Ухвала суду № 77014098, 05.10.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7891/18

Провадження № 1-кс/265/3899/18

У Х В А Л А

05 жовтня 2018 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, за участю секретаря Гусєвої К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області юриста 1 класу ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №32018050000000008 від 27.03.2018 про накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

04 жовтня 2018 року прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області юрист 1 класу ОСОБА_2 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що у провадженні першого відділу кримінальних розслідувань СУФР ГУ ДФС у Донецькій області знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018050000000008 від 27.03.18, за фактом ухилення від сплати податків особливо великому розмірі та фіктивного підприємництва службовими особами ТОВ «КМ Групп» (ЄДРПОУ 38894519) та службовими особами інших підприємств, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України.

У клопотанні зазначено, що службові особи ТОВ «КМ Групп» у період з 01.01.2015 по 31.12.2017 року, у порушенні вимог податкового законодавства, шляхом відображення у податковій звітності господарських операцій з іншими суб’єктами господарської діяльності, які контролюються однією групою осіб, умисно ухилилися від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

За версією слідства, невстановлені особи, за попередньою змовою групою осіб, протягом 2016-2018 років, діючи умисно, повторно, без мети ведення законної фінансово-господарської діяльності підприємств, з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення незаконних фінансово-господарських операцій по переводу безготівкових коштів у готівку з використанням поточних розрахункових рахунків зазначених підприємств, формуванню валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарно-матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), а лише документальному оформленню безтоварних операцій у Донецькій та інших областях створили/придбали суб’єкти підприємницької діяльності, тобто скоїли фіктивне підприємництво. В ході проведення відповідних оперативних заходів встановлено, що у даних підприємств відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому згідно ч.1, ч.5 ст.203, п.1, п.2 ст.ст.215, 228 Цивільного Кодексу України, угоди, укладені даними підприємствами з СПД-контрагентами мають ознаки нікчемності.

Заходами проведеними органами СУФР ГУ ДФС у Донецькій області встановлено, що ТОВ «Винтерфел», створена без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та входить до групи підприємств за обставинами створення та діяльності яких проводиться досудове слідство у зазначеному кримінальному провадженні, реєструє свої податкові накладні з використання електронного ящику та IP-адреси 185.172.59.159. Саме із зазначеної IP-адреси реєструються податкові накладні ТОВ «ТД Кронос» та інших суб’єктів господарювання за обставинами створення та діяльності яких проводиться досудове слідство за даним кримінальним провадженням.

Прокурор зазначає, що вказані факти свідчать про те, що вказані в клопотанні підприємства створені для мінімізації податкових зобов’язань підприємствам реального сектору економіки. Сутність вказаних фінансово-господарських відносин полягає в тому, що підробленими (фіктивними) документами оформлюються неіснуючі (вигадані) операції з дотриманням усіх, необхідних для оформлення документів, процедур і реквізитів, з метою завищення податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

За наявними у слідства матеріалами, на території Донецької, Харківської, Київської, Луганської, Одеської областей здійснює незаконну діяльність група осіб, яка діючи умисно, з корисливих мотивів проводить незаконну діяльність спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, шляхом сприяння підприємствам реального сектору економіки в мінімізації ними податкових зобов’язань, які підлягали сплати до бюджету та переводу грошових коштів з безготівкової в готівкову форму, за допомогою зазначених суб’єктів господарювання, під контролем ОСОБА_3 та за участю ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших.

Як зазначає у клопотанні прокурор, вищезазначена злочинна схема забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, органи Державного контролю та фінансового моніторингу, що призводить до ненадходження податків до бюджету Держави коштів в особливо великих розмірах.

Таким чином є всі підстави вважати, що на спеціальних рахунках в Системі Електронного Адміністрування ПДВ ДФС України, зазначених у клопотанні суб’єктів підприємницької діяльності знаходяться ліміти ПДВ, на які зазначені платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності. На даний час є достатні підстави вважати, що кошти –суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним підприємствам можуть бути використані для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

Враховуючи викладене, з метою збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), забезпечення можливої конфіскації майна, виникла необхідність у накладенні арешту на активи-суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197, м. Київ, Львівська площа,8), на які вказані платники мають право здійснити реєстрацію податкових накладних та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, набуте кримінально протиправним шляхом.

