Рішення № 77018360, 02.10.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3648/16-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи, яка

не заявляє самостійних вимог

щодо предмету спору ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 (адреса: 79071, м. Львів, вул. Кульпарківська, 160/69) до ОСОБА_4 міської ради ( адреса: 79000, м. Львів, вул. пл. Ринок, 1), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інструментальне-10» ( адреса: 79068, м. Львів, вул. Інструментальна, 10), Департамент містобудування ОСОБА_4 міської ради (адреса:79000, м. Львів, пл. Ринок, 1), Реєстраційна служба ОСОБА_4 міського управління юстиції (адреса:79000, м. Львів, вул. Городоцька, 299), Відділ Держземагенства у м. Львові Львівської області ( адреса: 79008, м. Львів, вул. Донецька, 3), ОСОБА_5 (адреса: 79068, м. Львів, вул. Інструментальна, 10/1а), ОСОБА_6 (адреса: 79068, м. Львів, вул. Інструментальна, 10/1а) про визнання протиправною та скасування ухвали та зобов’язання до вчинення дій –

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інструментальне-10», Департамент містобудування ОСОБА_4 міської ради, Реєстраційна служба ОСОБА_4 міського управління юстиції, Відділ Держземагенства у м. Львові Львівської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправною та скасування ухвали та зобов’язання до вчинення дій.

В обґрунтування позову покликається на те, що ОСОБА_3, як учасник бойових дій, учасник АТО, 28 серпня 2015 року звернувся до ОСОБА_4 міської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки з огляду на законодавчі гарантії. В даному клопотанні просив розглянути на сесії ОСОБА_4 міської ради питання щодо безоплатної передачі земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою м. Львів, вул. Інструментальна, 10. В клопотанні про виділення земельної ділянки від 28 серпня 2015 року, позивач наголосив, що відповідно до інформації отриманої від Відділу Держземагенства у м. Львові земельна ділянка щодо якої скеровується клопотання, у власності, оренді, користуванні інших осіб не перебуває. Тобто на дану земельну ділянку не виникали права у жодних юридичних та фізичних осіб. Наприкінці листопада 2015 року позивач отримав відповідь від Департаменту містобудування Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин ОСОБА_4 міської ради від 29.09.2015 р., з якої не вбачається відповіді щодо задоволення чи відмови в задоволенні клопотання позивача. Зазначає, що ухвалою ОСОБА_4 міської ради № 5248 від 01.10.2015 року надано дозвіл ОСББ «Інструментальне-10» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10. Вважає, що клопотання про виділення земельної ділянки від 28 серпня 2015 року розглянуто з порушенням норм чинного в Україні законодавства, також, що зазначена ухвала порушує права позивача.

Позивач в судове засідання не прибув. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судовою повісткою, про що свідчить розписка про отримання 21.09.2018 р. рекомендованого поштового відправлення.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні викладеним у позову. Позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради в судове засідання не прибув. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судовою повісткою, про що свідчить розписка про отримання 24.09.2018 р. рекомендованого поштового відправлення. В матеріалах справи міститься клопотання представника ОСОБА_4 міської ради про закриття провадження у справі в частині визнання протиправною та скасування ухвали. Зазначає, що спірна ухвала за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії, який поширює свою дію виключно на ОСББ «Інструментальне-10» та ОСОБА_4 міську раду. Зазначає, що оскаржувана ухвала не породжує для ОСОБА_3 прав та обов’язків.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСББ «Інструментальне-10», ОСОБА_2, в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив. Зазначив, що позивач не довів, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням законодавства чи що така зачіпає права останнього. Пояснив, що ОСОБА_4 міська рада не відмовляла позивачу у наданні земельної ділянки. Ділянка не передана нікому. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Департамент містобудування ОСОБА_4 міської ради та Реєстраційна служба ОСОБА_4 міського управління юстиції свої представників до суду не направили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином судовими повістками, про що свідчать розписки про отримання рекомендованого поштового відправлення.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не прибули. Конверт із вмістом судової повістки повернувся до суду за закінченням термінів зберігання.

Ч.11 ст. 126 КАС України, передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України повідомлені про судове засідання належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Відділ Держземагенства у м. Львові Львівської області свого представника до суду не направила. Конверт із вмістом судової повістки повернувся до суду через інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення.

