Ухвала суду № 77014050, 10.10.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/837/18

Провадження № 4-с/265/23/18

У Х В А Л А

10 жовтня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шиян В. В.,

за участю секретаря Себко Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за скаргою Заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури Донецької області, який діє в інтересах держави в особі Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області на дії старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

В С Т А Н О В И В:

До Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла скарга заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури Донецької області – ОСОБА_2 який діє в інтересах держави в особі Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області на дії старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

В обґрунтування своєї скарги заявник посилався на ті обставини, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 квітня 2018 року у цивільній справі № 265/837/18 задоволено позов заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди спричиненої внаслідок незаконного вилову риби. 25 липня 2018 року, ОСОБА_1 місцевою прокуратурою, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ з примусового виконання вищевказаного судового рішення пред’явлено на примусове виконання до Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі Лівобережний ВДВС м. Маріуполь ГТУЮ в Донецькій області). Однак 28 серпня 2018 року ОСОБА_1 місцевою прокуратурою, отримано повідомлення головного державного виконавця Лівобережного ВДВС м. Маріуполь ГТУЮ в Донецькій області ОСОБА_4 від 15 серпня 2018 року, про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з ненаданням стягувачем підтвердження сплати авансового внеску. Із зазначеним рішенням, заявник не погоджується, оскільки вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», прокуратура, як державний орган звільняється від сплати авансового внеску у разі звернення до органів державної виконавчої служби, оскільки Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про прокуратуру» чи іншим законодавством України не передбачено протилежного, а саме: обов’язку стягувача сплачувати цей внесок у разі звернення прокурора з заявою про примусове виконання судового рішення, постановленого на користь цього стягувача. Враховуючи вищевикладене, просить суд задовольнити скаргу в повному обсязі.

Заявник ОСОБА_1 місцева прокуратура Донецької області, та представник Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області, в судове засідання не з’явилися, надали до суду заяву с проханням розглядати справу у їх відсутності, скаргу підтримують в повному обсязі, просять задовольнити.

Головний державний виконавець Лівобережного відділу ДВС міста Маріуполя - ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву з проханням розглядати скаргу за її відсутності з урахуванням письмового відзиву від 24 вересня 2018 року, який було долучено до матеріалів справи. У задоволенні скарги просить відмовити.

Боржник ОСОБА_6В надав до суду заяву с проханням розглядати справу у його відсутність.

Неявка сторін в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи. При цьому суд приймає до уваги, що кожна сторона висловила свою позицію в письмовому вигляді.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.9 ч.2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно вимог ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"..

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 11 квітня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 місцевої прокуратури Донецької області, яка діє в інтересах держави в особі Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок незаконного вилову риби – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області шкоду спричинену в наслідок незаконного вилову риби в сумі 4369,00 гривень.

Повідомленням «Про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання» Головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя № 56996915/10 від 15 серпня 2018 року, було відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв’язку з несплатою стягувачем авансового внеску. ( а.с.44)

Відповідно до частин 1-3 статті 15 ЗУ "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Як встановлено судоми, у даній справі, примусове стягнення коштів за судовим рішенням відбувається на користь органу місцевого самоврядування - Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області, яка і вказана стягувачем у виконавчому листі № 265/837/18 від 22 червня 2018 року. В той же час, заява про примусове виконання рішення була подана саме прокурором, який звернувся в інтересах стягувача з позовною заявою щодо стягнення відповідної суми.

Спір у даній справі виник через вимогу ВДВС про сплату авансового внеску, яку прокурор вважає незаконною, посилаючись на частину 2 статті 26 ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки за приписами вказаної статті він звільнений від сплати авансового внеску.

У відповідності до частини 2 статті 26 ЗУ "Про виконавче провадження", до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:

- стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

- обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

- відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

- стягнення аліментів;

- відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За приписами згаданої статті, від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Таким чином, прокурор, як учасник виконавчого провадження, звільняється від сплати авансового внеску в порядку абз. 8 ч. 2 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі звернення до державної виконавчої служби з метою примусового виконання судового рішення про стягнення коштів на користь держави в особі відповідного державного органу.

Відповідно до статті 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. З цього конституційного положення у системному взаємозв'язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, випливає, що органи місцевого самоврядування не є органами державної влади, а місцеве самоврядування слід розглядати як форму здійснення народом влади, яка визнається і гарантується в Україні (стаття 7 Конституції України) (рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2002 року у справі N 6-рп/2002).

Отже, оскільки стягувачем у справі № 265/837/18 є Касянівська сільська рада Нікольського району Донецької області, яка не має визначених абзацом 2 частини 2 статті 26 ЗУ "Про виконавче провадження" пільг по сплаті авансового внеску, то його сплата у разі звернення до органів державної виконавчої служби з метою примусового виконання судового рішення у даній справі відбувається на загальних підставах.

Така ж позиція була висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 15 травня 2018 року по справі № 903/111/17, в якій було звернуто увагу що за приписами статті 26 ЗУ "Про виконавче провадження" платниками авансового внеску є саме стягувачі, а сама по собі обставина подання наказу ( виконавчого листа) для виконання до державної виконавчої служби не наділяє прокурора статусом стягувача в розумінні статті 15 вказаного Закону та, відповідно, не дає підстав для звільнення від сплати авансового внеску у даному випадку.

На підставі ст. ст. 5,15, 26 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст.ст. 12, 13, 76,81, 263, 264, 265, 268, 273, 447 - 451 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури Донецької області, який діє в інтересах держави в особі Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області на дії старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України від 15 грудня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст ухвали було складено та підписано 10 жовтня 2018 року.

Суддя _______ Шиян В.В.