Прокурор у судове засідання не з’явився, разом із клопотання він також надав заяву про розгляд даного клопотання у його відсутності. Крім того вказав, що клопотання підтримує у повному обсязі та просить його задовільнити.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Беручи до уваги вищевикладене, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.1, 3, 4 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або доходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення, з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, окрім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 2001 Податкового кодексу України та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "ОСОБА_8 питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі – Порядок).

Відповідно до п.5 Порядку - електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку.

Відповідно до п. 13 Порядку ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Встановлено, що згідно інформації з бази даних «Архів Електронної звітності» підприємства, що вказані в клопотанні прокурора, сформували в адресу підприємств реального сектору економіки податковий кредит, за начебто поставлені товари/послуги, які в дійсності не виконувались, тобто указані підприємства створені з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в штучному (незаконному) формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки.

Так, постановою старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_11 від 28.09.2018, ліміт ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України, які належать визначеним підприємствам, визнано речовими доказами.

Таким чином вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об’єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено, а тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області юриста 1 класу ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №32018050000000008 від 27.03.2018 про накладення арешту – задовольнити.

Накласти арешт на майно – суми ліміті ПДВ, що знаходяться на спеціальному рахунку в Системі Електронного Адміністрування ПДВ ДФС України (код ЄДРПОУ 39292197, м. Київ, Львівська площа,8):

1. ТОВ «Сілма ЛТД» (ЄДРПОУ 40348237) № 37519000272967;

2. ТОВ «ТД Кронос» (ЄДРПОУ 40639448), № № 37610100283023,

37516000283023;

3. ТОВ «Калліос» (ЄДРПОУ 40219251) № 37513000267183;

4. ТОВ «ВТК Рубіж» (ЄДРПОУ 41175273) № 37513000312522;

5. ТОВ «Консалтингова група «ОСОБА_2 М» (ЄДРПОУ 40639296) №

37515000288803;

6. ТОВ «Винтерфел» (ЄДРПОУ 41127350) № 37519000307348 (українська

гривня);

7. ТОВ «Граффін Трейд ЛТД» (попередня назва «Акцепт трейд») (ЄДРПОУ

40670870) № 37512000285586;

8. ТОВ «Імпульс АПК» (ЄДРПОУ 41392781) № 37518000320489;

9. ТОВ «Праймстор» (ЄДРПОУ 41275097) № 37510000315124;

10. ТОВ «Паритет Лімітед» (ЄДРПОУ 41331910) № 37519000323872;

11. ТОВ «Технократ Глобал» (ЄДРПОУ 40023259) №37510001257128;

12. ТОВ «Імпресіо» (ЄДРПОУ 41274748) № 37514000314994;

13. ТОВ «Веструм» (ЄДРПОУ 40348174) № 37518000274160;

14. ТОВ «Стронг плюс ЛТД» (ЄДРПОУ 41113930) № 37512000307754;

15. МПП «Ніфар» (ЄДРПОУ 32279468) №37513000073087;

16. ТОВ «Лідер-Строй МКС» (ЄДРПОУ 40990646) № 37512000302481;

17. ТОВ «Хайтрейд» (ЄДРПОУ 41391702) №37512000321376;

18. ТОВ «Тернеція» (ЄДРПОУ 41449301) № 37514000323770;

19. ТОВ «Гиперторг» (ЄДРПОУ 41450102) №37519000323753;

20. ТОВ «Опер Комерц груп» (ЄДРПОУ 41510669) №37510000328274;

21. ТОВ «Сілтон Трейд» (ЄДРПОУ 41270104) № 37515000314896;

22. ТОВ «РСТ «Капітал» (ЄДРПОУ 41507956) № 37517000326547;

23. ТОВ «Протекс естейт» (ЄДРПОУ 41507881) №37512000326542;

24. ТОВ «Акрон Естейт» (ЄДРПОУ 41504943) №37514000326272;

25. ТОВ «Креаторг» (ЄДРПОУ 41448245) № 37510000323611;

26. ТОВ «Абакан» (ЄДРПОУ 41703079) №37519000337363;

27. ТОВ «Ірма Торг» (ЄДРПОУ 41764828) №37515000338957;

28. ТОВ «Ранкара» (ЄДРПОУ 41764943) №37514000338958;

29. ТОВ «Інтереко Капітал» (ЄДРПОУ 41273550) №37518000315052;

30. ТОВ «БПП «Аксіома» (ЄДРПОУ 41141752) № 37513000307816;