Згідно з ч.4 ст. 124 КАС України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо поштової адреси учасника справи судовий виклик або судове повідомлення надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Відділ Держземагенства у м. Львові Львівської області повідомлявся про судове засідання за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Тому у відповідності з ч.11 ст. 126, ч.4 ст. 124 КАС України Відділ Держземагенства у м. Львові Львівської області повідомлене про судове засідання належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСББ «Інструментальне-10», повно і всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 10 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 приймав участь в антитерористичній операції - АТО, що підтверджується копією довідки №1-20587-1 від 28.12.2014 р. та копією посвідчення учасника бойових дій (а.с. 3). Статус позивача ОСОБА_3 як учасника АТО врегульований Законом України «Про боротьбу з тероризмом» та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, відповідно до абзацу 1 пункту 14 частини 1 цієї статті зазначається, що першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва гарантується учасникам бойових дій.

ОСОБА_3 28 серпня 2015 року звернувся до ОСОБА_4 міської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки. В даному клопотанні просив розглянути на сесії ОСОБА_4 міської ради питання щодо безоплатної передачі в першочерговому порядку земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою м. Львів, вул. Інструментальна, 10.

За результатами розгляду клопотання, ОСОБА_3 отримав відповідь-відмову, з якої вбачається, що на сесії ОСОБА_4 міської ради клопотання розглянуто не було. Таке клопотання повернено позивачу. Крім цього, у відповіді зазначається, що з метою вирішення житлових питань міською радою прийнято ухвалу від 23.04.2015 р. № 4521 «Про затвердження ЛКП Рембуд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у районі вул. Під Голоском», якою надано земельну ділянку площею 0,6350 га для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків сім’ям загиблих, військовослужбовців - учасників АТО, учасників добровольчих батальйонів. Отримання квартири в такому будинку можливе у разі перебування особи на квартирному обліку у Львівьскій міській раді.

Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв, зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв. Відповідь за результатами розгляду заяв в обов’язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах питань. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

А у відповідності до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що, звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

У відповідності до статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з п. 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

В статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зазначається, що сільська, селищна, міська, районну у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. У відповідності до ч. 5 цієї статті, сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Враховуючи вищенаведене, клопотання про виділення земельної ділянки повинно розглядатись виключно на сесіях ОСОБА_4 міської ради.

У відповіді від 29 вересня 2015 року, зазначалося, що позивачу повертаються клопотання разом з додатками, і що останній має право звернутися з новим клопотанням про виділення земельної ділянки, але, в іншому місці. Також, у відповіді позивача було повідомлено про те, що необхідно виконати вимоги зазначені в рішенні № 605 від 08.08.2015 року «Про затвердження технологічних карток адміністративних послуг, які надає ОСОБА_4 міська рада».

Відповідно до п. 7 статті 118 ЗК України, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Окрім того, у відповідності до ч.6 ст.118 ЗК України, законодавством забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У суду відсутні відомості про те, що ОСОБА_4 міська рада приймаючи ухвалу провела документальну перевірку про балансову приналежність майна-будинку до ОСББ «Інструментальне-10».

Із матеріалів справи вбачається, що 22.10.2014 р. ОСББ «Інструментальне-10» в особі директора ОСОБА_7 звернулось із заявою на ім’я ОСОБА_4 міського голови ОСОБА_8, про погодження місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10 у м. Львові (т.1 а.с. 228).

Оскаржуваною ухвалою 22-ї сесії 6-го скликання ОСОБА_4 міської ради №5248 від 01 жовтня 2015р. за результатами розгляду звернення ОСББ «Інструментальне-10» від 22.10.14 р. надано ОСББ «Інструментальне-10» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1626 га. на вул. Інструментальній, 10 для обслуговування житлового будинку та інше. Хоча, у заяві ОСББ «Інструментальне-10» від 22.10.2014, були відсутні зазначені законодавцем обов'язковості, а саме: не зазначалося, що вона скеровується до міської ради, яка наділена повноваження приймати рішення про виділення земель; не зазначалося площі, яку бажають отримати заявники; не зазначалося цільового призначення; не надано в якості додатку картографічних матеріалів з бажаним місцем розташування та не надано уповноважуючих на дану дію документів, тощо.

Проте, приписами статті 123 ЗК України визначено порядок звернення фізичних та юридичних осіб, щодо отримання земельної ділянки.

Зокрема, особа зацікавлена в одержанні в користування земельної ділянки в натурі на місцевості у клопотанні зазначає орієнтований розмір земельної ділянки та її цільове призначення.

Згідно поданої ОСОБА_7 заяви від 22.10.14 року вхідний №2/19197/АП 22.10.14, нею не ставилось питання пов'язані з передачею 0,1626 га. земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, що підтверджується змістом заяви. Крім цього, до заяви не додано документальне підтвердження на вчинення дій в інтересах ОСББ «Інструментальне-10», з наданням відповідного протоколу - рішення членів ОСББ. За таких умов задоволення заяви ОСББ та передача ділянки за цільовим призначенням обслуговування будинку є незаконним, оскільки ОСББ не прийняв у встановленому порядку на баланс житловий будинок і не здійснював його обслуговування на час звернення.

Порядок передачі житлового комплексу на баланс ОСББ встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №1521 від 11.10.2002р. «Про реалізацію Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» якою затверджено Порядок передачі майна на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Порядок).

Пунктами 2 та 5 Порядку передбачено, що передача житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відбувається разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо). Передача на баланс здійснюється шляхом підписання ОСОБА_8 приймання - передачі житлового комплексу від попереднього балансоутримувача до нового.

Законом України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що, балансоутримурачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно наявних доказів, ОСББ «Інструментальне-10» не приймало згаданий будинок на баланс, господарської діяльності по утриманню будинку №10 по вул. Інструментальна не здійснювало, як і не вело у встановленому порядку бухгалтерську звітність.

Таким чином за змістом діючого Наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури №527 від 09.12.13 р. єдиною особою яка має право на звернення із заявою про вирішення земельного питання є виключно власники квартир, а не неналежна юридична особа на користь якої прийнято незаконну Ухвалу.

Як вбачається з матеріалів управи, власники квартир, які є фактичними балансоутримувачами будинку №10, у встановленому законодавством порядку шляхом скликання та проведення загальних зборів власників не уповноважували ОСОБА_7 як голову ОСББ «Інструментальне-10» на звернення до ОСОБА_4 міського голови із відповідною заявою.

Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п.34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях, зокрема, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Зі змісту ч. 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вбачається, що учасникам бойових дій (учасникам антитерористичної операції) надано першочергове право на забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

19.08.2015 року розпорядженням КМУ №898 зобов'язано Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру та обласні державні адміністрації за участю органів місцевого самоврядування визначити (зарезервувати) земельні ділянки для відведення учасникам АТО та членам сімей загиблих учасників АТО і забезпечити першочерговий розгляд звернень учасників АТО і членів сімей загиблих учасників АТО щодо відведення їм земельних ділянок; органам місцевого самоврядування уряд також рекомендував розглядати в першочерговому порядку звернення учасників АТО і членів сімей загиблих учасників АТО щодо відведення їм земельних ділянок. Крім цього, уряд зобов'язав Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру та обласні державні адміністрації та рекомендував органам місцевого самоврядування розмістити на власних веб-сайтах інформацію про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам АТО і членам сімей загиблих учасників АТО.

Із довідки Держземагенства України Відділу у м. Львові, вбачається, що станом на період звернення ОСОБА_3 з заявою про відвід земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Інструментальна, буд. №10, дана земельна ділянка була вільною.

Положеннями ст.ст. 116, 118, 121, 122 ЗК України визнаються повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Частиною 1 статті 116 ЗК України, встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 цієї статті). Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (ч.4 цієї статті).

Згідно п. «б» ч.1 статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної та комунальної власності в розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

Статтею 118 ЗК України, визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Відповідно до чч.6,7 цієї статті, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, зокрема, із земель комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Більше того, вищевказаними положеннями ЗК України, визначено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з положеннями ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи зі змісту статей 116, 118, 121, 122 ЗК України, орган місцевого самоврядування допустив порушення норм cт.cт. 116, 118 ЗК України та ч. 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки ОСОБА_3, як учасник АТО, мас першочергове право на отримання відповідної земельної ділянки та розгляд його відповідного звернення; при цьому, положеннями ч. 7 статті 118 ЗК України визначені виключні підстави для відмову органу місцевого самоврядування у наданні особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно положень ч.2 статті 19 та статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та повинні приймати рішення згідно чинного законодавства. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що при наданні відповіді-відмови вказані положення Конституції та Земельного кодексу України були не дотримані.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставини, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 в частині визнання протиправною та скасування ухвали ОСОБА_4 міської ради № 5248 від 01.10.2015 року про надання ОСББ «Інструментальне-10» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10 та зобов'язання ОСОБА_4 міської ради винести на розгляд сесії та розглянути клопотання ОСОБА_3 від 28 серпня 2015 року в першочерговому порядку.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ОСОБА_4 міської ради надати дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га., з цільовим, призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком за адресою: м. Львів, вул. Інструментальна, буд. №10 та будинком за адресою: м. Львів, вул. Авраама Лінкольна, буд. №23 відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку з наступних підстав.

