Рішення № 77021055, 09.10.2018, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1446/18

Провадження № 2/493/702/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді БОДАШКО Л.І.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балті Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Балтського району Одеської області, ОСОБА_4 районної державної адміністрації Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право на земельну частку (пай) площею 4,31 умовних кадастрових гектарів ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності КСП «Спілка ОСОБА_3 господарів» ОСОБА_3 сільської ради Балтського району Одеської області, на яку мав право його брат ОСОБА_5, померлий 2 вересня 1997 року, стверджуючи, що його брат ОСОБА_5 з 1990 року був членом колгоспу ім. ХХІІ з’їзду КПРС який в подальшому був реорганізований в КСП «Спілка ОСОБА_3 господарів» ОСОБА_3 сільської ради Балтського району Одеської області.

11 листопада 1995 року проводилося розпаювання земель колективного сільськогосподарського підприємства «Спілка ОСОБА_3 господарів», під час проведення розпаювання земель по невідомим причинам брат позивача не був включений до списку осіб, які мали право на земельні частки (пай), йому не було виділено земельної частки (паю) і він не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай).

2 вересня 1997 року брат позивача ОСОБА_5 помер. Після його смерті позивач, як спадкоємець другої черги за законом, відповідно до вимог ст. 549 ЦК Української РСР, фактично прийняв спадщину, так як проживав разом з своїм братом на день його смерті, поховав брата, користувався речами, предметами домашнього вжитку покійного, на даний час позивач вирішив належним чином оформити спадщину, звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але, йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по причині відсутності у нього сертифікату на право на земельну частку (пай).

Після того, як в червні 2018 року позивач дізнався про те, що його брат мав право на земельну частку (пай) він звернувся до ОСОБА_3 сільської ради Балтського району Одеської області з питанням отримання сертифікату на право на земельну частку (пай), але йому було відмовлено в цьому і рекомендовано звернутися до суду.

Вказані вище обставини позбавили позивача права володіти, користуватися, розпоряджатися належною йому згідно з вимогами законодавства спадщиною у вигляді земельної частки (паю), з приводу чого позивач змушений звернутися до суду з позовом, надав суду заяву, в якій свої заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просить розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Балтського району Одеської області до судового засідання не з’явилася, але направила суду телефонограму, в якій не заперечує проти задоволення позовних вимог, підтвердила той факт, що позивач звертався до сільської ради з питання про отримання земельної ділянки, на яку мав право його покійний брат ОСОБА_5, що на території сільської ради є в наявності вільна земельна ділянка для виділення ОСОБА_2 в порядку спадкування, просить розглянути справу за її відсутності у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Представник відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації Одеської області до судового засідання не з’явився, але надіслав на адресу суду відзив, в якому зазначив, що задоволення позову можливо за наявності доказів внесення чи невнесення ОСОБА_5 до списку осіб, які мали право на отримання земельної частки (паю) в КСП «Спілка ОСОБА_3 господарів», просить розглянути справу у відповідності з вимогами чинного законодавства України без його участі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що брат позивача ОСОБА_5 з 1990 року працював в колгоспі ім. ХХІІ з’їзду КПРС, який в подальшому перейменований в КСП «Спілка ОСОБА_3 господарів» ОСОБА_3 сільської ради Балтського району Одеської області, із членів колгоспу він не виходив, 11.11.1995 року, коли проводилося паювання земель КСП «Спілка ОСОБА_3 господарів» (дане КСП є правонаступником колгоспу ім. ХХІІ з’їзду КПРС), він був пропущений в списках громадян, які мали право на земельну частку (пай), і відповідно сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримав.

Відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 27 серпня 2014 року по справі № 6-12823св14 зазначено, що право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності, а відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно ст. 3 ЦК України у якості засад цивільного законодавства визнано неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права здійснюється шляхом звернення до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до вимог ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності.

Згідно інформації відділу у ОСОБА_4 районі управління Держгеокадастру в Одеській області ОСОБА_5 відсутній в списках членів КСП «Спілка ОСОБА_3 господарів» , а також, середній розмір земельної частки (паю) по ОСОБА_3 сільській раді Балтського району Одеської області складає 4,31 умовних кадастрових гектарів.

Після смерті ОСОБА_5, померлого 2 вересня 1997 року, спадщину, як спадкоємець другої черги за законом, відповідно до вимог ст. 549 ЦК Української РСР, фактично прийняв його брат позивач ОСОБА_2, так як проживав разом з своїм братом на день його смерті, поховав його, користувався речами, предметами домашнього вжитку покійного, інших спадкоємців першої-другої черг за законом, які б претендували на спадщину, судом не встановлено, позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але, йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по причині відсутності у нього сертифікату на право на земельну частку (пай).

Про те, що його брат мав право на вище вказану земельну частку (пай) позивач дізнався лише в червні 2018 року, тому, на думку суду, строк звернення до суду з позовом позивачем не пропущено.

Таким чином, у судовому засіданні шляхом оцінки наданих письмових доказів встановлено, що позивач має законне право на спадкове майно у вигляді земельної частки (паю) площею 4,31 умовних кадастрових гектарів території ОСОБА_3 сільської ради Балтського району Одеської області, на яку раніше, як член колективного сільськогосподарського підприємства, мав право його брат ОСОБА_5, померлий 02.09.1997 року, що підтверджується зібраними в матеріалах справи доказами, в тому числі ксерокопіями паспорту, свідоцтва про народження, свідоцтва про смерть, інформацією приватного нотаріуса ОСОБА_4 районного нотаріального округу ОСОБА_6 І.П. щодо оформлення спадщини від 11.06.2018 року, архівною довідкою про стаж КП «Трудовий архів» ОСОБА_4 районної ради Одеської області від 16.04.2018 року № П-191/01-15, інформацією відділу Держгеокадастру у ОСОБА_4 районі Одеської області, актом свідків про проживання спадкоємця разом з спадкодавцем від 11.05.2018 року, викопіюванням з кадастрового плану ОСОБА_3 сільської ради про наявність вільної ділянки та ін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 16, 321, 386, 1218, 1258, 1262 ЦК України, ст. 549 ЦК Української РСР, ст. ст. 10-13, 141, 259, 263 ЦПК України, Указом Президента України від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Балтського району Одеської області, ОСОБА_4 районної державної адміністрації Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,31 умовних кадастрових гектарів ріллі із земель колективної власності КСП «Спілка ОСОБА_3 господарів» ОСОБА_3 сільської ради Балтського району Одеської області, на яку мав право його брат ОСОБА_5, померлий 2 вересня 1997 року в с. Чернече Балтського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області відповідно до ч. 1 п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

СУДДЯ