Рішення № 77020683, 05.10.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1302/18

05 жовтня 2018 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю: секретаря судового засідання Придаткевич Н.В.

представника позивача ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області ОСОБА_2, довіреність від 14.06.2018 №5038/10/19-00-10-03-12/12371

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Тернопільській області з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в розмірі 13083,23 грн. по платежу адміністративні штрафи та інші санкції за порушення законодавства в сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Позов обґрунтований тим, що у відповідача існує заборгованість, яка виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого згідно рішення про застосування фінансових санкцій №0002774003 від 26.07.2017 на загальну суму 17000,00 грн. винесеного на підставі акта перевірки від 14.07.2017 №4755/40-00/НОМЕР_1, яким встановлено факт реалізації алкогольних напої без наявності відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та не оспорюване позивачем, оскільки частково заборгованість погашена платіжними дорученнями від 22.08.2017 і від 26.12.2017.

16.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 20.08.2018. Розгляд справи 20.08.2018 відкладено на 07.09.2018, а 07.09.2018 на 05.10.2018.

07.09.2018 через відділ документального забезпечення представник позивача подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила вважати правильно фізична особа ОСОБА_3 замість фізична особа-підприємець ОСОБА_3.

Представник позивача ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області в судовому засіданні 05.10.2018 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 05.10.2018 повторно не з'явився, хоча належним чином і своєчасно повідомлявся про день, час і місце слухання справи.

Так, копія ухвали про відкриття провадження була надіслана відповідачу за адресою: 48000, Тернопільська область, Підгаєцький район, м. Підгайці, вул. Міцкевича, 18. До суду повернувся конверт разом з вищевказаною ухвалою та довідкою відділення поштового зв'язку із зазначенням причини невручення поштового відправлення "за закінченням терміну зберігання". (арк.спр.23) Аналогічно повернувся конверт із судовою повісткою.(арк.спр.35)

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Суд зазначає також, що відповідачем не було надано у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Судом встановлено, фізична особа ОСОБА_3, дата народження 19.08.1974 перебуває на податковому обліку у Бучацькій об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області, як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк.спр.13).

Як вбачається з довідки ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області про наявність боргу платника податків станом на 24.05.2018 (арк.спр.9), розрахунку податкового боргу платника податків ОСОБА_3 станом на 24.05.2018 (арк.спр.10), розрахунку сум пені нарахованої ОСОБА_3 станом на 24.05.2018 (арк.спр.11) за відповідачем рахується податковий борг в сумі 13083,23 грн. (13001,00 грн. - штрафні санкції, 82,23 грн. - пеня).

Заборгованість по даних платежах виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого згідно рішення про застосування фінансових санкцій №0002774003 від 26.07.2017 на загальну суму 17000,00 грн. винесеного на підставі акта перевірки від 14.07.2017 №4755/40-00/НОМЕР_1, яким встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме слабоалкогольного напою "Шейк", місткістю - 0,33 л., міцністю - 7% об. по ціні - 25,00 грн., пиво "Львівське" місткістю 0,5 л. міцністю - 4,2% об. по ціні - 14,00 грн. Також, виявлено, що на залишку в господарській одиниці де здійснює свою діяльністю ОСОБА_3 зберігається з метою реалізації ще 60 пляшок пива "Балтика №7" місткістю - 0,5 л. міцністю 5,4 об. на суму 1020 грн., одна пляшка пива "Балтика №7" по ціні 17,00 грн.

Відповідачем частково було погашено заборгованість згідно рішення №0002774003 від 26.07.2017 платіжним дорученням від 22.08.2017 на суму 3000 грн. та від 26.12.2017 на суму 999,00 грн. Відповідно нараховано пеня за період з 09.08.2017 по 21.08.2017 на суму 16,03 грн. та за період з 09.08.2017 по 25.12.2017 на суму 66,20 грн.

Зазначене рішення, відповідачем не було оскаржене ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов'язання визначені в ньому, вважаються узгодженими.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011, зі змінами і доповненнями (надалі - ПК України) передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до норм пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З врахуванням наведеного відповідачу надсилалася податкова вимога форми "Ф" №16354-17 від 08.12.2017, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався (арк.спр.20).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення. Відповідачу правомірно нараховано пеню за період з 09.08.2017 по 21.08.2017 на суму 16,03 грн. та за період з 09.08.2017 по 25.12.2017 на суму 66,20 грн.

За змістом пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР (далі - Закон України №481/95-BP).

Згідно з частиною дванадцятою статті 15 Закону України №481/95-BP роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

За приписами пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 (надалі - Порядок №790), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, зокрема, є: матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону України №481/95-BP до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені ПК України, для стягнення податкового боргу з платника податків, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експерти, відтак, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 39403535) до фізичної особи ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, код РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, код РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг в сумі 13083 (тринадцять тисяч вісімдесят три) грн. 23 (двадцять три) коп. по платежу адміністративні штрафи та інші санкції за порушення законодавства в сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на р/р 31415561019446, код банку одержувача 36084944, МФО 899998, код бюджетної класифікації 50 21081500 00.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна

Суддя Мартиць О.І.