Відповідно до п.п.44 п.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних та міських рад вирішуються питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.п.7 та 17 п.а ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, а також видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених законом

Як передбачено ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно акту.

Отже, дискреційне право органу місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті рішення. Отже, суб'єкт владних повноважень вправі використати право надане законом та оцінити об'єктивно існуючі обставини і прийняти рішення в межах дискреційних повноважень.

Таким чином, видача дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки можлива лише на підставі рішення органу місцевого самоврядування. До компетенції суду не входить зобов'язання відповідача приймати будь-яке конкретне рішення, оскільки суд не вправі перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування.

Щодо розподілу судових витрат суд враховує положення ч.1 ст. 139 КАС України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ч.1, 2 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Представник позивача ОСОБА_3, ОСОБА_1, просив суд стягнути з місцевого бюджету ОСОБА_4 міської ради на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 14 800 гривень. Надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Суд приходить до висновку про доведеність та співмірність витрат позивача на професійну правову допомогу.

При цьому, суд враховує положення ч. 3 ст. 139 КАС України згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задоволено дві позовні вимоги ОСОБА_3 з трьох, відповідно витрати на правову допомогу підлягають стягненню в розмірі 2/3 понесених витрат.

Тобто, за рахунок асигнувань ОСОБА_4 міської ради на користь ОСОБА_3 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2/3 від понесених витрат в розмірі 14800 грн., тобто стягненню підлягає 9866,66 грн.

Керуючись ст.ст. 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (адреса: 79071, м. Львів, вул. Кульпарківська, 160/69) до ОСОБА_4 міської ради ( адреса: 79000, м. Львів, вул. пл. Ринок, 1), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інструментальне-10» ( адреса: 79068, м. Львів, вул. Інструментальна, 10), Департамент містобудування ОСОБА_4 міської ради (адреса:79000, м. Львів, пл. Ринок, 1), Реєстраційна служба ОСОБА_4 міського управління юстиції (адреса:79000, м. Львів, вул. Городоцька, 299), Відділ Держземагенства у м. Львові Львівської області ( адреса: 79008, м. Львів, вул. Донецька, 3), ОСОБА_5 (адреса: 79068, м. Львів, вул. Інструментальна, 10/1а), ОСОБА_6 (адреса: 79068, м. Львів, вул. Інструментальна, 10/1а) про визнання протиправною та скасування ухвали та зобов’язання до вчинення дій – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати ухвалу ОСОБА_4 міської ради № 5248 від 01.10.2015 року про надання ОСББ «Інструментальне-10» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10.

Зобов'язати ОСОБА_4 міську раду винести на розгляд сесії та розглянути клопотання ОСОБА_3 від 28 серпня 2015 року щодо безоплатної передачі ОСОБА_3 земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком за адресою: м. Львів, вул. Інструментальна, буд. №10 та будинком за адресою: м. Львів, вул. Авраама Лінкольна, буд. №23 відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку.

В решті позовних вимог ОСОБА_3 (адреса: 79071, м. Львів, вул. Кульпарківська, 160/69) до ОСОБА_4 міської ради ( адреса: 79000, м. Львів, вул. пл.. Ринок, 1), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інструментальне-10» ( адреса: 79068, м. Львів, вул. Інструментальна, 10), Департамент містобудування ОСОБА_4 міської ради (адреса:79000, м. Львів, пл.. Ринок, 1), Реєстраційна служба ОСОБА_4 міського управління юстиції (адреса:79000, м. Львів, вул. Городоцька, 299), Відділ Держземагенства у м. Львові Львівської області ( адреса: 79008, м. Львів, вул. Донецька, 3), ОСОБА_5 (адреса: 79068, м. Львів, вул. Інструментальна, 10/1а), ОСОБА_6 (адреса: 79068, м. Львів, вул. Інструментальна, 10/1а) – відмовити.

Стягнути за рахунок асигнувань ОСОБА_4 міської ради на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9866,66 грн.

Решту витрат на професійну правничу допомогу покласти на позивача.

Повний текст рішення складений 09.10.2018 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до ОСОБА_4 апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Радченко В.Є.