31. ТОВ «Ізітрейд» (ЄДРПОУ 41141511) №37517000317664;

32. ТОВ «Легія ЛТД» (ЄДРПОУ 41448454) №37516000323712;

33. ТОВ «Сімба Трейд» (ЄДРПОУ 41728748) №37511000340239;

34. ТОВ «Індастріал буд» (ЄДРПОУ 41846617) №37518000350664;

35. ТОВ «Ілада» (ЄДРПОУ 41846863) №37514000345286;

36. ТОВ «Юнайтед Лайт» (ЄДРПОУ 41917841) №37510000348908;

37. ТОВ «МК Лімітед» (ЄДРПОУ 41918356) №37512000348876;

38. ТОВ «Дамріоф» (ЄДРПОУ 41932680) №37514000351032;

39. ТОВ «Кузуар» (ЄДРПОУ 41778191) № 37519000341371;

40. ТОВ «Пожстандарт» (ЄДРПОУ 41671545) № 37514000340010;

41. ТОВ «ОСОБА_10 С» (ЄДРПОУ 41799143) №37516000347271;

42. ТОВ «Юніком плюс» (ЄДРПОУ 41384889) №37511000320163;

43. ТОВ «Юніком профіт» (ЄДРПОУ 41386252) №37511000320312;

44. ТОВ «Новіком Інвест» (ЄДРПОУ 41502532) №37516000326184;

45. ТОВ «АТОН ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 41586963) № 37516000330556;

46. ТОВ «Сет Тайм» (ЄДРПОУ 41643282) №37514000336165;

47. ТОВ «ГРАВІОН» (ЄДРПОУ 41643455) №37512000336167;

48. ТОВ «ЛМН Феникс» (ЄДРПОУ 41918775) №37517000348956;

49. ТОВ «Фаланга Інвест» (ЄДРПОУ 42019176) №37518000354949;

50. ТОВ «Парадіс Комплекс» (ЄДРПОУ 42019265) №37514000354954;

51. ТОВ «Акара Інвест» (ЄДРПОУ 42019291) №37511000354957;

52. ТОВ «Мейк Інвест» (ЄДРПОУ 42019354) №37517000354940;

53. ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД» (ЄДРПОУ 42019365) №37516000354941;

54. ТОВ «Сінгл Грей» (ЄДРПОУ 42019527) №37512000354934;

55. ТОВ «АЛЬТАРІС ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 41586324) №37512000332484;

56. ТОВ «ДЕЛЬСАЙД» (ЄДРПОУ 41991614) №37510000352604;

57. ТОВ «ВАЛЬТАРЕС» (ЄДРПОУ 41991661) № 37515000352609;

58. ТОВ «ЛЄМЄС» (ЄДРПОУ 41991986) №37510000352615;

59. ТОВ «САМАЕЛЬ» (ЄДРПОУ 41992026) №37519000352616;

60. ТОВ «БІАРА» (ЄДРПОУ 41992052) №37518000352617;

61. ТОВ «ДЕМПС» (ЄДРПОУ 41992107) № 37517000352618,

62. ТОВ «АЛЬТАІР ДЕТЕЙЛ» (ЄДРПОУ 42272144) 37514000370790;

63. ТОВ «ДІВАР КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 42272055) 37515000370788;

64. ТОВ «ДОМЕРО ЛТД» (ЄДРПОУ 42271549) 37511000370782;

65. ТОВ «ЕТОЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 42271931) 37517000370786;

66. ТОВ «КОЛОНІУС 2018» (ЄДРПОУ 42271402) 37514000370778;

67. ТОВ «САНРАЙЗ ЛАЙФ» (ЄДРПОУ 42271795) 37513000370768

шляхом зобов’язання ДФС України зупинити реєстрацію виписаних податкових накладних вищевказаних товариств в Єдиному реєстрі податкових накладних ДФС України, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею із обов’язковим зазначенням дати та часу при оголошенні ухвали слідчого судді, а також надати довідку про суму ПДВ, що знаходяться в Системі Електронного Адміністрування ПДВ ДФС України (ліміт ПДВ) на спеціальних рахунках вищевказаних товариств на дату та час отримання ухвали.

Зобов’язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Роз’яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, яке розглядається під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом; також мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, якщо доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.Г. Мельник

Ухвала мені оголошена, вручена її копія «_»_______2018 року.

_________ (підпис) (ПІБ особи)