Ухвала суду № 77020441, 01.10.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 жовтня 2018 року м. Рівне №817/1338/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринець Д.Є., під час підготовчого провадження по адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області провизнання протиправними та скасування наказів, В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у якому просить визнати протиправними та скасувати наказ №220/04/к "Про оплату праці ОСОБА_1Ю." від 13.05.2017 р. та наказ №277/04/к "Про невиплату заробітної плати ОСОБА_1Ю." від 07.06.2017 р.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2018 р. справу передано на розгляд судді Махаринця Д.Є.

Ухвалою суду від 16.05.2018 р. позовну заяву залишено без руху. Позивачу недоліки позовної заяви запропоновано усунути шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше десяти днів з дня вручення ухвали.

У встановлений строк позивач подала до суду заяву про усунення недоліків, в якій просила поновити строк звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування наказів від 13.05.2017 р. №220/04/к "Про оплату праці ОСОБА_1Ю." та від 07.06.2017 р. №277/04/к "Про невиплату заробітної плати ОСОБА_1Ю.".

Розглянувши подану заяву про поновлення строку звернення до суду, суд визнав неповажними підстави пропуску строку звернення до суду з вказаним адміністративним позовом та ухвалою від 04.06.2018 повернув заяву і додані до неї документи позивачу.

Під час вирішення питання щодо відкриття провадження по справі судом встановлено, що позивач пропустила встановлений спеціальний тридцятиденний строк на звернення до суду із даними позовними вимогами. При цьому позивачем в заяві від 24.05.2018 р. в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із даними вимогами зазначено, що про оскаржувані накази їй стало відомо з відзиву Головного територіального управління юстиції у Рівненській області під час розгляду справи №817/724/18 в якому зазначено, що накази від 13.05.2017 р. №220/04/к та від 07.06.2017 №277/04/к є внутрішніми наказами, в зв’язку з чим позивача не було ознайомлено з останніми.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду позивач зазначала, що норми ст.233 Кодексу законів про працю України є спеціальними по відношенню до інших норм законодавства, оскільки стосуються питання оплати праці та строку звернення в спорах щодо виплати належної заробітної плати. Позивач вказує, що оскаржувані накази і є обставиною, з якою пов'язується виплата належної заробітної плати та є взаємопов'язаними, оскільки не виплата заробітної плати мала місце з наявністю вказаних наказів. А тому, позивач вважає, що не може бути обмежена місячним строком звернення до суду з питань, що стосуються виплати належної заробітної плати.

Щодо покликань позивача, як на підставу поважності причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, на те, що про оскаржувані накази їй стало відомо з відзиву Головного територіального управління юстиції у Рівненській області під час розгляду справи №817/724/18 в якому зазначено, що накази від 13.05.2017 р. №220/04/к та від 07.06.2017 №277/04/к є внутрішніми наказами, в зв'язку з чим позивача не було ознайомлено з останніми, то суд зазначає наступне.

Як встановлено судом з оскаржуваних наказів ОСОБА_1 з 11.05.2017 р. по 07.06.2017 р. та з 08.06.2017 р. припинено виплату заробітної плати та надбавки за інтенсивність праці у розмірі 50 відсотків посадового окладу, в період відсторонення від виконання своїх посадових обов'язків.

Таким чином, позивач з червня 2017 року не отримувала заробітної плати та відповідних надбавок та не вчиняла жодних дій для того, щоб встановити підстави не виплати належних їй коштів, хоча мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав, а небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд не знайшов підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із заявленими вимогами.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018 р. ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2018 р. справу передано на розгляд судді Махаринця Д.Є.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суд, проаналізувавши матеріали справи зазначає, що стаття 36 КАС України визначає обставини, за яких може бути відведений суддя. Метою даної норми є забезпечити довіру до суду, незаінтересованість і неупередженість суду, а також усунути від розгляду суддів, які можуть бути заінтересовані у результатах розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р., надаючи тлумачення поняттю "неупередженість" суду, в сенсі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, наголосив, що така неупередженість має визначатися суб'єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу. У межах об'єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суддя вважає за необхідне заявити самовідвід з урахуванням, того, що в даній справі ним було висловлену свою правову позицію, що позивач хоча і має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком з позовом про стягнення належної їй заробітної плати проте в позовній заяві не просить стягнути на її користь невиплачену заробітну плату. Предметом оскарження в даній справ є накази суб'єкта владних повноважень винесені під час здійснення дисциплінарного провадження та стосуються проходження позивачем публічної служби, а тому вони підлягають оскарженю у строк визначений ч.5 ст.122 КАС України, який на думку суду є пропущеним.

Крім того, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання підстав пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 поважними узгоджувався з правовою позицією викладеною в судових рішеннях Верховного Суду України.

Фактично, висновки Верховного Суду України повинні враховуватись судами так само як і висновки Верховного Суду, оскільки, якщо суд у своєму рішенні застосує норму іншим чином, ніж передбачено висновком Верховного Суду України і справа дійде до суду касаційної інстанції, Верховний Суд, виходячи з положення підпункту 8 пункту 1 розділі XII «Перехідні положення» КАС України, у разі, якщо вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеному у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, зобов’язаний буде передати справу на розгляд ОСОБА_2 Верховного Суду, або, в іншому випадку - скасувати відповідні рішення судів нижчих інстанцій, як такі, в яких неправильно застосовано норму матеріального або процесуального права внаслідок не врахування висновків суду Касаційної інстанції. Водночас, апеляційний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про повернення позову ОСОБА_1 не вказав суду першої інстанції про невірне застосування висновків суду касаційної інстанції.

Частинами 1, 2, 12 ст. 40 КАС України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалених Резолюцією Економічної та ОСОБА_3 ООН від 27 липня 2006 року №2006/23) визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Таким чином, суддею Махаринцем Д.Є. висловлена правова позиція в справі щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, а тому дана обставина може викликати сумнів у неупередженості судді при розгляді справи № 817/1338/18.

З метою забезпечення права учасників судового процесу на справедливий, неупереджений суд, виключення будь-яких сумнівів у законності прийнятого у справі рішення та з метою усунення сумнівів щодо неупередженості суду, заяву про самовідвід судді Махаринця Д.Є. слід задовольнити та відвести його від розгляду справи, а вказану справу передати на повторний розподіл для визначення нового складу суду.

Керуючись статтями 36, 39, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву про самовідвід судді Махаринця Д.Є. задовольнити.

Відвести суддю Махаринця Д.Є. від розгляду справи №817/1338/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказу №220/04/к "Про оплату праці ОСОБА_1Ю." від 13.05.2017 р. та наказу №277/04/к "Про невиплату заробітної плати ОСОБА_1Ю." від 07.06.2017 р.

Справу №817/1338/18 повернути до відділу документального забезпечення та діловодства (канцелярії суду) для проведення повторного автоматичного перерозподілу справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Махаринець Д.Є.