реєстрації права власності на ці частки будинку через відсутність правовстановлюючого документу на будинок.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до суду надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Болградського району Одеської області до суду не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти позову не має, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що станом на 14 квітня 1991 року житловий будинок, розташований за адресою: с.Оріхівка Болградського району Одеської області, вул. Зелена, 43, належав до типу колгоспного двору та до його складу входили члени цього двору: ОСОБА_5 (померла 13 вересня 1994 року), ОСОБА_6 (помер 08.09.2016 року) і позивачі по справі – ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2. На підставі ст. 123 ЦК України в редакції 1963 року, яка діяла станом на 14 квітня 1991 року, кожен член колгоспного двору придбав право власності на майно цього колгоспного двору в рівних частках, тобто по 1/5 частки будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами. Це підтверджується довідкою виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Болградського району № 854 від 03 квітня 2018 року, яка видана на підставі записів у погосподарській книзі (а.с.29) та рішенням Болградського районного суду від 07.03.2014 року по справі № 497/563/14-ц, яке набрало законної сили (а.с.13).

Відповідно до абз.2 п.6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, яка втратила чинність в 1996 році, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння , що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані. У сільській місцевості оформлення індивідуальних (приватних будинків) станом на 1991 рік здійснювалось шляхом внесення відповідного запису у погосподарській книзі сільської ради та відкриття особового рахунку на ім’я власника.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року зі змінами та доповненнями , державна реєстрація прав є обов’язковою. В ч.4 ст.3 цього ж Закону визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство , що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно із абз. 3 частини 3 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав власності , з подальшою видачею свідоцтва про право власності на об’єкти ( індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них) , що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року , щодо яких раніше не здійснювалась державна реєстрація прав власності для осіб, за якими закріплені особові рахунки в погосподарських книгах відповідних сільських рад, здійснюється на підставі поданої заяви та виписки із зазначених книг, наданої виконавчим органом сільської ради ( у разі, якщо такий орган не створений, - сільським головою) або відповідною архівною установою, а також інших документів, визначених у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно № 40667434, 40668172, 40668739 від 17.04.2018 року позивачам відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на відповідні частини вказаного житлового будинку через відсутність у них правовстановлюючих документів на цей будинок (а.с.22, 23, 24).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом також встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 460550 від 09.09.2016 року, виданого Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, а/з № 628, ОСОБА_6, помер 08.09.2016 року (а.с.21).

При житті ОСОБА_2 склав заповіт від 12.05.2015 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Болградського району Одеської області, зареєстрований в реєстрі за №60, відповідно до якого заповів все своє майно, що буде йому належати на день смерті – сину ОСОБА_2, позивачу по справі. Заповіт не змінено та не скасовано.

ОСОБА_2, позивач по справі,прийняв спадщину фактом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до ст. 1268 ч.3 ЦК України, що підтверджується довідкою виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Болградського району № 854 від 03.04.2018 року (а.с.29).

Постановою державного нотаріуса Третьої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 11.05.2018 року, йому позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу, який підтверджував би належність житлового будинку спадкодавцю.

На частину спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_2, а саме на 1/5 частину вищезазначеного житлового будинку, яку батько позивача успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_5, позивач вже отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с.14).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 82 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328,392,1222,1233,1268 ЦК України, ст.ст.12,81,82, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по вул. Зелена, 43 в с.Оріхівка, Болградського району, Одеської області, як за членом колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по вул. Зелена, 43 в с.Оріхівка, Болградського району, Одеської області, як за членом колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в порядку спадкування, після смерті батька ОСОБА_6, який помер 08 вересня 2016 року, право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по вул. Зелена, 43 в с.Оріхівка, Болградського району, Одеської області.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 в, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по вул. Зелена, 43 в с.Оріхівка, Болградського району, Одеської області, як за членом колгоспного двору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца